Ухвала суду № 31973123, 28.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р.Справа № 820/674/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013р. по справі № 820/674/13-а

за позовом Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Чкаловське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просив:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2012р. №0002232211, від 24.10.2012р. №0002242211, від 24.10.2012р. №0002252211, від 24.10.2012р. №0002262211.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013р. по справі №820/674/13-а адміністративний позов Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013р. по справі №820/674/13-а, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що висновок суду першої інстанції стосовно того, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, є помилковим, оскільки суми податку, включені позивачем до складу податкового кредиту по правочинах, укладених з його контрагентами, підтверджені податковими накладними, товарними накладними, договорами купівлі-продажу, платіжними дорученнями, подорожніми листами, про що відображено в самому акті, крім того, всі договори виконуються або виконані, сторони претензій одна до одної не мають, таким чином, Чкаловське ВУЖКГ та ТОВ «Інтехліст» належним чином оформили договірні правовідносини на підставі вимог податкового законодавства. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2012р. №0002232211, №0002242211, №0002252211, №0002262211.

В судовому засіданні представник позивача, підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013р. по справі №820/674/13-а, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013р. по справі №820/674/13-а залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову перевірку Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства за період квітень 2011 року, червень 2011 року, жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Інтехліс",

За результатами перевірки складено акт № 673/2211/31293214 від 10.10.2012 року (т. 1 а.с. 126-156).

Висновками акту перевірки встановлені порушення позивачем:

- п. 138.1 ст. 138 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 11741 грн., в т.ч. за ІУ квартал 2011 року в сумі 11741 грн.;

- п. 138.1 ст.138 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 38562 грн., в т.ч. за II квартал 2011 року в сумі 38562 грн.;

- п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 9397 грн., у т.ч. у т.ч. за квітень 2011 року в сумі 4437 грн., за червень 2011 року в сумі 2463 грн., за жовтень 2011 року в сумі 2497 грн.;

- п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного періоду за квітень 2011 року в сумі 812 грн.

На підставі акту № 673/2211/31293214 від 10.10.2012 року Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області 24.10.2012 року були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0002232211 (т. 1 а.с.165), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податок на прибуток на загальну суму 38562 грн.;

- № 0002242211 (т. 1 а.с.166), яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 14676,25 грн., в тому числі: за основним платежем - 11741 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2935,25 грн.;

- № 0002252211 (т. 1 а.с.167), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 812 грн.;

- № 0002262211 (т. 1 а.с.168), яким збільшено суми грошового зобов'язання податку на додану вартість на загальну суму 11746,25 грн., в тому числі: за основним платежем - 9397 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2349,25 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що контрагентом позивача - ТОВ "Інтехліс" порушено порядок надання податкових накладних, а також з неправомірного формування позивачем витрат в сумі повної вартості придбаного основного фонду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок перевіряючих про відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтехліст» через порушення порядку оформлення та зберігання первинних документів, які передбачені правилами податкового законодавства і, як наслідок, неправомірного формування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені ч. 2 ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Аналогічні вимоги зазначені в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період Чкаловське виробниче управління житлово-комунального господарства здійснювало господарські взаємовідносини з ТОВ "Інтехліс".

Між Чкаловським виробничим управлінням житлово-комунального господарства та ТОВ "Інтехліс" укладено договори №28/04/11 від 28.04.11 року, № 01/06/11 від 01.06.11 року, № 26/10/11 року від 26.10.11 року (т. 1 а.с.183, 198, 203). За умовами вищезазначених договорів продавець (ТОВ "Інтехліс"), зобов'язується передати у 30-денний строк другій стороні - покупцеві (Чкаловському виробничому управлінню житлово-комунального господарства), продукцію, а покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію та сплатити за неї певну грошову суму. Предметом договорів №28/04/11 від 28.04.11 року та № 01/06/11 від 01.06.11 року є запасні частини та матеріали. Предметом договору № 26/10/11 року від 26.10.11 року є насос ЕЦВ 8-40 -150. Вказаними договорами визначено, що передача продукції здійснюється на умовах самовивозу.

Позивачем на підтвердження виконання вищезазначених договорів надані виписані на його адресу ТОВ "Інтехліс" товарні накладні № 638 від 28.04.11р., № 233 від 07.06.11р., № 1135 від 26.10.11р. (т. 1 а.с.188-192, 199, 204), а також податкові накладні №638 від 28.04.11р., №233 від 01.06.11р., № 1135 від 26.10.11р. (т. 1 а.с. 193-196, 201, 205) на постачання піску, цементу, витратних будівельних матеріалів, автомобільних деталей, штакету (забору), тощо.

