Постанова № 31976419, 19.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 р. Справа № 804/5877/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представника позивача представника відповідача Гуртового П.С. Любарець С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Нікопольської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2013 року Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора - 3», в якій позивач просить стягнути кошти з Виконавчого комітета Нікопольської міської ради (реєстраційний номер облікової картки платника податків 04052198, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3) з усіх розрахункових рахунків організації, відкритих у банківських установах, до бюджету держави на суму податкового боргу по платежам до бюджету всього в розмірі 29 603,62 грн., в тому числі:

- по податку на додану вартість - 13 680,92 грн. (р/р 31115029700029, код платежу 14010100, одержувач - відділення УДКС України у м. Нікополі, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, ОКПО 38033121, МФО 805012);

- по земельному податку - 15 922,70 грн. (р/р 32213811700029, код платежу 13050100, одержувач - відділення УДКС України у м. Нікополі, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, ОКПО 38033121, МФО 805012).

03.06.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було залучено у якості відповідачів Нікопольську міську раду та Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора - 3».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковий борг Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» по платежу «податок на додану вартість» складається з несплачених штрафних (фінансових) санкцій за повідомленнями-рішеннями на загальну суму 13 680,92 грн. за період з 21.12.2012 року по 11.02.2013 року та по платежу «земельний податок» за листопад-грудень 2912 року на суму 15 922,70 грн. Суми податкових зобов'язань є узгодженими, проте стягнення їх з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» є неможливим через те, що підприємство перебуває в процесі ліквідації, тому було прийнято рішення звернутися з позовом про стягнення до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває боржник.

Представник відповідачів - Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Нікопольської міської ради в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що рішенням Нікопольської міської ради від 26.04.2013 року № 35-30/6 було припинено діяльність Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» та визначено строк для заяви претензій кредиторами закінчується через два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Таким чином, підприємство ще не ліквідовано та має відповідати самостійно за своїми зобов'язаннями. Крім того, Виконавчий комітет Нікопольської міської ради не є органом управління боржника, таким органом є Нікопольська міська рада. Також, позивачем не вжиті всі передбачені законодавством заходи для звернення з позовом про стягнення заборгованості до органу управління підприємством, яке має податковий борг.

Представник відповідача - Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3», в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в повному обсязі підтримав пояснення представника відповідачів. Представник відповідача зазначив, що сума заборгованості визнається підприємством в повному обсязі, проте не сплачена через відсутність коштів, про стягнення цієї заборгованості в судовому порядку підприємству не відомо.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, суд приходить до наступного висновку.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора - 3» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради 29.11.2001 року та перебуває на обліку у Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції з 07.12.2001 року за № 1631.

Як вбачається з матеріалів справи, борг Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» з податку на додану вартість виник в результаті наступного.

За результатами проведеної камеральної перевірки Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» податковим органом були зафіксовані порушення, які викладені в акті перевірки № 2430/152/317609 від 30.11.2012 року. На підставі вказаного акту були винесені податкові повідомлення - рішення від 24.12.2012 року № 002871520 та № 0002861520. Відповідно до винесених податкових повідомлень-рішень відповідачу нараховані податкові зобов'язання на суму 8 580,92 грн.

Також, за результатами проведеної камеральної перевірки Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» податковим органом були зафіксовані порушення, які викладені в акті перевірки № 2431/152/31760958 від 24.12.2012 року. На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення - рішення від 24.12.2012 року № 0002881520. Відповідно до винесеного податкового повідомлення-рішення відповідачу нараховані податкові зобов'язання на суму 4 080,00 грн.

24.12.2012 року Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт № 2884/152/31760958 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» з податку на додану вартість. У висновках акту перевірки вказано на те, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року. За результатами, викладеними у акті, винесено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 020,00 грн.

Таким чином, загальна сума боргу по податку на додану вартість складає 16 680,92 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора - 3», що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до поданої 17.02.201 року відповідачем декларації з плати за землю за 2012 рік, відповідачем за січень-грудень 2012 року самостійно нараховано земельного податку в сумі 95 538,30 грн. Щомісячний платіж плати за землю Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» складає 7 961,56 грн.

Відповідачем у встановлені строки податкове зобов'язання, зазначене у податковій декларації № 9006374395 від 17.02.2012 року, не сплачено за листопад-грудень 2012 року у розмірі 15 922,70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2012 року Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 186 від 22.05.2012 року про сплату відповідачем суми податкового боргу.

Зазначена вимога про сплату боргу отримана підприємством.

Вказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога в адміністративному та в судовому порядку відповідачем не оскаржувались, а тому є узгодженими.

17.09.2012 року Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Нікопольського Міського голови з поданням № 899/9/19-050 про прийняття рішення відповідно до вимог ст. 96 Податкового кодексу України стосовно податкового боргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3».

Відповідно до п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст.203 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.14.1.147 ч. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідно до п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Позовні вимоги Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби підлягають задоволенню частково в зв'язку з наступним.

Податкове зобов'язання Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» є узгодженим, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби вжиті всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення заборгованості з підприємства.

Враховуючи, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора - 3» є юридичною особою, на момент розгляду справи ліквідаційна процедура не завершена, заборгованість підлягає стягненню саме з цього підприємства.

Вимоги до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про стягнення заборгованості є необґрунтованими, оскільки, відповідно до статуту Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора - 3» власником підприємства є Нікопольська міська рада, а органом управління - Управління житлово-комунального господарства Нікопольської міської ради.

Що стосується вимог до Нікопольської міської ради, то обов'язок податкового органу на звернення до органу місцевого самоврядування з поданням в порядку ст. 96 Податкового кодексу України виникає лише за умов здійснення продажу внесеного у податкову заставу майна комунального підприємства і недостатності суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для погашення його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Таким чином, на даний час у податкового органу відсутнє право звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти Нікопольської міської ради, в управлінні якої перебуває майно Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3».

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Нікопольської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 3» з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, заборгованість в розмірі 29 603,62 грн.:

- з податку на додану вартість - 13 680,92 грн. (р/р 31115029700029, код платежу 14010100, одержувач - відділення УДКС України у м. Нікополі, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, ОКПО 38033121, МФО 805012);

- по земельному податку - 15 922,70 грн. (р/р 32213811700029, код платежу 13050100, одержувач - відділення УДКС України у м. Нікополі, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, ОКПО 38033121, МФО 805012).

В частині позовних вимог до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Нікопольської міської ради - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 червня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя О.С. Рябчук 20.06.2013 р. О.С. Рябчук