Постанова № 31971503, 19.06.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2013 р. Справа № 5013/1716/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.

при секретарі судового засідання Євстигнеєвій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознюк Є.В., довіреність №14-61 від 22.04.13, представник;

від відповідача: Руденко Т.В., довіреність №07/01-109 від 19.12.12, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2013р. у справі № 5013/1716/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна

компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград

про стягнення 2 521 385,14 грн

В С Т А Н О В И В:

По справі оголошувались перерви з 17.04.2013р. по 27.05.2013р. та з 27.05.2013р. по 19.06.2013р.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2013р. (суддя Колодій С.Б.) визнано недійсним пункт 7.2. Договору №14/2083/11 на купівлю-продажу природного газу від 30.09.2011р., укладеного між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" в частині нарахування неустойки Продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 79 141,72 грн пені, 157 812,18 грн - 3% річних, 18 984,60 грн судового збору. В решті позову відмовлено з підстав неврахування Позивачем при розрахунках п. 3.4. договору, наявності умов для застосування ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо стягнення пені, а також відсутності інфляційних втрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права без дослідження всіх істотних обставин, що мають значення для справи, прийняти нове рішення, яким задовольнити відхилені позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд не мав права зменшувати розмір нарахованої пені за відсутності виняткових обставин у Відповідача, мав дослідити інтереси та майновий стан обох сторін, проте не надав значення скрутному матеріальному стану Позивача. Зменшення судом розміру пені до 79141,72 грн спричиняє Позивачу додаткові збитки. Зазначив, що вірно розрахував інфляційні втрати за заборгованістю, що існувала за газ, поставлений у жовтні 2011 року - лютому 2012 року, збитки від інфляції за період прострочення за газ, поставлений у березні - вересні 2012 року відсутні і до стягнення не заявлялись. Крім того, зауважив, що фактичний обсяг спожитого газу був відомий Відповідачу вже на кінець місяця поставки, доказів своєчасного направлення Позивачу актів приймання - передачі природного газу за жовтень 2011 року та за лютий 2012 року Відповідачем надано не було, п. 6.2. договору встановлено термін остаточного розрахунку за газ (до 10 числа наступного за місяцем поставки газу), тому безпідставним є зменшення судом заявлених до стягнення 3% річних.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апелянта. Вказав на те, що саме акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, тому за актами, що були підписані пізніше, дата виникнення зобов`язання по оплаті співпадає з датою підписання актів. Зазначив, що Позивач здійснив нарахування пені в тому числі і за межами строків позовної давності, тому судом правомірно відмовлено в цій частині позову. Крім того Позивач не врахував дефляцію при підрахунку інфляційних втрат, тому помилково визначив суму інфляційних втрат, які фактично відсутні. Зауважив на правомірності застосування судом ст. 233 Господарського кодексу України з огляду на відсутність основної заборгованості перед Позивачем, яка виникла саме через несвоєчасність розрахунків споживачів за природний газ.

У зв`язку із відпустками постійних членів колегії суддів Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В. дана справа для розгляду апеляційної скарги приймалась колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Герасименко І.М., Орєшкіної Е.В. (ухвали суду від 28.03.2013р. та від 27.05.2013р.); ухвалами суду від 17.04.2013р. та 18.06.2013р. справа прийнята до провадження постійною колегією (головуючий суддя - Широбокова Л.П.).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - продавець (надалі - Позивач) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" - покупець (надалі - Відповідач) був укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/2083/11 (далі - Договір) строком дії з дати його укладення, в частині реалізації газу - з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості. До Договору сторонами підписано додаткові угоди №1 від 30.09.2011 року та №2 від 31.01.2012 року, згідно яких вносились зміни до розділу 5 договору стосовно ціни газу (а.с.19-20). Доказів розірвання договору суду не надано.

Відповідно до п. 1 Договору Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача в ІV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ, а Відповідач - прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

У третьому розділі Договору сторони узгодили порядок та умови передачі газу, а саме: право власності на газ переходить від Позивача до Відповідача в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою Покупця Продавцеві два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

На виконання умов договору Позивач у жовтні 2011 року - вересні 2012 року поставив Відповідачу природний газ на загальну суму 141 035 762,28 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 21.12.2011р. (за жовтень 2011р.) - на суму 11 575 347,70 грн, від 30.11.2011р. (за листопад 2011р.) - на суму 19 150 862,06 грн, від 31.12.2011р. (за грудень 2011р.) - на суму 19 225 681,24 грн, від 31.01.2012р. (за січень 2012р.) - на суму 25 736 464,99 грн, від 30.06.2012р. (за лютий 2012 р.) - на суму 28 359 644,44 грн, від 31.03.2012р. (за березень 2012р.) - на суму 18 817 699,78 грн, від 30.04.2012р. (за квітень 2012р.) - на суму 7 637 675,20 грн, від 31.05.2012р. (за травень 2012р.) - на суму 2 470 654,28 грн, від 30.06.2012р. (за червень 2012р.) - на суму 1 983 272,68 грн, від 31.07.2012р. (за липень 2012р.) - на суму 1973177,66 грн, від 31.08.2012р. (за серпень 2012р.) - на суму 1 878 383,39 грн, від 30.09.2012р. (за вересень 2012р.) - на суму 2 226 898,86 грн. (а.с. 21-32).

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків Покупця.

Відповідач свої зобов`язання за Договором виконав неналежним чином, оскільки допустив порушення встановленого Договором строку остаточного розрахунку. Вказане стало насдідком звернення Позивача із позовом про стягнення пені у сумі 1 967 344,34 грн, інфляційних втрат - 155 493,56 грн та 3% річних - 398 547,24 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Як встановлено п. 7.2 Договору у разі невиконання Відповідачем умов пунктів 6.1, 6.2 Договору він зобов`язаний (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

З огляду на приписи ст.ст. 259, 260, 261, 627 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказаний п. 7.2. Договору в частині періоду нарахування неустойки суперечить нормам законодавства, оскільки фактично змінює порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки, а тому в силу ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України п. 7.2. Договору в частині останнього його речення підлягає визнанню недійсним.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Відповідач зобов`язується надати підписані та скріплені його печаткою Позивачу два примірника акта приймання передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що акт за жовтень 2011 року у відповідності до умов Договору повинен бути підписаний Сторонами до 08.11.2011 року, натомість його було підписано 21.12.2011 року; акт за лютий 2012 року, у відповідності до умов Договору повинен бути підписаний Сторонами до 08.03.2012 року, натомість його було підписано 30.06.2012 р.

На підставі наведеного господарський суд прийшов до висновку, що остаточний розрахунок за газ виникає саме з моменту підписання актів прийому - передачі, відповідно, за спожитий газ у жовтні 2011 року - з 21.12.2011р., а у лютому 2012 року - з 30.06.2012р. Колегія суддів не погоджується з вказаною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою ст. 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Проте із змісту відносин, що склалися між сторонами, колегія суддів не вбачає підстав, які б заважали або впливали на виконання зобов`язання Відповідачем стосовно оплати за газ у строки, встановлені п. 6.2. Договору, та прострочення Позивача стосовно строків підписання актів не може бути умовою для відстрочення виконання зобов`язання Відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, оскільки саме відповідач складає акт та освідомлений про кількість спожитого у відповідному періоді природного газу, ціна на який є регульованою.

Пунктом 2 частини 1 статті 258 Цивільного кодексу України визначена спеціальна позовна давність в один рік, яка застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом пункту 3 статті 267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду на викладене, з урахуванням позиції Відповідача від 05.03.2013р. про сплив строку позовної давності до вимог про стягнення пені за період до 15.12.2011р. (а.с. 181) господарським судом вірно застосовано позовну давність. На цій підставі у позовних вимогах про стягнення пені за період прострочення з 11.12. по 14.12.2011р. у сумі 34 758, 65 грн слід відмовити.

