АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22-ц/796/6570/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Тітов М.Ю.
Доповідач: Невідома Т.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Гаврилової М.В., Пікуль А.А.
при секретарі: Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування майнової та матеріальної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
В обґрунтування позову зазначав, що 19.11.2010 року з вини відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено його автомобіль НОМЕР_1, чим завдано матеріального збитку в розмірі 55 135,93 грн. та моральної шкоди в розмірі 5050 грн. Проте, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як власника наземного транспортного засобу була застрахована страховиком ПрАТ «Міська страхова компанія». Крім того, ним понесені додаткові витрати в розмірі 500 грн. на проведення оцінки завданих автомобілю пошкоджень.
Відповідно до вимог ст.ст.16,22,23,1166,1167,1187,1194 ЦК України, ст.ст.3-5,9,22,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 29 635,93 грн., моральну шкоду в розмірі 2 500 грн.; з ПрАТ «Міська страхова компанія» - матеріальну шкоду в розмірі 25 500, моральну шкоду в розмірі 2 550 грн., пеню за невиплату страхового відшкодування в розмірі 3 963,33 грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.03.2013 позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 35 472 (тридцять п'ять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 29 коп.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (ідентифікаційний код 30244124) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 33 212 (тридцять три тисячі двісті дванадцять) грн. 03 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанціїта ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до нього.Зазначає, що під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.11.2010, він керував автомобілем «Газель» як водій приватного підприємця ОСОБА_4, тобто використовував його під час виконання трудових обов'язків. Таким чином, на переконання апелянта, згідно ч. 2 с. 1187 ЦК України, єдиним суб'єктом відповідальності перед позивачем може бути власник автомобілю ГАЗ «Газель», державний номер НОМЕР_4, ОСОБА_5.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_8 заперечували проти апеляційної скарги, вважали, що спір судом вирішений правильно.
В судове засідання представник ПАТ «Міська страхова компанія» не з'явився, про час та місце розгляду справи страхова компанія повідомлена належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача ПрАТ «Міська страхова компанія» відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19.11.2010 ОСОБА_1 визнано винним за ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 23.09.2010 приблизно о 22 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Газель», державний номер НОМЕР_4, на 139 кілометрі автодороги Бориспіль-Запоріжжя не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мазда 5», державний номер НОМЕР_1, який рухався на зустріч, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. п. 11.2, 11.3 ПДР України (а.с.8).
Згідно Звіту про оцінку автомобіля Mazda5, держномер НОМЕР_1, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mazda 5 в результаті його пошкодження, складає 55 135, 93 грн. (а.с.9-17) . За складання зазначеного звіту позивачем сплачено 500 грн. (а.с.19).
Зазначений вище звіт є письмовим доказом, що відповідає положенням ч. 2 ст. 57 ЦПК України. Відповідачами сума матеріального збитку не оспорюється.
З листа ПАТ «Міська страхова компанія» від 15.11.2011 вих. №1595-11 вбачається, що 06.12.2010 було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та складено страховий акт згідно з яким до виплати належить 25 500 грн. (а.с.20).
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мазда 5» в результаті його пошкодження при ДТП, складає 55 135, 93 грн. та 500 грн. сплачених за складення звіту. 25 500 грн. підлягає стягненню з ПрАТ «Міська страхова компанія», а різниця в розмірі 30 135, 93 грн. - з ОСОБА_1, при цьому суд керувався положеннями ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України та ст.ст.22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Коллегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд обґрунтовано стягнув з ОСОБА_1 35472, 29 грн. та ПАТ «Міська страхова компанія» 33 212, 03 грн.
Доводи апеляційної скарги в частині стягнення суми більшої ніж заявлено позивачем до ОСОБА_1 у позовній заяві, не заслуговують на увагу та відхиляються колегією суддів, оскільки судом першої інстанції винесено рішення в межах розміру позовних вимог, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Також відхиляються доводи апеляційної скарги в частині того, що єдиним суб'єктом відповідальності перед позивачем може бути власник автомобіля НОМЕР_4 - ОСОБА_9 виходячи з наступного.
У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).
Будь-яких доказів на підтвердження факту перебування у трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_4 відповідачем суду першої інстанції не надано. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього касаційного суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: М.В. Гаврилова
А.А. Пікуль
Судове рішення № 31985653, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 23.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-ц/796/6570/2013. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: