ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20.06.2013р. Справа № 5006/24/69/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Гудковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 30206597
до відповідача: Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м. Родинське, Донецької області, код ЄДРПОУ 31599557
про: стягнення 37 533 063,84 грн.
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: Попов С.Г. - за дов. №.01/11-382 від 19.02.2013р
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення боргу у розмірі 37 533 063,84 грн.
Позов мотивований невиконанням з боку відповідача грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р. за отриманий вугільний коксовий концентрат.
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду у копіях договір купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р., акти приймання-передачі товару за період вересень 2009р. - листопад 2011р., акти звіряння взаємних розрахунків, рахунки за період вересень 2009р. - листопад 2011р., виписки з особового банківського рахунку, угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог та статутні документи підприємства.
29.10.2012р. позивач зменшив розмір позовних вимог, посилаючись на те, що на час подання позову товариством помилково не було враховано підписану сторонами Угоду про погашення зустрічних однорідних вимог від 30.06.2012р. на суму 987 003,05 грн., тому просив стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь позивача суму боргу у розмірі 36 546 060,79 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 66 120,00 грн., сплачені при подачі позову до суду (т. 2 а.с. 39). До заяви додано копію угоди про погашення зустрічних однорідних вимог від 30.06.2012р., копію акту звіряння розрахунків від 30.06.2012р.
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідача.
Склад суду змінювався. Розпорядження в.о голови суду від 12.11.2012р. справу № 5006/24/69/2012 передано на розгляд судді Величко Н.В.
Провадження у справі зупинялось до розгляду господарським судом Донецької області справи № 5006/24/147пд/2012 за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» про визнання недійсним договору купівлі-продажу №115/02 від 13.02.2002р. та набранням законної сили цим рішенням (т. 2 а.с. 104).
У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 27.05.2013р. провадження по справі №5006/24/69/2012 поновлено (т. 2 а.с. 105).
У судове засідання, що відбулось 20.06.2013р., позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений згідно Інструкції з діловодства у господарських судах України.
Відповідач проти задоволення позову заперечив посилаючись на те, що договір купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р., який є підставою позову у цій справі, визнаний недійсним у судовому порядку в межах господарської справи № 5006/24/147пд/2012, тому вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» такими, що задоволенню не підлягають.
Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору по суті, ухвалою від 27.05.2013р. явка сторін обов'язковою визнана не була, тому неявка позивача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору. Отже, справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за відсутності позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи відповідача, господарський суд виходить з наступного.
Як вбачається, позивач у позові посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р. (т.1 а.с.9).
За умовами цього договору позивач як продавець зобов'язався передати у власність відповідача як покупця вугільний коксовий концентрат (надалі товар) у кількості та за ціною, визначеною у додатках до договору, а покупець зобов'язався оплачувати цей товар протягом 15 днів з моменту пред'явлення рахунку, складеного на підставі акту звіряння розрахунків за кожний місяць (пункти 1.1, 1.2, 2.1, 2.2., 5.1 договору).
Додатковими угодами № 1 від 13.02.2002р., № 3 від 22.04.2003р., № 4 від 01.03.2004р., № 6 від 03.01.2005р., № 7 від 02.01.2006р., № 8 від 26.01.2006р. та від 15.03.2006р. сторони встановлювали обсяг поставки товару та його вартість, а також продовжили строк дії Договору до 31.12.2011р.
З матеріалів справи також вбачається, що з вересня 2009р. по листопад 2011р. позивачем передано у власність відповідачу товару на загальну суму 49 549 013,83 грн.
Так, відповідно до акту приймання-передачі за вересень 2009р. відповідач отримав товару у кількості 5 600т. загальною вартістю 4 488 507,43 грн. в т.ч. ПДВ; за жовтень 2009 р.- 6 005т. на загальну суму 4 587 957, 38 грн. в т.ч. ПДВ; за листопад 2009 р.- 6 165т. на загальну суму 3 578 059,00 грн. в т.ч. ПДВ: за грудень 2009 р.- 2 038т. на загальну суму 1 200 709,39 грн. в т.ч. ПДВ; за квітень 2010 р. - 3 200т. на загальну суму 3 208 198,46 грн. в т.ч. ПДВ; за травень 2010 р. - 5 120т. на суму 5369 007,90 грн. в т.ч. ПДВ; за червень 2010 р. - 5 060т. на суму 5 232 553,92 грн. в т.ч. ПДВ; за липень 2010 р. - 1 393т. на суму 888 444,04 грн. в т.ч. ПДВ; за квітень 2011 р. - 651т. на загальну суму 633 397,15 грн. в т.ч. ПДВ; за травень 2011 р. - 4105т. на загальну суму 4 010 426,94 грн. в т.ч. ПДВ; за червень 2011 р. - 2808т. на загальну суму 2 648 932,14 грн. в т.ч. ПДВ; за липень 2011 р. - 1494т. на загальну суму 1 483 927,70 грн. в т.ч. ПДВ; за серпень 2011 р. - 3500т. на загальну суму 3 408 717,19 грн. в т.ч. ПДВ; за вересень 2011 р. - 5004т. на загальну суму 4 840 786,42 грн. в т.ч. ПДВ; за жовтень 2011 р. - 4055т. на загальну суму 3 894 754,51 грн. в т.ч. ПДВ; за листопад 2011 р. - 83т. на загальну суму 74 634,26 грн. в т.ч. ПДВ.
Також, позивач надавав відповідачу відповідні рахунки на оплату отриманого товару.
Відповідач отриманий товар сплачено частково. На момент звернення до суду з цим позовом розмір заборгованості відповідача складав 36 546 060,79 грн., що підтверджується наявними у справі банківськими виписками з особового рахунку та угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Матеріали справи свідчать, що Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" зверталось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглекон" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2013р. по справі № 5006/24/147пд/2012 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. по справі № 5006/24/147пд/2012 рішення господарського суду від 26.02.2013р. скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р., укладений між ТОВ «Донвуглекон» та ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».
Відповідно до положень ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. по справі № 5006/24/147пд/2012.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Предметом спору у цій справі є стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ТОВ «Донвуглекон» суми основного боргу за отриманий вугільний коксовий концентрат у розмірі 36 547 060,79 грн. на підставі договору купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.11 Цивільного кодекс України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, беручи до уваги той факт, що підставою позовних вимог ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» визначено договір № 115/02 від 13.02.2002р., який у судовому порядку визнаний не дійсним, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу саме за договором. За таких обставин, з врахуванням вимог п.2 ч.1 ст.216 ЦК України позивач вправі вимагати застосування реституції, зокрема, шляхом звернення до господарського суду з відповідним позовом, або ж на підставі ч.2 ст.216 цього Кодексу звернутися до господарського суду з позовом про відшкодування збитків у зв'язку із вчиненням недійсного правочину.
Також суд зазначає, що при подачі позовної заяви ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» сплатило судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у зв'язку з чим надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 1 740,00 грн. слід повернути позивачу.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення суми боргу за отриманий вугільний коксовий концентрат на підставі договору купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р. у розмірі 36 546 060,79 грн. - відмовити.
Повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 83/40, ЄДРПОУ 30206597) сплачений у більшому розмірі судовий збір у сумі 1 740,00 грн., за квитанцією № 280 від 26.09.2012р.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 21.06.2013р.
Суддя Н.В. Величко
Надруковано 3 прим.
1 - позивачу
1 - відповідачу
1 - у справу
Тел. 381-91-20
Судове рішення № 31974878, Господарський суд Донецької області було прийнято 20.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/24/69/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: