Рішення № 31986666, 18.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.2013р. Справа № 905/2988/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик К.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові Технології», м.Артемівськ, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології», м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 181 618,00грн.

за участю:

від позивача: Семенкова Є.С. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газові Технології», м.Артемівськ, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 181 618,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №22/01 від 20.01.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткової накладної №гт-0000344 від 06.04.2012р., довіреності на отримання матеріальних цінностей №207, рахунку-фактури №гт-0000422 від 06.04.2012р., податкової накладної, договору поставки №22/01 від 20.01.2011р., листа-вимоги №28/03 від 22.03.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 22 Господарського процесуального кодексу України.

23.05.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові Технології» та довідку №9 від 22.05.2013р. за підписом директора та головного бухгалтера яка свідчить про відсутність між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газові Технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології» інших правовідносин з поставки товару, крім договору поставки №22/01.

28.05.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано наступні документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології», акт звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 28.05.2013р. складає 181 618,00грн. та виписку з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар.

Представник Позивача у судове засідання 18.06.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 84313, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, буд. 10, кор. 1.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газові Технології» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології» (Покупець) було укладено договір поставки №22/01, відповідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (запасні частини та комплектуючі до газового обладнання), кількість, асортимент і технічні умови яких зазначенні у рахунках та накладних, що складає невід'ємну частину даного Договору.

Згідно п.2.1 договору ціни на товари, що поставляються за даним Договором, зазначені у рахунках.

Відповідно п.3.2 договору Продавцеві надається, за погодженням з Покупцем, право дострокової поставки товарів, причому Покупець зобов'язаний прийняти товар і своєчасно оплатити його вартість на умовах даного Договору.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо умов платежу:

- платежі за товари, що поставляються за даним Договором, будуть виконуватися Покупцем у такому порядку - 100% передплати до поставки товару (п.5.1 Договору);

У пункті 6.1 договору встановлено, що у випадку порушення Договору Сторона несе відповідальність, визначену даним Договором та (або) чинним законодавством України.

Строк даного Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 даного Договору та закінчується 31.12.2011р. (п.9.2 Договору). Закінчення строку даного Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного Договору (п.9.3 Договору).

Відповідно до доповнення №1 від 10.01.2011р. до договору дію договору №22/01 від 20.01.2011р. продовжено на термін з 10.01.2012р. по 31.12.2012р.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку Відповідачу на суму 231 618,00грн., що підтверджується видатковою накладною №гт-0000344 від 06.04.2012р., вказана накладна підписана з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №207 від 06.04.2012р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.

Відповідно до виписки з банківського рахунку від 12.10.2012р. Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 50 000,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 181 618,00грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №28/03 від 22.03.2013р. з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 181 618,00грн.

Відповідачем не було здійснено оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №22/01 від 20.01.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 213 618,00грн., Відповідачем не була здійснена передплата за поставлений товар.

Відповідно до виписки з банківського рахунку від 12.10.2012р. Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 50 000,00грн.

Оскільки, сторони своїми конклюдентними діями змінили умови Договору в частині строків проведення розрахунків, строк виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар визначається за приписами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія №28/03 від 22.03.2013р. є вимогою оплатити заборгованість. Докази направлення підтверджені квитанцією від 09.04.2013р.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 181 618,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 181 618,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові Технології», м.Артемівськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 181 618,00грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, буд. 10, корп. 1, р/р 26001235866790 в Донецькій філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, ЄДРПОУ 31386523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові Технології» (84500, м.Артемівськ, вул.Артема, 89, р/р 26009051804579 в філії КБ «Приватбанк» Донецьке РУ, МФО 335496, ЄДРПОУ 33771851) заборгованість у розмірі 181 618,00грн., судовий збір у сумі 3 632,36грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 18.06.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.13р.