Ухвала суду № 31983588, 20.06.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/68/13-ц

Провадження № 22ц/779/1319/2013

Категорія 19

Головуючий у І інстанції Гаполяк Т.В.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-

Франківської області в складі :

головуючого Меленко О.Є.

суддів Проскурніцького П.І., Соколовського В.М.

секретаря Мельник О.В.

з участю: представника КС «Галицька» Криси О.Т.,

представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Галицька» про стягнення депозитного вкладу та відсотків за користування коштами, витрат на правову допомогу, за апеляційною скаргою голови правління кредитної спілки «Галицька» на рішення Галицького районного суду від 29 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Галицького районного суду від 29 березня 2013 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Галицька» про стягнення депозитного вкладу та відсотків за користування коштами, витрат на правову допомогу. Стягнуто з кредитної спілки «Галицька» на користь ОСОБА_3 в розмірі 98 064 грн. 05 коп.

Стягнуто з кредитної спілки «Галицька» на користь ОСОБА_3 114 грн. 70 коп. сплаченого судового збору та 450 грн. судових витрат.

Стягнуто з кредитної спілки «Галицька» 980 грн. 64 коп. судового збору, на п/р 31214206700079, одержувач коштів УДКСУ в Галицькому районі Івано-Франківської області, банк одержувача -ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код за ЄДРПО 02891581.

На дане рішення голова правління КС «Галицька» подала апеляційну скаргу. Зазначає, що 08.09.2011 року між сторонами було укладено депозитні договори №108Д, 109Д, 110Д, 111Д, 112Д, та 113Д терміном повернення 07.09.2012 року з нарахуванням 18% річних. Загальна сума вкладу та відсотків на дату закінчення дії договорів складала 89680 грн. 98 коп. Однак в порушення вимог п.2.3.4. вищезгаданих договорів, позивач ОСОБА_3 ні усно, ні письмово не звертався в КС «Галицька» про свої наміри щодо отримання вкладених коштів. Зв'язатися з позивачем щодо продовження строків дії договорів відповідач не міг, оскільки ОСОБА_3 знаходився за межами України, і про зміну місця свого перебування не повідомляв. А тому спостережною радою спілки вирішено вважати такі договори пролонгованими з нарахуванням відсотків на суму вкладу 18% річних.

З заявою про надання довідки про стан вкладних рахунків та вимогою повернути вкладені кошти ОСОБА_3 звернувся тільки 17.12.2012 року, без зазначення в заяві дати одержання вкладених коштів. Не дочекавшись відповіді ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом, що було розцінено КС «Галицька» як дострокове розірвання договорів, і у зв'язку з цим проведено перерахунок відсотків за ставкою 6% річних.

Крім того, судом не враховано, що інформація про виплату коштів вкладникам, дата та сума виплати вкладених коштів є суворо конфіденційною, і може бути обговорена тільки особисто з позивачем, а не його представником.

З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просила скасувати, та ухвалити нове рішення по суті встановленого.

В судовому засіданні голова правління КС «Галицька» вимоги апеляційної скарги підтримала, та просила про її задоволення.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги не визнав. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і не спростовується сторонами, 08.09.2011 року між ОСОБА_3 та КС «Галицька» було укладено договори про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №108Д, №109Д, №110Д, №111Д, №112Д, №113Д. (а.с. 4-21). На виконання умов вказаних договорів ОСОБА_3 08.09.2011 року було внесено на депозит грошові кошти в загальній сумі 75 000 грн. (15 000 грн. по кожному договору), та 1000 грн. на виконання вмов договору №113 Д., який в період з 08.09.2011 року по 07.09.2012 року було збільшено до суми 8 937 грн.

Згідно п.1.2 , 2.2 договорів, строк дії договорів дванадцять місяців, процентна ставка за внеском складає 18%.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання сторін за договором припиняються з моменту їх належного виконання. Оскільки внесені позивачем кошти на його вимогу по закінченні спливу строку договорів не повернуті, то це дає право на отримання процентів за користування депозитними коштами.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у поверненні його грошових коштів (депозиту), грубо порушивши його права та законі інтереси, а тому слід стягнути з відповідача належну позивачу суму за депозитним договором з процентам за весь час знаходження коштів у відповідача, виходячи з обумовленої договором 18-відсоткової ставки.

Доводи апелянта про те, що позивач не звертався за коштами по закінченню договору на увагу не заслуговують і категорично заперечуються, як письмовими поясненнями самого позивача, так і доводами його представника в суді апеляційної інстанції. Крім цього, сама голова правління в судовому засіданні не змогла назвати дати, коли б позивач міг отримати належні йому кошти, посилаючись на складний фінансовий стан КС.

Що стосується доводів апелянта в частині конфіденційності інформації про вклади, та відсутності у представника позивача повноважень на збирання такої інформації, то такі не приймаються судом до уваги. Оскільки, згідно ч1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу голови правління кредитної спілки «Галицька» відхилити.

Рішення Галицького районного суду від 29 березня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: П.І. Проскурніцький

В.М. Соколовський