Постанова № 31976411, 18.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 червня 2013 р. справа №820/2879/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Чевичалов О.І.,

за участі:

представника позивача - Ситнік О.О.,

представника відповідача - Калініна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (далі - ДП "ХМЗ "ФЕД") звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС), з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2013 року №0000034101 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24508,50 грн. (у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8469,50 грн.), №0000044101, №0000024101, №0000125002, №0000135002, №0000014101.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, які викладені в акті № 132/41.1-03/14310052 від 11.03.13, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, з огляду на наступне: використання конструкторської документації після закінчення дії патенту не може визначатись безоплатно отриманою послугою; правочини укладені позивачем із ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ «ТК Криниченька», ТОВ "Комітет Об'єднаних Аудиторів", ТОВ «Підприємство Енергострой», ТОВ «ВКК АГ Альянс» були спрямовані на реальне настання правових наслідків, виконані в повному обсязі, господарські операції мали реальний характер, первинні документи оформлені належним чином, витрати за правочинами фактично понесені, отримані за правочинами товари (роботи, послуги) використані в межах господарської діяльності; надходження валютних коштів за послуги надані нерезиденту відбулось у строки визначені законодавством; відсутність обов'язку декларування валютних цінностей у випадку виплати членських внесків сплачених нерезиденту; безпідставності нарахування штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у разі дотримання помилки в розрахунку 1-ДФ, щодо ідентифікаційного коду, за умови повного відображення розміру виплачених доходів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ДП "ХМЗ "ФЕД" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.12.1991 року, перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС.

На підставі ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України, направлень на перевірку №14-№20 від 21.01.2013 року, відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС від 10.01.2013 року №13, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС з 21.01.2013 року по 01.03.2013 року була проведена документальна планова перевірка ДП "ХМЗ "ФЕД", код ЄДРПОУ 14310052, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №132/41.1-03/14310052 від 11.03.2013 року, відповідно до якого встановлено порушення вимог:

- п. 198.6, п. 198.2, п. 198.1, п. 199.2, п. 199.1 ст. 199, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України (далі за текстом - ПКУ), в результаті чого ДП «ХМЗ «ФЕД» завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму на 4606 грн.;

- п. 198.1-п.198.3, п.198.5, п. 198.6, п. 199.2, п. 199.1 ст. 199, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПКУ, в результаті чого ДП «ХМЗ «ФЕД» занижено ПДВ на загальну суму 19742 грн.;

- п.135.1, п.п.135.5.4 п. 135.5, ст. 135 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на суму 486018 грн.;

- п. 176.2 (б) ст. 176 ПКУ, п. 3.1.13 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020 (далі за текстом - Наказ № 1020). а саме: в звітних розрахунках за формою 1-ДФ за 4 квартал 2011 року, 2 квартал 2012 року інформація про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків надана не в повному обсязі, з помилками;

- ст. 1 Указу Президента України від 18.06.94 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (далі за текстом - Указ № 319), ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (далі за текстом - Декрет № 15-93) в результаті чого ДП «ХМЗ «ФЕД» в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.12, у п. 14 «Перераховано на інші цілі» Розділу ІІ «Фінансові вкладення» не задекларовано суму коштів, що сплачено на користь нерезидента Асоціація «Союз Авиационного двигателестроения», Російська Федерація у вигляді членських внесків, а також станом на 01.01.12 у визначені законодавством строки не здійснювало обов'язкового декларування валютних цінностей у Нацбанку України;

- ст. 1 Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі за текстом - Закон № 185) на валютний рахунок в уповноваженому банку ДП «ХМЗ «ФЕД» у червні 2012 року зараховано виручку в іноземній валюті у сумі 161500,0дол. США (1290788,75грн.) по контракту № 57/04-237 від 23.09.05 з нерезидентом "CONTROLLER OF DEFENCE AC" (Міністерство оборони Республіки Індія) з порушенням строків розрахунків, передбачених ст. 1 цього Закону.

За наслідками акту перевірки №132/41.1-03/14310052 від 11.03.2013 року, начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС 28.03.2013 року були винесені податкові повідомлення - рішення №0000044101, №0000034101, №0000024101, №0000125002, №0000135002, №0000014101.

