Постанова № 31986597, 19.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 5008/407/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Ландиш"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р.у справі господарського суду№ 5008/407/2012 Закарпатської областіза позовом Приватного підприємства "Ландиш"до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рахівської міської ради Малого комунального підприємства "Рахівкомунсервіс"про та за зустрічним позовом до проспонукання до продовження дії договору оренди земельної ділянки Рахівської міської ради Приватного підприємства "Ландиш" повернення земельної ділянкив судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Горан М.С., директор; Чороба П.П., дов. № 308065 від 12.06.2012 р.;відповідача: третьої особи:Маркусь М.І., дов. № 555 від 13.06.2013 р.; не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 р. Приватне підприємство "Ландиш" (далі - Підприємство) звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про спонукання Рахівської міської ради (далі - Рада) в особі Рахівського міського голови продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки від 24.04.2002 р., зареєстрований 14.05.2002 р., укладений між Радою в особі міського голови та Підприємством щодо земельної ділянки розміром 0,3155 га по вул. Карпатській в м. Рахів, для розміщення ринку та встановлення торгових рядів (далі - Договір) на новий термін в 10 років, тобто до 14.05.2022 р.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на положення спірного Договору, обґрунтовувало тим, що між сторонами було укладено Договір оренди земельної ділянки. У визначені Договором строки Підприємство звернулось до Ради із заявою про продовження строку його дії, однак рішенням Ради від 04.05.2012 р. № 355 Підприємству було відмовлено в продовженні строку дії Договору оренди, яке Підприємство вважає незаконним та оскаржує в судовому порядку у іншій справі. Відмову у продовження строку дії Договору вважає необґрунтованою, прийнятою без врахування обставин належного виконання Підприємством умов Договору та такою, що порушує його права.

У травні 2012 р. Рада звернулась до господарського суду Закарпатської області з зустрічною позовною заявою до Підприємства, у якій просила зобов'язати Підприємство повернути Раді земельну ділянку розміром 0,3155 га по вул. Карпатській в м. Рахів шляхом приведення земельної ділянки у попередній та належний до використання стан.

Викладені у зустрічній позовній заяві вимоги Рада, посилаючись на норми Конституції, Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обґрунтовувала тим, що оскільки рішенням Ради від 04.05.2012 р. № 355 Підприємству відмовлено у поновленні Договору оренди земельної ділянки, останнє, в силу положень п. 3.2 Договору, зобов'язане повернути спірну земельну ділянку у попередньому та належному для використання стані.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012 р. (суддя Журавчак Л.С.) у задоволені позовних вимог Підприємства за первісним позовом відмовлено. Позовні вимоги Ради за зустрічним позовом задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. (колегія суддів: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Желік М.Б.) рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012 р. залишено без змін.

В частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог рішення та постанова мотивовані тим, що Рада, як орендодавець, рішенням від 04.05.2012 р. № 355 заперечила проти продовження дії Договору оренди, а тому згідно Закону України "Про оренду землі", а також положень укладеного між сторонами Договору, договір продовженню не підлягає.

В частині задоволення зустрічних позовних вимог, рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Радою у зустрічній позовній заяві.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. і рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Підприємства задовольнити, у задоволенні зустрічного позову Ради відмовити. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316-321, 325, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. ст. 27, 28, 33 Закону України "Про оренду землі".

Рада скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Рада обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Мале комунальне підприємство "Рахівкомунсервіс" не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- на підставі рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради від 26.03.2002 р. між Радою (орендодавець) та Підприємцем (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 24.04.2002 р., відповідно до якого Підприємству надано в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,35525 га із земель сільськогосподарського використання по вул. Карпатській в м. Рахів Закарпатської області строком на 10 років з правом продовження строку оренди чи викупу для розміщення ринку та встановлення торгових рядів. Державну реєстрацію Договору проведено 14.05.2002 р. за № 4. Земельну ділянку передано Підприємству за актом прийому-передачі 24.04.2002 р. В подальшому, відповідно до додаткових угод від 18.04.2008 р. та 04.10.2010 р. площу земельної ділянки зменшено до 0, 3155 га;

- за приписами п. 2.2 Договору, строк його дії починається з дати його реєстрації. По закінченні строку дії договору орендар має переважне право на його продовження, у цьому випадку він повинен письмово повідомити орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий строк не пізніше, ніж за 2 місяці до його закінчення;

- листом від 20.01.2012 р. № 70 Рахівський міський голова повідомив Підприємство про закінчення строку дії Договору 14.05.2012 р. та вказав про необхідність повернення земельної ділянки.

- 27.02.2012 р. Підприємство, із посиланням на п. 2.2 Договору, надіслало Раді заяву № 4, якою повідомило про бажання продовжити строк дії договору оренди на тих самих умовах на 10 років з 14.05.2012 р. до 14.05.2022 р.;

- рішенням Ради від 04.05.2012 р. № 355 "Про розгляд заяви ПП "Ландиш" Підприємству було відмовлено у задоволенні заяви про продовження строку дії Договору оренди від 24.04.2002 р. на той самий строк і на тих самих умовах;

- листом від 11.05.2012 р. № 504 вказане рішення було надіслано Підприємству, а листом від 14.05.2012 р. № 518 Рада повідомила орендарю, що у зв'язку із прийняттям рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки, відповідно до ст.ст. 31, 34 Закону України «Про оренду землі» та умов договору, пропонує в строк до 19.05.2012 р. повернути земельну ділянку орендодавцю за актом приймання-передачі.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог Підприємства та задовольняючи зустрічні позовні вимоги Ради, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, із посиланням на положення п. 2.2 Договору, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виходив із того, що Рада, як орендодавець, рішенням від 04.05.2012 р. № 355 заперечила проти продовження дії Договору оренди, а тому спірна земельна ділянка підлягає поверненню орендодавцю.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

Судове рішення вважається законним тоді, коли воно прийняте у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права, воно відповідає фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Разом з тим, оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам у повній мірі не відповідають.

Скаржником у касаційній скарзі зазначено та матеріалами справи підтверджується, що Підприємством, як при розгляді справи у місцевому господарському суді (т. 2. а. с. 70), так і під час перегляду справи в апеляційному порядку (т. 3 а. с. 23, 41, 56), заявлялись клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а саме закінчення апеляційного провадження у Львівському апеляційному адміністративному суді з перегляду постанови Рахівського районного суду Закарпатської області від 31.05.2012 р. якою визнано нечинним та скасовано рішення Ради від 04.05.2012 р. № 355 "Про розгляд заяви ПП "Ландиш".

Відхиляючи зазначене клопотання Підприємства, місцевий господарський суд не встановив підстав, із якими ст. 79 Господарського процесуального кодексу України пов'язує необхідність зупинення провадження та визнав можливим розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції відповідні клопотання, також було відхилено з мотивів їх безпідставності. В обґрунтування вказаної відмови судом зазначено, що закон пов'язує поновлення чи відмову в поновленні договору оренди землі не з рішенням суду, а з повідомленням орендодавця про заперечення у поновленні договору.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України визначає порядок зупинення провадження у справі та його поновлення. За приписами частини першої вказаної статті господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що Підприємство, вважаючи що має переважне право на продовження строку дії Договору і що Радою порушено умови п. 2.2 Договору оренди від 24.04.2002 р., ст.ст. 27, 28 Закону України "Про оренду землі", ст. 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 124-126 Земельного кодексу України, оскаржило рішення Ради від 04.05.2012 р. № 355 "Про розгляд заяви ПП "Ландиш" до Рахівського районного суду Закарпатської області.

Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 31.05.2012 р. у справі №2-а/709/50/2012, копія якої наявна у матеріалах справи (т. 2 а. с. 71-78), визнано нечинним та скасовано рішення Ради від 04.05.2012 р. "Про розгляд заяви ПП "Ландиш". У зв'язку з поданням апеляційної скарги вказана справа 14.06.2012 р. надіслана Львівському апеляційному адміністративному суду.

З наведеного вбачається, що у Львівському апеляційному адміністративному суді оскаржується постанова Рахівського районного суду Закарпатської області, якою рішення Ради від 04.05.2012 р. № 355 "Про розгляд заяви ПП "Ландиш" яким Підприємству відмовлено у задоволенні заяви про продовження строку дії Договору оренди від 24.04.2002 р. визнано нечинним та скасовано. Тобто, встановлюються обставини законності та чинності відповідного рішення Ради про відмову в поновленні Договору.

Абзацами 2, 3 п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що пов'язаною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи розуміється неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Окрім того, абзацом третім п. 2.6 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, роз'яснено, що хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

За встановлених обставин справи у сукупності із наведеними роз'ясненнями постанови Пленуму, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає відмову судів попередніх інстанцій у задоволенні клопотань Підприємства про зупинення провадження у справі необґрунтованою, оскільки у постанові Рахівського районного суду Закарпатської області від 31.05.2012 р. встановлено обставини, які у разі залишення її без змін Львівським апеляційним адміністративним судом, можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Водночас, з огляду на предмет спору у даній справі, вказані обставини не можуть бути встановлені судами самостійно.

Між тим, як вбачається з оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, відмовивши у задоволенні клопотань Підприємства про зупинення провадження, в основу мотивування як відмови у задоволені позовних вимог Підприємства, так і задоволення зустрічних позовних вимог Ради, покладено саме рішення Ради від 04.05.2012 р. № 355 "Про розгляд заяви ПП "Ландиш", яким Підприємству відмовлено у задоволенні заяви про продовження строку дії Договору оренди від 24.04.2002 р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що встановлення обставин законності та чинності рішення Ради від 04.05.2012 р. № 355 "Про розгляд заяви ПП "Ландиш" має істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі, однак неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило їх встановлення.

Частиною першою ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

А тому, враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012 р. підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ландиш" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012 р. у справі № 5008/407/2012 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.Г. Полянський