2
Справа №0907/18395/2012
Провадження №22ц/779/1324/2013
Категорія 19
Головуючий в 1 інстанції - Бойчук О.В.
Суддя-доповідач - Вакарук В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2013 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
Головуючої: Вакарук В.М.
Суддів: Меленко О.Є., Соколовський В.М.
Секретаря: Мельник О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом за позовом фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про зобов'язання укласти остаточний договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, а у випадку його неукладення вважати такий договір укладеним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 11 березня 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 11 березня 2013 року частково задоволено позов фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_2 про зобов'язання укласти остаточний договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, а у випадку його неукладення вважати такий договір укладеним. Зобов'язано ОСОБА_2 укласти з фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради договір про пайову участь в строк один місяць з дня набрання цим рішенням законної сили. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 214 грн. 60 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, зазначає, що судом, в порушення диспозитивності цивільного судочинства, зобов'язано укласти договір про пайову участь з фінансовим управлінням виконкому Івано-Франківської міської ради в той час, коли позивачем заявлено вимоги про укладення такого договору з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. Оскільки нею здійснено прибудову до квартири, загальною площею менше 300 кв.м., встановленої ч.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а добудова прийнята в експлуатацію 29.12.2010 року, то в примусовому порядку не може бути залучена до участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська. Просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, просить стягнути з фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на її користь 800 грн. за надання правової допомоги та 114 грн. судового збору.
В засіданні апеляційної інстанції представник апелянтки вимоги апеляційної скарги підтримав, представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Вислухавши доповідача, представника апелянтки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_2 та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на підставі ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» укладено попередній договір про пайову замовників будівництва, згідно якого замовник погодилась з умовою розрахунку пайового внеску, а тому відповідно до ч.1.ст.635 ЦК України підлягає укладенню основний договір на умовах попереднього.
Однак, такий висновок суду суперечить вимогам чинного законодавства.
Згідно ст.ст. 11, 57, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Встановлено, що 06 квітня 2010 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_2 був укладений попередній договір №40 про пайову участь замовників будівництва, за умовами якого замовник, що здійснює добудову житлових приміщень до власної квартири АДРЕСА_1 в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська /а.с.5/.
Пунктом 3.4. Договору передбачено обов'язок здійснення розрахунку остаточного розміру пайового внеску відповідно до остаточного договору, який оформлюється після затвердження в установленому порядку архітектурно-технічного паспорту та загальної кошторисної вартості об'єкта.
З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2012 року фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повторно звернулось з листом до ОСОБА_2 з пропозицією укласти остаточний договір про пайову участь замовників будівництва, надавши проект такого договору з додатком розрахунку розміру пайової участі, складеного відповідно до примірного договору.
Згідно вимог ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову території», договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.
Також дана норма закону закріплює граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, який не може перевищувати 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення.
Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-УІ від 17.02.2011 року також передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15-ть робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Також цим законом передбачено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 кв.м., господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2010 року ОСОБА_2 завершено добудову житлових приміщень, що стверджується листом Інспекції держархбудконтролю в Івано-Франківській області та сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об'єкта від 29.12.2010 року, виданого на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 15.12.2010 р. (а.с. 10,11).
За таких обставин, міськвиконком Івано-Франківська значно пропустив термін для укладення даного договору, а також не обґрунтовано здійснив розрахунок розміру пайового внеску.
Відповідно до п. 3.5. Договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 06.04.2010 року передбачено, що сплата пайового внеску здійснюється до моменту підписання представником виконавчого комітету міської ради акта готовності об'єкта до експлуатації. Оскільки даний акт був підписаний представником виконавчого комітету міської ради 15 грудня 2010 року, на підставі якого видано Сертифікат відповідності від 29.12.2010 року, то позивачем пропущено термін для підписання договору про пайову участь та внесення коштів на розвиток інфраструктури міста.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також вимоги ст.ст. 6, 626, 638 ЦК України, сторони вільні в укладенні договору, з визначенням його умов та з врахуванням погодження сторонами такого договору, вимог його розумності і справедливості та з врахуванням актів цивільного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що сума пайового внеску не підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, яка не являється суб'єктом підприємницької діяльності та окрім того пропущено строки підписання спірної угоди. Крім того, відповідачка є власником квартири, яка здійснювала до неї прибудову (її реконструкцію), на яку не поширюються вимоги щодо сплати внесків на розвиток інфраструктури населеного пункту, тому договір про пайову участь не може бути укладеним з нею без добровільної на це її згоди.
У зв'язку з чим рішення суду в частині зобов'язання ОСОБА_2 укласти з позивачем договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська підлягає до скасування із постановлення нового рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог.
Що ж стосується висновку суду про відмову у задоволенні вимоги про визнання такого договору укладеним у випадку його не укладення - він є правильним, а тому рішення суду в цій частині слід залишити без змін.
Підлягають також до часткового задоволення вимоги апеляційної скарги про стягнення з позивача в користь апелянтки 300 грн. за надання їй правової допомоги, враховуючи об'єм наданої правової допомоги по даній справі та 114 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.307,309, 313-314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Івано-Франківського міського суду від 11 березня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_2 укласти з позивачем остаточний договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська та стягнення з неї в дохід держави 214 грн. 60 коп. судового збору скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зазначених вимог - відмовити. Стягнути з фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради /код ЄДРПОУ 02314062, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька,67 / на користь ОСОБА_2 /інд. № НОМЕР_1/ 300 грн. за надання правової допомоги та 114 грн. судового збору.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: В.М. Вакарук
Судді В.М. Соколовський
О.Є. Меленко
Судове рішення № 31969776, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 18.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0907/18395/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: