Постанова № 31983028, 19.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2013 року Справа № 812/4600/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Островської О.П.,

при секретарі -Тельдековій Н.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Токаревої О.В.,

представника відповідача: Купцової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "БВР - Ресурс" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000052270 від 25.02.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року позивач ПП «БВР - Ресурс» звернувся до суду з позовом до відповідача Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби, в якому послався, що На підставі акту перевірки від 14.02.2013р. № 102/22-700/10/32690803 ПП «БВР-Ресурс» 27.02.2013 року отримало податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби від 25.02.2013р. № 0000052270.

08.01.2013р. на адресу ПП «БВР-Ресурс» надійшов запит від 03.01.2013 року № 278/22-700/17 щодо надання пояснень та копій документів по взаємовідносинах з ПП «Варекоресурс» за період червень 2010 року, на що посадовими особами підприємства у листі від 18.01.2013 року № 02 були надані письмові пояснення та документальні підтвердження законності господарських взаємовідносин з ПП «Варекоресурс». У своїх письмових поясненнях зазначалось про те, що Ленінською МДПІ м. Луганську вже проводилась планова виїзна перевірка ПП «БВР-Ресурс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р. Таким чином, взаємовідносини ПП «БВР-Ресурс» та ПП «Варекоресурс» також перевірялися, за результатами перевірки складений акт № 41/23/32690803 від 11.02.2011р. згідно висновків якого, порушень податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Варекоресурс» не встановлено.

08.02.2013р. позивач отримав повідомлення та наказ від 06.02.2013р. №152 про призначення позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Варекоресурс» за період червень 2010 року.

13.02.2013 року до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську позивачем повторно були надані усні пояснення щодо взаємовідносин з ПП «Варекоресурс» та документальне підтвердження їх законності.

27.02.2013 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС від 25.02.2013р. № 0000052270, прийняте на підставі акту перевірки від 14.02.2013р. № 02/22-700/10/05470578. Згідно до якого на порушення п.п. 7.2.1, п.п.7.2.3., п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.5., п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР ПП «БВР-Ресурс» занизило податок на додану вартість на загальну суму 10 750,00 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі 10 750,00 грн.

Посилаючись на те, що викладені Ленінською МДПІ у місті Луганську в акті від 14.02.2013р. № 02/22-700/10/05470578. висновки про відсутність реального характеру господарських операцій за договором між ПП «БВР-Ресурс» та ПП «Варекоресурс» від 23.06.2010 року № 152 не враховують первинних документів як доказів реального виконання договору і ґрунтуються виключно на результатах перевірки ДПІ контрагенту позивача. Вважає, що ПП «БВР-Ресурс» не може нести відповідальність за порушення законодавства ПП «Варекоресурс». Крім того, податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС від 25.02.2013р. № 0000052270 містить посилання на неіснуючий акт перевірки, а саме № 102/22-700/10/05470578.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000052270 від 25.02.2013 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду 14 червня 2013 року допущено процесуальне правонаступництво у справі № 812/4600/13-а, а саме замінено відповідача - Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на його правонаступника - Ленінську об'єднану державну податкову інспекцію у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, також послався, що всі первинні підтверджуючи бухгалтерські документи у них є, вони надавалися відповідачеві під час перевірки, однак відповідачем вони не прийняті до уваги.

Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення, в яких послався, що на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1. 78 Податкового кодексу України Ленінською МДПІ у місті Луганську була проведена перевірка позивача. За результатами перевірки було складено акт від 14.02.2013 року № 102/22-700/10/05470578 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Варекоресурс» за період червень 2010 року , згідно якого виявлені наступні порушення:

пп. 7.2.1, пп.7.2.3, пп 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.2, п.5, п.18 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення в результаті чого ПП "БВР - Ресурс" завищено податковий кредит на загальну суму 10750 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі 10750 грн., в результаті чого на порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) ПП "БВР - Ресурс" занижено податок на додану вартість на загальну суму 10750 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі 10750 грн.

На підставі акту цієї перевірки податковим органом 25.02.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000052270, згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 13437 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 10750 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2687,50 грн.

Також зазначив, що податкові накладні ПП «Варекоресур», який був контрагентом позивача, складено з порушенням вимог чинного законодавства, тому не можуть слугувати документами, що підтверджують право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, оскільки вироком Жовтневого районного суду м.Луганська визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, засновника ПП «Варикоресурс».

На підставі викладеного, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Податкового Кодексу України.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у червні 2010 року за наслідками взаємовідносин з контрагентом ПП «Варекоресурс».

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ «Про податок на додану вартість», Податковим Кодексом України, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податковим кодексом України в підпункті 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження або в судовому порядку. Аналіз зазначеної норми доводить, що платник податку до суду може оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с.13-19).

Ленінською МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС отримано вирок Жовтневого районного суду м.Луганська від 01.06.2011 року за справою № 1-626/11, яким визнано винною у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.205 КК України, посадову особу ПП «Варекоресурс» (а.с.119-129). Приватне підприємство «Варекоресурс» є контрагентом Приватного підприємства "БВР - Ресурс".

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПКУ органи Державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; . платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

03.01.2013 року Ленінською МДПІ у м. Луганську надіслано запит про надання пояснень та документів для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ПП «Варекоресурс», який був отриманий позивачем 08.01.2013 року (а.с.106-107).

В зв'язку з наданням позивачем у неповному обсязі в установлений строк витребуваних податковим органом документів (а.с.108), керівником Ленінської МДПІ у м. Луганську було прийнято рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «БВР-Ресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Варекоресурс» за період червень 2010 року, яке було оформлене наказом від 06.02.2013 року № 152.

Зазначений наказ про призначення перевірки та повідомлення про проведення перевірки від 06.02.2013 року було отримано позивачем 08.02.2013 (а.с.105).

Таким чином, у даній справі судом встановлено, що податковий орган отримав податкову інформацію про можливі порушення податкового законодавства з боку позивача, а позивач не надав податковому органу у повному обсязі документи та пояснення на письмовий запит.

Отже, при призначенні зазначеної перевірки відповідач діяв в межах діючого законодавства.

Судом встановлено, що у період з 13.02.2013 по 14.02.2013 року відповідачем проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Варекоресурс» за період червень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.02.2013 року № 102/22-700/10/05470578 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Варекоресурс» за період червень 2010 року (а.с.20-31), згідно якого виявлені наступні порушення:

пп. 7.2.1, пп.7.2.3, пп 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.2, п.5, п.18 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення в результаті чого ПП "БВР - Ресурс" завищено податковий кредит на загальну суму 10750 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі 10750 грн., в результаті чого на порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) ПП "БВР - Ресурс" заниженол податок на додану вартість на загальну суму 10750 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі 10750 грн.

На підставі акту цієї перевірки податковим органом 25.02.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000052270 (а.с.32), згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 13437 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 10750 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2687,50 грн.

Суд вважає, що у відповідача були підстави для прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (який діяв до 01.01.2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди важаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно із п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженимизазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.2.1. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача.

Згідно п.п. 7.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення пдаткових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

П.п. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту припоставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

В судовому засіданні встановлено, що в акті перевірки від 14.02.2013 року № 102/22-700/10/05470578 податковим органом зазначено, що вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 01.06.201 1 року за справою №1 -626/11 ОСОБА_4, який будучи з 19.02.10 власником ПП «Варекоресурс», зареєстрованого на його ім`я 24.02.10 управлінням держреєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, зареєстрованого за юридичною адресою м. Луганськ, вул. Комунарська, 34, а також будучи з 19.02.10, згідно рішення власника від 19.02.10, службовою особою директором ПП «Варекоресурс», а у зв'язку з тим, що посада головного бухгалтера штатним розкладом не передбачена, фактично зобов'язаний був виконувати функції головного бухгалтера, і таким чином бути єдиною офіційною посадовою особою підприємства і єдиним розпорядником грошових коштів у банку, таким чином будучи особою, яка згідно норм законодавства України та Статуту підприємства, здійснювала абсолютний контроль за діяльністю власного його підприємства, визнано винним у скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_4 визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 205, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Перевіркою встановлено, що діяльність підприємства ПП «Варекоресурс» здійснювалась у порушення ст.24 та ст.65 Господарського кодексу України. Виходячи з цього, керівник підприємства, а саме ОСОБА_4 не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність, керуючись корисним мотивом та з метою прикриття незаконної діяльності ПП «Варекоресурс» створив фіктивне СГД.

Враховуючи вищевикладене, ПП «Варекоресурс», (посадова особа) не міг здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

Податкова звітність ПП «Варекоресурс» з податку на додану вартість надавалась до ДПІ за підписом фіктивного директора ОСОБА_4

Документи ПП «Варекоресурс» не мають юридичної сили.

Податкові накладні від імені ПП «Варекоресурс» виписано та підписано особою, яку неможливо ідентифікувати, що у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підписання зазначених податкових накладних.

Таким чином, податкові накладні складено з порушенням вимог чинного законодавства, тому не можуть слугувати документами, що підтверджують право на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Одним з контрагентів-покупців, який у червні 2010 року в податковій звітності використовував для формування податкового кредиту документи, надані ПП «Варекоресурс» є ПП «БВР -Ресурс».

Отже на порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2., п.п.7.4.1,п.п.7.4.5.,п..7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «БВР-Ресурс» неправомірно задекларовано податковий кредит по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Варекоресурс» на загальну суму 10750 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі10750 грн.

У підтвердження взаємовідносин з постачальником ПП «Варекоресурс», ПП «БВР-Ресурс» до перевірки та до суду були надані первинні документи, а саме:

- податкова накладна від 28.06.2010 року на суму 64500 грн., в тому числі ПДВ 10750 грн. (а.с. 37),

- договір від 23 червня 2010 року № 152 разом із специфікацією (а.с.38-41),

- видаткова накладна від 28.06.2010 року № РН-28/06/10-01,

- товарно-транспортні накладні (а.с.48-49),

- подорожні листи вантажного автомобілю (а.с.46-47),

- а також а підтвердження розрахунків між підприємствами виписки по рахунку (а.с. 43-45).

Суд вважає, що факт отримання податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту та включення їх до валових витрат.

Так, згідно з абзацом третім підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Такий статус податкової накладної однозначно поширює щодо неї вимоги, встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»стосовно первинних та облікових документів, зокрема про обов'язкове зазначення посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відсутність прямої вказівки в підпункті 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР щодо особи, відповідальної за здійснення господарської операції, як реквізиту податкової накладної зовсім не означає, що законодавець не надає таким відомостям значення обов'язкових, які впливають на юридичне значення податкової накладної. Це випливає із самого визначення законодавцем податкової накладної як документу.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 01.06.2011 №1-626/11, встановлено, що ОСОБА_4, не маючи на меті займатися підприємницькою діяльністю, вступив у злочинний зговір з невідомими особами "ОСОБА_5" і "ОСОБА_6" та створив юридичну особу ПП "Варекоресурс", після чого всі установчі та реєстраційні документи на підприємство передав неустановленій особі з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності та отримав за це грошову винагороду. В квітні 2010 року ОСОБА_4 вступив в злочинний зговір з невідомими особами "ОСОБА_5" та "ОСОБА_6", з якими розділив злочинні обов'язки. В обов'язки ОСОБА_4 входило складати податкові декларації з ПДВ за квітень-червень 2010 року та додатки № 3 за квітень, червень "Розрахунок суми бюджетного відшкодування", в які вносити неправдиву інформацію про суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 352610 грн. та 2284300 грн. відповідно. В судовому засіданні ОСОБА_4 визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 205, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 01.06.2011 №1-626/11 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 205, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Одним із скоєних ОСОБА_4 злочинів є фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (а.с.119-129).

Згідно з частиною 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2012 року по справі № 2а/1270/5286/2012 визнано недійсними установчі документи Приватного підприємства "Варекоресурс" (а.с160-163).

