Ухвала суду № 31973318, 17.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 р.Справа № 820/3216/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 820/3216/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова, звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2010 рік в розмірі 1616,40 грн. Разом з позовною заявою позивачем до суду подано клопотання про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 820/3216/13-а у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про забезпечення позову відмовлено.

На ухвалу суду позивачем, Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, подано апеляційну скаргу. В обґрунтування незгоди з ухвалою суду посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 820/3216/13-а, прийняти рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову та розгляд справи провести без участі його предстванка.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що будь - яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи привести до необхідності додавати значні зусилля для відновлення прав позивача до суду не надано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 3, 4 ст. 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується лише як гарантія задоволення законних вимог позивача, останній повинен довести суду ймовірність припущення, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав. Доказування покладається на особу, яка подала таку заяву. Доказування здійснюється за загальними правилами відповідно до статті 71 КАС України.

У клопотанні позивача про забезпечення позову необхідність вжиття заходів забезпечення позову вмотивовано тим, що існує наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам бюджету Пенсійного фонду України і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки відповідач ухиляється від обов'язку сплачувати у повному обсязі обов'язкові платежі до бюджету Пенсійного фонду України.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано достатніх переконливих доказів, не обґрунтовано належним чином існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, позивач не зазначено жодних підстав, з яких саме він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та правам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття заборони відповідачу вчиняти дії із відчуження майна.

З матеріалів справи вбачається , що предметом розгляду адміністративної справи є стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2010 рік в розмірі 1616,40 грн, але в клопотанні просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти дії із відчуження всього майна, що є неспіврозмірним з позовними вимогами.

Колегія суддів звертає увагу на відсутність у клопотанні позивача переліку майна відповідача по справі, щодо якого позивач просить у порядку вжиття заходів забезпечення заборонити вчиняти дії з його відчуження, що унеможливлює вжити заходи, співрозмірні розміру заявлених позовних вимог. Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд можливості прийняти ухвалу, яка б відповідача вимогам ч.3 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто на підставі повного та всебічного з'ясування обставин у справі. Крім того, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не надав доказів в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в розумінні вимог ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 117, 118, п.1 ч.1 ст. 199, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 820/3216/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.