Рішення № 31986689, 18.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.2013р. Справа № 905/2677/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка, Донецька область

до Відповідача: Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 47 580,00грн., 3% річних у розмірі 2 264,30грн., інфляційних витрат у сумі 142,74грн.

за участю:

від позивача: Мантика І.Б. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 47 580,00грн., 3% річних у розмірі 2 264,30грн., інфляційних витрат у сумі 142,74грн

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №280-11МТС від 18.04.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №280-11МТС від 18.04.2011р., специфікації №1 до договору, додаткової угоди №1 до договору, додаткової угоди №2 до договору, товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, видаткової накладної, довіреності на отримання матеріальних цінностей, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, претензії №3-2/10 від 11.10.2011р., претензії №3-2/4 від 04.02.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 625, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 222 Господарського кодексу України.

21.05.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», податкових накладних та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Державного підприємства «Селидіввугілля».

07.06.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №20/2-456 від 04.06.2013р. в якому зазначає, що згідно регістрів бухгалтерського обліку ВП «Шахта 1/3 Новогродівське» станом на 01.05.2013р. за підприємством значиться заборгованість перед ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» у сумі 47 580,00грн. Відповідач має величезну кредиторську заборгованість та підприємство на даний час не має достатньо грошових коштів на рахунках, для того щоб сплатити Позивачу суму заборгованості у повному обсязі одночасно. У зв'язку з важким фінансовим становищем, керівництво ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта 1/3 Новогродівське» просить суд не стягувати з Відповідача 3% річних у сумі 2 264,30грн. та інфляційні витрати у сумі 142,74грн.

Представник Позивача у судове засідання 18.06.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 18.06.2013р. не з'явився, 07.06.2013р. через канцелярію суду надав заяву в якій просить розглянути справу №905/2677/13 без участі його представників.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2011 року між Державним підприємством «Селидіввугілля» (Покупець) та Відкритим акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод» (Постачальник) було укладено договір №280-11МТС, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію, а саме: скоба КСД-27.02.020 у кількості 200шт., гайка стопорна КСД-27.02.020 у кількості 400шт. у строки та за цінами, узгодженими обома сторонами, у відповідності до специфікації, які є невід'ємними частинами даного договору. В свою чергу Покупець відповідно до пункту 1.2 договору зобов'язується прийняти поставлену в його власність продукцію своєчасно оплатити її вартість у відповідності з умовами даного Договору.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни продукції та порядку розрахунків:

- сума договору складає 95 160,00 грн. в т.ч. ПДВ 15 860,00грн. (п.4.1 Договору);

- розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у порядку 25% передплати, 25% по факту готовності, 50%протягом 5-ти банківських днів, з дня отримання продукції Покупцем (п.4.2 Договору);

Згідно пункту 6.1 договору Сторони несуть відповідальність друг перед другом за неналежне виконання, умов даного договору у відповідності з діючим законодавством України.

У пункті 9.1 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2011 року, але у будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно п.1.2 статуту Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» (надалі - Товариство) є юридичною особою із новим найменуванням в результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» та зміною найменування Відкритого акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», що було створене відповідно до чинного законодавства України.

Між Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору, де Сторони визначили асортимент, кількість, ціну, загальну вартість яка склала 95 160,00грн., умови поставки, умови оплати - розрахунки за поставлену продукцію здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в порядку 25% передплата, 25% по факту готовності, а 50% протягом 5-ти банківських днів, з дня отримання продукції Покупцем.

Відповідачем відповідно до виписки з банківського рахунку від 11.05.2011 року, від 01.08.2011р. було здійснено 50% передплати у сумі 47 580,00грн.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку на суму 95 160,00грн., що підтверджується видатковою накладною №000658 від 02.09.2011р., яка підписана з боку обох Сторін без зауважень, та товарно-транспортною накладною №000658.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №1322 від 01.09.2011р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати, не було здійснено оплату за поставлений товар у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 47 580,00грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №3-2/10 від 11.10.11р., №3-2/4 від 04.02.2013р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар у сумі 47 580,00грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №280-11МТС від 18.04.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 95 160,00грн. Відповідачем було здійснено передплату у сумі 47 580,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 47 580грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 47 580,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Державного підприємства «Селидіввугілля».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 142,74грн., 3% річних від суми загального боргу складає 2 264,30грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 141,40грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення у розмірі 2 260,38грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка, Донецька область до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 47 580,00грн., 3% річних у розмірі 2 264,30грн., інфляційних витрат у сумі 142,74грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41, р/р 26003300135231 ф-л Селидівське від., №5484 Ощадбанк м.Селидове, МФО 394307, ЄДРПОУ 33426253) на користь Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (84205, м.Дружківка, вул.Леніна, 7, р/р 260056567 в ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 00165669) заборгованість у розмірі 47 580,00грн., інфляційні витрати у сумі 141,40грн., 3% річних у сумі 2 260,38грн., судовий збір у сумі 1 720,32грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 18.06.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.13р.