Слід відмітити, що предметом даного позову є скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2013 року №0000044101, №0000024101, №0000125002, №0000135002, №0000014101 в повному обсязі, а податкового повідомлення - рішення №0000034101 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24508,50 грн. (у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8469,50 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що за ліцензійним договором № 01К/03 від 03.01.03 ДП «ХМЗ «ФЕД» (Ліцензіат) придбало у ВАТ «Стар» та ПАТ «ФЕД» (Ліцензіари) невиключну ліцензію на використання корисної моделі, охороняємої патентом. Згідно умов договору Ліцензіари надали Ліцензіату право на виготовлення та застосування продукції (насоси-регулятори НР-3ВМ-Т та НР-3ВМА-Т) по ліцензії та передали технічну документацію необхідну для використання корисної моделі.

Даний договір був укладений на термін дії патенту та діяв до 11.02.12.

Протягом дії договору позивач сплачував ліцензіарам роялті у загальному розмірі 5 % від вартості реалізованої продукції (насоси-регулятори НР-3ВМ-Т та НР-3ВМА-Т), що вироблена з використанням корисної моделі.

Позиція податкового органу полягає в тому, що у періоді з 12.02.12 по 30.09.12 позивач, не повернувши Ліцензіарам технічну документацію, продовжував здійснювати виробництво та реалізацію насосів-регуляторів НР-3ВМ-Т та НР-3ВМА-Т, внаслідок чого отримав дохід 46287420,40грн. (крім того ПДВ 8864430,2грн.). Враховуючи, що роялті за користування конструкторською документацією в вищевказаний період не нараховувалось - ДП «ХМЗ «ФЕД» отримано безоплатну послугу з використання конструкторської документації на насоси-регулятори НР-3ВМ-Т та НР-3ВМА-Т і вартість безоплатно отриманих послуг визначена у розмірі сум роялті склала 2314371,02грн., що мали бути віднесені до складу інших доходів, зокрема як вартість послуг безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді.

Відповідно до п.п.14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Безоплатно наданими роботами, послугами є такі, що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості (п.п.14.1.13 ПКУ), а продаж результатів робіт послуг є будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з надання права на користування іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, інших об'єктів права інтелектуальної власності (п.п. 14.1.203 ПКУ).

Положеннями п. 135.2 ст. 135 ПКУ визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ визначає, що Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-ХІІ від 13.12.93р. (далі за текстом - Закон № 3687) патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель). Ліцензія - дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах.

Абзац 7 ч. 4 ст. 6 Закону № 3687 та 4 ст. 465 ЦК України визначають, що строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель (строк дії патенту) та, відповідно, охоронювані пріоритет, авторство і право власності на корисну модель закінчується через десять років від дати подання заявки на корисну модель в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 ЦК України «у разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом».

З системного аналізу вищевказаних норм законодавства України вбачається, що з моменту подачі заявки на корисну модель Ліцензіар протягом десяти років має на неї виключні майнові права інтелектуальної власності, що підтверджується охоронним документом - патентом (продовження дії патенту на корисну модель законодавством не передбачено). Після сплину строку дії патенту припиняється чинність майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель і цей об'єкт може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою.

Положення п.п.14.1.13 та 14.1.203 ПКУ, у застосуванні до спірних правовідносин, вказують, що безоплатно наданою послугою може бути тільки передача об'єктів авторського права, патентів, інших об'єктів права інтелектуальної власності.

Згідно ст.ст. 901, 904 ЦК України за договором про безоплатне надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Отже, Цивільний кодекс України визначає, що безоплатна послуга передбачає наявність волевиявлення двох сторін спрямоване на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, ВАТ «Стар» та ПАТ «ФЕД» не могли надати позивачу безоплатну послугу (право на використання конструкторської документації та виготовлення насосів-регуляторів) та висунути вимогу щодо компенсації вартості такої послуги, оскільки не мали волевиявлення на надання такої послуги позивачу, а також з огляду на втрату права власності на корисну модель після закінчення дії патенту.

Також, з Акту перевірки та пояснень представників сторін судом встановлено, що суми роялті на час дії договору, фактично, входила в вартість товару в якості витрат. У зв'язку з закінченням дії деклараційного патенту та договору дані суми не враховувались в складі витрат, отже оподатковуваний прибуток збільшився на таку ж суму 2314371,02 грн.

Твердження СДПІ, що технічна документація не була повернута Ліцензіарам, а тому використовувалась безоплатно, спростовується наявним в матеріалах справи договором про авторський супровід № С40-09 від 19.03.09, що діє до 31.12.2020р. Згідно умов цього договору технічна документація доопрацьовується ВАТ «Стар» і зміни/оновлення такої документації передаються ДП «ХМЗ «ФЕД» - відбувається її авторський супровід, за що позивач сплачує кошти.

На підтвердження даного факту ДП «ХМЗ «ФЕД» надано повідомлення про зміну технічної документації, акт виконаних робіт по авторському супроводу та платіжні доручення про сплату коштів за авторський супровід.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 28.03.13 №0000044101 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 729027,0грн. (у т.ч. штрафних (фінансових) санкцій - 243009,0грн.) є таким, що винесене з порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Іншою підставою для винесення спірних податкових-рішень стало включення до податкового кредиту з ПДВ сум сплачених ДП «ХМЗ «ФЕД» постачальникам: ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ «ТК Криниченька», ТОВ "Комітет Об'єднаних Аудиторів", ТОВ «Підприємство Енергострой», ТОВ «ВКК АГ Альянс», взаємовідносини з якими СДПІ не може пов'язати з фінансово-господарською діяльністю позивача, з огляду на неможливість реального здійснення контрагентами господарських операцій.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ ТБ "Східна Україна" було поставлено на Структурний підрозділ ДП "ХМЗ "ФЕД" - Друкарню (є самостійним платником податку на прибуток підприємства (довідка з ЄДРПОУ № 125357, положення про типографію) комплектуючі до системного блоку.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за згаданим правочином ДП «ХМЗ «ФЕД» подано до суду складені сторонами договору первинні документи, зокрема: рахунок на оплату № ЖК000055 від 05.04.12, видаткова накладна №РН-1304-1 від 13.04.12 на загальну суму 2992,0грн., у т.ч. ПДВ 498,67грн., прибутковий ордер № 9 від 13.04.12, картки кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів, інвентарна картка № 159 від 03.07.12, банківська виписка за 10.04.12, податкова накладна №1013 від 10.04.12. Отримання та перевезення товару здійснювалось робітником друкарні за довіреністю ручною поклажею, що підтверджується відмітками відповідальної особи в перелічених документах.

ТОВ ТК «Криниченька» було поставлено металопродукцію на ДП «ХМЗ «ФЕД». Придбання ТМЦ здійснювалось на підставі договору постачання металопродукції № 2- 1/610 від 02.06.10. Умова поставки - «FCA - м. Харків».

