Ухвала суду № 31973286, 17.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 р.Справа № 818/691/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 818/691/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області

про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області, в якому просив суд визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду в м. Охтирці та Охтирському районі щодо відмови у виплаті йому грошової допомоги у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та зобов'язати Управління Пенсійного фонду в м. Охтирці та Охтирському районі виплатити йому грошову допомогу у розмірі 10-ти посадових окладів відповідно до ст.37 Закону України „Про державну службу".

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 818/691/13-а в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, ОСОБА_1, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та зазначає, що постанова суду першої інстанції суперечить та не відповідає нормам ст. 37 Закону України «Про державну службу» та ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні». Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 818/691/13-а та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав заперечення на апеляційну скаргу, де просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі. Починаючи з 1990 року працював на державній службі на різних посадах.

Наказом № 43-О від 21.11.2012 року позивач звільнений з посади начальника загального відділу у зв'язку із виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП (а.с. 24). На час звільнення позивач мав стаж державної служби 20 років 10 місяців 10 днів (а.с. 8-20, 21-23).

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу"(а.с. 26).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що УПФУ в м. Охтирці та Охтирському районі, відмовляючи ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу", діяло правомірно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

У відповідності до частин 1, 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року.

Згідно ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

З огляду на зазначені вище норми обов'язковими умовами для виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів є: наявність стажу державної служби не менше як 10 років; звільнення з роботи у зв'язку з виходом на пенсію.

Відповідно до п. 3 ст. 30 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється у разі досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби.

Як свідчать матеріали справи, а саме з копії паспорту, позивач народився 20 листопада 1953 року (а.с. 4).

Колегія суддів зазначає, що для отримання державним службовцем права на виплату позивачу грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів законом передбачено одночасне настання сукупності певних юридичних фактів, а саме звільнення працівника з посади державного службовця у зв'язку з виходом не пенсію державного службовця та наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наказу №21.11.2012 року, позивача було звільнено із посади начальника загального відділу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області на підставі п.2 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню цієї роботи (а.с. 24). Отже, підставою звільнення позивача було не досягнення ним віку, необхідного для виходу на пенсію, а виявлення невідповідності займаній посаді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню цієї роботи.

Також колегія суддів вважає, що посилання позивача на виникнення в нього права на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з достроковим отриманням пенсії відповідно до ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в України» є безпідставним, виходячи з наступного.

Позивачу призначено пенсію як державному службовцю, однак, під час призначення пенсії до позивача застосовано положення ст. 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", якою передбачено додаткову соціальну гарантію з боку держави для певної категорії громадян, а саме: право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку за певних умов. Позивача звільнено з державної служби не у зв'язку з досягненням граничного віку.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» встановлено, що особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", на який посилається позивач, визначає лише право на достроковий вихід на пенсію за певних умов, але не визначає та не пов'язує з правом на отримання грошової допомоги при припиненні державної служби.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 818/691/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 818/691/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 21.06.2013 р.