Рішення № 31983880, 14.06.2013, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1623/13-ц

Провадження № 2/740/598/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2013 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Кобилецького І.Ф.,

при секретарі Павленко О.В.,

за участю: позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки адвоката ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку житлового будинку ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 в якій просить визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, і який знаходиться в іпотеці Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», і на який звернуто стягнення згідно рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 січня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що з відповідачем ОСОБА_4 вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 25 лютого 1989 року.

Під час шлюбу відповідач ОСОБА_4, згідно договору купівлі-продажу від 04 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу ОСОБА_6, та зареєстрованого 04 червня 2008 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, придбав у власність житловий будинок за АДРЕСА_1.

05 червня 2008 року між відповідачем ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк», в цілях забезпечення зобов'язань за кредитним договором, був укладений іпотечний договір, відповідно до якого відповідач передав банку в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок.

Вона згоди на передачу в іпотеку житлового будинку не надавала.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 січня 2012 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CNNNGK0000000006 від 05.05.2008 року, в розмірі 57 261,06 доларів США, звернуто стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з встановленням початкової ціни продажу в розмірі 249 878 грн.

Цим же рішенням суду виселено ОСОБА_4 з житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Тому вона має право на 1/2 частку майна що належить їй та відповідачу на праві спільної сумісної власності.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримали в повному обсязі і просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився і подав до суду письмову заяву в якій він визнає позовні вимоги позивачки і просить позов задовольнити, а також просить розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити позивачці в задоволенні позову, так-як в результаті цього будуть порушені умови іпотечного договору, і що позивачка ОСОБА_1 надавала письмову згоду на передачу в іпотеку спірного будинку.

Вислухавши пояснення позивачки у справі та її представника, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Копією договору купівлі-продажу житлового будинку підтверджується, що 4.06.2008 року відповідач ОСОБА_4 придбав у власність житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 ( а.с.9 ).

Копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджується, що вищезазначений житловий будинок зареєстрований на праві приватної власності в цілому за відповідачем ОСОБА_4 ( а.с. 11 ).

Копією іпотечного договору від 5.06.2008 року підтверджується, що в цілях забезпечення виконання зобов'язаннь за кредитним договором ОСОБА_4 передав ПАТ КБ «ПриватБанк» в іпотеку житловий належний йому житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 ( а.с. 5-7 ).

Копією свідоцтва про укладення шлюбу підтверджується, що з 25 лютого 1989 року сторони перебувають між собою в зареєстрованому шлюбі ( а.с.14 ).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом..

Згідно з ч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України, якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно. у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже спірний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю позивачки та відповідача, як дружини та чоловіка.

Згідно з ч.1ст. 69 Цивільного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до ч.1ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Положення договору іпотеки про те, що іпотекодавець на має права розпоряджатися житловим будинком без згоди іпотекодержателя до закінчення дії іпотеки не означає, що в судовому порядку не можна поділити спільне майно подружжя шляхом визнання права власності на нього, оскільки право володіння та користування майном не заборонено, а визнання права на майно подружжя не є розпорядження ним.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивачки.

Керуючись ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст. 60, 65, 69, 70 СК України ,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити і визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, і який знаходиться в іпотеці публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», і на який звернуто стягнення згідно рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 січня 2012 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Кобилецький І.Ф.