Постанова № 31986594, 19.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 905/595/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"на рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року у справі № 905/595/13-г господарського суду Донецької областіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс"до про публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" стягнення 175 106,15 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явились,

відповідача - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.02.2013 р. (суддя - Огороднык Д.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" суму основного боргу у розмірі 165 360 грн., пеню у розмірі 7 341 грн. 98 коп., 3% річних в розмірі 1 911 грн. 94 коп., інфляційних втрат у розмірі 330 грн. 55 коп., судовий збір у розмірі 3498 грн. 89 коп. В іншій частині відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. (судді - Колядко Т.М., Ломовцева Н.В., Скакун О.А.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2012 р. між ТОВ "Мегатекс" (Постачальник) та ПАТ "МК "Азовсталь" (Покупець) було укладено договір № 06/144-225.

За умовами договору, постачальник зобов'язався передати товар, а Покупець - прийняти та оплатити його вартість. Кількість, номенклатура товару вказується в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані в специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, пов'язані з постачанням товару.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом терміну, зазначеного в специфікації, яка обчислюється з моменту поставки товару та надання документів, зазначених в п. 6.4. Договору.

Згідно п. 5.3. договору, датою оплати товару вважається дата списання коштів з поточного рахунка Покупця.

Відповідно до п. 6.4. Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання товару оригінали наступних документів: рахунок на оплату товару; транспортні та супровідні документи; сертифікат або паспорт якості Постачальника чи виробника (у разі, якщо Постачальник не є виробником); пакувальні документи; сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках); акт прийому-передачі товару (у 2-х примірниках), оформлений з боку Постачальника.

Судами було встановлено, що 30.07.2012 р. між сторонами підписано специфікацію № 1 до договору № 06/144-225 від 30.07.2012р., відповідно до п. 2 якої товар (бабіт марки Б-16 чушка) поставляється на умовах поставки СРТ, склад Покупця у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2000р. Оплата доставки здійснюється Продавцем. Строк поставки: до 15.08.2012 (п. 4 Специфікації).

У п. 5 Специфікації було визначено термін та умови оплати поставленого товару: оплата протягом 20-ти календарних днів з дати поставки товару та отримання Покупцем пакета документів згідно п. 6.4. Договору.

Датою поставки вважається дата передачі товару представником Продавця на складі Покупця відповідно до товарно-транспортної та видаткової накладними з відміткою в товарно-транспортної та видаткової накладних (п. 7 Специфікації).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору № 06/144-225 від 30.07.2012 р. та специфікації, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 165 360 грн., що підтверджено видатковими накладними: № 866 від 14.08.2012 р., № 867 від 14.08.2012 р.; актами прийому-передачі продукції (товару) № 866 від 14.08.2012 р., № 867 від 14.08.2012 р.; товарно-транспортними накладними № РБ866 від 14.08.2012 р., № РБ867 від 14.08.2012 р.; довіреністю № 8061 від 13.08.2012 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 18-24).

Також, судами встановлено, що разом з товаром позивач надав відповідачу документи, передбачені п. 6.4 договору, що підтверджено реєстром документів № 1 від 14.08.2012 р. згідно Договору № 06/144-225 від 30.07.2012р., підписаним сторонами та скріпленим їх печатками (а. с. 17).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідач вартість отриманого товару не оплатив, борг у нього склав 165 360 грн.

Враховуючи вказані обставини, ТОВ "Мегатекс" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ "МК "Азовсталь" про стягнення суми боргу, інфляційних витрат, 3% річних та пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати товару, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідачем не було доведено відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України належного виконання своїх обов'язків по оплаті товару, що стало підставою для часткового задоволення позовних вимог на суму основного боргу у розмірі 165 360 грн. пені у розмірі 7 341 грн. 98 коп., 3% річних в розмірі 1 911 грн. 94 коп., інфляційних втрат у розмірі 330 грн. 55 коп.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Згідно частини другої ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року у справі № 905/595/13-г залишити без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2013 року у справі № 905/595/13-г.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський