Рішення № 31968165, 13.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6367/13 13.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

про стягнення 166 535 255,19 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники

від позивача: Собко О.В. (дов. № 2-10д від 27.12.2012)

від відповідача: Вознюк Є.В. (дов. №14-61 від 22.03.2012)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості за договором поставки природного газу №УГВ6419/21-12 від 10.10.2012 у загальній сумі 406485992,80 грн. з яких 396478607,51 грн. - основний борг, пеня у розмірі 8310932,96 грн., 72870,06 грн. штраф та 1623582,27 грн. трьох відсотків річних

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.2013 порушено провадження за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 25.04.2013 року.

25.04.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 25.04.2013 судом оголошено перерву до 30.05.2013 року.

22.05.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 30.05.2013 представник позивача надав додаткові усні пояснення із врахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та просив зменшити розмір штрафник санкцій.

У задоволення поданого сторонами клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів судом винесено відповідну ухвалу та оголошено перерву у судовому засіданні до 13.06.2013 року.

Під час судового засідання 13.06.2013 представником до суду подані виписки про рух коштів на поточному рахунку позивача, з якого вбачається що Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» здійснено оплату природного газу, поставленого у березні у розмірі 396478607,51 грн., тобто суми основного боргу, заявленого позивачем до стягнення у межах даного господарського спору.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт оплати суми основного боргу у розмірі 396478607,51 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2013 провадження у справі у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 396478607,51 грн. припинено, подальший розгляд справи здійснюється виходячи з заявленої суми пені, штрафу та 3% річних загальним розміром 10007385,29 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2012 між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Постачальник) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Покупець) укладено договір № УГВ 6419/21-12 поставки природного газу.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13.06.2012 створено Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», яке є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», про що зазначено у Статуті ПАТ «Укргазвидобування».

Відповідно до п.1.1. Договору № УГВ 6419/21-12 поставки природного газу Постачальник зобов'язується передавати Покупцю у 2013 році у власність природний газ власного видобутку для потреб населення, а Покупець приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ДК «Укргазвидобування» передає НАК «Нафтогаз України» у 2013 році газ в обсязі до 13856000000 куб. м. (тринадцять мільярдів вісімсот п'десят шість мільйонів кубічних метрів), по кварталах: І квартал 2013 року - 3600000 тис. куб.м.; II квартал 2013 року - 3447000 тис. куб.м.; III квартал 2013 року - 3376000 тис. куб. м.; IV квартал 2013 року - 3433000 тис. куб. м.

Згідно положенням пункту 2.2 Договору, розподіл квартальних обсягів газу, вказаних у пункті 2.1 цього Договору, по місяцях кварталів здійснюється рівномірно, виходячи із середньодобового квартального обсягу.

Відповідно до п.4.1 Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 30.01.2013 року) ціна газу за 1000 куб. м. відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 27.12.2012 року №1830 становить 349,20 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 69,84грн., разом з ПДВ - 419,04 грн.

Ціна газу визначається без врахування вартості транспортування та постачання газу територією України (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунки за газ здійснюються Відповідачем грошовими коштами в гривнях шляхом перерахування на рахунок Позивача вартості обсягу газу, що поставляється в поточному місяці на підставі наданого рахунку.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично поставлений природний газ повинен бути проведений не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі газу, який є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до п.3.5.Договору Постачальник складає двосторонній акт приймання-передачі газу, який підписують уповноважені представники Сторін. Підписаний акт приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків.

Згідно з п.3.6. Договору акт приймання-передачі газу, зазначений в п.3.5. Договору, складається та підписується сторонами до 8-го (восьмого) числа місяця, наступного за місяцем поставки.

31.01.2013 між Позивачем та Відповідачем підписано акт приймання-передачі газу в кількості 1165252150 м. куб. на суму 488287260,00 грн.

31.01.2013 між Позивачем та Відповідачем підписано акт приймання-передачі газу №2 в кількості 1102 034 м. куб. на суму 461796,32 грн.

Всього поставлено в січні 2013 - 1 166 354 184 м.куб газу на загальну суму 488749057,26 грн.

Відповідач оплатив поставлений Позивачем у січні 2013 року природний газ наступним чином:

- у лютому 2013 року - у сумі 410 468 080,00 грн. (платіжні доручення від 08.02.2013 №1001366, від 13.02.2013 №1001299, від 13.02.2013 № 1001303, від 13.02.2013 №1001300, від 14.02.2013 №1001302, від 14.02.2013 №1001301, від 14.02.2013 №1001298, від 14.02.2013 №1001488, від 18.02.2013 №1001540, від 18.02.2013 №1001538, від 18.02.2013 №101537, від 18.02.2013 №1001536, від 18.02.2013 №1001539, заява про зарахування зустрічних вимог від 19.02.2013, від 19.02.2013 №1001573, від 19.02.2013 №1001575, від 19.02.2013 №1001542, від 19.02.2013 №1001541, від 19.02.2013 №1001574, від 19.02.2013 №1001544, від 19.02.2013 №1001578, від 19.02.2013 №1001658, від 09.02.2013 №1001543, від 19.02.2013 №1001577, від 19.02.2013 №1001576, від 20.02.2013 №1001642, від 20.02.2013 №1001657, від 20.02.2013 №1001636, від 21.02.2013 №1001640, від 21.02.2013 №1001638, від 21.02.2013 №1001641, від 21.02.2013 №1001639, від 21.02.2013 №1001637, від 21.02.2013 №1001624, від 22.02.2013 №1001659);

- у березні 2013 року - у сумі 78280977,26 грн. (платіжні доручення від 06.03.2013 №1002162, від 06.03.2013 №1002143, від 06.03.2013 №1002144, від 06.03.2013 №1002145, від 06.03.2013 №1002152, від 06.03.2013 №1002141, від 06.03.2013 №1002146, від 06.03.2013 №1002142, від 06.03.2013 №1002148).

28.02.2013 між Позивачем та Відповідачем підписано акт приймання-передачі газу у кількості 1048268570 м. куб. на суму 439266461,57 грн.

Відповідач оплатив поставлений Позивачем у лютому 2013 природний газ наступним чином:

- у березні 2013 року - у сумі 273232902,44 грн. (платіжні доручення від 06.03.2013 №1002148, від 06.03.2013 №1002150, від 06.03.2013 №1002149, від 07.03.2013 №1002163, від 07.03.2013 №1002156, від 07.03.2013 №1002155, від 07.03.2013 №1002153, від 07.03.2013 №1002154, від 11.03.2013 №1002151, від 15.03.2013 №1002388, виписка з рахунку №37125003004070 за 29.03.2013);

- у квітні 2013 року - у сумі 80730966,95 грн. (платіжні доручення від 01.04.2013 №1003028, №1003027, №1003026, №1003010; від 02.04.2013 №1003044, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.04.2013, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.04.2013);

17.05.2013 у травні 2013 року - у сумі 85302592,18 грн. (платіжні доручення від 17.05.2013, № 1004026, №1004025, №1004023, №1004022, №1004021, №1004024, №1004020 від 18.05.2013).

Разом з тим, у березні 2013 за актом приймання-передачі від 31.03.2013 ПАТ «Укргазвидобування» поставлено НАК «Нафтогаз України» природний газ об'ємом 1155942116 куб. м. на загальну суму 484385984,29 грн.

Відповідачем частково здійснено оплату поставленого у березні природного газу у сумі 87907376,78 грн. відповідно платіжних доручень №1004020, №1004019, №1004018, №1004017, №1004016, 1004015 від 18.05.2013 року.

Таким чином у відповідача рахувалась заборгованість за природний газ у розмірі 396478607,51 грн., яка на день розгляду справи є погашена.

Оскільки відповідачем здійснювались платежі за поставлений природний газ із порушенням строків передбачених умовами Договору № УГВ 6419/21-12 поставки природного газу, ПАТ «Укргазвидобування» у межах даного позову заявлено до стягнення пеню у розмірі 8310932,96 грн., 72870,06 штрафу та 1623582,27 грн. трьох відсотків річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечив факт прострочення оплати за поставлений природний газ та посилаючись на ст.233 Господарського кодексу України, просить суд застосувати п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК УКраїни) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов"язання.передбачає.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

З системного аналізу наведених законодавчих норм, вбачається право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних, як спосіб захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства України, а вимогу позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних розміром 1623582,27 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. Договору передбачено стягнення із Покупця пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня та від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, у разі порушення замовником строку оплати передбачених розділом 5 цього Договору, та додатково стягується штраф у розмірі 0,01% від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених положень законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8310932,96 грн., 72870,06 штрафу та 1623582,27 грн. трьох відсотків річних.

Перевіривши наданий позивачем пені, штрафу та процентів річних, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства та здійснений з урахуванням строків отримання рахунків відповідачем та строків оплати, передбачених Договором, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, штрафу та процентів річних є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно із розрахунком суду, розмір 3% річних становить 1623582,27 грн., однак враховуючи п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та відсутність відповідного клопотання позивача, суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог.

Разом з тим, відповідач, посилаючись на положення п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, у поданому відзиві на позов просив суд зменшити розмір пені, мотивуючи тим, що на момент звернення позивача до суду відповідач повністю виконав свої зобов'язання за Договором. Окрім того, посилався на те, що на Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» покладено обов'язок з формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення та для задоволення потреб промислових споживачів. Прострочення виконання грошового зобов'язання викликано перш за все тим, що споживачі природного газу - населення, підприємства промисловості не забезпечують своєчасну оплату природного газу, який Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» передає їм на підставі укладених договорів купівлі-продажу природного газу. У той же час, щоб не допустити зриву поставок імпортного газу із Російської Федерації, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вимушена всі фінансові ресурси спрямовувати в першу чергу на оплату імпортованого природного газу, частка якого згідно з Прогнозним балансом надходження та розподілу природного газу по Україні на 2012 рік, який затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.12 №431-р., становить майже 50% всього ресурсу природного газу.

Пунктом 3.17.4 Постанови Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на ті обставини, що з боку відповідача було вжито необхідні заходи щодо належного виконання зобов'язання за Договором, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 4155466,48 грн.

У передбачений законом спосіб, здійснивши арифметичний перерахунок суми штрафу, заявленої ПАТ «Укргазвидобування», суд вважає його законним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми штрафу у розмірі 72870,06 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, штрафу та процентів річних підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 5851918,81 грн.

Як передбачено абз. 3 п. 3.17.4 Постанови Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у резолютивні частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

З огляду на задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості за договором поставки природного газу №УГВ6419/21-12 від 10.10.2012 року - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, місто Київ, вулиця Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 4155466 (чотири мільйони сто п'ятдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 48 копійок суму пені, 72870 (сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят) гривень 06 копійок суму штрафу, 1623582 (один мільйон шістсот двадцять три тисячі п'ятсот вісімдесят дві) гривні 27 копійок - три відсотки річних та 1694 (одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) гривні 30 копійок судового збору.

У іншій частині у позові відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 13.06.2013 року.

Повний тест рішення складено 18.06.2013 року.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова