Рішення № 31968982, 07.06.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/8040/12

Провадження № 2/645/349/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2013 р. Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.

При секретарі судових засідань - Курбатовій А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про відновлення порушеного права, вселення та усунення перешкод у праві користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - ВГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Головного управління Державної міграційної служби України в Харківської області про визнання реєстрації недійсною та зняття з реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив відновити його порушене право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 вселивши його у зазначений будинок, зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні зазначеним будинком, заборонити відповідачам проводити будь-які будівельні роботи по призначеному будинку та проводити узаконення даного будинку, а також зобов'язати відповідачів привести будинок у стан, який відповідає технічному паспорту домоволодіння. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначив, що з 30 грудня 2008 року він зареєстрований та мешкав по АДРЕСА_1. 48/100 частин будинку належала його діду ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та після своєї смерті залишив заповіт на все належно йому майно на ім'я ОСОБА_2 Позивач зазначив, що 07 вересня 2012 року прийшовши до будинку, він не зміг потрапити до нього, оскільки були змінені замки на будинку, закладені вхідні двері, почата внутрішня перебудова будинку. Після його звернення до відповідачів по справі, ОСОБА_3 його повідомив, що не пустить його до будинку протягом шести місяців, оскільки на будинок накладений арешт. Позивач вважає, що дії відповідачів порушують його права, до мирного вирішення спору сторони не дійшли, що змусило його до звернення до суду.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник підтримали свою позовну заяву та просили її задовольнити.

ОСОБА_4, ОСОБА_3 не погодились з позовом ОСОБА_2 та просили відмовити у його задоволенні. Подали зустрічний позов, в якому просили визнати недійсною реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 та скасувати його реєстрацію по зазначеному адресу. В обґрунтування заявленого позову зазначили, що ОСОБА_4 є власницею 52/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, інша частка - 48/100 належала її брату ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачі зазначають, що всі витрати пов'язані з похованням вони взяли на себе. Крім того, за життя ОСОБА_5 всі витрати по його утриманню були на позивачах по зустрічному позову, ОСОБА_2 за своїм дідусем догляд не здійснював, продукти харчування та необхідні медичні препарати не купляв, родинних відносин з покійним не підтримував. ОСОБА_4 зазначає, що їй, як сестрі покійного, невідомо було про існування заповіту на ім'я онука померлого - ОСОБА_2, а також про його реєстрацію по АДРЕСА_1. Позивач вважає, що реєстрація відповідача ОСОБА_2 за зазначеною адресою була проведена з порушенням правил реєстрації, тобто не було отримано компетентними органами дозволу на реєстрацію від покійного ОСОБА_5 Крім того, за життя ОСОБА_5 від комунальних служб приходили квитанції за комунальні послуги, де був зазначений прописаним тільки ОСОБА_5 Таким чином, позивачі вважають, що у ОСОБА_2 відсутні жодні підстави для користування житловим приміщенням. Крім того, згідно позовних вимог ОСОБА_2 постійно псував будинок, крав з будинку речі, що на думку позивачів, є підставою для його виселення на підставі ст.. ст. 116, 157 ЖК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4, ОСОБА_3, їх представник підтримали свої позовні вимоги, просили їх задовольнити, проти задоволення первісного позову заперечували. Також ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що на цей час дійсно двері в частині будинку, яка належала її покійному брату закладена гіпсокартоном, оскільки вони були старі та у будинок постійно заливалась вода та потрапляли тварини. Крім того, ОСОБА_4 зазначила, що на цей час вона заперечує проти проживання у будинку ОСОБА_2, оскільки йде суд і тільки він може його вселити, оскільки мешкати він не має право, на цей час у Фрунзенському районному суді оскаржується заповіт покійного. Що стосується ново зведеної прибудови до належної їй частини будинку, то ОСОБА_4 вказала, що ці прибудови були здійснені зі згоди покійного ОСОБА_5 та відповідно до висновку технічної експертизи від 22.11.1998 року, тому підстав для їх знесення не має.

ОСОБА_2 та його представник заперечували проти зустрічного позову та просили відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи Фрунзенського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області - Бурлак М.А в судовому засіданні надала належним чином завірену копію картки реєстрації «форми А» та пояснила, що реєстрація ОСОБА_2, була проведена згідно чинного законодавства України.

У судовому засіданні були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_8 зазначив, що він мешкає по АДРЕСА_2 з 2010 року. Він знає ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як мешканців будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_2 та його матір іноді бачив, померлого ОСОБА_5 ніколи не бачив до його половини будинку не заходив. Про реєстрацію ОСОБА_2 йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначив, що він є приятелем ОСОБА_3, у 2005 році допомагав йому робити прибудову. ОСОБА_2 бачив приблизно 1-2 рази на місяць. Свідку відомо, що у 2008 році у ОСОБА_5 дуже погіршився стан. Про обставини прописки ОСОБА_2 та про обставини спору між сторонами свідку нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що вона є головою вуличного комітету № 4 Фрунзенського району м. Харкова. Вона займалась у 2008 році оформленням документів по реєстрації ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, для чого їй були надані правовстановлюючі документи на будинок, заява, підписана покійним ОСОБА_5, а також від ОСОБА_5 була оформлена генеральна довіреність на ОСОБА_11, мати ОСОБА_2, з правом представляти ОСОБА_5 у всіх установах та організаціях. Крім того, свідок зазначила, що вона у телефонному режимі спілкувалась з ОСОБА_5, а також отримала від нього письмову згоду на реєстрацію його онука у будинку.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_2 Її чоловік, син ОСОБА_5, помер у ІНФОРМАЦІЯ_2. Свідок зазначила, що у покійного з сестрою, ОСОБА_4, були постійно напружені стосунки. У 2003 році ОСОБА_5 склав заповіт, відповідно якого все своє майно залишив ОСОБА_2 У 2008 році, коли ОСОБА_2 виповнилось 16 років, ОСОБА_5 його прописав у будинку, та поясняв що цим намагається захистити ОСОБА_2 від претензій з боку родини сестри. Після смерті ОСОБА_5, свідок разом с сином прийшли до будинку, але замок від хвіртки був змінений, а до будинку їх не пустив ОСОБА_3, пояснивши, що будинок арештований та потрапити до нього протягом півроку ніхто не має право. Свідок зверталась до органів міліції, де їй були запропоновано звернутись до суду.

Суд, вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає що первісний позов підлягає частковому задоволенню, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина 1 ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовим розглядом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 - 48/100 частин, та ОСОБА_4 - 52/100 частини. (а.с.4, 69, 120)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5).

За життя, 26 червня 2003 року, ОСОБА_5 склав заповіт, відповідно якого все своє майно заповідав своєму онукові - ОСОБА_2 (а.с.8).

Згідно домової книги для прописки громадян, які мешкають у будинку АДРЕСА_1 та «форми А» на ОСОБА_2, ОСОБА_5 зареєстрований у зазначеному будинку з 30.12.2008 року (а.с. 7, 117).

Як вбачається з відповіді начальника Фрунзенського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківської області підстави для реєстрації ОСОБА_2 знищені, у зв'язку зі спливом терміну зберігання. (а.с.16)

У судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_10, яка є головою вуличного комітету № 4 Фрунзенського району м. Харкова та яка займалась у 2008 році оформленням документів по реєстрації ОСОБА_2 по АДРЕСА_1. Свідок зазначила, що їй були надані всі правовстановлюючі документи на будинок, а також від ОСОБА_5 була оформлена генеральна довіреність на ОСОБА_11, мати ОСОБА_2, з правом представляти ОСОБА_5 у всіх установах та організаціях. Крім того, їй була надана заява з особистим підписом ОСОБА_5 про його згоду на реєстрацію у будинку ОСОБА_2 Також свідок надала для огляду у судовому засіданні довіреність від ОСОБА_5 та заяву на реєстрацію з підписом ОСОБА_5

Таким чином, ОСОБА_5 скористався наданим йому правом, відповідно до ст. 65, 158 ЖК України, та вселив ОСОБА_2 у належну йому частину будинку.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів про невідповідність реєстрації ОСОБА_2 за спірною адресою. Необізнаність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про сам факт реєстрації ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 та їх заперечення про те що ОСОБА_2 не здійснював догляд за ОСОБА_5 - не може служити підставою для задоволення їх позовних вимог. Також не доведений факт відсутності ОСОБА_2 за місцем реєстрації понад шість місяців, оскільки допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_8 зазначили, що вони бачили ОСОБА_2 один-два рази на тиждень. Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні зазначала, що вона та її син постійно приходили до ОСОБА_5, здійснювали за ним догляд.

Посилання позивачів по зустрічному позову на систематичне псування та руйнування жилого приміщення ОСОБА_2, як на підставу його виселення, також не знайшло свого підтвердження. Звернення ОСОБА_4 до органів міліції свідчить про наявність між ними неприязнених стосунків та на постійні сварки.

Посилання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як на підставу для визнання реєстрації недійсною на той факт, що в квитанціях по комунальним платежам значилась тільки одна особа, не є підставою для задоволення позову, оскільки у разі незгоди з квитанціями комунальних служб про стягнення плати, вони мають право оскаржити їх в іншому судовому провадженні.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований по АДРЕСА_1 на законних підставах та набув права наймача жилого приміщення, відповідно до ст.. 64 ЖК України.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язання,що випливають із зазначеного договору.

Судовим розглядом встановлено, що права ОСОБА_2 по користуванню житлом порушені, оскільки відповідачі не дають можливості користуватись житлом: змінили замок на хвіртці, заклали двері та не пускають ОСОБА_2 до будинку, тому його порушене право підлягає захисту, відповідно до ст. 396 ЦК України, шляхом вселення ОСОБА_2 у 48/100 частин будинку АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, а також суд зобов'язує ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди у праві користування житлом.

Що стосується вимог ОСОБА_2 про заборони відповідачам здійснювати буді-які будівельні роботи та заборони третім особам здійснювати будь-які дії щодо введення в експлуатацію та узаконення прибудов, то оскільки відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє є невірним.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про знесення самочинно збудованої прибудови, оскільки позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України.

ОСОБА_2 не є ні користувачем ні власником земельної ділянки або будинку. Крім того, позивачем не зазначене чим саме відповідачі порушують його права внаслідок здійснення будівництва.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212-215, 218 ЦПК України, ст..ст. 64 ЖК, 396 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поновити порушене право ОСОБА_2 шляхом його вселення до 48/100 частин будинку АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у користуванні 48/100 частинами будинку АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ -