Рішення № 31965190, 17.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Кузнецов Р.О.

Категорія 26 Доповідач Березкіна О.В.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Курило В.П., суддів Березкіної О.В., Смєлік С.Г.

при секретарі Бакунець Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Макіїввугілля», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки про відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою Державного підприємства «Макіїввугілля» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 12 квітня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача, в якому просив стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000 грн., посилаючись на те, що під час роботи у відповідача він отримав травму у 1995 році, та у 1998 році - професійне захворювання, внаслідок чого висновком МСЕК від 17.11.1998 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності за сукупністю. Втрата працездатності спричиняє йому моральні страждання.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 12 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Макіїввугілля», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки про відшкодування моральної шкоди - задоволені частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. за пошкодження здоров'я та судовий збір на користь держави.

Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу в позові.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення із позовом, та висновок МСЕК не встановив факт заподіяння моральної шкоди позивачу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав травму та професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків, тому у відповідності до Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, він має право на відшкодування моральної шкоди з підприємства.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем. 11.12.1995 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок. В подальшому, після виявлення у нього професійного захворювання, висновком МСЕК від 17.11.1998 року йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності за сукупністю, з яких 15% за трудовим каліцтвом 1995 року та 35% первинно внаслідок професійного захворювання.

Відповідно до п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою КМУ від 23 червня 1993 року № 472, які діяли на час встановлення позивачу втрати професійної працездатності, можливість відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, передбачалась за рахунок роботодавця на підставі рішення суду.

Таким чином, висновок суду про стягнення з відповідача моральної шкоди, ґрунтується на законі.

Разом з тим, визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки визначив розмір відшкодування з посиланням на п.11 Правил в редакції, яка діяла на час отримання позивачем травми, тобто, на 1995 рік, в той час як право на відшкодування виникає з моменту встановлення ступеню втрати працездатності.

Судом встановлено, що 50% втрати професійної працездатності було встановлено позивачу у листопаді 1998 року.

Відповідно до абз. 2 п.11 Правил, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, тобто, на час встановлення втрати працездатності, розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який на час виникнення спірних правовідносин становив 17 грн.

За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 2550 грн., а не 20 000 грн. як встановив суд першої інстанції.

Оскільки при встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом були не правильно застосовано норми матеріального права, рішення суду у відповідності до ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 303-316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Макіїввугілля» - задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 12 квітня 2013 року в частині розміру моральної шкоди - змінити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2550 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Судді: