Рішення № 31968159, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/8423/13 10.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району м. Києва

про стягнення 151 104,82 грн.,

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. -предст. за довір.;

від відповідача: Турченко Д.Л. -предст. за довір.;

У судовому засіданні 10.06.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення 151 104,82 грн., з яких: 143 061,52 грн. - сума основного боргу, 2 135,16 грн. - інфляційні втрати, 5 908,14 грн. - 3% річних та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2013 порушено провадження у справі № 910/8423/13, розгляд справи призначений на 10.06.2013.

28.05.2013 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.05.2013.

У судовому засіданні представник позивача надав додаткові документи до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2001 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - відповідач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №510073.

Згідно з пп. 2.2.1 та 2.3.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб - опалення в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії та тарифи на теплову енергію.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення Договору по приладах обліку та розрахунковим способом, згідно договірних навантажень (до встановлення приладів обліку) за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської місткої державної адміністрації, а з 01.01.2011- затвердженими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, які можуть змінюватись в період дії Договору.

Як передбачено п.2.3.2. Договору та додатком № 4 до Договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту №2 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплата за вказаними вище документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 8 Договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення Арбітражним судом; передбачених п. 6.4.1. Договору; ліквідації сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що свої зобов'язання за зазначеним Договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2010 по 01.04.2013 виникла заборгованість за використану теплову енергію, розмір якої станом на 01.04.2013 становить 143 061,52 грн., що підтверджується відомостями обліку спожитої теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії за період з 01.11.2010 по 01.04.2013 та розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, що містяться в матеріалах справи.

Однак відповідачем були порушення зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2010 по 01.04.2013, в результаті чого заборгованість перед позивачем станом на 01.04.2013 складала 143 061,52 грн.

Між тим, як вбачається із довідки позивача про надходження коштів за спожиту теплоенергію у період з листопада 2010 по травень 2013, відповідач частково оплатив теплову енергію у сумі 11 457,51 грн.

Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після звернення позивача із позовом до суду відповідач частково сплатив позивачеві борг у сумі 11 457,51 грн. і в цій частині у сторін не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про стягнення 11 457,51 грн. основного боргу.

З огляду на зазначене, суд припиняє провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 11 457,51 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію становить 131 604,01 грн., її розмір належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 131 604,01 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених норм законодавства позивач просить суд стягнути з відповідача 2 135,16 грн. - інфляційних втрат та 5 908,14 грн. - процентів річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву та доказів сплати боргу у повному обсязі не надав і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 139 647,31 грн.

З огляду на часткове задоволення позву витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 11 457,51 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул.. Челябінська, 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 131 604,01 (сто тридцять одну тисячу шістсот чотири гривень 01 коп.) - заборгованості за спожиту теплову енергію, 2 135,16 грн. (дві тисячі сто тридцять п'ять гривень 16 коп.) - інфляційних втрат, 5 908,14 (п'ять тисяч дев'ятсот вісім гривень 14 коп.) - процентів річних та 3 022,10 грн. (три тисячі двадцять дві гривні 10 коп.) -судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 17.06.2013

Суддя М.Є. Літвінова