Вирок № 31970191, 23.05.2013, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 677/865/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2013 рокум.Красилів

Красилівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Вознюка Р.В.

при секретарі Басистій Т.В.

з участю прокурора Бирючека С.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красилові кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12012240050000005 від 23.11.2012 року відносно ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Богданівці Хмельницького району Хмельницької області, громадянки України, жительки АДРЕСА_1, одруженої, непрацюючої, на утриманні двоє малолітніх дітей, не судимої, про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14.08.2012 близько 15 год. 50 хв. під час проведення оперативної закупівлі працівниками ВБНОН УМВС України в Хмельницькій області, ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 за 1600 гривень незаконно збула ОСОБА_3 (який діяв на підставі постанови про проведення оперативної закупки від 18.07.2012) поліетиленовий пакет з речовиною, яка відповідно до висновку експерта № 679 від 30.08.2012 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 24,92 г.

Відповідальність за вказаний злочин передбачена ч.2 ст.307 КК України, за ознаками незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

В ході судового засідання сторони повідомили суд про укладання угоди про визнання винуватості та надали суду угоду про визнання винуватості від 21 травня 2013 року у даному кримінальному провадженні укладену між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та процесуального керівництва прокуратури Хмельницької області радником юстиції Бирюченком С.В. та обвинуваченою ОСОБА_1 (надалі-сторони) згідно з якою остання повністю визнала себе винною у скоєнні даного злочину, та зобов'язується до 26 червня 2013 року повністю сплатити витрати на залучення експертів на проведенням судово-хімічних експертиз у розмірі 411,60 грн. на розрахунковий рахунок № 31258272210321 МФО 815013, банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309.

В судовому засіданні сторони угоду підтримали, просили її затвердити.

Захисник вважає, що при укладенні зазначеної угоди про визнання винуватості дотримано вимог як процесуального, так і матеріального закону, тому просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене покарання.

В судовому засіданні суд, відповідно до вимог ч.6 ст.474 КПК України, шляхом отримання пояснень сторін, яким у встановленому порядку роз'яснені їх права, переконався, що укладання угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

В судовому засіданні суд, відповідно до вимог ч.7 ст.474 КПК України, перевірив вказану угоду на відповідність вимогам КПК України та закону та встановив, що угода відповідає вказаним вимогам, оскільки угода складена в порядку та на підставах ст.ст.468-472 КПК України, містить передбачені вимогами вказаних статей КПК України відомості та дані.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, в тому числі не допущена неправильна правова кваліфікація злочину, який є більш тяжким ніж той, щодо якого передбачена можливість укладення угоди, відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Сторонами визначено, що наявні обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, а саме - її щире каяття, на її утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, вона раніше не судима, позитивно характеризується, а тому узгоджено, що при призначенні їй покарання є підстави застосувати положення ст.69 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільняється від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 роки, відповідно до ст.77 КК України без конфіскації майна. На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладаються обов'язки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винуватою віднесений до тяжкого, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст.474 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 розуміє, наслідки укладання та затвердження означеної угоди для сторін відповідно до ст.473 КПК України, що стверджується її підписом в угоді та поясненнями в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої.

При цьому, суд виходив з того, що відповідно до абз.3 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст.77 КК України передбачає вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед таких конфіскація майна відсутня.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1.

Речові докази за даним кримінальним провадженням суду не надавалися, у зв'язку з чим питання щодо них судом в порядку ч.9 ст.100 КПК України не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 травня 2013 року по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12012240050000005 від 23.11.2012 року між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та процесуального керівництва прокуратури Хмельницької області радником юстиції Бирюченком Сергієм Володимировичем та обвинуваченою ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України - у виді 5 років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити їй іспитовий строк тривалістю 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок набирає законної сили через 30 днів після його проголошення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Красилівський районний суд, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженою ОСОБА_1 протягом 30 днів з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Р. В. ВОЗНЮК