Постанова № 31971514, 19.06.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2013 р. Справа № 30/5005/4771/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.

при секретарі: Євстигнеєвій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Янушкевич Т.В., дов. №103 від 02.08.12, представник;

представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2013р. у справі №30/5005/4771/2012

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 320 170,63 грн

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт" до державного бюджету України заборгованості по орендній платі у сумі 139 831,93 грн та пені у сумі 5 629,87 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2012р., яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2012р. було залишено без змін, позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт" заборгованість по орендній платі у сумі 5 279,64 грн, пеню у сумі 641,96 грн, судовий збір у сумі 118,43 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2012 року у справі №30/5005/4771/2012 скасовано в частині відмови в позові і в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області; в іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року залишено без змін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2013р. (суддя Колісник І.І.) позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.02.2013р. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт" на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області заборгованість зі сплати орендної плати - 283 277,60 грн, пеню - 17 230,54 грн, судовий збір - 6 010,16 грн. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 112,57 грн. У решті позову відмовлено з огляду на наявність підстав для застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Норт" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з невірним застосуванням норм матеріального права, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що фактично з 26.10.2011р. орендоване майно не могло бути використане Відповідачем, оскільки було передано ДП Дніпропетровський державний дослідний завод в особі ліквідатора Осадчого О.С. та ввважає, що з цього часу Позивач незаконно нараховував орендну плату. Стверджує, що судом першої інстанції безпідставно незастосовані до спірних відносин положення ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України в частині звільнення від орендної плати.

Представник апелянта в судовому засіданні 10.04.2013р. доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав, просив скаргу задовольнити, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. У судові засідання 22.04.2013р., 29.05.2013р. та 19.06.2013р. представник Відповідача не з`явився, причин неявки не повідомив. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013р. у справі №29/5005/10836/2012 відповідача було визнано банкрутом та ліквідовано юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт". Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2013р. у цій справі зазначену ухвалу суду від 11.04.2013р. скасовано та провадження у справі про банкрутство відповідача припинено з посиланням на безпідставність його порушення.

Позивач проти скарги заперечив, посилаючись на те, що Відповідачем згідно встановленого порядку не було повернуто державне майно, а тому є обґрунтованими позовні вимоги та законним судове рішення про стягнення з останнього передбачених договором платежів за користування майном за період з 12.01.2011р. по 12.01.2013р. у сумі 299 557,24 грн. та пені за період з 06.07.2012р. по 04.02.2013р. у сумі 20613,39 грн.

У зв`язку із відпусткою судді Пруднікова В.В. та хворобою судді Орєшкіної Е.В. (постійних членів колегії) дана справа приймалася до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Герасименко І.М., Орєшкіної Е.В. (ухвала суду від 25.03.2013р.) та колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Сизько І.А., Прудніков В.В. (ухвала суду від 22.04.2013р.); ухвалами суду від 10.04.2013р. та 18.06.2013р. справа прийнята до провадження постійною колегією (головуючий суддя - Широбокова Л.П.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01 лютого 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норт" (орендар) був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності №12/02-3864-ОД, відповідно до п. 1.1 якого з метою ефективного використання державного майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс - Державне підприємство "Дніпропетровський державний дослідний завод" (надалі - Підприємство), розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 3-Б, склад і вартість якого визначено відповідно до наданих акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Підприємства, складеного станом на 30.11.2006 року.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір укладено строком на 3 роки та діє з 01.02.2007 року до 31.01.2010 року включно.

Додатковою угодою від 23.03.2010 року сторони встановили строк дії договору до 31.12.2012 року.

28.09.2011 року ліквідатор Державного підприємства "Дніпропетровський державний дослідний завод" Осадчий О.С. звернувся до відповідача з повідомленням №Б-95 про повернення майна банкрута, в якому, посилаючись на те, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2011 року у справі №5005/3938/2011 Державне підприємство "Дніпропетровський державний дослідний завод" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, просив повернути банкруту все орендоване майно, яке належить йому на праві повного господарського відання та яке було отримане Товариством з обмеженою відповідальністю "Норт" на підставі договору оренди № 12/02-2864-ОД від 01.02.2007 року.

За актом приймання-передачі орендованого майна від 26.10.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Норт" передало арбітражному керуючому Осадчому О.С. орендоване за договором №12.02.2864-ОД від 01.02.2007р. майно Державного підприємства "Дніпропетровський державний дослідний завод", розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 3-Б.

Листами-повідомленнями від 28.10.2011 року №48 (а.с. 41 том 1) та від 27.12.2011 року №60 (а.с. 46 том 1), отримання яких заперечує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Норт" повідомило позивача, що орендоване майно передано ліквідатору Державного підприємства "Дніпропетровський державний дослідний завод" для його включення до ліквідаційної маси, у зв'язку з чим виникла необхідність дострокового розірвання договору оренди № 12/02-2864-ОД від 01.02.2007 року.

Але сторонами договору не було укладено угод про дострокове розірвання (припинення) договору оренди.

Скасовуючи постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати після 26.10.2011 року та направляючи справу в цій частині на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначив про необхідність встановлення обставин, визначених законодавчими приписами та/або умовами договору оренди, які б могли бути підставою для припинення договору оренди, а також виникнення у відповідача зобов'язання з передачі майна будь-якій іншій особі, окрім орендодавця.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 291 Господарського кодексу України, статті 781 Цивільного кодексу України та аналогічних приписів п. 10.9 договору оренди договір припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Крім того, договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Правовим наслідком припинення або розірвання договору оренди є обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (частина 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частина 1 статті 785 Цивільного кодексу України, п. 5.10 договору оренди).

З наведеного вбачається, що спірний договір може бути припинений за закінченням строку, на який його укладено, при наявності заперечень сторін щодо продовження його дії; договором не передбачена можливість повернення майна третім особам.

Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, спірне майно, яке було об'єктом оренди, в процесі банкрутства Державного підприємства "Дніпропетровський державний дослідний завод" було продано за договором купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна від 27.12.2011р. приватному підприємству «СТС», договір посвідчений нотаріально, та зареєстровано на праві власності за останнім 30.12.2011р., що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2013р.

В силу положень ст. 657, ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на спірне майно виникло у покупця з моменту державної реєстрації, та з цього моменту воно припинилося у орендодавця.

Вказаний договір купівлі-продажу позивачем не оспорювався та недійсним не визнано.

Право передачі майна в оренду, як і отримання орендної плати, належить власнику майна (ст. 761 Цивільного кодексу України).

В силу положень ст. 770 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі переходу права власності на майно до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Відтак, позивач має право вимагати від відповідача сплати орендної плати на свою користь до моменту переходу права власності на майно до іншої особи, тобто до 30.12.2011р.

Заперечення відповідача в частині наявності підстав для звільнення його від сплати орендної плати в зв'язку з передачею майна ліквідатору судом відхиляються, оскільки договором оренди не була встановлена можливість повернення майна третій особі.

Оскільки постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012 року залишено в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року в частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з 12.01.2011 року по 26.10.2011 року, позовні вимоги в цій частині не розглядаються судом при новому розгляді справи.

В силу умов п. 3.1, 3.4 договору з відповідача підлягає стягненню орендна плата за період з 27.10. по 30.12.2011р. в загальній сумі 42 522,59 грн, а саме за 5 днів жовтня - 3215,51 грн, за листопад - 19956,10, за 30 днів грудня - 19 350,98 грн.

В порушення положень ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідач свої зобов'язання за договором щодо внесення орендних платежів не виконав, доказів сплати боргу суду не надано та в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

В зв'язку з простроченням оплати зазначеного вище боргу, на підставі ст.549 Цивільного кодексу України, п. 3.8 договору відповідач повинен сплатити пеню, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за період прострочення з 18.11.2011р. по 12.07.2012р. в загальній сумі складатиме 3233, 80 грн.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі боргу 42 522,59 грн та пені 3 233,80 грн. В решті позову слід відмовити з тих підстав, що з 31.12.2011р. позивач не являється власником майна, що було передано в оренду, а, отже, немає права вимагати сплати орендної плати за оренду такого майна.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції як прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невірного застосування норм матеріального права, зміні в частині стягнених сум боргу та пені.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт", м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2013р. у справі №30/5005/4771/2012 змінити в частині стягнених сум.

Викласти частину другу резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт" (49005, м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 3-Б, ідентифікаційний код 30557830) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, ідентифікаційний код 13467337) заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 42 522,59 грн (сорок дві тисячі п`ятсот двадцять дві грн 59 коп), пеню у сумі 3 233,80 грн (три тисячі двісті тридцять три грн 80 коп), судовий збір у сумі 915,13 грн (дев`ятсот п`ятнадцять грн 13 коп)».

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, ідентифікаційний код 13467337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт" (49005, м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 3-Б, ідентифікаційний код 30557830) судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 457, 57 грн (чотириста п`ятдесят сім грн 57 коп).

Виконання постанови щодо видачі наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 20.06.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна