Постанова № 31983444, 19.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Справа № 5023/3851/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю

прокурора - Здор Т.О., посвідчення № 013776 від 06.12.12 р.

позивача - Полухін А.В., довіреність № 4708/01-21/08-16 від 08.10.12 р.

відповідача - Бондаренко І.Є., довіреність б/н від 08.09.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна", м. Харків (вх. № 1528Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 08 квітня 2013 року у справі № 5023/3851/12

за позовом В.о. прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна", м. Харків

про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу в розмірі 5292,33 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В.о. прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна" на користь державного та місцевого бюджетів "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду, заподіяну державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу в розмірі 5292,33 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року по справі № 5023/3851/12 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року (колегія у складі суддів: Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Россолов В.В. ) рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 лютого 2013 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року у справі 5023/3851/12 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08 квітня 2013 року у справі № 5023/3851/12 (суддя Буракова А.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Ульяна" на користь державного та місцевого бюджетів 5292,33 грн. та на користь держбюджету України 1609,50 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 08 квітня 2013 року у справі № 5023/3851/12 скасувати і припинити провадження у справі. В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог відповідач посилається на те, що позов пред'явлено в.о. прокурора в інтересах особи, яка не може бути позивачем у даній справі; вважає, що акт обстеження складений некомпетентним органом; а також посилається на відсутність відомостей про характеристику земельної ділянки, родючості поверхневого шару ґрунту.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач вважає, що відповідач повинен нести цивільну відповідальність за порушення норм Земельного кодексу України внаслідок зняття родючого шару ґрунту без відповідного дозволу.

Прокурор Орджонікідзевського району м. Харкова надав свої заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2013 р. - без змін. При цьому зазначає про наявність у Державної екологічної інспекції необхідного обсягу повноважень щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємством відповідача, а також вказує на відсутність доказів на підтвердження звільнення відповідача від обов'язку отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на земельній ділянці.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.06.2013 р.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення прокурор та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, та встановлено судом першої інстанції Державною екологічною інспекцією в Харківській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ "Ульяна" при здійсненні будівництва об'єкту підвищеної небезпеки стаціонарних АЗС з офісом, магазином, кафе "Бістро" та ПТО автомобілів на земельній ділянці, розташованій за адресою: Ростовське шосе, 517 км + 500 м автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський.

Під час перевірки встановлено, що згідно рішення 5 сесії Харківської міської Ради 6 скликання "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" від 23.02.2011р. за № 159/11, ТОВ "Ульяна" надано земельну ділянку в оренду, загальною площею 0,8275 га, по Ростовському шосе для будівництва стаціонарних АЗС та АГЗП з офісом, магазином "Бістро" та ПТО для автомобілів строком до 01.06.2012р, але не пізніше прийняття об'єкту в експлуатацію.

За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17-19.08.,22.08 2011 року № 840/07-46. Акт перевірки був отриманий та підписаний директором ТОВ „Ульяна" Кукурики М.М. без зауважень, про що свідчить його підпис та печатка на останній сторінки акту.

В результаті обстеження території відповідача зафіксовано зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на 3 земельних ділянках площами 0,01155 га, 0,264 га, 0,045 га без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України. Вимірювання проводилося рулеткою металевою (свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 08.11.2010 року № 03/6837. Чинне до 08.11.2011 року)

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення позапланової перевірки відповідача було надано припис від 23.08.2012 № 04-22-17, яким було зобов'язано директора підприємства отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки за адресою: Ростовське шосе, 517 км + 500 м автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський. Даний припис був прийняти до виконання директором підприємства без зауважень, про що свідчить його особистий підпис та печатка установи.

Оскільки ТОВ «Уляна» здійснило незаконне зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та порушило вимоги ст..ст. 16, 168 Земельного кодексу України, Державною екологічною інспекцією в Харківській області згідно "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту)" затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 p. N 963, розраховано шкоду зумовлену зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без відповідного дозволу на загальну суму 5.292,33 грн. та пред'явлено претензії за №№ 16-163 від 30.08.2011 року.

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства Державним інспектором з охорони навколишнього середовища Чорноморець М.С. складено Протокол про адміністративне правопорушення № 001112 від 29.08.2011 р. та Постанову про накладення адміністративного стягнення № 04-23-180 від 29.08.2011 р., згідно якої директора ТОВ «Уляна», Кукурика М.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 53-3, 79-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., який було сплачено .

З огляду на встановлені обставини, керуючись ст.ст. 166, 168 Земельного кодексу України, ст. 20, 56, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», положень Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 1166 Цивільного кодексу України суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, мотивуючи доведеністю обставин протиправності дій відповідача у справі, причинно-наслідкового зв'язку та розміром шкоди, які підтверджують склад екологічного правопорушення в діях відповідача.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального права до даних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 1 Положення «Про державну екологічну інспекцію України», затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13.04.2011 р., Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України; Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п. 4, п. 4.10 Положення, Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: законодавства про використання та охорону земель із: консервації деградованих і малопродуктивних земель; збереження водно-болотних угідь; виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, віідходами, стічними водами; додержанням режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також із додержанням режиму використання їх територій; ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладання кабулів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держекоінспекцію Президентом України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорон навколишнього середовища», яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, до компетенції Держекоінспекції належить державний контроль за використанням та охороною земель.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за додержаннями вимог законодавства про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать: здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель; проведення лабораторного аналізу стану забруднення земель, у тому числі радіоактивного, в зонах безпосереднього впливу викидів і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а таож у разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій; участь у розробці нормативно-правових актів у сфері охорони земель; організація ліквідації екологічних наслідків аварій; залучення до цього підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування та форм власності, а також громадян; вирішення інших питань відповідно до закону.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України ; 963 від 25.07.2007 р., розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами.

Таким чином, Держекоінспекція має необхідний обсяг повноважень щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємства відповідача.

Приписами статті 168 Земельного кодексу України встановлено, що ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" встановлений обов'язок власників та землекористувачів, в тому числі орендарів земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно статей 166 та 168 Земельного кодексу України, статей 2, 3 та 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Закону України "Про охорону земель", Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1958, та відповідно до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 № 1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за № 70/10350 "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок" (надалі Порядок) останній визначає процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, а вимоги Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов'язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Відповідно до наказу Держкомзему України „Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок" №1 від 04.01.2005 року власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, якщо це призводить до порушення поверхневого шару ґрунту.

Проте, не потребує оформлення дозволу у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї і тієї самої ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Однак, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження звільнення його від обов'язку отримати дозвіл згідно вказаного Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок.

Оскільки рішенням 5 сесії Харківської міської Ради 6 скликання "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" від 23.02.2011р. за № 159/11, ТОВ "Ульяна" відповідачу надано земельну ділянку в оренду, загальною площею 0,8275 га, по Ростовському шосе саме для будівництва стаціонарних АЗС та АГЗП з офісом, магазином "Бістро" та ПТО для автомобілів строком до 01.06.2012р, але не пізніше прийняття об'єкту в експлуатацію, відповідач не може бути звільнений від обов'язку оформлення дозволу в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту "з" статті 25, статті 26 Закону України "Про землеустрій" робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель мають право розробляти юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Проект землеустрою повинен бути розроблений відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які регламентують порядок розробки, розгляду, погодження, затвердження та внесення змін до проектів землеустрою.

Наказом Держбуду України від 20.01.2004 N 8 затверджені Державні будівельні нормативи України (Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004). У додатку до наказу визначено, що обсяг і оформлення розділу "Оцінка впливів на навколишнє середовище" (ОВНС) регламентується ДБН А.2.2-1. До складу ОВНС обов'язково включається розділ "Щодо охорони земельних ресурсів", у якому визначається "обґрунтування передбачуваних способів зняття та збереження родючого шару ґрунту, транспортування його до місця складування (або тимчасового зберігання) та нанесення на земельну ділянку, яка відновлюватиметься, або ж на малопродуктивні угіддя".

Відповідно до пункту 1.1 наказу Держбуду України право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством.

Перед видачею дозволу (п.п. 3.1. - 3.4. Листа) на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки інспекційний орган Держкомзему України повинен обстежити земельну ділянку, на якій планується здійснити зняття родючого шару ґрунту. При обстеженні земельної ділянки, державний інспектор вивчає можливість виконання умов зняття та збереження родючого шару ґрунту, які визначені у проекті (наявність місць для складування родючого шару ґрунту, передбачувані способи його зберігання, транспортування до місця складування чи тимчасового зберігання).

В залежності від складності земляних робіт (об'єму знятті родючого шару ґрунту, площі, на якій здійснюється його зняття, термінів виконання робіт) інспекційний орган Держкомзему України планує строки проведення контрольних перевірок (оперативні перевірки чи поетапний контроль).

Після проведення рекультивації порушених земель інспекційний орган Держкомзему України, який видав дозвіл, за участю представника територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та заявника проводять обстеження земельної ділянки і складають акт. В акті зазначається відповідність виконаних робіт умовам, визначеним у проекті, фіксуються показники агрохімічного паспорта земельної ділянки, з якої було знято родючий шар ґрунту, а також показники агрохімічного паспорта рекультивованої земельної ділянки.

Якщо рекультивація порушених земель проводилась за кошти державного (місцевого) бюджету, приймання рекультивованих земельних ділянок та інших робіт, пов'язаних з охороною земель, здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (протиерозійні гідротехнічні споруди, рекультивація порушених земель) державного замовлення, який затверджено наказом Держкомзему України від 09.12.96 N 112.

Додатково суд зазначає, що відповідно до Листа Державного агентства земельних ресурсів та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 27.11.2008 N 6-8-3923 однією із умов отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на землях сільськогосподарського призначення є наявність агрохімічного паспорта земельної ділянки, що є єдиним документом, який підтверджує наявність чи відсутність родючого шару ґрунту, а не довідка про стан родючості ґрунтів земельної ділянки тощо. Органами, які видають агрохімічні паспорти на земельні ділянки, є обласні державні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів та якості продукції і організації, які мають відповідні ліцензії. Для визначення якісного стану земель (наявності чи відсутності родючого шару ґрунту на землях несільськогосподарського призначення необхідно проводити ґрунтове обстеження земельної ділянки, на якій планується проведення земляних робіт. Відповідно до пункту "і" статті 184 Земельного кодексу України, статей 25 та 36 Закону України "Про землеустрій" проведення ґрунтових обстежень чи оновлення матеріалів ґрунтових обстежень земельних ділянок є одним із заходів землеустрою. Технічна документація щодо проведення (оновлення матеріалів) ґрунтових обстежень земель розробляється фізичними та юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт за відповідним кодом Єдиного ліцензійного реєстру кодів, робіт (операцій, послуг).

Також зазначені позиції викладені і у Листі Державного агентства земельних ресурсів та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 08.09.2008 № 6-8-2857/1272

Таким чином відповідачем не доведено вчинення з його боку дій передбачених ст.ст. 166 та 168 ЗК України, ст.ст. 2, 3 та 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Законом України "Про охорону земель", Положенням Про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1958, Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 N 1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за N 70/10350 "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок", Листами Державного комітету України по земельних ресурсах і Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 10.03.2005 N 6-8-199, від 01.11.2007 N 6-8-1982/1049, від 31.03.2008 N 6-8-804, від 27.11.2008 N 6-8-3923.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосовування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

В зв'язку з вищевикладеним вбачається, що протиправною діяльністю відповідача державі заподіяно шкоду внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, що підтверджено матеріалами перевірки, розмір якої становить 5292,33 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.

При цьому причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача а не іншої особи, оскільки сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов'язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.

Відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а також не надано доказів останнім, щодо спростовання доказів прокурора та позивача по справі.

В той час, як наявними у справі доказами - актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17-19.08.,22.08 2011 року № 840/07-46, який складений компетентним органом, Державною екологічною інспекцією в Харківській області; протоколом про адміністративне правопорушення № 001112 від 29.08.2011 р. та постановою про накладення адміністративного стягнення № 04-23-180 від 29.08.2011 р., повністю підтверджено правопорушення відповідача в сфері земельного законодавства на предмет зняття ґрунтового покриву без відповідного дозволу.

Причинно-наслідковий зв'язок полягає в тому, що саме внаслідок допущення відповідачем зняття та перенесення ґрунтового покрову без спеціального дозволу, державі заподіяно шкоду на загальну суму 5292,33 грн.

Розрахунок шкоди здійснений Державною екологічною інспекцією в Харківській області згідно "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту)", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 p. N 963.

Отже, в даному випадку наявні правові підстави для стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна" шкоди, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу в розмірі 5292,33 грн.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що наведені відповідачем доводи в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 08.04.13 р. у справі № 5023/3851/12 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.04.13 р. у справі № 5023/3851/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 18 червня 2013 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

суддя Івакіна В.О.

суддя Тихий П.В.