Постанова № 31984182, 06.06.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1622/13-а

06 червня 2013 року 16год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник П'ятак Є.В.,

відповідача: представник Троянчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБФ ВІКТОРІЯ" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБФ Вікторія» (далі - ТОВ «ПБФ Вікторія») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001602342 та №0001612342 від 17.04.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позову зазначив, що висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки та покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, не відповідають фактичним обставинам справи. Пояснив, що бухгалтерські документи, якими оформлені господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУТТО-ОЛ МІТ» (далі - ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі енд Бі Соларс» (далі - ТОВ «Бі енд Бі Соларс»), Товариством з обмеженою відповідальністю «РИВС» (далі - ТОВ «РИВС»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферріт-Д» (далі - ТОВ «Ферріт-Д»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор» (далі - ТОВ «Матадор»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Старт-Д» (далі - ТОВ «Стар-Д»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Галактика-М» (далі - ТОВ «Галактика-М») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» (далі - ТОВ «Ангстрем Континенталь») в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року є первинними документами, оскільки мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Стверджує, що господарські операції позивача з даними контрагентами є реальними і підстав вважати їх безтоварними немає. У зв'язку з чим вважає висновки акта перевірки про порушення ТОВ «ПБФ Вікторія» вимог Податкового кодексу України необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на припущеннях осіб, що здійснювали перевірку, а податкові повідомлення-рішення №0001602342 та №0001612342 від 17.04.2013 року - протиправними і такими, що підлягають скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав (т.1 а.с.98-99). В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.14, п.200.15 ст.200 Податкового кодексу, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 119197 грн. та до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 398004 грн. Даний висновок було зроблено податковим органом на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», ТОВ «Бі енд Бі Соларс», ТОВ «РИВС», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор», ТОВ «Стар-Д», ТОВ «Галактика-М» та ТОВ «Ангстрем Континенталь». Вказує на те, що ДПІ у м.Рівному було отримано акти перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ ДПС «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «РИВС» №7211/224/34914473 від 21.12.2012 року, «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Ферріт-Д» №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року, «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Матадор» №7200/224/31820299 від 21.12.2012 року «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Старт-Д» №7203/224/32694059 від 12.12.2012 року, «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Галактика-М» №7201/224/31890900, «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Ангстрем Континенталь» №7208/224/33906299 від 12.12.2012 року, акти перевірок ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «БІ ЕНД БІ СОЛАРС» №994/23-5/36677236 від 15.03.2012 року та «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» №1009/22-3/36677241 від 15.03.2012 року. Зі змісту даних актів перевірки вбачалося, що господарські операції вищевказаних контрагентів не мають реального товарного характеру, так як перевірками встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод без мети настання реальних наслідків між ними та їх контрагентами, а тому, на думку податкового органу, здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення обґрунтованими і такими, що не підлягають скасуванню. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2010 року державним реєстратором Виконавчого комітету Рівненської міської ради ТОВ «ПБФ Вікторія» було зареєстровано юридичною особою, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №539395 (а.с.102) та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №736771 (а.с.101). Позивач перебуває на обліку в ДПІ у м.Рівному з 05.07.2010 року за №29-23/5859 та є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва №100329003 від 17.03.2011 року (а.с.100).

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, видами діяльності ТОВ «ПБФ Вікторія» за КВЕД-2010 є неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; електромонтажні роботи.

З матеріалів справи вбачається, що з 25.03.2013 року по 29.03.2013 року ДПІ у м.Рівному на підставі наказу №276 від 25.03.2013 року (т.2 а.с.114-115) та направлень на перевірку №347/16-00 та №348/17-100 від 25.03.2013 року (т.2 а.с.112-113) було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «ПБФ Вікторія» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати усіх податків та зборів за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №191/16-00/37198017 від 04.04.2013 року (т.1 а.с.11-35).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001602342 від 17.04.2013 року, яким ТОВ «ПБФ Вікторія» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 178795,50 грн., в т.ч. 119197 грн. за основним платежем та 59598,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.9);

- №0001612342 від 17.04.2013 року, яким ТОВ «ПБФ Вікторія» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 597515 грн., в т.ч. 398004 грн. за основним платежем та 199511 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.10).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0001602342 від 17.04.2013 року, суд виходить з наступного.

Дане податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу про завищення ТОВ «ПБФ Вікторія» витрат на загальну суму 567604 грн., в т.ч. у ІІ кв.2012 року - на 275000 грн., ІІІ кв. 2012 року - 202604 грн., IV кв.2012 року - 90000 грн.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій ТОВ «ПБФ Вікторія» з ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» і ТОВ «Бі енд Бі Соларс» та ґрунтуються на порушеннях позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Актом перевірки від 04.04.2013 року констатовано, що ТОВ «ПБФ Вікторія» в порушення вимог Податкового кодексу України у квітні 2012 року віднесло до складу витрат 275000 грн. по безтоварним операціям з ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», які не підтверджені документально, а у вересні 2012 року - жовтні 2012 року - 292604 грн. по безтоварним операціям з ТОВ «Бі енд Бі Соларс».

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 04.04.2013 року ґрунтуються на висновках актів перевірок ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «БІ ЕНД БІ СОЛАРС» №994/23-5/36677236 від 15.03.2012 року та «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» №1009/22-3/36677241 від 15.03.2012 року, зі змісту яких вбачається, що у ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутні основні фонди, відсутній кваліфікований персонал (т.2 а.с.156), а також встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків між ТОВ «Бі Енд Бі Соларс» та покупцями, а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Бі Енд Бі Соларс» та контрагентами є фіктивними правочинами (т.3 а.с.44-45).

ДПІ у м.Рівному в акті перевірки встановлено, що в порушення п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу валових витрат ТОВ «ПБФ Вікторія» віднесено витрати по ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» та ТОВ «Бі Енд Бі Соларс», що не підтверджені відповідно оформленими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що призвело до завищення валових витрат всього у сумі 567604 грн.

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу №71 від 28.09.2012 року (т.1 а.с.42-43), укладеним ТОВ «ПБФ Вікторія» (Покупець) з ТОВ «Бі енд Бі Соларс» (Продавець), останнє поставило позивачу електрообладнання (трансформатори, труби гофровані, розрядник, строп, світильники тощо) (товар), що підтверджується:

видатковими накладними: №РН-0000079 від 28.09.2012 року на загальну суму 58560 грн., в т.ч. ПДВ на суму 9760 грн., №РН-0000067 від 28.09.2012 року на загальну суму 49920 грн., в т.ч. ПДВ на суму 8320 грн., №РН-0000072 від 28.09.2012 року на загальну суму 29928 грн., в т.ч. ПДВ на суму 29928 грн., №РН-0000075 від 28.09.2012 року на загальну суму 55800 грн., в т.ч. ПДВ на суму 9300 грн., №РН-0000064 від 28.09.2012 року на загальну суму 48916,80 грн., в т.ч. ПДВ на суму 8152,80 грн., №РН-0000103 від 30.10.2012 року на загальну суму 51200 грн., в т.ч. ПДВ на суму 8533,33 грн., №РН-0000107 від 31.10.2012 року на загальну суму 56800 грн., в т.ч. ПДВ на суму 9466,67 грн. (т.1 а.с.44,46,48,50,52,54,56);

рахунками-фактурами №СФ-0000125 від 28.09.2012 року на загальну суму 58560 грн., №СФ-0000118 від 28.09.2012 року на загальну суму 49920 грн., №СФ-0000121 від 28.09.2012 року на загальну суму 29928 грн., №СФ-0000122 від 28.09.2012 року на загальну суму 55800 грн., №СФ-0000114 від 28.09.2012 року на загальну суму 48916,80 грн., №СФ-0000179 від 30.10.2012 року на загальну суму 51200 грн., №СФ-0000182с від 31.10.2012 року на загальну суму 56800 грн. (т.1 а.с.45,47,49,51,53,55,57);

податковими накладними №92 від 28.09.2012 року на загальну суму 48916,80 грн., №93 від 28.09.2012 року на загальну суму 49920 грн., №94 від 28.09.2012 року на загальну суму 55800 грн., №95 від 28.09.2012 року на загальну суму 58560 грн., №96 від 28.09.2012 року на загальну суму 29928 грн., №58 від 30.10.2012 року на загальну суму 51200 грн., №59 від 31.10.2012 року на загальну суму 56800 грн. (т.1 а.с.80-84, т.4 а.с.6-7).

Часткова оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснена в безготівковій формі, що підтверджується випискою по рахунку за 16.11.2012 року (т.4 а.с.4-5). Згідно з актом звірки взаєморозрахунків по бухгалтерському обліку між позивачем та ТОВ «Бі енд Бі Соларс» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року сальдо на користь останнього складає 341124,80 грн. (т.4 а.с.3), а відповідно до договору про відступлення права вимоги №031215 від 03.12.2012 року (т.4 а.с.8) - на користь нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнайт Груп ХХІ» (т.4 а.с.10).

Транспортування товару придбаного у ТОВ «Бі Енд Бі Соларс» на адресу ТОВ «ПБФ Вікторія» здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних № 33 та №38 від 28.09.2012 року, № 77 від 30.10.2012 року та №77 від 31.10.2012 року (т.1 а.с.58-62).

Вартість отриманих від ТОВ «Бі енд Бі Соларс» товарно-матеріальних цінностей на суму 202604 грн. (без ПДВ) включено позивачем на підставі отриманих видаткових накладних до складу витрат ІІІ кварталу 2012 року та на суму 90000 грн. - до IV кварталу 2012 року.

Судом також встановлено, що 16.05.2012 року між ТОВ «ПБФ Вікторія» (Покупець) та ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу (т.1 а.с.63), на виконання умов якого ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» поставило позивачу товар (трансформатори масляні, роз'єднувачі, автоматичні вимикачі та ін.), що підтверджується:

видатковими накладними №РН-0000399 від 28.04.2012 року на загальну суму 43090,74 грн., в т.ч. ПДВ на суму 7181,79 грн., №РН-0000400 від 28.04.2012 року на загальну суму 26400 грн., в т.ч. ПДВ на суму 4400 грн., №РН-0000397 від 28.04.2012 року на загальну суму 32886,62 грн., в т.ч. ПДВ на суму 5481,10 грн., №РН-0000389 від 28.04.2012 року на загальну суму 39480 грн. в т.ч. ПДВ на суму 6580 грн., №РН-0000396 від 28.04.2012 року на загальну суму 32886,62 грн., в т.ч. ПДВ на суму 5481,10 грн., №РН-0000401 від 28.04.2012 року на загальну суму 36000 грн., в т.ч. ПДВ на суму 6000 грн., №РН-0000387 від 28.04.2012 року на загальну суму 59616,02 грн., в т.ч. ПДВ на суму 9936 грн., №РН-0000390 від 28.04.2012 року на загальну суму 59640 грн., в т.ч. ПДВ на суму 9940 грн.(т.1 а.с.74-75,77);

податковими накладними №56 від 28.04.2012 року на загальну суму 59640 грн., №60 від 28.04.2012 року на загальну суму 36000 грн., №59 від 28.04.2012 року на загальну суму 43090,74 грн., №58 від 28.04.2012 року на загальну суму 59616,02 грн., №57 від 28.04.2012 року на загальну суму 39480 грн., №54 від 28.04.2012 року на загальну суму 32886,62 грн., №55 від 28.04.2012 року на загальну суму 32886,62 грн. (т.3 а.с.72-78).

Часткова оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснена позивачем в безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку позивача за 23.05.2012 року, 28.05.2012 року, 07.06.2012 року та 26.06.2012 року (т.4 а.с.12-18). Згідно з актом звірки взаєморозрахунків по бухгалтерському обліку між позивачем та ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року сальдо на користь останнього складає 300300 грн. (т.4 а.с.11).

Вартість отриманих від ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» товарно-матеріальних цінностей на суму 275000 грн. (без ПДВ) включено позивачем на підставі отриманих видаткових накладних до складу витрат ІІ кварталу 2012 року.

Згідно з пп.4.1.27 п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

В силу вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пункт 139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлює вичерпний перелік витрат платника податку, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Серед таких обмежень витрати на придбання електрообладнання, які були виключені відповідачем зі складу витрат позивача, відсутні. Крім того, відповідно до п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Відповідно до вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Наявні в матеріалах справи податкові, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані видаткові, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано. Крім того, судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і представником відповідача не заперечується, що на момент існування господарських правовідносин між позивачем і ТОВ «Бі енд Бі Соларс» та ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», останні мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію і не були позбавлені права укладати угоди у відповідності до вимог діючого законодавства та були платниками ПДВ. Відтак, віднесення позивачем до складу витрат сум, сплачених на оплату товару, отриманого від ТОВ «Бі енд Бі Соларс» та ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», не суперечить вимогам пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Зауважень до форми та змісту податкових накладних, виписаних ТОВ «Бі енд Бі Соларс» і ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» для ТОВ «ПБФ Вікторія», в акті перевірки податковим органом не зазначено.

Враховуючи викладене, суд вважає протиправним виключення відповідачем сум, сплачених позивачем ТОВ «Бі енд Бі Соларс» та ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» на оплату вартості придбаного товару зі складу витрат ТОВ «ПБФ Вікторія» за ІІ-IV квартали 2012 року.

Рух активів у процесі здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Бі енд Бі Соларс», ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» підтверджується матеріалами справи: видатковими, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, розрахунковими документами.

Одночасно надані до матеріалів справи позивачем документи, а саме: видаткові накладні (т.1 а.с.236,238,241,244,246; т.2 а.с.1,5,8,11,14,16,18,21,24,27,31,34,36,37,38,41, 44,47,50,53,56,58,60,62,64,66,68,70,73,76,79,81,84,87,90,93,95,97,100,102,105,108), податкові накладні (т.1 а.с.237,240,243,245,247; т.2 а.с. 3-4,7,9-10,13,15,17,20,23,26,29-30,32-33,35, 40,43,46,49,52,55,57,59,61,63,65,67,69,72,75,78,80,83,85-86,89,92,94,96,99,101,104,107,109), товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.239,242; т.2 а.с.28,51,54,71,74,77,82,98,106), довіреності (т.2 а.с.2,6,12,19,22,25,39,42,48,88,91,103), свідчать про використання позивачем придбаних у ТОВ «Бі енд Бі Соларс» та ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» матеріалів у власній господарській діяльності, а саме про їх подальшу реалізацію контрагентам-покупцям, зокрема: Товариству з обмеженою відповідальністю «Стиль-Декор», Сільськогосподарському приватному підприємству «Україна», Товариству з обмеженою відповідальністю «Екотехмаркет», Товариству з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед», Товариству з обмеженою відповідальністю «Промінвестбуд».

За результатами даних операцій позивачем сформовано податкові зобов'язання з ціни продажу ТМЦ у відповідних податкових періодах, що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ (т.1 а.с.109-223, т.2 а.с.100-148).

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про товарність і реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ПБФ Вікторія» та ТОВ «Бі енд Бі Соларс» і ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», подальше використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій з ТОВ «Бі енд Бі Соларс» та ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ». Докази того, що товар, придбаний ТОВ «ПБФ Вікторія» у ТОВ «Бі енд Бі Соларс» та ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», з метою іншою, ніж використання його у власній господарській діяльності податковим органом суду не надано, судом не здобуто і в матеріалах справи відсутні.

Відтак, віднесення позивачем до складу витрат сум, сплачених ТОВ «Бі енд Бі Соларс» та ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» на оплату вартості товарно-матеріальних цінностей відповідає вимогам п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а висновки відповідача про завищення позивачем витрат на загальну суму 567604 грн. - безпідставні, необґрунтовані і такі, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

Жодних доказів того, що ТОВ «ПБФ Вікторія», ТОВ «Бі енд Бі Соларс» і ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» під час укладання договорів завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду податковим органом не надано, як і не надано суду відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи ТОВ «Бі енд Бі Соларс» і ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001602342 від 17.04.2013 року, яким ТОВ «ПБФ Вікторія» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 178795,50 грн., в т.ч. 119197 грн. за основним платежем та 59598,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями не відповідає вказаним критеріям правомірності, а тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0001612342 від 17.04.2013 року, суд виходить з наступного.

В основу визначення податкового зобов'язання з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням №0001612342 від 17.04.2013 року, де 398004 грн. - основний платіж та 199511 грн. - штрафні (фінансові) санкції,покладено наступні нарахування:

І. Щодо завищення ТОВ «ПБФ Вікторія» сум податкового кредиту:

1) 55000 грн. - основного платежу та 27500 грн. - штрафних санкцій, разом 82500 грн., на основі висновків про встановлення перевіркою завищення податкового кредиту через безпідставне віднесення до його складу ПДВ по господарських операціях з ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» за квітень 2012 року;

2) 58521 грн. - основного платежу та 29260,5 грн. - штрафних санкцій, разом 87781 грн., на основі висновків про встановлення перевіркою завищення податкового кредиту через безпідставне віднесення до його складу ПДВ по господарських операціях з ТОВ «БІ ЕНД БІ СОЛАРС» за вересень-жовтень 2012 року;

3)136692 грн. - основного платежу та 68346 грн. - штрафних санкцій, разом 205038 грн., на основі висновків про встановлення перевіркою завищення податкового кредиту через безпідставне віднесення до його складу ПДВ по господарських операціях з ТОВ «РИВС» за жовтень-листопад 2011 року;

4)143681грн. - основного платежу та 71840,5 грн. - штрафних санкцій, разом 215521,5 грн., на основі висновків про встановлення перевіркою завищення податкового кредиту через безпідставне віднесення до його складу ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Феріт-Д» за листопад 2011 року;

5)992 грн. - основного платежу та 496 грн. - штрафних санкцій, разом 1488 грн., на основі висновків про встановлення перевіркою завищення податкового кредиту через безпідставне віднесення до його складу ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Матадор» за листопад 2011 року.

ІІ. Щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «ПБФ Вікторія»:

6) 1134 грн. - основного платежу та 576 грн. - штрафних санкцій, разом 1710 грн., на основі висновків податкового органу про встановлення перевіркою заниження податкових зобов'язань з ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Старт-Д» за листопад 2012 року;

7) 1317 грн. - основного платежу та 658,5 грн. - штрафних санкцій, разом 1975,5 грн., на основі висновків податкового органу про встановлення перевіркою заниження податкових зобов'язань з ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Галактика-М» за квітень 2012 року;

8) 667 грн. - основного платежу та 333,5 грн. - штрафних санкцій, разом 1000,5 грн., на основі висновків податкового органу про встановлення перевіркою заниження податкових зобов'язань з ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за червень 2012 року.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення №0001612342 від 17.04.2013 року загальна сума грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість складає 598506 грн., в т.ч. за основним платежем становить 398004 грн., а штрафні (фінансові) санкції 199511 грн.

Однак, як встановлено судом ні цифрове, ні прописне значення сум грошового зобов'язання, вказані в даному податковому повідомленні-рішенні не відповідають дійсності, оскільки сума грошового зобов'язання за основним платежем становить 398004 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 199002 грн.(398004*50%) та, відповідно, загальна сума грошового зобов'язання з ПДВ - 597006 грн., що підтверджується розрахунком податкового органу (додатку до акту перевірки) і не заперечується представником відповідача.

Фактично даним податковим повідомленням-рішенням №0001612342 від 17.04.2013 року ТОВ «ПБФ Вікторія» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну 597006 грн., в т.ч. 398004 грн. за основним платежем та 199002 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0001612342 від 17.04.2013 року в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 592329 грн., в т.ч. 394886 грн. - основного платежу та 197443 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, суд виходить з наступного.

Вказані розрахунки грошового зобов'язання ґрунтуються на висновках податкового органу про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.14, п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України.

Дані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій ТОВ «ПБФ Вікторія» з ТОВ «Бі енд Бі Соларс», ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», ТОВ «РИВС», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор».

Суд з вказаними висновками відповідача щодо завищення позивачем сум податкового кредиту на загальну суму 394886 грн. не погоджується з огляду на таке.

Судом встановлено, що на виконання умов усного договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ «РИВС», останнім було поставлено для ТОВ «ПБФ Вікторія» товар (електрообладнання) на загальну суму з ПДВ 820149,60 грн. та виписано наступні документи:

видаткові накладні №РН-0000671 від 26.10.2011 року, №РН-0001190 від 15.11.2011 року, №РН-0001191 від 15.11.2011 року (а.с.65,68,71),

податкові накладні №275 від 26.10.2011 року, №375 від 15.11.2011 року, №376 від 15.11.2011 року (а.с.66,70,72),

рахунки-фактури №СФ-0000671 від 26.10.2011 року, №СФ-0001190 від 15.11.2011 року, №СФ-0001191 від 15.11.2011 року (а.с.67,69,73).

Часткова оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.3 а.с.236-250). Згідно з актом звірки взаєморозрахунків по бухгалтерському обліку між ТОВ «ПБФ Вікторія» та ТОВ «РИВС» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року кредиторська заборгованість позивача становить 689239,60 грн. (а.с.235).

На підставі отриманих податкових накладних, відображених в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, позивачем сформовано податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «РИВС» у жовтні-листопаді 2011 року, що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ у відповідних податкових періодах (т.1 а.с.109-223, т.2 а.с.100-148).

На виконання умов усного договору поставки, укладеного між ТОВ «ПБФ Вікторія» та ТОВ «Ферріт-Д», останнім позивачу було поставлено електрообладнання на загальну суму з ПДВ 862087,55 грн. та виписано наступні документи:

видаткові накладні №РН-0000011 від 02.11.2011 року, №РН-0000012 від 02.11.2011 року (а.с.74,77),

рахунки-фактури №СФ-0000011 від 02.11.2011 року, №СФ-0000012 від 02.11.2011 року на (а.с.75,78),

податкові накладні №11 від 02.11.2011 року, №12 від 02.11.2011 року (а.с.76,79).

Як вбачається з акта звірки взаєморозрахунків від 04.01.2012 року станом на 31.12.2011 року заборгованість позивача перед ТОВ «Феріт-Д» складає 862087,55 грн. (т.4 а.с.1).

На підставі отриманих податкових накладних, відображених в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, позивачем сформовано податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Феріт-Д» у листопаді 2011 року, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ у відповідному податковому періоді (т.1 а.с.109-223, т.2 а.с.100-148).

Судом також встановлено, що 01.11.2011 року з метою доставки придбаного у ТОВ «Ферріт-Д» товару, між ТОВ «ПБФ Вікторія» та ТОВ «Матадор» було укладено договір про надання автотранспортних послуг №3/01/11.11 (а.с.81). В ході здійснення вище обумовленої господарської операції з перевезення, сторонами було оформлено протокол погодження ціни на автотранспортні послуги по доставці товарів (а.с.82), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1325 від 29.11.2011 року (а.с.83), і ТОВ «Матадор» виписано позивачу податкову накладну №469 від 29.11.2011 року (а.с.84), товарно-транспортну накладну від 02.11.2011 року (а.с.80).

Згідно з актом взаєморозрахунків по бухгалтерському обліку між ТОВ «ПБФ Вікторія» і ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року сальдо на користь ТОВ «Матадор» складає 5950 грн.(т.4 а.с.27).

На підставі отриманої податкової накладної, відображеної в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, позивачем сформовано податковий кредит за господарською операцією з ТОВ «Матадор» у листопаді 2011 року, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ у відповідному податковому періоді (т.1 а.с.109-223, т.2 а.с.100-148).

Наявні в матеріалах справи податкові, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання товарно-матеріальних цінностей (електрообладнання) та послуг (автотранспортних) відсутні. Суд вважає, що підстави для виключення зі складу податкового кредиту товариства сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, відсутні, оскільки отримання такого товару за договорами купівлі-продажу не суперечить чинному законодавству, та є такими, що спрямовані на отримання доходів, а тому належать до господарської діяльності позивача в розумінні податкового законодавства.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податковий кредит по отриманих позивачем від ТОВ «Бі енд Бі Соларс», ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», ТОВ «РИВС», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» товарно-матеріальних цінностях та послугах повністю підтверджено відповідними податковими накладними, які містять всі необхідні обов'язкові реквізити.

Зауважень до форми та змісту податкових накладних, виписаних ТОВ «Бі енд Бі Соларс», ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», ТОВ «РИВС», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» для ТОВ «ПБФ Вікторія», в акті перевірки податковим органом не зазначено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правових підстав для виключення з податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем ТОВ «Бі енд Бі Соларс», ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», ТОВ «РИВС», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» в ціні отриманого товару у податкового органу не було, а податковий кредит сформовано позивачем у відповідності до вимог Податкового Кодексу України.

Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення ТОВ «Бі енд Бі Соларс», ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», ТОВ «РИВС», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (як-то, відсутність за місцезнаходження, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків ТОВ «ПБФ Вікторія» права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій з придбання позивачем товару у цих контрагентів, сплати податку на додану вартість, а отже і правомірність віднесення позивачем сум податку, сплаченого ТОВ «Бі енд Бі Соларс», ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ», ТОВ «РИВС», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» у зв'язку з придбанням товарів та послуг до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини в їх сукупності та наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що твердження податкового органу про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.14, п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення №0001612342 від 17.04.2013 року в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ по основному платежу в сумі 394886 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 197443 грн. - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0001612342 від 17.04.2013 року, в частині збільшення ТОВ «ПБФ Вікторія» суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 4686 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 3118 грн. та 1568 грн. - штрафні (фінансові) санкції, суд виходить з наступного.

Дані розрахунки сум грошового зобов'язання з ПДВ ґрунтуються на висновках податкового органу про порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Вищевказані висновки податковим органом зроблено на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Галактика-М» та ТОВ «Ангстрем Континенталь».

З вказаними висновками податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 3118 грн. суд не погоджується з огляду на таке.

Судом встановлено, що на виконання умов усного договору поставки, укладеного між ТОВ «ПБФ Вікторія» (Продавець) та ТОВ «Старт-Д» (Покупець), позивач поставив останньому товарно-матеріальні цінності (електрообладнання) на загальну суму 6804,49 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000047 від 20.02.2012 року (т.3 а.с.91-92), податковою накладною №14 від 16.02.2012 року (т.3 а.с.93-95).

Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою по рахунку за 16.02.2012 року (т.4 а.с.26).

Судом встановлено, що на виконання умов усного договору поставки, укладеного між ТОВ «ПБФ Вікторія» (Продавець) та ТОВ «Галактика-М» (Покупець) позивач поставив останньому товарно-матеріальні цінності (електрообладнання) на загальну суму 7899,84 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000058 від 12.03.2012 року (т.3 а.с.96-97), податковою накладною №4 від 06.03.2012 року (т.3 а.с.98-99).

Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою по рахунку за 06.03.2012 року (т.4 а.с.24).

Судом також встановлено, що на виконання умов усного договору поставки, укладеного між ТОВ «ПБФ Вікторія» (Продавець) та ТОВ «Ангстрем Континенталь» (Покупець) позивач поставив останньому товарно-матеріальні цінності (електрообладнання) на загальну суму 3999,89 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000165 від 29.05.2012 року (т.3 а.с.86-87), податковою накладною №32 від 28.05.2012 року (т.3 а.с.88-90).

Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою по рахунку за 28.05.2012 року (т.4 а.с.20-22).

Вищевказані податкові, видаткові накладні, розрахункові документи в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані видаткові, податкові накладні не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Зауважень до форми та змісту податкових накладних, виписаних ТОВ «ПБФ Вікторія» для ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Галактика-М» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», в акті перевірки податковим органом не зазначено.

Рух активів у процесі здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Галактика-М» та ТОВ «Ангстрем Континенталь» підтверджується матеріалами справи, зокрема видатковими, податковими накладними, розрахунковими документами.

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про товарність і реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ПБФ Вікторія» та ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Посилання податкового органу на акти перевірок ДПІ у Бабушкінському районі від 21.12.2012 року стосовно даних контрагентів позивача безпідставні, оскільки реальність здійснення господарських операцій позивача з ними підтверджується первинними документами, що містяться в матеріалах справи, які безпідставно податковим органом не взяті до уваги під час перевірки.

Згідно з пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підставі виписаних позивачем контрагентам-покупцям податкових накладних, відображених в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, ТОВ «ПБФ Вікторія» правомірно сформувало податкові зобов'язання, що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за відповідні податкові періоди (т.1 а.с.109-223, т.2 а.с.100-148).

Як вбачається з розрахунку задекларованих та встановлених в ході перевірки сум податкових зобов'язань податковий орган, дійшовши висновку про безтоварність операцій позивача з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Галактика-М» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», всупереч вимог податкового законодавства не зняв податкові зобов'язання з ПДВ самостійно визначені ТОВ «ПБФ Вікторія» за наслідками цих господарських операцій, а додатково донарахував (збільшив) суму грошових зобов'язань з ПДВ по операціям з реалізації цього ж товару, які, на його думку, мали місце з невстановленими третіми особами.

Тобто, має місце подвійне оподаткування ТОВ «ПБФ Вікторія» з ПДВ за господарськими операціями з продажу одного й того ж товару.

Таким чином, дії податкового органу щодо донарахування податкового зобов'язання з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Галактика-М» та ТОВ «Ангстрем Континенталь» є неправомірними, а податкове повідомлення-рішення №0001612342 від 17.04.2013 року в цій частині підлягає скасуванню.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відтак, результати перевірки контрагента позивача, контрагентів контрагента, наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

За таких обставин, суд вважає, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.14, п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України безпідставними, а податкове повідомлення-рішення №0001612342 від 17.04.2013 року - повністю протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0001602342 та №0001612342 від 17.04.2013 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а тому вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними, такими, що прийняті без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень і підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0001602342 та №0001612342 від 17.04.2013 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби за №0001602342 від 17.04.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ПБФ Вікторія» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 178795,50 грн., з яких 119197 грн. за основним платежем та 59598,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та за №0001612342 від 17.04.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ПБФ Вікторія» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 597515 грн., з яких 398004 грн. - основного платежу та 199511 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБФ ВІКТОРІЯ" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі дев'яносто чотири) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ткачук Н.С.

Постанова законної сили не набрала