Пеня за період прострочення з 15.12.2011р по 15.11.2012р. становить у сукупності 1 932 585,69 грн та розрахована наступним чином:

за листопад 2011року з 15.12. по 23.12.2011р. - 32 122,03 грн;

за грудень 2011року з 11.01. по 23.01.2012р. - 15 596,28 грн;

за січень 2012 року з 11.02.2012р. по 13.03.2012р. - 217 705,11 грн;

за лютий 2012 року з 11.03.2012р. по 16.05.2012р. - 406 488,73 грн;

за березень 2012 року з 11.04.2012р. по 31.07.2012р. - 674 820,49 грн;

за квітень 2012 року з 11.05.2012р. по 17.09.2012р. - 304 963,04 грн;

за травень 2012 року з 11.06.2012р. по 19.09.2012р. - 103 067,06 грн;

за червень 2012 року з 11.07.2012р по 27.09.2012р. - 60 525,03 грн;

за липень 2012 року з 11.08.2012р по 21.10.2012р. - 49600,68 грн;

за серпень 2012 року з 11.09.2012р. по 06.11.2012р. - 38 130,15 грн;

за вересень 2012 року з 11.10.2012р. по 14.11.2012р. - 29 567,09 грн.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно положень підпункту 3.17.4 пункту 3.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18, які вказують на те, що вирішуючи питання про зменшення неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони ( в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків),тощо.

З урахуванням незначних періодів прострочення платежів (від 10 днів до 4-х місяців) та того, що несвоєчасна оплата Відповідачем за поставлений газ сталася внаслідок значних боргів за спожитий природний газ населення, в тому числі пільги та субсидії, установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, релігійних організацій, суб`єктів господарювання, які виробляють теплову енергію (станом на 01.02.2013 року вищезазначені категорії споживачів природного газу мають заборгованість перед ВАТ "Кіровоградгаз" у розмірі 76 426 775,37 грн); враховуючи те, що зобов`язання по оплаті за газ виконано у повному обсязі, хоч і з порушенням строків; Відповідач надав суду докази вжиття необхідних заходів щодо своєчасності розрахунків (припинення постачання газу, укладання угод реструктуризації, контроль зняття показань лічильників у споживачів); а також враховуючи інвестиційні програми Відповідача на 2011,2012 р.р., колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені до 10%. При цьому, колегія суддів також враховує те, що з наданих позивачем доказів про своє скрутне фінансове становище не вбачається саме причинного зв'язку між прострочення оплат з боку відповідача та таким становищем позивача, а також, що ймовірні збитки від знецінення грошових коштів компенсуються за рахунок стягнених судом втрат від інфляції та річних за користування чужими грошовими коштами. Таким чином, стягненню підлягає пеня у сумі 193 258,57 грн.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із розрахунком позивача та вважає за можливе стягнути інфляційні втрати з врахуванням індексів інфляції за грудень 2011р. - травень 2012р. у сукупності по періодах за кожен місяць поставки газу з жовтня 2011 року по лютий 2012 року у сумі 155 493,56 грн, враховуючи роз`яснення Вищого господарського суду України, викладені в інформаційному листі № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р.

3% річних за заявлений Позивачем період з 11.11.2011р. по 14.11.2012р. становлять 398 547,24 грн, вірно розраховані останнім та підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції було помилково визначено момент виникнення прострочення зобов`язання по оплаті за газ, поставлений у жовтні 2011 року та у лютому 2012 року, внаслідок чого невірно розраховано суму пені, що підлягає стягненню, а також 3% річних та інфляційних втрат.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції як прийняте за невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в частині стягнення сум.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2013р. у справі № 5013/1716/12 скасувати частково в частині стягнених сум пені, річних та інфляційних втрат.

Прийняти в цій частині нове рішення, виклавши частину 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" - 25006, м. Кіровоград, вул. Володарського, 67, код ЄДРПОУ 03365222 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720 пеню - 193 258,57 грн (сто дев`яносто три тисячі двісті п`ятдесят вісім грн 57 коп), 3% річних - 398 547,24 грн (триста дев`яносто вісім тисяч п`ятсот сорок сім грн 24 коп), інфляційні втрати - 155 493,56 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто три грн 56 коп), судовий збір за розгляд позовної заяви - 49 732,53 грн (сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять дві грн 53 коп).»

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" - 25006, м. Кіровоград, вул. Володарського, 67, код ЄДРПОУ 03365222 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720 судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 22 387,43 грн (двадцять дві тисячі триста вісімдесят сім грн 43 коп.).

Виконання постанови щодо видачі наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 20.06.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна