Ухвала суду № 31983618, 21.06.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-2779/2011

Провадження №22ц/779/1540/2013

Категорія 34

Головуючий у І інстанції: Бойчук О.В.

Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.

за участю секретаря: Мельник О.В.

сторін: позивачки ОСОБА_2, представника ДП "Вигодське лісове господарство" Тимочко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, до державного підприємства " Вигодське лісове господарство " (далі - ДП "Вигодське лісове господарство "), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 28 лютого 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

03.08.2010 року ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 02.03.2007 року водій ДП "Вигодське лісове господарство " ОСОБА_5, керуючи автомобілем при виконанні своїх службових (трудових) обов'язків, рухаючись по вул. Довженка, що в м. Івано-Франківську, вчинив дорожню пригоду, зробив наїзд на її сина. Внаслідок наїзду неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заподіяно тілесні ушкодження середньої важкості. Постановою Івано-Франківського міського суду від 01.04.2010 року ОСОБА_5 на підставі Закону України "Про амністію" звільнено від кримінальної відповідальності, а провадження по справі закрито. Згідно постанови слідчого ОСОБА_4 був визнаний потерпілим, а вона - представником потерпілого. Після ДТП ОСОБА_4 був доставлений в реанімаційне відділення, де знаходився на стаціонарному лікуванні до 19.03.2007 року, а потім проходив курс лікування на амбулаторних умовах у невролога, що підтверджується медичними довідками. Вважає, що ДП "Вигодське лісове господарство " несе повну відповідальність за шкоду, заподіяну його працівником - водієм ОСОБА_5 Відповідач відмовився в добровільному порядку відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, заподіяну злочином. В зв'язку з отриманою травмою її синові лікарями було рекомендовано санаторно-курортне оздоровлення. Загальна сума матеріальних збитків становить 4 218 грн. Окрім матеріальної шкоди синові завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях. Розмір моральної шкоди оцінює в 30 000 грн.

Просила задовольнити позов, стягнути з відповідача матеріальну і моральну шкоду.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 28.02.2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ДП "Вигодське лісове господарство " на користь ОСОБА_2 4 218 грн. матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5 000 грн., ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно є необґрунтованим та не всім доказам дана належна оцінка.

Зазначила, що ДТП сталася в березні 2007 року, коли її сину було сім років. Незважаючи на це, її син, якому виповнилося 13 років, по сьогоднішній день відчуває наслідки тієї аварії, у нього постійно болить голова. Він постійно змушений лікуватись та перебувати під наглядом лікарів, його по даний час турбують болі у місцях отримання травми, не може виконувати будь-які фізичні навантаження, не може приймати участь в активному житті школи, займатися спортом, що підтверджується численними довідками, висновками експертизи, виписками з історії хвороби лікувальних закладів, які є в матеріалах справи.

Також вказала, що в порівняльній характеристиці, наданій ЗОШ №9, де навчається її син, зазначено, що після автомобільної аварії навчальна діяльність ОСОБА_4 та його поведінка значно погіршилися. Останній часто скаржиться на стан здоров'я (головні болі, запаморочення), виглядає втомленим, слабким, розсіяним, дратівливим.

Зазначила, що під час судового слідства було встановлено наявність причинного зв'язку між шкодою, завданою протиправними діями заподіювача, та вини працівника ДП "Вигодське лісове господарство " в її заподіянні.

Позивачка вважає, що її позовна вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 30 000 грн. ґрунтується на вимогах закону, а тому має підлягати до задоволення в повному об'ємі.

Просила змінити рішення суду першої інстанції, стягнувши з відповідача завдану її синові моральну шкоду у повному обсязі в розмірі 30 000 грн.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивачку, представника відповідача перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено що 02.03.2007 року водієм ДП "Вигодське лісове господарство" ОСОБА_5, при виконанні трудових обов'язків було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_4, а тому підприємство повинно відшкодувати шкоду, заподіяну її працівником при виконанні ним трудових обов'язків. Рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди сторонами не оспорюється. Відповідач також не оспорює рішення в частині відшкодування моральної шкоди. Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивачки, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції, на підставі поданих позивачкою доказів, правильно визначено розмір моральної шкоди, яка заподіяна її неповнолітньому сину.

Відповідно до вимог ч.2, ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом

порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, відхилити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 28 лютого 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко