Постанова № 31974421, 20.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

20 червня 2013 року Справа № 814/2498/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Ткач Г.С. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 54000)

доНачальника Центрального відділу державного виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Бондар Д.В., АДРЕСА_2 Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23,Миколаїв,54001

провизнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (боржник в виконавчому проваджені), відповідно до уточнених позовних вимог, посилаючись на протиправність дій відповідачів, звернувся до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (відповідач 1) та начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (відповідач 2), в якому просив:

визнати незаконною та скасувати постанову начальника Центрального відділу ДВС ММУЮ Бондаря Д.В. від 18.12.2012 року в частині неправильного визначення розміру виконавчого збору, який підлягає стягненню з Позивача, в сумі 5999,96грн.;

скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу ДВС ММУЮ Матвеєвської А.В. від 24.12.2012 року про відкриття виконавчого провадження №35810874 в частині стягнення з Позивача виконавчого збору в сумі 5999,96грн..

Представник відповідачів проти позову заперечував, при цьому, визнавши факт добровільного виконання позивачем рішення суду про стягнення з нього боргових зобов'язань ще до відкриття виконавчого провадження в сумі 60 000грн..

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Оскільки із матеріалів справи вбачається, що позивач раніше з порушенням правил підвідомчості звертався зі скаргою на дії відповідачів до місцевого загального суду, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду, в даному випадку, поважними.

Відповідно до ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень судам належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Момент винесення державним виконавцем постанови «про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» визначений ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» де зазначено: витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби

При розгляді справи встановлено, що 08.09.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва прийнято рішення про задоволення позову прокурора про стягнення з ОСОБА_1 на користь Миколаївської міської ради 358083,37грн..

09 грудня 2010 року Апеляційним судом Миколаївської області винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2010 року залишено без змін (далі по тексту - рішення суду).

В зв'язку з набранням законної сили рішенням суду Ленінським районним судом м. Миколаєва стягувачу - Миколаївській міській раді видано виконавчий лист.

05 травня 2011 року до Ленінського відділу ДВС ММУЮ за підписом Миколаївського міського голови направлено заяву про примусове виконання вищевказаного рішення суду та виконавчий лист за №2-1797.

17 травня 2011 року Ленінським відділом ДВС ММУЮ винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка разом з виконавчим листом №2-1797 направлена до Миколаївської міської ради.

10 грудня 2011 року ОСОБА_1 частково добровільно (до відкриття виконавчого провадження) виконав вищевказане рішення суду, сплативши 60000,00грн., що підтверджується квитанцією ПН73 від 10.12.2011 року.

У грудні 2011 року Миколаївська міська рада звернулася до Ленінського районного суду м. Миколаєва з заявою про видачу дублікату виконавчого листа №2-1797, в зв'язку з його втратою.

30 грудня 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва винесено ухвалу про видачу Миколаївській міській раді дублікату виконавчого листа по справі №2-1797/2010 відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Миколаївської міської ради заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки в сумі 385083,37грн.,яка складається з заборгованості в сумі 271589 грн. та пені в сумі 86494,37 грн..

При цьому, у вказаному виконавчому листі допущено арифметичну помилку - сума заборгованості замість 358083,37грн. помилково вказана 385083,37грн..

13 березня 2012 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС ММУЮ за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження на суму стягнення 385083,37грн..

Строк добровільного виконання встановлено державним виконавцем до 21 березня 2012 року.

21.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з заявою про розстрочку виконання рішення суду.

28.05.2012 року ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва позивачу відмовлено у наданні розстрочки виконання рішення суду.

Не погодившись з ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва позивач звернувся до Апеляційного суду Миколаївської області з апеляційною скаргою, яку апеляційним судом відхилено, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва залишено без змін.

26 жовтня 2012 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з заявою про виправлення помилки у виконавчому листі, виданому 03.02.2012 року по справі №2-1797.

09.11.2012 року ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва, яка надійшла до Центрального відділу ДВС ММУЮ 28.11.2012 року, виправлено помилку в дублікаті виконавчого листа - замість невірно вказаної суми 385083,37грн. вказано суму 358083,37грн..

18 грудня 2012 року ДВС прийнято постанову, якою на підставі ухвали Ленінського районного суду про виправлення помилки у виконавчому листі внесено зміни до постанови про стягнення виконавчого збору від 21 березня 2012 року, а саме: «Стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 35808,33грн.» (виконавче провадження №31635500).

24 грудня 2012 року у зв'язку з повним виконанням позивачем рішення суду виконавче провадження закрито.

24 грудня 2012 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС ММУЮ Матвеєвською А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №35810874 на підставі постанови від 21 березня 2012 року про стягнення виконавчого збору у сумі 35808,33грн..

Доводи позивача про те, що останній дізнався про відкриття виконавчого провадження тільки 23.10.2012 року не відповідають фактичним обставинам справи та є надуманими, оскільки ще 21.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду, що можливо тільки після відкриття виконавчого провадження. Крім того, відповідачами надано до суду підтвердження належного повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження за рішенням суду (повідомлення про неможливість вручення поштової кореспонденції в зв'язку з відсутністю адресата).

Таким чином, ОСОБА_1 до відкриття виконавчого провадження та до дати, визначеної державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду (21 березня 2012 року), самостійно сплачено 60000грн., залишок боргу погашено після строку, визначеного для добровільного виконання рішення суду.

За таких обставин, з врахуванням тієї обставини, що в виконавчому документі було допущено арифметичну описку сума заборгованості замість 358083,37грн. помилково вказана 385083,37грн., а виконання рішення суду до сплину строку на його добровільне виконання здійснено позивачем на суму 60000грн., виконавчий збір повинен вираховуватися з суми 29808,37грн. (358083,37грн. - 60000грн.) і повинен становити 29808,33грн. (298083,37грн. * 10%).

З врахуванням наведеного вимоги про визнання незаконною та скасування постанови начальника Центрального відділу ДВС ММУЮ Бондаря Д.В. від 18.12.2012 року в частині неправильного визначення розміру виконавчого збору, який підлягає стягненню з Позивача, в сумі 5999,96грн. (35808,33грн. (неправильно визначена сума виконавчого збору) - 29808,37грн. (сума виконавчого збору, що підлягає до стягнення) та вимоги про скасування постанови державного виконавця Центрального відділу ДВС ММУЮ Матвеєвської А.В. від 24.12.2012 року про відкриття виконавчого провадження №35810874 в частині стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 5999,96грн. (35808,33грн. (неправильно визначена сума виконавчого збору) - 29808,37грн. (сума виконавчого збору, що підлягає до стягнення) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову начальника Центрального відділу ДВС ММУЮ Бондаря Д.В. від 18.12.2012 року в частині неправильного визначення розміру виконавчого збору, який підлягає стягненню з Позивача, в сумі 5999 гривень 96 копійок.

Скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу ДВС ММУЮ Матвеєвської А.В. від 24.12.2012 року про відкриття виконавчого провадження №35810874 в частині стягнення з Позивача виконавчого збору в сумі 5999 гривень 96 копійок.

Стягнути 34 гривні 41 копійку з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний