Рішення № 31986308, 23.05.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/4623/12

2/119/25/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючого судді Мурзенка М. В.,

при секретарі Маричевій С. В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: Комунальне підприємство «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», приватний нотаріус Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Виконавчий комітет Феодосійської міської ради, про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, визнання заповіту частково недійсним, припинення права спільної власності, розподіл домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 ОСОБА_7 ОСОБА_8, треті особи: Комунальне підприємство «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», приватний нотаріус Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Виконавчий комітет Феодосійської міської ради, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 34-36) просила суд визнати недійсним ОСОБА_9, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим 15 березня 2012 року, реєстр. № 442, в частині заповідання житлового будинку за надвірними будівлями та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходяться за адресою: АР Крим, м.Феодосія, смт.Приморський, вул.Морозова, буд.55, на користь ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, виділити належну позивачу частку в спільній сумісній власності на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою м. Феодосія, смт.Приморський, вул. Морозова, 55, визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій знаходиться зазначений будинок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в період з 26 липня 1975 року по 13 вересня 2001 року знаходилась в зареєстрованому шлюбі із гр. ОСОБА_9, який помер 27 березня 2012 року. В період шлюбу за договором купівлі-продажу від 06 червня 1991 року ними був придбаний житловий будинок з відповідними надвірними спорудами за адресою м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Морозова, 55, який набув статусу спільного майна подружжя. За життя ОСОБА_9 склав заповіт, яким заповідав зазначений будинок та земельну ділянку ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_11, чим порушив право власності позивача на частку в спільній сумісній власності на будинок. Позивач звернулась до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про право на частку в майні, що належало їй та ОСОБА_9 в спільній сумісній власності на будинок, однак їй було відмовлено, у звязку із чим вона була змушена звернутись із відповідним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, просили відлити у власність позивача частку будинку та господарських споруд, позначену жовтим кольором відповідно до варіанту поділу № 1 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідач ОСОБА_3, її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що позивач з ОСОБА_9 разом не проживали з 1991 року, будинок був придбаний за кошти, що належали особисто ОСОБА_9 і були позичені ним у гр. ОСОБА_12, в будинок було значно поліпшено за рахунок особистих коштів ОСОБА_9 (збудовано та введено в експлуатацію мансардний поверх), позивачем та ОСОБА_9 фактично був проведений поділ спільного майна, внаслідок якого позивач отримала у власність та реалізувала квартиру за адресою АДРЕСА_1, позов подано з пропуском строку позовної давності, прав на земельну ділянку ОСОБА_9 не набув, в позивача на утриманні знаходяться неповнолітні діти ОСОБА_9, що має бути враховано при вирішенні позову.

Відповідач ОСОБА_5, треті особи та їх представники в судове засідання не зявились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, висновок експерта, допитавши свідків, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач в період з 26 липня 1975 року по 13 вересня 2001 року перебував в зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_9, що підтверджується копіями свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 53 т.1) та свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 54 т.1).

В період перебування в зареєстрованому шлюбі на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06 червня 1991 року ОСОБА_13, державним нотаріусом Феодосійської державної нотаріальної контори за реєстр. № 2-707 (а.с.57-58 т.1), ОСОБА_9 було придбано у власність житловий будинок з надвірними спорудами, розташований на земельній ділянці площею 705 кв. м. за адресою: м. Феодосія, сел.Приморський, вул. Морозова/Гайдара, буд. 55/44.

15 березня 2012 року ОСОБА_9 було складно заповіт, відповідно до якого він заповідав житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Феодосія, смт.Приморський, вул.Морозова, 55, а також усе інше майно на користь відповідача ОСОБА_3, її малолітніх дітей ОСОБА_10, ОСОБА_11 (а.с. 43 т.1).

23 березня 2012 року ОСОБА_9 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 33 т.1). Після смерті ОСОБА_9 відповідачем ОСОБА_3 від свого імені та від імені своїх малолітніх дітей було подано заяви про прийняття спадщини, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 28-30 т.1). Відповідач ОСОБА_5 від права на обовязкову частку у спадщині відмовилась, про що подала нотаріусу відповідну заяву (а.с. 31 т.1). Позивач звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на частку в спільному майні (а.с.32 т.1), у чому їй було відмовлено, що підтверджується копією повідомлення від 11.04.2012 (а.с. 8-9 т.1).

Згідно ч. 1 ст. 22 КпШС України, що був чинним на момент укладення вказаного договору, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Відповідно до ст. 28 КпШС України, частки подружжя в спільному майні є рівними.

Судом відхиляються доводи відповідача ОСОБА_3 та її представника про те, що вказане майно було набуте ОСОБА_9 в особисту приватну власність, оскільки було придбано на позичені ним у гр. ОСОБА_12 кошти, так як відповідачем на надано суду доказів укладення такого договору, з розписки, виданої представником продавця вбачається, що гроші він отримав безпосередньо від ОСОБА_9 (а.с. 29, т.2), придбання майна в шлюбі за позичені кошти не тягне за собою виникнення права особистої власності на таке майно.

Судом також відхиляються доводи відповідача ОСОБА_3 та її представника про те, що вказане майно було придбане в період роздільного проживання, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів встановлення зазначеного факту відповідно до вимог закону.

За таких обставин, суд доходить висновку про набуття позивачем та ОСОБА_9 будинку за адресою м.Феодосія, сел.Приморський, вул. Морозова/Гайдара, буд. 55/44, в спільну сумісну власність подружжя.

Судом відхиляються доводи відповідача ОСОБА_3 та її представника про те, що після розірвання шлюбу ОСОБА_9 було проведено суттєве поліпшення вказаного будинку шляхом побудови мансардного поверху, що має бути враховано при вирішенні справи, оскільки з матеріалів інвентарної справи будинку за адресою м.Феодосія, сел.Приморський, вул. Морозова/Гайдара, буд. 55/44, оглянутої в судовому засіданні, технічного паспорту на домоволодіння (а.с. 184 т.1.) вбачається, що в 2000 році були збудовані мансарда в житловому будинку літ. «А», сарай літ. «Е», введені в експлуатацію 18 жовтня 2002 року, що підтверджується даними інвентарної справи. За таких обставин суд доходить висновку, що юридичне оформлення права власності не змінює статусу цього майна, як набутого у шлюбі, й воно набуло статусу спільної сумісної власності подружжя. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в Ухвалі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.02.2012 по справі № 6-41138св11.

Також судом відхиляються доводи відповідача ОСОБА_3 та її представника про те, що позивачем та ОСОБА_9 було проведено поділ спільного майна, оскільки суду не надано доказів укладення у встановленій законом формі договору про поділ майна або судового рішення про його поділ у судовому порядку. Факт продажу в 26 листопада 2002 року позивачем квартири за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується копією договору купівлі-продажу зазначеної квартири (а.с. 174 т.1) не свідчить про поділ майна між позивачем та ОСОБА_9

Таким чином, позивач є співвласником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою м.Феодосія, смт.Приморський, вул. Морозова, 55, її частка в праві спільної сумісної власності на вказаний будинок складає одну другу частину. Таким чином, до спадкоємців за заповітом ОСОБА_3, малолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11 в рівних частках переходить право власності на одну другу частину частину будинку з надвірними спорудами за адресою: м. Феодосія, смт.Приморський, вул. Морозова, 55. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Доводи представника відповідача про необхідність відступлення від принципу рівності часток з огляду на те, що з відповідачем ОСОБА_3 проживають малолітні діти померлого ОСОБА_9 відхиляються судом з огляду на те, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_14 є батьком малолітніх дітей відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки в свідоцтвах про народження вказаних осіб в графі «батько» зазначено іншу особу (а.с. 47, 49, 131 т.1), відступлення судом від принципу рівності часток можливе лише в разі поділу майна між подружжям відповідно до ч.3 ст. 70 СК України.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, право розпорядження майном належить його власникові.

Відповідно до ст. 369 ЦК України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Позивач не надавала згоди ОСОБА_9 на розпорядження спільним будинком в визначений в оскаржуваному заповіті спосіб, на дату складення заповіту ОСОБА_9 не набув права власності на земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок, відповідно до вимог ст. 125 ЗК України, у звязку із чим суд доходить висновку про те, що заповіт ОСОБА_9 складений з порушенням вимог ст. 317, 369 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання заповіту ОСОБА_9, посвідченого у 15 березня 2012 року, недійсним в частині заповідання на користь ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11 житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Морозова, 55.

Доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності відхиляються судом з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 29 КпШС України, що був чинним на момент розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_9, для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності. Згідно ст. 76 ЦК України 1963 року, що був чинним на момент розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_9, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 72 СК України, до вимог про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач надав до суду письмову заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Непредявлення позову про поділ майна протягом трьох років з дня розірвання шлюбу не тягне за собою припинення права власності позивача на частку в спільному майні й не свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки розірвання шлюбу не свідчить про порушення майнових прав позивача.

Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що порушення права позивача на частку в спільному майні відбулось 15 березня 2012 року при складенні ОСОБА_9 оспорюваного заповіту на користь відповідача ОСОБА_3 та її малолітніх дітей й порушується відповідачем ОСОБА_3 шляхом невизнання права власності позивача на зазначену частку, про що позивачеві стало відомо лише після смерті ОСОБА_9 при зверненні до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про право власності на одну другу частину в спільному майні подружжя в квітні 2012 року (а.с. 8-9 т.1). За таких обставин пропуску позивачем строку позовної давності судом не встановлено.

Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Згідно з розясненнями, викладеними в п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № від 4 жовтня 1991 року N 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2385/2386/2387 від 05 березня 2013 року, виконаного експертом Кримського НДІСЕ, технічно можливим є поділ житлового будинку з надвірними спорудами за адресою м.Феодосія, смт.Приморський, вул. Морозова, 55, з відступленням від рівності часток, експертом запропоновані два варіанти поділу будинку. При першому варіанті поділу одному співвласнику запропоновано виділити у власність частину будинку з відповідною часткою надвірних споруд, що складає 30/100 часток домоволодіння, іншому частку, що складає 70/100 зі сплатою на користь співвласника, частка якого буде меншою, компенсації в розмірі 68 745 грн. 60 коп., вартість необхідних робіт з переобладнання будинку складає 8776 грн. При другому варіанті поділу одному співвласнику запропоновано виділити у власність частину будинку з відповідною часткою надвірних споруд, що складає 37/100 часток домоволодіння, іншому частку, що складає 63/100 зі сплатою на користь співвласника, частка якого буде меншою, компенсації в розмірі 45875 грн.., вартість необхідних робіт з переобладнання будинку складає 7694 грн. При вирішенні питання поділу будинку, судом обрано другий варіант згідно висновку експерта, оскільки розмір часток, що пропонуються до виділу в натурі є більш наближеним до розміру ідеальної частки позивача в праві власності на домоволодіння, вартість робіт, які необхідно виконати для його реалізації є меншою, при поділі домоволодіння за даним варіантом можливим є виділення відповідачу ОСОБА_3 з урахуванням прав та законних інтересів малолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11 частки житлового будинку з більшою площею житлових приміщень.

За таких обставин суд доходить висновку про поділ домоволодіння за адресою м. Феодосія, смт.Приморський, вул.Морозова, буд. 55 згідно другого варіанту, запропонованого експертом, шляхом виділу у власність позивача у житловому будинку літ. «А» приміщення кухні № 1-5 площею 8,8 кв.м. вартістю 11 994 грн. 40 коп., житлову кімнату № 1-4 площею 7,8 кв.м. вартістю 10 631 грн. 20 коп., житлову кімнату № 1-6 площею 8,3 кв.м. вартістю 11 312 грн. 60 коп., коридор № 1-7-2 площею 2,9 кв.м. вартістю 3952 грн. 60 коп.; сходову клітину «І» в мансарді житлового будинку літ. «А» площею 4,5 кв.м. вартістю 6100 грн. 10 коп.; коридор «ІІ» в мансарді житлового будинку літ. «А» площею 1,8 кв.м. вартістю 2440 грн. 10 коп.; мансарду «ІІІ-б» в житловому будинку літ. «А» площею 15, 0 кв.м. вартістю 20 333 грн. 80 коп. (позначено жовтим кольором в додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2385/2386/2387 від 05.03.2013), літню кухню літ. «Б» вартістю 72 827 грн.; гараж-сарай літ. «В» вартістю 56358 грн.; сарай літ. «Г» вартістю 1622 грн., сарай літ. «Д» вартістю 19 550 грн., сарай літ. «д1»вартістю 1824 грн., загальною вартістю 218 945 грн. 50 коп., що на 45 875 грн. більше, ніж належить на ідеальну частку 1/2 та відповідає 63/100 часток, з припиненням права спільної власності позивача на зазначене домоволодіння. У власність ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_11 підлягають виділу приміщення веранди № 1-1 в прибудові літ. «а» площею 9,6 кв.м. вартістю 8584 грн. 70 коп., житлову кімнату № 1-2 в житловому будинку літ. «А» площею 7,0 кв.м. вартістю 9540 грн. 80 коп., житлову кімнату № 1-3 в житловому будинку літ. «А» площею 18,4 кв.м. вартістю 25078 грн. 60 коп., коридор № 1-7-1 в житловому будинку літ. «А» площею 2,4 кв.м. вартістю 3271 грн. 10 коп., підсобне приміщення № 1-8 в прибудові літ. «а» площею 6,7 кв.м. вартістю 5991 грн. 40 коп., передпокій № 1-9 в прибудові літ. «а» площею 5,4 кв.м. вартістю 4828 грн. 90 коп., мансарду «ІІІ-а» в житловому будинку літ. «А» площею 27 кв.м. вартістю 36600 грн. 80 коп., лоджію «IV» в мансарді житлового будинку літ. «А» площею 3,8 кв.м. вартістю 5151 грн. 20 коп. (позначено блакитним кольором в додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2385/2386/2387 від 05.03.2013); сарай літ. «Е» вартістю 22 765 грн., вбиральню літ. «У» вартістю 2432 грн., басейн № 1 вартістю 2951 грн., загальною вартістю 127 195 грн. 50 коп., що на 45875 грн менше, ніж належить на ідеальну частку ? та відповідає 37/100 часток.

Також на користь ОСОБА_3, що діє також від імені своїх малолітніх дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підлягає стягненню різниця вартості часток в сумі 45 875 грн. 00 коп.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача ОСОБА_3 проти варіантів поділу будинку, мотивовані недотриманням при їх розробці положень житлового законодавства, з огляду на виділення у власність ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11 двох самостійних житлових кімнат площею 7,0 та 18,4 кв.м., частини мансарди площею 27 кв.м., яка, як вбачається з висновку експерта, є придатною для проживання, підсобних приміщень.

Відповідно до ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Судом встановлено, що домоволодіння за адресою м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Морозова, 55, знаходиться на земельній ділянці площею 705 кв.м. згідно обмірів, виконаних експертом під час проведення судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 233 т.1), що відповідає даним, зазначеним в технічному паспорті будинку (а.с. 178-185 т.1). Згідно рішення Приморської селищної ради від 06.05.2006 № 21 земельна ділянка площею 728 кв.м. за вказаною адресою була передана у власність гр. ОСОБА_9 (а.с. 15 т.2). План встановлення меж земельної ділянки було виконано КП «Кримгеоінформатика» (а.с. 18 т.2.) Згідно з поясненнями спеціаліста КП «ФМБРТІ» в судовому засіданні, різниця в визначенні площі земельної ділянки є результатом погрішності при вимірах, які проводились за допомогою різного обладнання.

Згідно з розясненнями, викладеними в п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

За таких обставин суд доходить висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про визначення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння за адресою: м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Морозова, 55 площею 705 кв.м. З урахуванням обраного судом варіанту поділу житлового будинку й надвірних споруд, суд вважає за можливе виділити в користування позивача частину земельної ділянки площею 352,5 кв.м., позначену жовтим кольором в додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2385/2386/2387 від 05.03.2013, в користування ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_11 частину земельної ділянки площею 352,5 кв.м., позначену блакитним кольором в додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2385/2386/2387 від 05.03.2013.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В ході судового розгляду порушень прав позивача з боку відповідача ОСОБА_5 не встановлено, тому, враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, принцип справедливості, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з відповідача ОСОБА_3

Позивачем по справі було понесено витрати по сплаті судового збору в розмірі 429 грн. 20 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями (а.с. 1,2,7 т.1), витрати на проведення технічної інвентаризації відповідно до ухвали суду від 26 липня 2012 року в сумі 1400 грн., вартість проведеної судової будівельно-технічної експертизи в сумі 4119 грн. 36 коп., що підтверджується копіями квитанцій про сплату коштів (а.с. 28 т.2).

Також суд доходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 в дохід державного бюджету суми судового збору в розмірі 1301 грн. 50 коп. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову. Позивачем було сплачено судовий збір в сумі 429 грн. 20 коп. З висновку судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що вартість однієї другої частки домоволодіння за адресою м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Морозова, 55, складає 173 070 грн. 50 коп. (а.с. 230зв. т.1). Таким чином, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті, складає 1730 грн. 70 коп.. Згідно з розясненнями, викладеними в п. 12 Постанови Пленума Верховного суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до правил статті 88 ЦПК у разі визначення при відкритті провадження у справі судового збору в розмірі меншому, ніж передбачено законом, недоплачена сума стягується в дохід держави з позивача при відмові в позові, а при задоволенні позову - з відповідача.

Керуючись ст. 22, 28, 29 КпШС України, ст. 76 ЦК України від 18.07.1963, ст. 203, 215, 256, 261, 317, 364, 369, 370,1268 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст. 10, 11, 14, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати заповіт ОСОБА_9, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим 15 березня 2012 року, реєстр. № 442, в частині заповідання житлового будинку за надвірними будівлями та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходяться за адресою: АР Крим, м.Феодосія, смт.Приморський, вул.Морозова, буд.55, на користь ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11 недійсним.

Виділити ОСОБА_1 належну їй частку в спільній сумісній власності на житловий будинок з відповідними надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АР Крим, м.Феодосія, смт.Приморський, вул.Морозова, буд.55, яка складає одну другу частину житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АР Крим, м.Феодосія, смт.Приморський, вул.Морозова, буд.55.

Виділити у власність ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АР Крим, м.Феодосія, смт.Приморський, вул.Морозова, буд.55: у житловому будинку літ. «А» приміщення кухні № 1-5 площею 8,8 кв.м. вартістю 11 994 грн. 40 коп., житлову кімнату № 1-4 площею 7,8 кв.м. вартістю 10 631 грн. 20 коп., житлову кімнату № 1-6 площею 8,3 кв.м. вартістю 11 312 грн. 60 коп., коридор № 1-7-2 площею 2,9 кв.м. вартістю 3952 грн. 60 коп.; сходову клітину «І» в мансарді житлового будинку літ. «А» площею 4,5 кв.м. вартістю 6100 грн. 10 коп.; коридор «ІІ» в мансарді житлового будинку літ. «А» площею 1,8 кв.м. вартістю 2440 грн. 10 коп.; мансарду «ІІІ-б» в житловому будинку літ. «А» площею 15, 0 кв.м. вартістю 20 333 грн. 80 коп. (позначено жовтим кольором в додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2385/2386/2387 від 05.03.2013), літню кухню літ. «Б» вартістю 72 827 грн.; гараж-сарай літ. «В» вартістю 56358 грн.; сарай літ. «Г» вартістю 1622 грн., сарай літ. «Д» вартістю 19 550 грн., сарай літ. «д1» вартістю 1824 грн., загальною вартістю 218 945 грн. 50 коп., що на 45 875 грн. більше, ніж належить на ідеальну частку 1/2 та відповідає 63/100 часток.

Виділити у власність ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_11 на 1/2 частку житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АР Крим, м.Феодосія, смт.Приморський, вул.Морозова, буд.55: приміщення веранди № 1-1 в прибудові літ. «а» площею 9,6 кв.м. вартістю 8584 грн. 70 коп., житлову кімнату № 1-2 в житловому будинку літ. «А» площею 7,0 кв.м. вартістю 9540 грн. 80 коп., житлову кімнату № 1-3 в житловому будинку літ. «А» площею 18,4 кв.м. вартістю 25078 грн. 60 коп., коридор № 1-7-1 в житловому будинку літ. «А» площею 2,4 кв.м. вартістю 3271 грн. 10 коп., підсобне приміщення № 1-8 в прибудові літ. «а» площею 6,7 кв.м. вартістю 5991 грн. 40 коп., передпокій № 1-9 в прибудові літ. «а» площею 5,4 кв.м. вартістю 4828 грн. 90 коп., мансарду «ІІІ-а» в житловому будинку літ. «А» площею 27 кв.м. вартістю 36600 грн. 80 коп., лоджію «IV» в мансарді житлового будинку літ. «А» площею 3,8 кв.м. вартістю 5151 грн. 20 коп. (позначено блакитним кольором в додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2385/2386/2387 від 05.03.2013); сарай літ. «Е» вартістю 22 765 грн., вбиральню літ. «У» вартістю 2432 грн., басейн № 1 вартістю 2951 грн., загальною вартістю 127 195 грн. 50 коп., що на 45 875 грн менше, ніж належить на ідеальну частку ? та відповідає 37/100 часток.

Стягнути з ОСОБА_1 (Російська Федерація, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (м. Феодосія, смт.Приморський, вул. Морозова, 55, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2) різницю вартості часток в сумі 45 875 грн. 00 коп.

Припинити право спільної власності ОСОБА_1 на житловий будинок з відповідними надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АР Крим, м.Феодосія, смт.Приморський, вул.Морозова, буд.55.

Визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,705 га, розташованою за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Морозова, 55:

- виділити у користування ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 352,5 кв.м., позначену жовтим кольором в додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2385/2386/2387 від 05.03.2013.

- виділити в користування ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_11 частину земельної ділянки площею 352,5 кв.м., позначену блакитним кольором в додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2385/2386/2387 від 05.03.2013.

Стягнути з ОСОБА_3 (м. Феодосія, смт.Приморський, вул. Морозова, 55, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2), на користь ОСОБА_1 (Російська Федерація, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) судові витрати в сумі 5648 грн. 56 коп. (судовий збір в сумі 429 грн. 20 коп, витрати на проведення технічної інвентаризації в сумі 1400 грн., вартість проведеної судової будівельно-технічної експертизи в сумі 4119 грн. 36 коп.)

Стягнути з ОСОБА_3 (м. Феодосія, смт.Приморський, вул. Морозова, 55, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2) в дохід держави на поточний рахунок № 31216206700024 в ГУ ДКС України в АР Крим, отримувач Державний бюджет м. Феодосія, код ЄДРПОУ отримувача 37986011, МФО банку 824026, судовий збір в сумі 1301 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя:

Секретар: