Постанова № 31983273, 19.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Радченко В.Є.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року справа №244/711/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 квітня 2013 року у справі № 2а-244/711/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції в Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про повернення виконавчого документу та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до постанову Сніжнянського міського суду Донецької області з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції в Донецькій області про:

- визнання неправомірними дій Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції в особі головного державного виконавця Гордяк Миколи Васильовича щодо повернення виконавчого листа № 2а-11069/11 виданого 12 листопада 2011 року Сніжнянським міським судом Донецької області про зобов'язання УПФУ в м. Сніжне нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсот ків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 25 січня 2011 року по 30 червня 2011 року з урахуванням фактично виплачених за цей період сум;

- скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управ ління юстиції Гордяк М.В. від 10 січня 2013 року ВП № 30665285;

- зобов'язання відділ державної виконавчої служби Сніж нянського міського управління юстиції негайно виконати постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 листопада 2011 року за виконавчим листом № 2а-11069/11 від 12 листопада 2011 року про зобов'язання УПФУ в м. Сніжне Донецької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 25 січня 2011 ро ку по 30 червня 2011 року з урахуванням фактично виплачених за цей період сум.

Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 квітня 2013 року у справі № 2а-244/711/13-а (суддя Радченко В.Є.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що судом першої інстанції проігноровані вимоги ст. ст. 3, 22, 46, 48, 55 Конституції України та ст. 8 КАС України.

Представники осіб, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про участь у розгляді справи в апеляційної інстанції не заявлено.

Враховуючи наведене колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 01.11.2011 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 25.01.2011 року по 30.06.2011 року, з урахуванням фактично виплачених за цей період сум.

13.01.2012 року постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції в Донецькій області відкрито виконавче провадження ВП № 30665285 по виконавчому листу № 2а-11069/11, виданого Сніжнянським міським судом 22.12.2011 року.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області від 27.12.2012 року № 11454/04 повідомлено відповідача, що згідно виконавчого листа № 2а-11069/11 на користь ОСОБА_2 здійснено нарахування та буде виплачено за умови наявного фінансування з Державного бюджету України підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджету України в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з часу з 25.01.2011 року по 30.06.2011 року.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції в Донецькій області від 10.01.2013 року виконавчий лист № 2а-11069/11, виданий Сніжнянським міським судом 22.12.2011 року повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в апеляційній скарзі заявник вказує на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок частково правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Згідно ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

За приписами ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Тому судам слід ураховувати, що з огляду на зазначені законодавчі приписи виконавці мають право повертати виконавчі документи щодо виконання рішень адміністративних судів про стягнення з пенсійних органів та суб'єктів владних повноважень відповідних виплат пенсії, соціальної допомоги тощо у разі здійснення державним виконавцем усіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених Законом, рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установлено КМУ порядку (постанова КМУ № 845 від 03.08.2011 із змінами внесеними згідно з Постановою КМ № 45 від 30.01.2013).

Аналізуючи приведене законодавство і нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини, та встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій та скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управ ління юстиції ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10 січня 2013 року ВП № 30665285, оскільки доплата за період з 25.01.2011 року по 30.06.2011 року фактично не була нарахована позивачу (сума не визначена, відсутнє розпорядження) та фактично не сплачена.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що державним виконавцем на виконання судового рішення не були здійснені усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача негайно виконати судове рішення, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки порядок виконання врегульовано Законом України «Про виконавче провадження», у відповідності до якого державний виконавець повинен діяти, згідно до своїх функціональних повноважень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 3 ст. 198, п. 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 квітня 2013 року у справі № 2а-244/711/13-а - задовольнити частково.

Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 квітня 2013 року у справі № 2а-244/711/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції в Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про повернення виконавчого документу та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції в Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про повернення виконавчого документу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції щодо повернення виконавчого листа № 2а-11069/11, виданого 22 грудня 2011 року Сніжнянським міським судом Донецької області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсот ків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 25 січня 2011 року по 30 червня 2011 року з урахуванням фактично виплачених за цей період сум.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управ ління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10 січня 2013 року ВП № 30665285 по виконавчому листу Сніжнянського міського суду Донецької області від 22 грудня 2011 року № 2а-11069/11.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 25 гривень 81 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська