Постанова № 31965457, 18.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2013 року № 826/8154/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4 628,63 грн

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Управління Пенсійного фонду в Дарницькому районі м. Києва (надалі по тексту також - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 628, 63 грн.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито скорочене провадження у справі на підставі статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідача зобов'язано у десятиденний строк з дня одержання ухвали або у строк до 18.04.2013р. подати заперечення на позов або заяву про визнання позову через канцелярію суду.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття скороченого провадження у справі, надіслане відповідачу на адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167 КАС України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що поштове відправлення надсилалось на адресу відповідача - фізичної особи-підприємця, інформація про яку внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі вважається врученою відповідачу.

Оскільки відповідачем не подано заперечення на позов, судом на підставі частин третьої, п'ятої статті 183-2 КАС України здійснено розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно реєстраційної карти НОМЕР_2.

У відповідності із нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» N 2464-VI від 08.07.2010 р. та Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 р № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за № 994/18289 (надалі - Інструкція) позивачем у відповідача виявлена заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як за себе особисто, так і за найманих працівників.

Спеціальним законом з питання сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Ст. 2 вказаного Закону визначає, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 4 зазначеного Закону встановлено перелік осіб, що є платниками єдиного внеску. Зокрема, платниками є:

- роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця);

- роботодавці - фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

- особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується, зокрема:

- роботодавцями - фізичними особами - підприємцями, які використовують працю інших осіб, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- фізичними особами - підприємцями, (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), та особами, які забезпечують себе роботою самостійно, -на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені статтею 8 зазначеного Закону, а саме: єдиний внесок встановлюється у відсотках до визначеної ст. 7 бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Розподіляються ж суми єдиного внеску за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках).

Згідно зі ст. 9 Закону № 2464 встановлюється порядок обчислення і сплати єдиного внеску. Відповідно до ч. 8. ст. 9 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період (за найманих працівників), не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який такі платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний рік.

У розділі IV вищевказаної Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 21-5 визначений порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Так, зокрема, підпунктом 4.5.2. встановлено, що платники, визначені підпунктом 2.1.3 цієї Інструкції (фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний рік до 10 лютого наступного року, на підставі даних річної податкової декларації.

Згідно звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 р. - лютий 2013 р. включно, поданих платником за найманих працівників, заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску за вказаний період складає З 636,00 грн., в т.ч.: - за грудень 2012 р. - 1212,00 грн.; - за січень 2013 р. - 1212,00 грн.; - за лютий 2013 р. - 1212,00 грн.

Окрім того, згідно звіту про суми нарахованого єдиного внеску, поданого ОСОБА_1 особисто за себе як платника, що обрав спрощену систему оподаткування, заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску за 2012 рік складала 4 572,42 грн. Частково сплачено - 3579,79 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість Відповідача, що підлягає стягненню у судовому порядку, складає: 3 636,00 + (4 572,42 - 3579,79) = 4 628,63 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 платнику надіслано вимогу про сплату недоїмки, але на момент подання позову та винесення рішення у справі, заборгованість не погашена. Відповідно до частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 69-71, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4 628,63 грн. на рахунки в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (МФО 820019):

суму у розмірі 3636,00 грн. на р/р 3719510100 2622;

суму у розмірі 992,63 грн. на р/р 37192104 00 2622.

Постанову суду виконати негайно.

Постанова суду першої інстанції, ухвалена за правилами скороченого провадження може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку та строки, встановлені статтями 185-187, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя І.А. Качур