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлений вироком суду факт здійснення Приватним підприємством "Варекоресурс" в тому числі у червні 2010 року фіктивної підприємницької діяльності, та визнання недійсними установчі документи Приватного підприємства "Варекоресурс" свідчать про те, що від імені цього підприємства діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значимих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновником підприємства. А відтак і податкові накладні, виписані від імені цього підприємства такими особами, не мають значення звітного податкового документа та розрахункового документа, з яким підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР пов'язує право платника ПДВ на включення сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податкова накладна від 28.06.2010 року на суму 64500 грн., в тому числі ПДВ 10750 грн. та видаткова накладна від 28.06.2010 року № РН-28/06/10-01 з вказаним контрагентом складені у порушення вимог чинного законодавства і тому вони не є первинними документами, які підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Доводи позивача, про те, що він діяв добросовісно, приймаються судом до уваги, однак, в даному конкретному випадку не мають правового значення, оскільки господарські операції, що були предметом судового дослідження, від імені ПП "Варекоресурс" оформлялись та підписувалися особами, які не мали відношення до законної господарської діяльності суб'єкта господарювання, а тому не можуть взагалі вважатися вчиненими від імені ПП "Варекоресурс", та належно оформленими, а отже у позивача немає права на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, в тому числі на підставі спірної податкової накладної, виданої та підписаної не уповноваженою на це особою, оскільки відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний документ не може вважатися первинним документом, що фіксує факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Бюджетне відшкодування податкового кредиту державою здійснюється тільки за належно оформленими документами, підтвердженими у встановленому порядку, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, платник податку також несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену первинними документами. Реальність угод, та добросовісність виконання їх позивачем, не доводить належності первинних документів, які надають право на формування податкового кредиту. Об'єктивні вимоги встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» відповідно до абзацу 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 відсутні, що унеможливлює їх використання у фінансово-господарській діяльності товариства.

Доводи позивача про те, що в минулому відповідачем вже проводилась перевірка повноти сплати податків по зазначеним в акті від 14.02.2013 року № 102/22-700/10/05470578 фінансовим операціям, про що останнім складався інший акт перевірки від 11.02.2011 № 41/23/32690803, на підставі якого відповідачем приймалося податкове повідомлення-рішення, яке в подальшому було скасовано в судовому порядку, на увагу не заслуговують, оскільки чинне законодавство не містить категоричної заборони щодо проведення перевірки по взаємовідносинах, що вже були предметом дослідження іншої перевірки.

Дані факти мають значення при дослідженні правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень на основі таких перевірок з метою недопущення притягнення до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення платника податків двічі.

В даному випадку податковим органом в акті перевірки від 14.02.2013 року № 102/22-700/10/05470578 були встановлені порушення позивачем податкового законодавства по господарським операціям з ПП "Варекоресурс", в той час як в акті перевірки від 11.02.2011 № 41/23/32690803 податковим органом зазначались порушення по взаємовідносинам з ПП «КФ «Парадігма», що виключає притягнення позивача до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення двічі.

Доводи позивача про те, що про податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС від 25.02.2013р. № 0000052270 містить посилання на неіснуючий акт перевірки, а саме № 102/22-700/10/32690803 на увагу не заслуговують, оскільки сторонами не заперечується перевірка діяльності Приватного підприємства "БВР - Ресурс" Ленінською МДПІ у м.Луганську та складення Акту від 14.02.2013 року.

В даному випадку мало місце не неналежне оформлення документів чи їх відсутність, а описка, яка не впливає на суть податкового повідомлення-рішення №0000052270 від 25.02.2013 року, а тому не може бути підставою для його скасування.

За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000052270 від 25.02.2013 року відсутні.

Відтак, розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог та наведених ним доводів в обґрунтування цих позовних вимог, враховуючи викладені обставини в сукупності, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на положенням законодавства, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд не знаходить підстав для стягнення судових витрат.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 19.06.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.06.2013 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "БВР - Ресурс" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000052270 від 25.02.2013 року - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 21 червня 2013 року.

Суддя О.П. Островська