УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2013 р.Справа № 816/457/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. по справі № 816/457/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області
до публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"
про стягнення заборгованості по переплаті пенсії
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", в якому просив:
- стягнути заборгованість в сумі 10932,63 грн. для відшкодування переплати пенсії, яка виникла в зв'язку із видачею відповідачем недостовірної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. по справі № 816/457/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" про стягнення заборгованості по переплаті пенсії задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (реєстраційний номер облікової картки 01416659) заборгованість по переплаті пенсії у розмірі 10932 (десять тисяч дев'ятсот тридцять дві) гривні 63 (шістдесят три) копійки на користь Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на розрахунковий рахунок № 25602306277 в Полтавській обласній філії АТ "Ощадбанк України" м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ управління 22534624.
Відповідач, не погодившись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. по справі № 816/457/13-а, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, а також порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 50, п.7 ст.64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.2 ст. 2, ст.ст.99, 100, 105, п.1 ч.2 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.п.13, 32, 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.04.2002 р. № 224/30. Просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання представник позивача та відповідача не з'явилися про час та місце апеляційного рогляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 25.03.1997 р.
27.02.2004 р. ОСОБА_1 подав заяву про перерахунок пенсії з 01.01.2004 р. та надав нову довідку про заробітну плату за період з 01.01.91 р. по 31.12.95 р., яка була видана ХК «АвтоКраз» 23.12.03 р. за вих. № 3656 (а.с.11-12).
23.03.2006 р. ОСОБА_1 повторно подав заяву про перерахунок пенсії та надав нову довідку про заробітну плату за період з 01.03.91 р. по 28.02.96 р., яка була видана ХК «АвтоКраз» 20.03.2006 р. за вих. № 7107 (а.с. 17-18).
На підставі вказаних довідок, з 01.01.2004 р. ОСОБА_1 обчислено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, в період з 16.08.2012р. по 17.08.2012р. здійснено перевірку ПАТ «АвтоКраз» з питань обґрунтованості видачі ОСОБА_1 довідки від 20.03.2006 р. № 7107 гр. про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи на даному підприємстві з 01.03.1991 р. по 28.02.1996 р. За результатами проведеної перевірки, 17.08.2012р. складено акт перевірки характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення та довідок про заробітку плату № 670 (а.с. 38-39).
З акту перевірки встановлено, що перевіркою довідки № 7107 від 20.03.2006р. про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.1991р. по 28.02.1996р. встановлено завищення розміру виплаченої пенсії на суму 74,08389грн. у зв'язку з чим ПАТ "АвтоКраз" видано нову довідку № 2494 від 17.08.2012р., в якій зазначені інші суми заробітку за 1991 р. - 1996 р. та на підставі якої ОСОБА_1 перераховано пенсію з 01.12.12 р. (а.с. 41).
З урахуванням акту перевірки від 17.08.2012р. та довідки № 2494 від 17.08.2012р., Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та встановлено переплату за період з 01.01.2004р. по 31.11.2012р. на загальну суму 10932,63 грн. (а.с 47-48).
26.12.2012 р. УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області в порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача направлено претензію № 8477/06-11 про відшкодування переплати пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 01.01.2004р. по 30.11.2012р. у зв'язку із видачею недостовірної довідки №7107 від 20.03.2006р. про заробітну плату для призначення пенсії (а.с. 43). Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача відшкодувати позивачу переплату пенсії, що виникла в результаті видачі підприємством довідки про заробітну плату, що містила недостовірні відомості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно ч. 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
За приписами частини 2 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Отже, обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок надання недостовірних даних, покладено на страхувальника, як на особу, яка надала зазначені дані.
З довідки про заробіток для обчислення пенсії від 01.01.2004р. вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці було зайво виплачено ОСОБА_1 10932,63 грн., також зазначений розмір переплати підтверджено відповідним розрахунком (а.с. 47-48). При цьому у добровільному порядку переплату відповідачем сплачено не було. Оскільки, ПАТ "АвтоКрАЗ" була видана довідка, яка містила недостовірні дані про розмір заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 та внаслідок цього з коштів Пенсійного фонду було зайво виплачено 10932,63 грн., за таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу переплату пенсії в сумі 10932,63 грн., що виникла в результаті видачі підприємством довідки про заробітну плату №7107 від 20.03.2006, яка містила недостовірні відомості.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача на те, що обов'язок по відшкодуванню надміру сплаченої суми пенсій покладено безпосередньо на пенсіонера, є неправомірним, оскільки, встановлюючи можливість добровільного відшкодування пенсіонером надміру виплаченої суми пенсій, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не обмежує коло осіб, щодо яких може бути заявлено вимогу про стягнення такої суми у судовому порядку, виключно пенсіонерами, на користь яких виплачено такі суми.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача, що суд першої інстанції повинен був позовну заяву по даній справі залишити без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин, оскільки про недостовірність даних, викладених в довідці № 7107 від 20.03.2006р., позивачу стало відомо внаслідок проведення перевірки, за результатами якої складено акт № 670 від 17.08.2012р., при цьому з позовом до суду позивач звернувся 01.02.2013р., тобто в межах строку, передбаченого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо необхідності закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За приписами ч.1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Отже, враховуючи, що однією зі сторін у даному спорі є суб'єкт владних повноважень та спір виник з публічно-правових відносин з приводу обчислення пенсії, колегія суддів вважає, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. по справі № 816/457/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.
Судове рішення № 31972837, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/457/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: