Ухвала суду № 31983612, 21.06.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/115/2012

Провадження №22ц/779/718/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції: Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.

за участю секретаря: Мельник О.В.

сторін: представника позивача ПАТ "Ерсте Банк" Матієвського С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (далі - ПАТ "Ерсте Банк") до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, примусове виселення з житлового приміщення та стягнення судових витрат, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

03.01.2012 року ПАТ "Ерсте Банк" звернулося із зазначеним позовом посилаючись на те, що 26.06.2008 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, відповідно до якого Банк зобов'язувався надати позичальнику кредит на умовах, визначених кредитним договором, у розмірі 30 000 доларів США. Банком зобов'язання за даним договором виконано повністю. В якості забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 26.06.2008 року було укладено договір іпотеки. За умовами договору іпотеки відповідачі передали в іпотеку Банку двохкімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 01.12.2005 року. У зв'язку із порушенням позичальником умов кредитного договору щодо строків сплати кредиту та відсотків за користування ним, Банком 24.09.2010 року було надіслано лист-вимогу про порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання. Станом на 15.12.2011 року загальна заборгованість становить 39 362,09 доларів США.

Просило ухвалити рішення, яким задовольнити позов, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме належну відповідачам квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та виселити відповідачів із зазначеної квартири.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 09.11.2012 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості в розмірі 39 362 долари США 09 центів, що еквівалентно 314 499 грн. 16 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, двокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, зазначивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 823 грн. судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04.02.2013 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення від 09.11.2012 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідачки зазначає, що судом першої інстанції не дано належної оцінки розрахунку ціни позову. Вказує, що позивач наводить розрахунок заборгованості станом на 15.12.2011 року. Хоча в узагальненнях судової практики Верховний Суд України вказує, що ціна позову визначається в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України, на день подання позову. А відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року, розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську проводяться за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.

Всупереч вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд не зазначив в оскаржуваному рішенні початкову ціну предмета іпотеки та всі складові вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки. Суд першої інстанції у рішенні повинен був зазначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності або за згодою між іпотекодавцями та іпотекодержателем.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції на підставі поданих та досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено, що 26.06.2008 року між ПАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит на умовах, визначених кредитним договором, у розмірі 30 000 доларів США. Банком зобов'язання виконане в повному об'ємі.

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки. Згідно із цим договором в іпотеку була передана двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та належить відповідачам на праві власності.

Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Виходячи з вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки відповідно до ст.611 ЦК України.

Згідно з вимогами ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, тому станом на 15.12.2011 року загальна заборгованість становить 39 362,09 доларів США.

У зв'язку з порушенням строків сплати кредиту та відсотків користування ним, ПАТ "Ерсте Банк" повідомляв відповідачів листом-вимогою про порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання від 27.09.2010 року, які були залишені відповідачем без задоволення та без відповіді (а. с. 19-21).

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції правильно задовольнив позов

частково, звернувши в рахунок погашення заборгованості в розмірі 39 362,09 доларів США, що за курсом НБУ становить 314 499 грн. 16 коп., стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві власності, визначив спосіб реалізації шляхом проведення публічних торгів, зазначивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій щодо реалізації майна.

За змістом ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч. 3 даної статті звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду.

Суд першої інстанції правильно встановив порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, оскільки такий порядок найбільш повно враховує інтереси відповідачів та не суперечить закону.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З відповідачки ОСОБА_5, слід стягнути на користь держави 1183 гривні судового збору, який був визначений ухвалою судді від 01 березня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 відхилити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2012 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 1183 ( одну тисячу сто вісімдесят три ) гривні судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у

касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко