Постанова № 31974292, 21.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2013 року 09:00 № 826/7103/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т.М. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової

служби

до

Приватного підприємства «Ястреб»

про

надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна

платника податків, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

18.05.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби до Приватного підприємства «Ястреб», в якому просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2013 р. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/7103/13-а у справі та призначено розгляд справи на 06.06.2013 р.

В судове засідання з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема просить надати дозвіл в порядку передбаченому положеннями Податкового кодексу України (надалі - ПК України) дозвіл на реалізацію майна, що перебуває в податковій заставі.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, про час та місце був повідомлений належним чином, заперечень проти позовних вимог не надав, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Зважаючи на неявку відповідача в судове засідання, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2013 р. витребовувалось від позивача надання таких документів та пояснень: облікову картку платника податків, в якій відображено заборгованість, що обчислюється за відповідачем станом на 17.06.2013 р.; витяг з Реєстру обтяжень рухомого майна (за актом опису майна № 4 від 10.01.2013 р.); докази відсутності коштів у відповідача на розрахункових рахунках в банках та неможливість стягнення коштів з таких рахунків; рішення Заступника начальника ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 22.10.2012 р. №17917/10/1-107 про опис майна у податкову заставу платника податків; письмові з приводу прийняття рішення від 22.10.2012 р. №17917/10/1-107 про опис майна у податкову заставу платника податків заступником начальника податкового органу, а не керівником податкової органу; докази направлення рішення від 22.10.2012 р. №17917/10/1-107 на адресу ПП «Ястреб» та відповідно докази його отримання останнім.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Однак, у встановлений строк документи надані не були, а тому розгляд справи було проведено за наявними в матеріалах справи документами. При цьому, позивачем не доведено наявності непереборних обставин, які перешкоджали наданню цих доказів.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПП «Ястреб» зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією. Крім того, відповідач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС.

Положеннями ст.15 ПК України, передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на адресу відповідача, податковим органом рекомендованим листом з повідомленням було направлено податкову вимогу №2800 від 18.10.2012 р. на суму 4 549 759,45 грн., що повернувся з відміткою про причини повернення на довідці: «за закінченням терміну зберігання».

В п.59.5 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава, це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно п.89.1 ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п.89.2 ст.89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

В свою чергу, відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Податковим керуючим, на підставі рішення заступника начальника ДПІ Оболонського району м. Києві №17917/10/19-107 від 22.10.2012 р., було здійснено опис майна ПП «Ястреб» всього на суму 40 767,11 грн. та відповідно складено Акт опису майна №4 від 10.01.2013 р. (вих. №190/10/19-107 від 10.01.2013 р.).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, активи платника податків згідно Акту опису №4 від 10.01.2013 р. перебувають у податковій заставі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2013 року у справі №826/1528/13-а позовні вимоги Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС про стягнення з ПП «Ястреб» податкового боргу у розмірі 4 556 672,45 грн., задоволено у повному обсязі, а саме:

ь заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1 855 998,96 грн.;

ь заборгованості з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 700 673,49 грн.

Станом на день прийняття рішення по справі №826/7103/13-а, постанова у справі №826/1528/13-а не оскаржена та набрала законної сили.

Як зазначає позивач, відповідач заборгованість не сплатив в добровільному порядку, та станом на день розгляду справи, відповідач має податковий борг у розмірі 4 556 672,45 грн., у т.ч. заборгованість по сплаті податку на прибуток у сумі 2 700 673,49 грн. та по податку на додану вартість, що складає 1 855 998,96 грн.

Водночас, суд до вказаного твердження позивача ставиться скептично, оскільки позивачем не надано до суду Облікової картки платника податків відповідача, актуальної на дату судового засідання, а тому суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність вказаної заборгованості.

Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Водночас, виходячи з аналізу наведених норм ПК України, суд може надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за умови доведеності, зокрема: (1) наявності у відповідача податкового боргу та (2) доведеності його коректного розміру (п.95.2 ст.95 ПК України); (3) відсутності у боржника грошових коштів на рахунках; (4) наявності у боржника ліквідного майна та (5) прийняття керівником ДПІ рішення керівника про опис цього майна та (6) його пред’явлення (рішення) боржнику; (7) проведення опису майна в податкову заставу з визначенням (8) балансової вартості або вартості за результатами оцінки цього майна; та (9) звернення до суду не раніше ніж через 60 днів направлення платнику податкової вимоги та, у разі виникнення нового податкового боргу, - не раніше 60-го дня після дня виникнення нового податкового боргу.

Проте, в даному випадку суд приходить до висновку, що позивачем не доведено дотримання визначеної законом сукупності послідовних, взаємопов’язаних та обов’язкових процедур, дотримання яких є передумовою здійснення примусових заходів щодо майна боржника шляхом надання відповідного дозволу судом, дотримання яких у свою чергу є також гарантією дотримання прав платника податків, зокрема шляхом надання йому можливості самостійного визначення складу активів відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України.

Зокрема, під час розгляду справи ДПІ не надано жодних належних доказів, які б свідчили про відсутність коштів у відповідача на рахунках в банках, зокрема, відомостей про закриття рахунків боржника, відомостей від державного виконавця, відсутність яких (коштів) є однією з передумов надання дозволу.

Крім того, під час розгляду справи ДПІ не надано доказів прийняття рішення про опис майна боржника саме керівником податкового органу. А також не надано жодних пояснень причин прийняття рішення про опис майна боржника заступником керівником податкового органу, а не керівником податкового органу.

Більше того, суд акцентує увагу, що позивачем не надано доказів вручення (направлення) відповідачу рішення про опис майна боржника прийнятого керівником податкового органу, як це передбачено наведеними вище нормами законодавства,

Як наслідок, суд дійшов висновку, що не спростовано позивачем, що процедура опису є такою, що проведена з порушенням положень ПК України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби до Приватного підприємства «Ястреб».

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін