Рішення № 31978728, 17.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7373/13 17.06.13

За позовом В.о. Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у

транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства

автомобільних доріг України та Дочірнього підприємства «Чернігівський

облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна

компанія «Автомобільні дороги України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»

про стягнення заборгованості

Суддя Ониськів О.М.

Представники:

від прокуратури:Бєрова О.В., за посвідченням,від позивача-1:не з'явився,від позивача-2:не з'явився,від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява в.о. Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства автомобільних доріг України та Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем-2 та відповідачем Договору № 08-07 від 22.07.2011 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому прокурор, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 90.232,15 грн. основного боргу, 6.905,94 грн. пені, 3% річних у розмірі 3.226,11 грн. та 180,46 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7373/13 та призначено до розгляду на 20.05.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 17.06.2013 представник прокурора підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Представники позивачів та відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 3-б. оф. 197, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримано повноважним представником відповідача 24.04.2013.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 3-б. оф. 197), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.06.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 22.07.2011 між Дочірнім підприємством «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Коропський райавтодор» (далі - позивач-2, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (далі - відповідач, замовник) було укладено договір №08-07 (далі - Договір), згідно з умовами п.1.1. якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати роботи по виправленню профілю та укладці асфальтобетону по раніше підготовленій та розміченій основі замовником.

Пунктом 2.1. Договору визначено строк виконання робіт, а саме: липень-вересень 2011 року.

Згідно з п. 2.4. Договору датою виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем-2 було виконано роботи на загальну суму 220.146,73 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ 2-В) за листопад 2011 року загалом на суму 220.146,73 грн. та Довідкою про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), підписаними обома сторонами без зауважень.

Сума оплати робіт, що доручені підряднику, буде визначатися за фактично виконаними обсягами робіт ( п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт проміжними платежами в міру виконання робіт або за повністю завершені роботи.

Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику протягом 3 днів після виконання робіт. Замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється в 3-денний термін з дня підписання документів замовником ( п. 11.2. Договору).

Відтак, кінцевий строк оплати відповідачем виконаних позивачем-2 робіт настав через 3 дні, починаючи від 30.11.2011 (враховуючи те, що на актах приймання виконаних робіт за листопад 2011 року не міститься дати їх підписання, суд вважає, що такою є останній день місяця), тобто 03.12.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем-2 та відповідачем згідно з Угодою № 1 від 18.11.2011 було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, в результаті якого відповідачем було погашено наявну перед позивачем-2 заборгованість за спірним Договором загалом у сумі 129.914,58 грн. У зв'язку з чим, заборгованість відповідача за виконані роботи склала 90.232, 15 грн.

Крім того, між позивачем-2 та відповідачем було підписано акти звірки взаєморозрахунків станом на 18.11.2011 та станом на 01.01.2013, відповідно до яких відповідач визнав заборгованість в розмірі 90.232,15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт на суму 90.232,15 грн. не проведена, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем-2 по оплаті прийнятих робіт загалом у сумі 90.232,15 грн., яку прокурор просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Звертаючись з даним позовом, прокурор зазначив, що оскільки Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» створено відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України (правонаступником якої на день подання позову є Державне агентство автомобільних доріг України, що входить до системи центральних органів виконавчої влади) на власності Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 100% акцій якого знаходяться в державній власності, а філія «Коропський райавтодор» є відособленим структурним підрозділом Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор», то наявність заборгованості перед позивачами має наслідком заподіяння шкоди інтересам держави.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем-2 та відповідачем укладено договір підряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до норм статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем-2 були виконані роботи на загальну суму 220.146,73 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року на суму 220.146,73 грн. та Довідкою про вартість виконаних робіт, які підписані відповідачем без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем-2 робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Однак відповідач не здійснив оплату робіт в повному обсязі у сумі 90.232,15 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

У зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем-2 робіт у розмірі 90.232,15 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6.905,94 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 04.12.2011 по 03.06.2012, 3% річних у розмірі 3.226,11 грн. та 180,46 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 04.12.2011 по 11.02.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п.13.2. Договору встановлено відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату виконаних робіт у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за весь час прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача пені за період з 04.12.2011 по 03.06.2012 та 3% річних за період з 04.12.2011 по 11.02.2013, який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 6.905,94 грн. пені та 3% річних у розмірі 3.226,11 грн.

Інфляційні втрати за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 04.12.2011 по 11.02.2013 підлягають стягненню частково, відповідно до уточненого розрахунку суду, в розмірі 177,84 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог (ст. 49 ГПК України). Відтак, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 3-б, оф. 197, код ЄДРПОУ 34575984) на користь Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (14005, м. Чернігів, вул. Київська, 17, код ЄДРПОУ 32016315) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 90.232 (дев'яносто тисяч двісті тридцять дві) грн. 15 коп., 6.905 (шість тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 94 коп. пені, 3% річних у розмірі 3.226 (три тисячі двісті двадцять шість) грн. 11 коп., інфляційні втрати в сумі 177 (сто сімдесят сім) грн. 84 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 3-б, оф. 197, код ЄДРПОУ 34575984) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 2.010 (дві тисячі десять) грн. 84 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.06.2013.

Суддя Ониськів О.М.