Рішення № 31987130, 17.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6544/13 17.06.13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м.Київ

до: Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

"Житлорембудсервіс" Деснянського району м.Києва

про: стягнення 264 301,03 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Цурка Н.О. - пред. за довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м.Києва 264 301,03 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640349 від 09.02.2009р. щодо оплати за спожиту теплову енергію у гарячій воді, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 255 841,04 грн. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 6 822,61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 637,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.13р. порушено провадження у справі №910/6544/13 та призначено розгляд справи на 16.05.13р.

У судове засідання 16.05.13р. з'явився представник позивача, надав пояснення по справі та надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 16.05.13р. не з'явився, про причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлено, проте, через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що борг, який позивач рахує за відповідачем, фактично є заборгованістю населення Деснянського району м.Києва, фактичного споживача комунальних послуг за Договором. Відповідач вказує, що заборгованість виникла внаслідок неповної оплати населенням Деснянського району м.Києва наданих позивачем комунальних послуг.

Представником позивача у судовому засіданні 16.05.13р. заявлено про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.13р. продовжено строк розгляду спору у справі № 910/6544/13 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 17.06.2013р.

У судове засідання 17.06.13р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 12.04.13 та 20.05.13 було отримано, відповідно, ухвалу суду про порушення провадження по справі від 05.04.13р. та ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 16.05.13р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про дату та час розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 12.04.13 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 15.05.2013 р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

17.06.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 17.06.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.2009р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640349 від 09.02.2009р. (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії відповідачу, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії.

Як вбачається з п. 10 наявного в матеріалах справи додатку №2 до договору (Тарифи та порядок розрахунків за теплову енергію), споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Зобов'язання за Договором виконані позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) з січня 2011 р. по лютий 2013р., що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами підтверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 643109,97 грн.

Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором по оплаті наданих послуг виконав лише частково, сплативши 382 496,87 грн., у зв'язку з чим, з врахуванням передплати відповідачем наданих позивачем послуг за попередній період у розмірі 4 772,06 грн., яка зарахована в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за Договором, відповідачем оплачено 387 268,93 грн. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Отже, враховуючи те, що позивачем були надані послуги за Договором в сумі 643109,97 грн., від відповідача в рахунок оплати за Договором надійшла сума в розмірі 387268,93 грн., сума неоплачених відповідачем послуг склала 255 841,04 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем належними доказами не спростовано наявність заборгованості відповідача перед позивачем за використану теплову енергію за період з січня 2011р. по лютий 2013р. в розмірі 255 841,04 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Дослідивши Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640349 від 09.02.2009р., суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як вбачається з п. 10 наявного в матеріалах справи додатку №2 до договору споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи (облікові картки, розрахунок заборгованості) підтверджується надання позивачем послуг із постачання теплової енергії у гарячій воді та існування заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період у розмірі 255 841,04 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача на користь позивача по оплаті теплової енергії у вигляді гарячої води за спірний період становить 255 841,04 грн.

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, доказів її погашення останнім не надано.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог, у зв'язку з тим, що від населення Деснянського району м.Києва, фактичного споживача комунальних послуг за Договором, грошові кошти в оплату наданих позивачем комунальних послуг за Договором не надходили, як на підставу у відмові задоволення позовних вимог, судом не приймаються до уваги, оскільки сторонами укладеного Договору є позивач та відповідач, а за змістом ст. 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи, зокрема, населення Деснянського району м.Києва.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 6 822,61. грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 637,38 .грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат. У зв'язку з тим, що розрахунок є арифметично вірним, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення 3% річних в сумі 6 822, 61 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1637,38 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді у розмірі 255 841,04 грн., 3% річних у розмірі 6 822,61 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1 637,38 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м.Києва (02217, м.Київ, вул.Закревського, буд.15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м.Київ, Печерський район, площа Івана Франка, буд.5, код ЄДРПОУ 00131305) 255 841 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сорок одну) грн. 04 коп. - суми боргу, 6 822 (шість тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 61 коп. - 3% річних, 1 637 (одну тисячу шістсот тридцять сім) грн. 38 коп. - інфляційних втрат та 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 02 коп. - суми судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 21.06.2013 р.

Суддя Капцова Т. П.