Товар продавцем до м. Харків, вул. Кацарська 58а доставлявся за допомогою ТОВ "Транспортна компанія "САТ", звідки перевозився власним автотранспортом.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій ДП «ХМЗ «ФЕД» подано до суду складені сторонами договору первинні документи, зокрема: видаткова накладна №КК-1/14 від 13.01.12 на загальну суму 3300,0грн., у т.ч. ПДВ 550,0грн., прибутковий ордер №107 від 20.01.12 лімітні картки № 0145 від 20.01.12, № 0326 від 03.02.12, № 0617 від 27.02.12, № 0139 від 23.01.12, вимоги № 2 від 08.02.12, № 1002 від 18.05.12, № 15 від 21.02.12 та 05.06.12, платіжне доручення № 320 від 12.01.12, податкова накладна №14 від 12.01.12, товарно-транспортна накладна сер. 10АБК № 329030 від 19.01.12, видаткова накладна №КК-1/21 від 26.01.12 на загальну суму 7745,04грн., у т.ч. ПДВ 1290,84грн., прибутковий ордер №115 від 31.01.12, вимога № 8 від 03.02.12, платіжне доручення № 785 від 25.01.12, податкова накладна №21 від 25.01.12, товарно-транспортна накладна сер. 10АБК № 329030 від 30.01.12, видаткова накладна №КК-1/27 від 30.01.12 на загальну суму 27600,0грн., у т.ч. ПДВ 4600,0грн., прибутковий ордер №120 від 03.02.12, лімітні картки №№ 0907, 0967, 0868, 0333, 0594, 0577, 0564, 0512, 1524, 1366, 0849, 0966, 0487, 0347, 0349, 0164, 0025, 3700, 3215, 3103, 3150, 3173, 2001, 1799, 1901, 1840, 1525, 1568, 1210, 1350, 1351, 0846, 1137, 0900, платіжне дорученням № 915 від 30.01.12, податкова накладна №27 від 30.01.12, товарно-транспортна накладна сер. 10ААВ № 329009 від 02.02.12, видаткові накладні №КК-2/15, №КК-2/22 від 20.02.12 на загальну суму 14000,0грн., у т.ч. ПДВ 2333,34грн., прибутковий ордер №148 від 24.02.12, лімітні картки №№ 0610-0614 від 05.03.12, №3867 від 27.12.12, № 0834 від 05.04.12, № 0076 від 04.01.13, накладну № 51 від 22.03.12, платіжні доручення № 1651 від 16.02.12, № 1745 від 20.02.12, податкові накладні №15 від 16.02.12 та № 22 від 20.02.12, товарно-транспортна накладна сер. 01АА № 103522 від 23.02.12, видаткова накладна №КК-3/10 від 02.03.12 на загальну суму 2640,0грн., у т.ч. ПДВ 440,0грн., прибутковий ордер №151 від 14.03.12, вимога № 16 від 19.03.12, платіжне доручення № 2128 від 01.03.12, податкова накладна №10 від 02.03.12, товарно-транспортна накладна сер. 10ААВ № 328975 від 13.03.12, видаткова накладна №КК-3/36 від 22.03.12 на загальну суму 2000,0грн., у т.ч. ПДВ 333,33грн., прибутковий ордер №173 від 28.03.12, лімітна картка № 0824 від 28.03.12, платіжне доручення № 2771 від 20.03.12, податкова накладна №36 від 22.03.12, товарно-транспортна накладна від 27.03.12, видаткова накладна №КК-3/48 від 28.03.12 на загальну суму 6249,0грн., у т.ч. ПДВ 1041,5грн., прибутковий ордер №178 від 30.03.12, вимоги №№ 2, 12 від 05.04.12, платіжне доручення № 2962 від 23.03.12, податкова накладна №48 від 27.03.12, товарно-транспортна накладна від 30.03.12, видаткова накладна №КК-5/19 від 15.05.12 на загальну суму 8700,0грн., у т.ч. ПДВ 1450,0грн., прибутковий ордер №215 від 17.05.12, вимоги №№ 4, 5 від 21.05.12, платіжне доручення № 4759 від 15.05.12, податкова накладна №19 від 15.05.12, товарно-транспортна накладна від 17.05.12.

Матеріали справи також містять подорожні листи, докази підтверджуючі якість отриманої продукції та результати вхідного контролю ТМЦ проведеного позивачем.

ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» на користь ДП "ХМЗ "ФЕД" на підставі договору на надання послуг № 198х/12-КТД від 06.07.12 виконано роботи по підготовці матеріалів (наукової роботи авторами, якої є позивач в особі Валерія Фадєєва - заступника директора-головного інженера заводу та Національний технічний університет «ХПІ» в особі Ігора Кононенко та Марії Колісник) для презентації на Всесвітньому конгресі з управління проектами на загальну суму 9000,0грн., у т.ч. ПДВ 1500,0грн. Умовами календарного плану до договору передбачалось виконання наступних робіт: приведення матеріалів у відповідність вимогам Конгресу, переклад на англійську мову та редагування матеріалів.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій ДП «ХМЗ «ФЕД» подано до суду складені сторонами договору первинні документи, зокрема: Акт приймання-здачі робіт від 22.08.12, Звіт про надання послуг, платіжне доручення № 8848 від 21.08.12, податкова накладна № 75 від 22.08.12.

Також, представником позивача надано роздруківки з сайту мережі Інтернет та пояснення, з яких вбачається наступне: подання матеріалів презентацій (докладів) здійснюється в електронному вигляді через мережу Інтернет (електронну пошту); порядок та вимоги до оформлення матеріалів, що мають враховувати учасники конгресу визначені та оприлюднені на відповідних сайтах; прийняття участі в Конгресі (вихід у фінал) надає учасникам право використання логотипу Конгресу в господарській діяльності, а перемога - грошовий приз. Надані роздруківки з електронної пошти вказують, що 21.08.2012 року отримані секретарем Конгресу матеріали були допущені до доповіді та публікації в виданнях цього Конгресу.

ТОВ підприємство "Енергострой" було поставлено на ДП «ХМЗ «ФЕД» обладнання необхідне для ремонту станків в виробничих цехах. Необхідність ремонту підтверджується резолюціями відповідальних осіб на адресу начальника фінансового відділу позивача.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій ДП «ХМЗ «ФЕД» подано до суду складені сторонами первинні документи, зокрема: рахунок-фактури №71002 від 07.10.11, накладна №241001 від 24.10.11, на загальну суму 2720,04грн., у т.ч. ПДВ 453,34грн., прибутковий ордер №24 від 24.10.11, вимога № 18 від 24.10.11, платіжне доручення № 10070 від 10.10.11, податкова накладна №12 від 10.10.11, рахунок-фактури №51004 від 05.10.11, накладна №241002 від 24.10.11, на загальну суму 3477,24грн., у т.ч. ПДВ 579,54грн., прибутковий ордер №25 від 24.10.11, вимога № 19, 21-24 від 24.10.11, платіжне доручення № 10069 від 10.10.11, податкова накладна №13 від 10.10.11, рахунок-фактури №171001 від 17.10.11, накладна №241003 від 24.10.11 на загальну суму 12648,0грн., у т.ч. ПДВ 2108,0грн., прибутковий ордер №21 від 24.10.11, вимога № 17 від 24.10.11, платіжне доручення № 10401 від 18.10.11, податкова накладна №41 від 18.10.11, рахунок-фактури №111001 від 11.10.11, накладна №241004 від 24.10.11 на загальну суму 2062,8грн., у т.ч. ПДВ 343,8грн., прибутковий ордер №26 від 24.10.11, вимоги № 18, 20 від 24.10.11, платіжне доручення № 10400 від 18.10.11, податкова накладна №42 від 18.10.11, рахунок-фактури №311001 від 03.11.11, накладна №241101 від 24.11.11 на загальну суму 5307,98грн., у т.ч. ПДВ 884,66грн., прибутковий ордер №60 від 24.11.11, вимоги № 66-70 від 25.11.11, платіжне доручення № 11266 від 08.11.11, податкова накладна №17 від 08.11.11, рахунок-фактури №71102 від 07.11.11, накладною №241102 від 24.11.11 на загальну суму 1980,0грн., у т.ч. ПДВ 330,0грн., прибутковий ордер №61 від 24.11.11, вимоги № 71, 72 від 25.11.11, платіжне доручення № 11395 від 11.11.11, податкова накладна №28 від 11.11.11, рахунок-фактури №231102 від 23.11.11, накладна №291103 від 29.11.11, на загальну суму 1800,0грн., у т.ч. ПДВ 330,0грн., прибутковий ордер №55 від 29.11.11, вимога № 79 від 29.11.11, платіжне доручення № 11753 від 24.11.11, податкова накладна №49 від 24.11.11, рахунок-фактури №151103 від 15.11.11, накладна №291102 від 29.11.11, на загальну суму 646,44грн., у т.ч. ПДВ 107,74грн., прибутковий ордер №67 від 29.11.11, вимоги № 74-78 від 01.12.11, платіжне доручення № 11791 від 25.11.11, податкова накладна №50 від 25.11.11, рахунок-фактури №21201 від 02.12.11, накладна №91201 від 09.12.11 на загальну суму 1000,01грн., у т.ч. ПДВ 166,67грн., прибутковий ордер №63 від 09.12.11, вимога № 14 від 09.12.11, платіжне доручення № 12155 від 06.12.11, податкова накладна №7 від 06.12.11, рахунок-фактури №71203 від 07.12.11, накладна №91203 від 09.12.11 на загальну суму 2100,0грн., у т.ч. ПДВ 350,0грн., прибутковий ордер №70 від 09.12.11, вимога № 17 від 09.12.11, платіжне доручення № 12479 від 13.12.11, податкова накладна №15 від 13.12.11, рахунок-фактури №201201 від 20.12.11, накладна №231203 від 23.12.11 на загальну суму 2115,96грн., у т.ч. ПДВ 352,66грн., прибутковий ордер №102 від 23.12.11, вимоги № 1-3 від 03.01.12, платіжне доручення № 12846 від 21.12.11, податкова накладна №40 від 21.12.11, рахунок-фактури №281201 від 28.12.11, накладна №291201 від 29.12.11 на загальну суму 1500,0грн., у т.ч. ПДВ 300,0грн., прибутковий ордер №103 від 29.12.11, вимога № 71 від 29.12.11, платіжне доручення № 231 від 11.01.12, податкова накладна №51 від 29.12.11.

Отримання та перевезення товару здійснювалось робітниками позивача за довіреністю ручною поклажею, що підтверджується відмітками відповідальних осіб в перелічених документах, доказами якості товару є паспорти, наявні в матеріалах справи.

ТОВ ВКК «АГ-Альянс» було поставлено на ДП «ХМЗ «ФЕД» металопрокат. Придбання ТМЦ здійснювалось на підставі договору постачання металопродукції № 05-10 від 08.06.10. Умова поставки - «FCA - м. Харків».

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій ДП «ХМЗ «ФЕД» подано до суду складені сторонами первинні документи, зокрема: видаткові накладні №0000063-1, №0000063-2 від 11.10.11, на загальну суму 7384,8грн., у т.ч. ПДВ 1230,8грн., прибутковий ордер №14 від 13.10.11, лімітні картки № 1919 від 17.10.11. № 1948, 1951 від 25.10.11, № 0479 від 15.02.12, № 3447 від 22.11.12, платіжні доручення № 9838 від 05.10.11, № 10018 від 07.10.11, № 10898 від 31.11.11, податкові накладні № 1 від 05.10.11, № 3 від 07.10.11, № 5 від 11.10.11, товарно-транспортна накладна сер. 02АБК № 717300 від 12.10.11.

Матеріали справи також містять подорожні листи, докази підтверджуючі якість отриманої продукції та результати вхідного контролю ТМЦ проведеного позивачем.

Правила формування податкового кредиту, обчислення та сплати ПДВ врегульовані розділом V Податкового кодексу України. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим суд відмічає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Досліджуючи питання реальності господарських операцій, суд дійшов висновку, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд робить висновок, що оглянуті документи з огляду на положення абз. 4, 10 ст. 1, ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не мають недоліків, котрі в силу ст. 9 цього Закону, ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак оглянуті документи сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій. В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів, не надано доказів того, що оглянуті документи не призвели до зміни в структурі активів і зобов'язань ДП «ХМЗ «ФЕД».

Надані позивачем докази транспортування товару, документи складського обліку, документи про списання товару у виробництво в сукупності спростовують висновки СДПІ про нікчемність господарських операцій за вказаним правочином.

З пояснень представників відповідача, які в цій частині цілком узгоджуються з матеріалами справи та підтверджуються змістом Акту перевірки, судом встановлено, що одним з мотивів для судження про порушення ДП «ХМЗ «ФЕД» п.201.4, 201.6 ст. 201, п.198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України податковим органом обрано висновок про недотримання вимог діючого законодавства постачальниками, в тому числі по ланцюгу постачання.

З цього приводу суд відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагент позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України вони є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Дослідивши докази в їх сукупності за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували, що позивач з постачальниками діяли узгоджено, зловмисно, маючи на меті намір безпідставно отримати податкову вигоду, мали між собою будь-які господарські взаємозв'язки, були обізнані з обставинами існування один одного та обставинами здійснення господарської діяльності кожного з них.

Системно проаналізувавши положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Кримінального кодексу України, суд доходить висновку, що вчинення платником податків діяння по укладенню правочину, спрямованого на порушення інтересів Держави у сфері оподаткування, тобто вчинення нікчемного правочину, утворює собою склад злочину, що передбачений ст. 191 або ст.212 Кримінального кодексу України.

Втім, у ході розгляду справи відповідачем не було подано до суду жодних доказів прийняття компетентним суб'єктом права рішення про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності платника податків, що викладені в акті.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобов'язань сторонами спірних правочинів, доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків, відповідач до суду не подав.

Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про відсутність реальності здійснених правочинів є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Податкового кодексу України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з ПДВ суми, відповідно до податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

СДПІ в Акті перевірки вказує, що граничний термін надходження валютних коштів за послуги надані 16.11.11 (Акт про виконання робіт № 1) нерезиденту "CONTROLLER OF DEFENCE AC" (Міністерство оборони Республіки Індія) по контракту № 57/04-237 від 23.09.2005, відповідно до ст. 1 Закону № 185 - 28.04.12, а реально кошти надійшли 27.06.12 (прострочення складає 60 днів), що підтверджується банківською випискою № 48.

Дане твердження податкового органу безпідставне, оскільки вказана банківська виписка не від 27.06.12, а - 14.02.12, тобто кошти надійшли без порушень строків передбачених ст. 1 закону № 185.

Таким чином, висновки, які слугували підставою для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 232266,39грн. є такими, що не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Щодо застосування штрафної санкції за не декларування валютних цінностей суд зазначає наступне.

СДПІ в Акті зазначає, що ДП "ХМЗ "ФЕД" в порушення ст. 1 Указу Президента № 319, ст. 9 Декрету № 15-93 в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.12, у п. 14 «Перераховано на інші цілі» Розділу ІІ «Фінансові вкладення» не задекларовано суму коштів, що сплачено на користь нерезидента Ассоциация «Союз авиационного двигателестроения», Російська Федерація у вигляді членських внесків, а також станом на 01.01.12, у визначені законодавством строки не здійснювало обов'язкового декларування валютних цінностей у Національному банку України.

Статтею 1 Указу № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» визначено, що декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Статтею 9 Декрету КМУ № 15-93 передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Аналіз наведених норм права вказує, що декларування, в даному випадку, обов'язкове тільки якщо валютні цінності, доходи та майно, що знаходиться за межами України належать резиденту України.

Судом встановлено та представниками сторін не заперечувалось, що ДП «ХМЗ «ФЕД» подаючи Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами не задекларовано суми коштів, що сплачено на користь нерезидента Ассоциация «Союз авиационного двигателестроения», Російська Федерація у вигляді членських внесків оскільки дане майно не є фінансовими вкладеннями, тобто не є майном, позивача.

Так, згідно умов договору з №26/96 від 03.06.96 з нерезидентом Асоціація «Союз авиационного двигателестроения» сплачені позивачем членські внески перейшли у власність нерезидента.

Таким чином, висновок СДПІ, що членські внески мають бути задекларовані як кошти, що «Перераховано на інші цілі» Розділу ІІ «Фінансові вкладення» не відповідає дійсності, оскільки поняття «Фінансові вкладення» не передбачає втрату права власності на них.

Застосування штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб, податковий орган обґрунтовує встановленням порушення п. 176.2 (б) ст.176 ПКУ та п. 3.1.13 Наказу № 1020, а саме: в звітних розрахунках за формою 1-ДФ за 4 квартал 2011 року та 2 квартал 2012 року інформація про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків надана не в повному обсязі, з помилками, в звітних податкових розрахунках за 4 квартал 2011 року та 2 квартал 2011 року позивачем допущені помилки в ідентифікаційних кодах 2 фізичних осіб.

Статтею 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, в тому числі, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Стаття 51 Податкового кодексу України визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 р. N 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку".

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

На виконання вказаних норм позивачем подано до відповідача податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2011 року та 2 квартал 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що в звітних податкових розрахунках за 4 квартал 2011 року та 2 квартал 2011 року позивачем допущені помилки в ідентифікаційних кодах 2 фізичних осіб.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

ДП «ХМЗ «ФЕД» на усунення вказаних помилок надіслав відповідачу уточнюючі розрахунки за формою 1-ДФ з виправленими показниками: за 4 квартал 2011 року: від 24.02.12 р. № 9016311397 та за 2 квартал 2012 року від 20.09.12р. № 9057564333.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що податкові розрахунки подавались з дотриманням встановлених строків, помилок про суми доходів та сум утриманого з них податку не було.

Відповідачем визначена штрафна санкція у розмірі 510,0грн. відповідно п. 119.2 ст. 119 ПКУ за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Враховуючи положення п. 119.2 ст. 119 ПКУ у застосуванні до спірних правовідносин суд приходить до висновку, що дана норма застосовується не за "недостовірні відомості податкової звітності", а тільки за "недостовірні відомості податкової звітності про суми доходів..".

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки в звітних податкових розрахунках за 4 квартал 2011 року та 2 квартал 2011 року допущені саме в ідентифікаційних кодах 2 фізичних осіб, крім того, бюджет не зазнав втрат, тому суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимоги п.119.2 ст. 119 ПКУ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність податкових повідомлень - рішень СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС від 28.03.2013 року №0000034101 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24508,50 грн. (у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8469,50 грн.), №0000044101, №0000024101, №0000125002, №0000135002, №0000014101 дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність їх скасування.

В зв'язку з тим, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС не мала належних підстав для визначення сум податкового зобов'язання, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ДП "ХМЗ "ФЕД" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо визначення суми податкових зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП "ХМЗ "ФЕД" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 2294,00 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 28.03.2013 року №0000034101 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24508,50 грн. (у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8469,50 грн.), №0000044101, №0000024101, №0000125002, №0000135002, №0000014101.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (вул. Сумська, 132, Харків, 61023, код 14310052) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 21.06.2013 року.

Суддя Біленський О.О.