На підтвердження транспортування товару позивачем надані подорожні листи від 29.04.2011р., 07.06.2011р., 26.10.2011р., відповідно до яких автомобілем ВАЗ 21043 було здійснено один рейс за маршрутом Чкаловськ - Харків - Чкаловськ (Чкаловськ - Чугуїв - Харків - Чкаловськ), в подорожньому листі від 29.04.2011 р. зазначено, що перевезення здійснювалося з причепом (т.1, а.с. 182, 197, 202).

В матеріалах справи містяться прибуткові накладні від 28.04.2011р., 07.06.2011р., 26.10.2011р., які оформлені позивачем в момент оприбуткування товарів (т.1, а.с. 188-192, 199, 206).

Згідно пояснень позивача, начальник Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства Лаптєв А.В. інформацію про контрагента - ТОВ "Інтехліс" знайшов в мережі Інтернет. З менеджером контрагента спілкувався телефоном та домовлявся про постачання товарів. Договори та первинні документи (товарні накладні та податкові накладні) по господарських операціях надсилалися ТОВ "Інтехліс" на адресу позивача за допомогою поштового зв'язку, позивач отримував товари від ТОВ "Інтехліс" на автостоянці біля с. Пісочин шляхом перевантаження придбаних товарів з транспортного засобу ТОВ "Інтехліс" до автомобіля позивача ВАЗ 21043 з причепом, про що надані подорожні листи службового легкового автомобіля (т. 1, а.с. 182, 197, 202), первинних документів на товар в момент передачі контрагентом не надавалося, товар перевозився без документів на власний ризик. Перевезення товару здійснювалося водієм позивача на автомобілі ВАЗ 21043 з причепом та одночасно ним особисто власним автомобілем "Газель", що не документувалося. Крім того, належних доказів перевезення 20 куб. м. піску, заднього мосту у зборі ГАЗ 53, лаку, емалі, цементу та інших матеріалів, а також 100 метрів паркану (товарні накладні від 28.04.2011, 07.06.2011) не надано.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору від 28.04.11 року ТОВ "Інтехліс" виписало податкову та видаткову накладні № 638 від 28.04.11р., згідно прибуткової накладної товар оприбуткований позивачем 28.04.2011р., при цьому подорожній лист про доставку відповідних ТМЦ датований 29.04.11 року. Авансових платежів за договором від 28.04.11 року позивачем не здійснювалося. Таким чином, ТОВ "Інтехліс" виписано податкову накладну № 638 від 28.04.11 року раніше настання першої події, а позивачем товар за даними бухгалтерського обліку оприбуткований раніше дати його отримання, зазначеної у подорожньому листі.

Крім того, податкова накладна №233 від 01.06.11 року за договором № 01/06/11 від 01.06.11 року виписана до дати настання першої події згідно даних інших первинних документів, а саме видаткової накладної №233 від 07.06.11р. та подорожнього листа від 07.06.2011р. З копії журналу реєстрації виданих довіреностей, наданих до матеріалів справи позивачем, вбачається, що відомості про видачу довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ "Інтехліс" містять виправлення (№ довіреності 110), строк дії довіреностей та дати отримання ТМЦ містять розбіжності (№№ довіреностей 117,118) (т.1, а.с. 233-225).

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що вищезазначені первинні документи надані позивачем до матеріалів справи, не можуть слугувати в якості доказів на підтвердження реальності здійснення фінансового-господарських відносин між позивачем та ТОВ "Інтехліс", оскільки вони складені з порушенням вимог податкового законодавства.

Крім того, як вбачається з бухгалтерської довідки № 94 від 15.03.2013 р., насос ЕВЦ 8-40-150, оприбуткований відповідно до видаткової накладної № 1135 від 26.10.2011р., який введено в експлуатацію як основний засіб у листопаді 2011р. (т.2, а.с. 2-3). Між тим, судом першої інстанції встановлено, що його вартість в сумі 12484,17 грн. (без ПДВ) відображено по рядку 05 податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року у складі витрат, крім того додатково відображена сума нарахованої на його вартість амортизації. Отже, позивачем в податковому обліку з податку на прибуток сформовано витрати на повну суму вартості основного засобу (без ПДВ), що суперечить вимогам податкового законодавства.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що надані позивачем докази не підтверджують реальність здійснення операцій саме контрагентом позивача - ТОВ "Інтехліс", яким порушено порядок складання податкових накладних до дати настання першої події, а також неправомірне формування позивачем витрат з податку на прибуток в сумі повної вартості придбаного основного фонду. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності висновків акту перевірки і, як наслідок, правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв обґрунтовано, з урахування всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013р. по справі № 820/674/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013р. по справі № 820/674/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 03.06.2013 р.