Постанова № 31973661, 29.05.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/10323/12

1/755/71/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарях Бутенко О.Г., Жир С.О., Розгон А.В.,

Шморгун А.К., Демяненко В.В.,

за участю прокурорів Сокирка Я.М., Григоренко Л.Ю.,

захисника ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2005 р.н., працюючого на посаді вантажника у ФОП ОСОБА_6, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 29 грудня 2011 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, з метою розпиття спиртних напоїв приїхав до свого брата ОСОБА_4, який проживав у АДРЕСА_8. Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у період часу з 29 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року, вживали спиртні напої, під час чого, ОСОБА_5, неодноразово намагався спровокувати конфлікти зі своїм братом та орендаторами однієї з кімнат квартири ОСОБА_7 та ОСОБА_8, однак останні, з метою уникнення чергової сварки, намагалися заспокоїти ОСОБА_5.

30 грудня 2011 року, у вечірній час, ОСОБА_5, знаходячись за місцем проживання свого брата та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у черговий раз почав ображати ОСОБА_4 та невдовзі між останніми виник конфлікт, під час якого потерпілий вийшов з квартири та зустрівши на вулиці своїх знайомих осіб без постійного місця проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поскаржився останнім на поведінку ОСОБА_5 і придбавши спиртні напої, разом з вказаними особами повернувся до квартири. У цей же день, ОСОБА_9, знаходячись у квартирі АДРЕСА_8, з метою попередження знущань над ОСОБА_4, здійснених ОСОБА_5, наніс останньому декілька ударів руками по різним частинам тіла. Після чого, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, знаходячись на кухні квартири продовжили вживати разом спиртні напої, під час чого, ОСОБА_10 пішов з квартири.

У подальшому, 31 грудня 2011 року, приблизно о 01 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_11 вийшли з квартири та невдовзі викликали на вулицю ОСОБА_5, де між останніми виник конфлікт, по припиненню якого останній першим повернувся до вказаної квартири та в цей час у нього з"явилось почуття злоби і особистої неприязні до свого брата, у зв'язку з чим, в останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 у цей же день, тобто 31 грудня 2011 року, у період часу з 01 години 30 хвилин до 03 години 30 хвилин, дочекавшись у квартирі ОСОБА_4, на ґрунті раптово виниклого умислу на протиправне заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого, з мотивів злості, розпочав з ОСОБА_4 бійку, під час якої заподіяв останньому тілесні ушкодження в області голови. Після чого, ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, взяв невстановлений досудовим слідством предмет схожий на шнур, шириною приблизно 0,5-0,8 см, який накинув на шию ОСОБА_4 та почав здавлювати петлею шию останнього, при цьому передбачав настання смерті ОСОБА_4, свідомо допускав і бажав цього. Впевнившись, що ОСОБА_4 не подає ознак життя і злочинний результат досягнутий, ОСОБА_5, у цей же день, приблизно о 03 годині 45 хвилин, знаходячись у вказаній квартирі розбудив ОСОБА_7, якого попросив зайти до кімнати ОСОБА_4 і переконатися в настанні смерті потерпілого від його злочинних дій. У подальшому, ОСОБА_7 переконавшись, що ОСОБА_4 не виявляє ознак життя, викликав працівників міліції, які затримали ОСОБА_5.

У результаті умисних злочинних дій ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи № 10/3290/2 від 22 лютого 2012 року: «1. Смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії, внаслідок удавлення петлею, що підтверджується наявністю на шиї горизонтальної замкненої, рівномірно вираженої, низько розташованої странгуляційної борозди з крововиливами у м'які частини шиї в її проекції; рідким станом крові в судинах, синюшністю обличчя, численними крововиливами на поверхні серця, легенів, слизовій оболонці мисок нирок, сполучнотканинні оболонки очей, рясністю трупних плям, повнокров'ям внутрішніх органів. Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_9 приблизно в проміжок часу з 01.30 до 03.30.

При судово-медичному дослідження трупу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, виявлені наступні тілесні ушкодження: горизонтальна странгуляційна борозна в середній третині шиї (на рівні щитовидного хряща по передній поверхні шиї); дві забійні рани лівої тім'яної ділянки голови. Вказані ушкодження мають ознаки прижиттєвих та утворилися в проміжок часу до 20 хв. перед настанням смерті. Враховуючи морфологію ушкоджень, дані медико-криміналістичного дослідження, вважається, що странгуляційна борозна на шиї утворилася внаслідок стиснення шиї м'якою петлею з шириною контактуючої поверхні 0,8-1,0 см, індивідуальний рельєф якої в дні борозни не відобразився. Дві забійні рани лівої тім'яної ділянки голови утворилися від ударної дії твердих тупих предметів. Удавлення петлею, як вид механічної асфіксії, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя та є безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4. Забійні рани голови мають ознаки легких тілесних ушкоджень та не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_4.

Враховуючи морфологію та хід странгуляційної борозни на шиї, вважається, що вона утворилася від одноразового стиснення шиї м'якою петлею, перший тур якої, закритий, мав горизонтальний напрямок, другий тур якої, відкритий, з переходом гілок на передній поверхні шиї, косо висхідним напрямком на бокових поверхнях шиї та вільними кінцями на задній поверхні шиї. Забійні рани лівої тім'яної ділянки голови утворились від дворазової ударної дії тупого твердого предмету (предметів), що мав ребро.

У результаті судово-токсичного дослідження в крові від трупа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, знайдено етиловий спирт в концентрації - 2,85 проміле. Такий рівень алкоголю в крові за життя зазвичай оцінюється, як сильний ступінь алкогольного сп'яніння.»

Під час судового розгляду зазначеної справи, після дослідження судом доказів, захисник ОСОБА_3 заявила клопотання про те, що під час розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції встановлено, що досудове слідство у справі проведено неповно, поверхнево, з грубим порушенням норм кримінально-процесуального закону, виявлені недоліки усунути у межах судового процесу неможливо, у зв'язку з чим вважає, що справу необхідно направити для проведення додаткового розслідування, а ОСОБА_4 повинно бути змінено запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Зокрема, своє клопотання мотивує тим, що ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши в судовому засіданні свідків у справі, вважає, що у справі є безліч інформації, яка не відповідає дійсності. Так, згідно показів свідка ОСОБА_12 (жінки обвинуваченого), вона особисто чула, як в кабінеті Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві били ОСОБА_4 та як він кричав. Такий фізичний тиск привів до того, що ОСОБА_4 змушений був визнати, що це начебто він вчинив вбивство брата, від чого потім відмовився, але в справі немає прямих доказів вини підсудного, немає очевидців вбивства, не виявлено слідів злочину у обвинуваченого. Слідчо-оперативна група, що складалася з десяти чоловік, не встановила хто саме вбив ОСОБА_4 і чим саме його задушили (т. 1, арк. 4).

Знайдена 04 січня 2012 року мотузка в квартирі АДРЕСА_8 в кімнаті вбитого не є тією мотузкою, якою скоєно вбивство, оскільки вона звернулася до судово-медичного експерта вищої лікарської категорії ОСОБА_13 із запитом про консультативний висновок, згідно якого вияснилося, що знайдений на місті злочину шнур не є знаряддям злочину. Крім того, моделювання відбитку шнура під час експертизи на замовлення досудового слідства проводилося чомусь на пластиліні, властивості якого не відповідають властивостям шкіри. На її думку, невідомо, чому експерт ОСОБА_14 не зміг визначити точну позу потерпілого і нападника, оскільки, відповідно до висновку від 11.02.2013 року, вірогідність такої пози визначена - «загиблий знаходився нижче, ніж нападник (наприклад сидів, лежав) та був розвернутий до нього спиною». Зокрема, також вказано, що смерть ОСОБА_4 настала менше ніж за 8-16 годин до часу дослідження трупа у морзі (тобто 12 годин ІНФОРМАЦІЯ_9 р.), а не за 8-10 годин, як написано в експертизі, зробленій під час досудового слідства. Крім того, звертає увагу на те, що проведення судово-медичних експертиз, згідно Закону України «Про судову експертизу», відсторонено від досудового слідства, тому проведення експертиз ДНК в експертному бюро МВС України є незаконним, так як порушений принцип проведення експертиз. Такі експертизи повинні проводитися виключено в міському бюро судово-медичних експертиз м. Києва (м. Київ, вул. Оранжерейна, 3). Крім того, об'єкт для ДНК-експертизи є об'єктом судово-медичної експертизи, у зв'язку з чим, така експертиза повинна була проводитися в судово-імунологічному відділенні міського бюро судових експертиз і проводити таку експертизу повинен був фахівець з медичною освітою, а не експерт біолог. Зокрема, вказує на те, що в процесуальних документах досудового слідства є багато розходжень. Так, у протоколі огляду місця події (т. 1 а.с. 37-38) вказано - обличчя та кісті рук вбитого в крові, а рука зігнута в лікті, між тим на фото (т. 1 а.с. 51) руки знаходяться впродовж тіла вбитого. У протоколі допиту від 20.04.2012 року (т. 2 а.с. 99) ОСОБА_5 заявив, що його вдарив «бомж», який раніше був судимий за вбивство, але чомусь під час досудового слідства це ніхто не з'ясував та не перевірив. Зокрема, є незрозумілим, те що на місці злочину, крім ОСОБА_5, були й інші особи - орендар кімнати ОСОБА_7 і його співмешканка ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_9, але затримали тільки ОСОБА_5. Свідок ОСОБА_7 в своїх показах стверджує, що ОСОБА_5 постукав йому в двері і попросив дізнатися, чи не вбив він брата (т. 3 арк. 138-142), однак такі його покази спростовуються: показами обвинуваченого (т. 3 арк. 99-102) про те, що він просив подивитися чи дихає брат, так як останній не вставав під час намагань йому розбудити; проведеною між обвинуваченим та свідком ОСОБА_7 очною ставкою (т. 3 арк. 12-21); показами свідка ОСОБА_12 про те, що коли їй вночі дзвонив ОСОБА_7, то він повідомив, що ОСОБА_5 попросив подивитися, що трапилося з братом, оскільки той не встає (т. 2 арк. 130-132, 166-168); показами свідка ОСОБА_16, який повідомив, що прибувши на місце злочину, він мав розмову з ОСОБА_7, який розповів йому, що ОСОБА_5 просив його подивитися, чому лежить і не встає брат, однак проте, що ОСОБА_5 вбив брата, він йому не повідомляв (т. 2 арк. 192-194); показами ОСОБА_17, яка показала, що коли вона повідомила обвинуваченому, що вбили брата, той був дуже здивований і сказав, що очевидно брата вбили «бомжі», які були в квартирі (т. 2 арк. 151-154).

Зокрема, вважає, що інші свідки, допитані на досудовому слідстві, лише характеризують відносини між загиблим і підсдуним та не вказують на обвинуваченого, як на особу, що вчинила злочин.

Крім того, звертає увагу на те, що безпосередніх слідів злочину у обвинуваченого виявлено не було. Так, згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи вміст піднігтьових залишків потерпілого не містить слідів боротьби з обвинуваченим та його крові під час асфіксії потерпілого (т. 1 арк. 159-161; т. 3 арк. 55-60).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину свою не визнав та показав, що 29 грудня 2011 року приблизно о 17-18 годині він приїхав до брата ОСОБА_4, оскільки хотів з ним зустрітися та провести Новій Рік. Вони з братом випивали, 30 грудня 2011 року вони з братом пішли до школи № 66 у м. Києві де останній зустрів своїх друзів «бомжів», з якими випивав, а він не пив. Десь вже ввечері вони повернулися додому. За цей весь час, поки вони були на вулиці, то вони вдвох випивали з братом на вулиці, тому на той час він був на підпитку. Він став його питати навіщо вони йому потрібні, на що він його відштовхнув у відповідь, але вони з ним не билися. Коли вони прийшли додому, то він пішов у ванну кімнату купатися, щоб відійти від алкоголю, а його брат на вулицю, який пізніше прийшов з тими своїми друзями, з якими пив на лавочці того ж дня. Коли його брат ОСОБА_4 прийшов з друзями, то останні наказали йому виходити з ванної кімнати, а то вони виб'ють двері та самі викинуть його з ванної кімнати або утоплять. Коли він вийшов з ванної кімнати, то друзі брата стали до нього чіплятися, чого він говорив, що навіщо брат з ними знається. Потім, один з них вдарив його у ніс, після чого у нього почалася кровотеча та він впав. Кров з носа у нього текла сильно, він був босий та брав ще здається рушник, щоб зупинити кров. Потім він пішов до ванної кімнати, де пробув певний час. За цей час він чув, що брат з тими друзями випивав та вони голосно кричали, що саме він не чув. Коли він пізніше вийшов з ванної кімнати, то в нього з носа ще продовжувала йти кров і він побачив брата, що лежить. Коли він став брата хлопати по обличчю, щоб той отямився, то на підлозі він бачив і кров, і ніж, який брав за клинок, але злякався та пішов до ОСОБА_18 - квартиранта брата, який був у сусідній кімнаті в той вечір та був тверезий. Коли ОСОБА_18 подивився на брата, то сказав, що той спить. Він знову повернувся до ванної кімнати, а пізніше приїхали працівники міліції, наділи йому наручники. Зазначив, що коли він вийшов з ванної там була тиша, а вхідні двері були при відчинені, хоча зазвичай вони зачинялися. Категорично заперечив свою причетність до вбивства брата, вважає, що друзі «бомжі» могли його вбити, оскільки вони разом розпивали весь час з ним алкоголь та голосно про щось говорили. Зокрема, зауважив, що його брат ОСОБА_4 останній час випивав з «бомжами», не працював, іноді був у неадекватному стані, міг ножем порізати, напасти з ножем, навіть квартирант ОСОБА_18 казав, що брат брав крісло та бив об стіну. Крім того, показав, що і сам квартирант ОСОБА_18, який в той вечір також був присутній у сусідній кімнаті в квартирі, неодноразово сварився з його братом, що той п'є та водить всіх до квартири. Зокрема, зауважив, що коли його доставили до Дніпровського РУ, то до нього було застосовано фізичним тиск, що і призвело до надання первинних показань, про те запевнив, що ніякого відношення до вбивства його брата він не має.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_19 суду пояснив, що приводу самої події йому нічого не відомо. Він є сином померлого та з 1997 року він проживає разом зі своєю матір'ю без батька, однак відносини він з ним протягом всього часу підтримував та приблизно один раз на місяць зустрічались і спілкувались про життя. Незадовго до події, яка сталася, йому телефонував батько та в розмові повідомив, що хоче переписати на нього свою квартиру. Десь в грудні 2011 року зателефонувала сестра його батька та повідомила, що його вбито. Крім того, зазначив, що особисто йому його батько ніколи не скаржився на побиття чи сварки з братом.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що підсудний є її чоловіком. 29 грудня 2011 року її чоловік ОСОБА_5 взяв продукти харчування та поїхав до свого рідного брата ОСОБА_4 на АДРЕСА_8. У подальшому до неї вечері зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що її чоловік виганяє його співмешканку ОСОБА_17 з квартири, на що вона сказала, щоб розбиралися самі. Після чого, 30 грудня 2011 року о 10 год. 00 хв. до неї знову подзвонив ОСОБА_7 та повідомив, що вони вже помирилися з підсудним та у них все добре. 31 грудня 2011 року близько четвертої години ранку їй зателефонував ОСОБА_7. який повідомив, що здається вбили ОСОБА_4 та сказав, що вже викликав міліцію, на що вона йому сказала, що необхідно викликати швидку. Потім вона зателефонувала сестрі її чоловіка ОСОБА_20 та попросила, щоб та сходила подивилася, що сталося, після чого, остання зателефонувала їй та повідомила, що вбили ОСОБА_4, а її чоловік ОСОБА_5 весь побитий. Коли вона туди приїхала, то там вже були співробітники міліції, а приблизно о 05 год. 00 хв. їй повідомили, щоб вона їхала за речами для свого чоловіка та привезла їх до Дніпровського РУ ГУ. Коли вона приїхала до Дніпровського РУ ГУ, то чула як її чоловік ОСОБА_5 кричав, бо його били, коли вона туди увірвалася та запитала, що тут відбувається, то її швидко виставили за двері. У подальшому вона попросилася, щоб побачити свого чоловіка та запитати, що сталося. Коли її впустили, то вона сказала ОСОБА_5, що вбили ОСОБА_4, на що він сказав, що його ніхто не вбив та він живий. Зокрема, показала, що померлий ОСОБА_4 вів дуже безпорядне життя, сильно випивав, приводив туди різних людей, за квартиру була дуже велика заборгованість і вони повинні були її сплачувати. Вони з ОСОБА_5 зробили там косметичний ремонт та почали здавати одну кімнату для того, щоб гасити борг по квартирі. В одній кімнаті був безлад, в другій проживав ОСОБА_4, а третю здали ОСОБА_7. Крім того, показала, що відносно мотузки, яку знайшли в тій квартирі, може пояснити, що 03 січня 2012 року вона була на роботі, а квартирант ОСОБА_7 повинен був виселитися з квартири 02.01.2012 року. Вона почала дзвонити до ОСОБА_7, але він не підіймав свою слухавку. Після чого, вона подзвонила до ОСОБА_20 та попросила, щоб та спустилася до квартири, оскільки ОСОБА_7 не відповідав на телефоні дзвінки. У подальшому до неї подзвонила ОСОБА_20 та сказала, що в квартирі зірваний кран та затопило всю квартиру, оскільки ОСОБА_7 виїжджав, то він забрав свою пральну машинку і зірвав кран. Після цього, ОСОБА_20 все прибрала у квартирі та викликала слюсаря, щоб той полагодив кран. Коли ОСОБА_20 прийшла зі слюсарем, то там де було ліжко ОСОБА_4 побачила мотузку помаранчевого кольору, після чого, викликали співробітники міліції, які оглядали дану квартиру. Зазначила, що можливо цю мотузку хтось підкинув, бо на той час ключі були ще й у квартирантів, а коли самий перший раз приїхала слідчо-оперативна група, то нічого не знайшли.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показала, що вона є сестрою підсудного та потерпілого. 31 грудня 2011 року до неї приблизно о 03 год. 30 хв. зателефонувала ОСОБА_12, яка попросила її сходити до квартири АДРЕСА_8 та подивилася, що там відбувається. Після чого, коли вона спустилася до квартири, то побачила, що ОСОБА_4 помер, а ОСОБА_5 побитий і у нього дуже сильно текла кров. Вона знайшла рушник та почала витирати йому обличчя і спитала, що сталося. ОСОБА_5 повідомив, що їх побили «бомжі». Вона спитала у квартиранта ОСОБА_7, що сталося, однак той відповів, що нічого не знає, оскільки він нічого не чув. Зазначила, що вся квартира була в крові, і на підлозі, і на серванті, і у ванній кімнаті, і на кріслі була теж кров. Через декілька днів вона на прохання ОСОБА_12 пішла до тієї квартири, оскільки квартирант не брав слухавку. Коли вона прийшла до квартири, то там була вода і був вирваний кран, тому їй прийшлося викликати слюсаря. Коли вона зайшла до кімнати померлого ОСОБА_4, то побачила помаранчеву мотузку. Крім того, сказала, що їй відомо, що у ОСОБА_4 був конфлікт раніше і з квартирантами. Зокрема, показала, що ОСОБА_5 може охарактеризувати з позитивної сторони, а померлий її брат вів аморальне життя.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що він на той час орендував кімнату в квартирі ОСОБА_4. У той вечір він додому прийшов пізно, близько 23 години 30 хвилин. У під'їзді будинку він зустрів ОСОБА_4, а коли зайшли до квартири, то ОСОБА_5 приймав душ. Згодом до квартири зайшов ОСОБА_4 з невідомим йому чоловіком. Всі вони сварилися, почали витягувати з ванної кімнати ОСОБА_5. Сварки в них бували часто, тому він не звертав на це увагу. Коли він зайшов до кухні, то там були ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ще невідомий чоловік. Він пішов до своєї кімнати, а через деякий час ОСОБА_5 почав стукати в двері його кімнати десь хвилин 10. Згодом, він відкрив двері, це було приблизно 3-4 години ночі, сказати, щоб той перестав стукати, однак ОСОБА_5 стояв весь в крові та попросив його піти подивитись чи вбив він брата чи ні. Він пішов до кухні та побачив, що ОСОБА_4 лежить головою до серванту, ногами до дверей, його кофта була піднята. Кров була на стінах, у кухні та в коридорі. Знаходячись за 2 метри від ОСОБА_4 він побачив, що він ще дихав, оскільки його живіт рухався. Після чого, він зателефонував ОСОБА_12, викликав міліцію та швидку. Зокрема, показав, що ОСОБА_5 часто приїжджав до ОСОБА_4, вони випивали, спорили між собою, бились, але до травм ніколи не доходило, а потім вони мирилися. Крім того, показав, що в той вечір він був у іншій кімнаті зі своєю дівчиною ОСОБА_8, двері в них були закриті і вони нічого не чули.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показав, що у той вечір від оперативного чергового Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві було отримано виклик , що в квартирі № АДРЕСА_8, після бійки, лежить чоловік. Вони відразу поїхали за вказаною адресою. Увійшовши до квартири, вони побачили підсудного, який весь був у крові. Підсудний пояснив, що вони пили з «бомжами», потім була бійка та вони побили його. Підсудний на той час ще не зрозумів, що брат загинув. Він був дуже переляканий і перебував в стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що знаряддя злочину він не бачив. Кров була на стінах, на дверях ванної кімнати та в коридорі. Крім підсудного в квартирі знаходились квартирант з його дівчиною, більше нікого не бачив. До приїзду слідчої групи прийшла сестра та дружина підсудного. У підсудного кров була на штанах, в районі бедра та на колінах. Після оголошених показів, даних на досудовому слідстві, зазначив, що не пам'ятає, щоб квартирант ОСОБА_7 йому говорив, що ОСОБА_5 просив його йти подивитися чи той вбив брата.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду показала, що є колишньою дружиною померлого та 31 грудня 2011 року з ранку їй зателефонувала ОСОБА_20 і повідомила про те, що ОСОБА_4 вбили. Зазначила, що будь-які події з цього приводу їй не відомі. ОСОБА_4 був сам по собі людиною м'якою, доброю. Про підсудного нічого сказати не може тому, що вони з ним дуже давно не спілкувались, так як і зі всією їх ріднею. Зокрема, зазначила, що якось їй телефонувала ОСОБА_20 і сказала, що ОСОБА_12 та ОСОБА_5 побили ОСОБА_4. Однак, що там відбувалося їй не відомо.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду показала, що є сусідкою померлого, однак стосовно даних подій нічого не скажу не можу, оскільки була відсутня 29.12.2011 року, а повернулася 30.12.2011 року додому і більше не виходила з квартири. З ранку 31.12.2011 року до неї в двері подзвонила ОСОБА_20 і сказала, що ОСОБА_4 вбили «бомжі». ОСОБА_4 зі своїм братом ОСОБА_5 завжди, як напивалися, сварилися між собою та билися. Бувало таке, що ОСОБА_4 прибігав до неї і просив викликати міліцію, бо його побив його брат ОСОБА_5. Зазначила, що вони постійно сварилися в сім'ї через квартиру, в якій жив вбитий ОСОБА_4 та бачила як інколи до нього до квартири приходили «бомжі», але конфліктів не бачила.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона разом з ОСОБА_7 знімали кімнату у двокімнатній квартирі де проживав померлий ОСОБА_4. Підсудного знає, оскільки він бувало приходив до свого покійного брата ОСОБА_4 в гості. Коли підсудний приходив до покійного ОСОБА_4, вони з ним сиділи і вживали спиртні напої. Зазначила, що, на її думку, відносини у підсудного з покійним ОСОБА_4 були більш ворожими ніж дружніми, було таке, що вони сварилися, однак про, що саме їй не відомо. Однак, вказала, що бійок між підсудним та ОСОБА_4 ніколи не бачила. 30 грудня 2011 року вона була на роботі й повернулася додому разом з ОСОБА_7 після 23 год. 00. хв. Прийшовши додому вони чули, як підсудний з ОСОБА_4 про щось спорили про, що саме невідомо. Потім вона почула, як ОСОБА_4 сказав, що зараз когось покличе, а пізніше вона почула 3-й голос. З кімнати вона не виходила. Бесіда між підсудним, померлим та незнайомим тривала близько 30 чи 40 хвилин, а потім вони десь пішли і в квартирі стало тихо та вони лягли спати. Десь посеред ночі вона прокинулася від гучних криків підсудного, який гукав ОСОБА_7 Потім ОСОБА_7 вдягнувся, пішов до кімнати де був підсудний, а повернувшись повідомив, що підсудний вбив ОСОБА_4. ОСОБА_7 розповів їй, що зайшовши до кімнати він побачив підсудного ОСОБА_23, який метався по кімнаті і просив ОСОБА_7 перевірити чи не вбив він ОСОБА_21, але це їй відомо тільки зі слів ОСОБА_7, сама вона цього не бачила. Потім викликали міліцію та швидку допомогу. Усі ці події відбувались приблизно о 2-й чи 3-й годині ночі. Коли приїхали працівники міліції, то вони пішли до кімнати де все відбувалось. 31 грудня 2011 року вона дала показання, а пізніше вони з'їхали з квартири,оскільки це планували ще раніше.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду показала, що стосовно того, як все відбувалося вона сказати не може, оскільки там не перебувала в момент вбивства, а чула тільки зі слів. Зазначила, що ОСОБА_4 був людиною не поганою, але мав вибуховий характер, можливо навіть в якійсь мірі був заздрісним. Було таке, що він приходив і жалівся, що ОСОБА_5 та ОСОБА_12 його б'ють. Сварки між ними виникали, начебто, через квартиру. Зазначила, що останнім часом бачила, що ОСОБА_4 часто випивав та до нього приходили «бомжі».

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_25 суду показала, що саме відбувалося в день вбивства вона сказати не може. Вікна її квартири виходять на лицьову частину будинку, вона в ту ніч працювала вдома і хвіртка була відкрита, але вона не чула на вулиці шуму чи чогось такого на, що можна було б звернути увагу. Для неї взагалі з ранку було шоком, коли вона дізналася, що ОСОБА_4 вбили, оскільки нічого не було чутно. Вказала, що, на її думку, підсудний не міг вбити ОСОБА_4, адже йому не було сенсу, так як він міг заселитися в ту квартиру, оскільки також там був зареєстрований.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду показала, що вона є сусідкою підсудного, про обставини справи їй нічого не відомо, але запевнила, що останнього знає з позитивної сторони як доброго сім'янина, гарного батька. Зокрема, зазначила, що вона неодноразово бачила, як до ОСОБА_5 приходив його брат, якому він допомагав та годував його.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що підсудного бачив лише один раз. 30 грудня 2011 року він перебував в АДРЕСА_9 з метою зайти до свого знайомого, але вдома його не було тому він повертався додому. По дорозі назад він зустрів ОСОБА_4 та оскільки він його давно не бачив, то вирішили випити з ним горілки. Тоді вони пішли до його квартири, де побачив підсудного, а ОСОБА_4 сказав, що це його брат. Потім вони пішли до кухні та почали випивати. Коли у них закінчилась горілка, то вони з ОСОБА_4 пішли ще купити пляшку. Вийшовши до магазину вони зустріли ОСОБА_10 та повернулися знову до квартири. ОСОБА_5 знаходився у ванній кімнаті, він його покликав випити та познайомитися з ним по ближче. Після того як ОСОБА_5 вийшов з ванної кімнати, то вони випивали в чотирьох. Вони з ОСОБА_10 перебували у квартирі ОСОБА_4 приблизно 1 годину, а потім вони пішли десь після 23 години. З квартири вони не виходили, сиділи лише на кухні, оскільки у квартирі були квартиранти. ОСОБА_4 ніколи нічого не говорив про ОСОБА_5, але від інших чув, що у них відносини погані. Зазначив, що у той вечір між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нібито не було нічого, лише здається була неприємна розмова. Вони ОСОБА_5 лише заспокоювали, оскільки він дуже голосно розмовляв. Зазначив, що він підсудного ОСОБА_4 двічі вдарив ліктем, оскільки він з ОСОБА_4 почали виясняти стосунки, а він хотів його просто заспокоїти. Спочатку він вдарив ОСОБА_5 в голову, він нібито заспокоївся і вони продовжили пити, але згодом у ОСОБА_5 з ОСОБА_4 знову відбулась сварка, тоді він вдруге вдарив його в ніс та в нього потім з носа потекла кров. Коли вони з ОСОБА_10 зібралися уходити, то ОСОБА_4 залишився вдома, на вулицю нас не проводив, хоча вони пропонували йому вийти, але він відмовився. Зокрема, показав, що йому нічого не відомо про те, щоб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 між собою билися. Ще раз запевнив суд, що ніхто за ними з ОСОБА_10 на вулицю у той вечір не виходив і ніякого між ними конфлікту на вулиці не було. ОСОБА_4 їх провів до дверей та залишився у квартирі з ОСОБА_5.

Згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 вбачається, що «В подальшому, 31.12.2011 року, приблизно о 01.10, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_11 вийшли з квартири та невдовзі викликали на вулицю ОСОБА_5, де між останніми виник конфлікт, по припиненню якого останній першим повернувся до вказаної квартири та в цей час, у останнього з"явилось почуття злоби і особистої неприязні до свого брата, в зв'язку з чим у останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4.

Проте, будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дав логічні показання про те, що ніхто за ними з ОСОБА_10 на вулицю у той вечір не виходив і ніякого конфлікту на вулиці не було. ОСОБА_4 їх провів до дверей та залишився у квартирі з ОСОБА_5.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 суду показав, що йому зателефонував диспетчер та повідомив, що в квартирі, де проживав ОСОБА_4, тече вода та потребується робота сантехніка. Заявку робила сестра ОСОБА_4, тому він зайшов до ОСОБА_20, яка сказала, що в квартирі вбили її брата, тому вона боїться заходити сама до квартири. Коли ОСОБА_20 зайшла до квартири, то побачила мотузку. Він не звертав уваги яка вона була, а перекрив воду та пішов з квартири.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, захисника, підсудного, суд приходить до висновку, що клопотання сторони захисту про направлення справи для проведення додаткового розслідування є обґрунтованими та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України (у редакції 1960 року), повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України (у редакції 1960 року), прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Виявити як і ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Виходячи з вказаної норми процесуального закону, під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмету доказування, тобто з'ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів в сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

Згідно зі ст. 64 КПК України (у редакції 1960 року), доказуванню в кримінальній справі підлягають, зокрема - подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину, характер і розмір шкоди, завданої злочином, а пред'явлене обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України (у редакції 1960 року), має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину.

Крім того, дані положення випливають з п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього.

Проте, як убачається з матеріалів кримінальної справи, ці вимоги закону під час досудового слідства не були виконані, а обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, належним чином не з'ясовані.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 категорично заперечив свою причетність до вбивства його брата. Вважає, що це могли зробити інші особи, оскільки в той вечір його самого побили, як з'ясувалося це був ОСОБА_10 Зазначив, що у них дійсно інколи виникав конфлікт з померлим, але тільки з причин того, що останній водив до квартири «бомжів», з якими випивав.

З висновку додаткової молекулярно-генетичної експертизи № 341 мб від 23.04.2012 року, вбачається, що: «Генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_4 співпадають з генетичними слідами крові людини (об'єкт № 1) на наданому на експертизу фрагменті марлі (змиви з ніг обвинуваченого). Генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_4, присутні серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини (об'єкт № 2) на наданому на експертизу фрагменті марлі (змиви з ніг обвинуваченого). Генетичні ознаки букального епітелію ОСОБА_5 не співпадають з генетичними ознаками слідів крові людини (об'єкт № 1) на наданому на експертизу фрагменті марлі. Походження вищевказаних слідів за рахунок ОСОБА_5 виключається. Генетичні ознаки букального епітелію ОСОБА_5 присутні серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини (об'єкт № 2) на наданому на експертизу фрагменті марлі (змиви з ніг обвинуваченого).

Однак, з цього приводу підсудний ОСОБА_4 суду пояснив, що можливо на ногах померлого і була його кров, оскільки ОСОБА_9 розбив йому носа та в нього тривалий час йшла кров. Зокрема, коли він вийшов з ванної кімнати і побачив лежачого на підлозі ОСОБА_4, то він підходив до нього і можливо в цей час і капнула кров.

Крім того, свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні також показала, що коли вона зайшла до квартири, то побачила підсудного, в якого йшла кров та вона її витирала.

Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи вміст піднігтьових залишків потерпілого не містить слідів боротьби з обвинуваченим та його крові під час асфіксії потерпілого (т. 1 арк. 159-161; т. 3 арк. 55-60).

Відповідно до пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 вбачається, що «В подальшому, 31.12.2011 року, приблизно о 01.10, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_11 вийшли з квартири та невдовзі викликали на вулицю ОСОБА_5, де між останніми виник конфлікт, по припиненню якого останній першим повернувся до вказаної квартири та в цей час, у останнього з"явилось почуття злоби і особистої неприязні до свого брата, в зв'язку з чим у останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4.

Проте, будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав показання про те, що ніхто за ними з ОСОБА_10 на вулицю у той вечір не виходив і ніякого конфлікту на вулиці не було. ОСОБА_4 їх провів до дверей та залишився у квартирі з ОСОБА_5.

Тобто, сам момент виникнення умислу в ОСОБА_5, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, як зазначено в пред'явленому обвинуваченні, у судовому засіданні не знайшло своє підтвердження.

Хоча органом досудового слідства, згідно зі ст. 64 КПК України (у редакції 1960 року), доказуванню в кримінальній справі підлягають, зокрема - подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), що виходячи з сукупності досліджених матеріалів справи, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Крім того, із пояснень ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 118) вбачається, що 31 грудня 2011 року, приблизно о 02 год. 00 хв. він разом з товаришем на ім'я ОСОБА_10 прийшов до ОСОБА_4 на квартиру де був його брат ОСОБА_5 та вони розпивали спиртні напої. Після чого, він ще ходив до магазину за алкогольними напоями.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10/3290/2 від 22.02.2012 року, смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_9 року, приблизно в проміжок часу з 01.30 до 03.30.

Тобто, виходячи з пояснень ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 118), у цей час в квартирі ОСОБА_4, крім ОСОБА_5, був ще й він та особа на ім'я ОСОБА_10.

Судом було вжито всіх необхідних заходів, як шляхом винесення постанов про застосування примусових приводів, так і надавалися судові доручення в порядку ст. 315-1 КПК України, для встановлення місцезнаходження ОСОБА_10 для дачі його показів в суді, однак допитати його не виявилося за можливе.

Крім того, в матеріалах справи крім його пояснень, наданих 31 грудня 2012 року, інших показань не має. Тобто, органом досудового слідства, ОСОБА_10 допитано не було та такі протиріччя не були усунуті.

Допитана в судовому засіданні старша слідча СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України ОСОБА_28 суду показала, що ОСОБА_10 не вдалося знайти, а доводи на рахунок винність ОСОБА_4 були зроблені з урахуванням досліджених доказів у їх сукупності.

Однак, суд вважає, що при проведенні додаткового розслідування необхідно знайти ОСОБА_10, допитати його, оскільки виходячи з наведеного, ця обставина підлягає додатковій перевірці та проведенню ряд слідчих дій, зокрема очних ставок, проведення відтворення місця події та вжиття всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, з наданням належної оцінки всім фактам, які мали місце, оскільки суд діє в межах пред'явленого обвинувачення.

Речовим доказом у справі серед іншого визнано фрагмент мотузки помаранчевого кольору довжиною 145 (на кінцях зав'язані вузли та обмотано мідним дротом, біля одного з вузлів продітий шуруп), який був вилучений під час додаткового огляду місця події 31.12.2011 року за адресою: АДРЕСА_8 та який приєднано до матеріалів кримінальної справи.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи (медико-криміналістичної) № 61-МК від 14.03.2012 року: «Виявлена на шиї трупа ОСОБА_4 странгуляційна борозна утворилась від дії петлі з переривистою поверхнею, шириною біля 0,5-0,8 см, що відповідає поверхні наданого шнура. Тобто, утворення странгуляції згаданим шнуром не виключається. Згадана странгуляційна борозна не могла утворитись від дії наданого шарфа. Рана на клапті шкіри з лівої тім'яної ділянки від трупа ОСОБА_4 утворилася від дії твердого тупого предмету, що мав ребро. В ділянці странгуляційної борозни на шиї зазначеного трупу відбилась дія одного предмету. Рана на клапті шкіри з лівої тім'яної ділянки згаданого трупа утворилась від дії твердого тупого предмету, що мав ребро».

Захисником в ході судового розгляду справи надано консультативний висновок, зроблений спеціалістом в галузі судової медицини ОСОБА_13, який був допитаний судом та пояснив, що коли проводиться моделювання ушкодження, то потрібно використовувати таку речовину, яка за своїми властивостями повністю відповідає властивостям шкіри. У даному випадку при проведенні медико-криміналістичного дослідження було використано пластилін, за своїми властивостями це досить м'яка та податлива маса. Якщо використовувати пластилін, то розміри цього ушкодження будуть дещо більші ніж розміри на шкірі модельного дослідження. Тому він зробив висновок, що потрібно використовувати адекватну модель, тобто використовувати трупну шкіру, такі можливості є. Потрібно просто взяти мотузку та поїхати до моргу де на частині тіла трупу моделюються ушкодження і далі їх вимірюють. Це такі вимоги при проведенні порівняльних досліджень. Зокрема, пояснив, що пластилін, це м'яка маса, яка дає похибки. Зокрема, пояснив, що смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії. У судово-медичній практиці є відповідні показники, що використовуються для смерті, яка швидко настала. Відповідно до цього випадку, давність настання смерті повинна була використовуватися за показником для механічної асфіксії. Такі таблиці є, вони експертам відомі. По друге в експертному висновку, зробленому на досудовому слідстві, написане, що смерть настала за 10 годин, однак такого терміну немає, оскільки у таблиці є - до 8 год., до 16 год., 24 год., тобто є невідповідність між цими показниками. Це загальноприйнята методика. Вона регламентована наказом № 6 від 1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної експертизи в Україні». У цьому наказі написано, що визначає давність настання смерті шляхом трьохразового натискання на трупну пляму з визначенням обов'язково часу дослідження.

Крім того, що стосується самої мотузки, то пояснив, що згідно висновку експерта вказується те, що петля або матеріал петлі щільно контактував з поверхнею шкіри і внаслідок такого контактування утворились пухирці та відшарувався епідерміс. За своїм механізмом це ушкодження нагадує садно. В шкірі міститься між тканинна рідина, трихіни, ці всі компоненти мають бути наявними на цій мотузці, оскільки досить сильно вона затягувалася на шиї. Якщо цих компонентів на мотузці немає, то постає питання де вони поділися.

Однак, на мотузці, яка досудовим слідством визнана речовим доказом та була предметом дослідження, ніяких нашарувань виявлено не було.

Проте, ОСОБА_13 суду пояснив, що якщо людину здушують, то на петлі в будь-якому випадку повинні залишитися біологічне нашарування. Крім того, надана мотузка накладалась на шию двічі, було два оберти, значний проміжок час мотузка контактувала зі шкірою, тобто в будь-якому випадку було б біологічне нашарування. Мотузкою було зроблено два витка. У даному випадку мотузка навколо шиї обходила, бо є дві гілки, перша горизонтальна, вона повністю на всій шиї, а друга в косому напрямку іде у верх. Крім того, зазначив, що борозна утворилась від петлі. Розмір від цих кінців не відповідає розмірам, що йдуть по криміналістиці, за результатами судово-медичного дослідження 1 см., 0,8 см., а в експерименті судово-криміналістичного дослідження - 0,5 см. та 0,8 см. Не відповідність ще полягала в тому, що використовувався пластилін. Зважаючи на те, що борозна має косу гілку, то саме ця коса гілка утворилася в момент затягування петлі. Реально її можна затягнути тоді, коли людина знаходиться нижче ніж особи, яка затягує петлю, у зв'язку з чим, ця друга складова цієї борозни іде під кутом вгору. Спочатку навколо шиї була натягнута циркулярна петля, а потім те, що залишилося, фрагменти цієї мотузки, потягли вверх. Якщо б людина стояла, то такого зробити не можна було. Тобто це могло бути як в сидячому, так і в лежачому положенні. Особа яка затягувала петлю була в стоячому положенні.

Крім того, згідно матеріалів кримінальної справи, 31 грудня 2011 року на місце події виїжджала слідчо-оперативна група та нею не було знайдено і вилучено вказаної мотузки.

Із показів ОСОБА_20 вбачається, що мотузка була знайдена через декілька днів, вже після того як у квартирі відбулося прибирання. Це підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_12

У судовому засіданні експерт ОСОБА_29, який проводив медико-криміналістичну експертизу пояснив, що він робив дослідження шнура за допомогою пластиліну, а не шкіри, оскільки це дозволяє методика проведення експертиз. Свій висновок підтвердив, однак зазначив, що це є його припущення, як експерта, що наданий на дослідження шнур, є тим, яким ОСОБА_4 було спричинено странгуляційну борозну, оскільки він зазначав, що утворення такої борозни наданим шнуром не виключається, однак допускаються і похибки.

Відповідно до висновку додаткової молекулярно-генетичної експертизи № 338 мб від 23.04.2012 року: «Генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_4 співпадають з генетичними ознаками слідів крові людини (об'єкт № 2) на наданих на експертизу зрізах нігтьових пластин з лівої руки останнього. Походження вказаних слідів за рахунок ОСОБА_5 виключається (т. 3 а.с. 58-60).

Згідно з висновком додаткової молекулярно-генетичної експертизи № 340 мб від 24.04.2012 року, «Генетичні ознаки встановлені в слідах крові людини (об'єкти № № 1, 2), виявлених на змивах з рук ОСОБА_5, співпадають з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5. Походження вказаних слідів крові за рахунок потерпілого ОСОБА_4 виключається» (т. 3 а.с. 67-68).

Відповідно до висновку додаткової молекулярно-генетичної експертизи № 339 мб від 24.04.2012 року, «Генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_4 співпадають з генетичними слідами крові людини (об'єкти № № 1, 2) на клинку ножа. Генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_4, присутні серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини (об'єкт № 3) на руків'ї ножа; генетичні ознаки букального епітелію ОСОБА_5 не співпадають з генетичними ознаками слідів крові людини (об'єкти № № 1, 2) на клинку ножа. Походження вищевказаних слідів за рахунок ОСОБА_5 виключається. Генетичні ознаки букального епітелію ОСОБА_5 присутні серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини (об'єкт № 3) на руків'ї ножа (т. 3 а.с. 74-76).

Згідно з дактилоскопічною експертизою (т. 2 а.с. 7-11), під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_6 були вилучені сліди папілярних узорів, однак вони не належать ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5, а належать іншій особі, яку органом досудового слідства не встановлено, що також підлягає додатковій перевірці.

При проведенні додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно провести оперативно-слідчі дії, спрямовані на встановлення істини по цьому епізоду та при наявності на те підстав притягнути всіх винних осіб до кримінальної відповідальності. При необхідності провести відповідні експертизи, адже органом досудового слідства допущенні суттєві неповнота та однобічність досудового слідства, що не можуть бути усунуті в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 16-1 КПК України (у редакції 1960 року), відповідно до яких, функція суду розглядати справи та забороняється перекладати на суд функції, притаманні слідчим органам.

Ці обставини справи також підлягають додатковій перевірці органом досудового слідства, оскільки в ході судового слідства ніяким чином не можуть бути усунуті, так як потребують додаткових слідчих дій.

Обставини, які підлягають дослідженню під час додаткового розслідування, мають комплексний характер, вони взаємопов'язані, їх з'ясування потребує аналітичних, оперативних, специфічних, від части, ситуативних і невідкладних заходів та рішень, які можна реалізувати тільки в умовах досудового слідства, а не встановлення вказаних обставин перешкоджає суду дати належну оцінку дослідженим доказам в їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості чи невинуватості підсудного в інкримінованому йому злочині, з урахуванням закріплених у ст. 62 Конституції України положень про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Крім того, враховуючи показання підсудного ОСОБА_4 про застосування до нього під час досудового слідства недозволенних методів з боку працівників міліції, при додатковому розслідуванні необхідно перевірити вищезазначені обставини та прийняти процесуальне рішення відповідно до кримінально-процесуального закону, з урахуванням вимог, зазначених у рішенні Європейського Суду у справі «Яременко проти України» від 12 червня 2008 року (п. 64.) про те, що «коли особа заявляє небезпідставну скаргу про жорстоке поводження з боку правоохоронних органів, має бути проведене ефективне офіційне розслідування, під час якого можна виявити та забезпечити покарання винних осіб. Мінімальні стандарти, викладені в практиці Суду, передбачають проведення незалежного та безстороннього розслідування під контролем громадськості, а від компетентних органів влади вимагають ретельності та оперативності при його проведенні».

Ґрунтуючись на вище викладеному, з урахуванням специфіки судового розгляду та великого обсягу недоліків у справі, суд вважає за неможливе усунення судом допущенної органом досудового слідства у справі неповноти та однобічності, навіть, шляхом надання окремих доручень слідчому в порядку ст. 315-1 КПК України (у редакції 1960 року).

Відповідно до статті 6 Європейської Конвенції з прав людини 1950 року «кожен при … встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд (справи) упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».

Органом досудового слідства допущенні суттєві неповнота та однобічність досудового слідства, що не можуть бути усунуті в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 16-1 КПК України (у редакції 1960 року), відповідно до яких, функція суду розглядати справи та забороняється перекладати на суд функції, притаманні слідчим органам.

Пред'явлене органом досудового слідства підсудному обвинувачення не в повній мірі відповідає матеріалам справи, а наведені докази мають суттєві протиріччя, які підлягаю усуненню органом досудового слідства.

За результатами повного та всебічного дослідження обставин справи, за наявності для цього законних підстав, необхідно пред'явити підсудному обвинувачення з дотримання вимог КПК України, давши правильну юридичну оцінку його діям, перевіривши доводи, висунуті на його захист, зокрема, за наявності законних підстав можливо притягнути й інших осіб, причетних до скоєння вказаного злочину.

Усі зазначені обставини підлягають додатковій перевірці, а наведені недоліки не можуть бути усунуті судом в судовому засіданні. Необхідно перевірити всі обставини у справі відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного їх дослідження, надати належну оцінку всім фактам, які мали місце.

З огляду на викладене, виходячи з того, що органом досудового слідства не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, не усунуті суперечності, які не дають підстав для прийняття однозначного рішення, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України підлягає поверненню на додаткове розслідування, в ході якого органу досудового слідства належить з'ясувати наведене, усунути недоліки досудового слідства зазначені вище, за результатами встановленого при додатковому розслідуванні, в разі причетності підсудного до вчинення злочину, пред'явити йому конкретне обвинувачення із зазначенням часу, місця, обставин, умислу та мотивів вчинення злочину.

Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, обставини справи, суд на даний час не вбачає підстав для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підписку про невиїзд.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 22, 64, 281 КПК України (у редакції 1960 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, направити прокурору Дніпровського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її винесення, а особою, що утримується під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії постанови.

Суддя