Ухвала суду № 31965093, 06.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13817/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Державної податкової служби України про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.09.2006 року № 0014291710/0. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами невиїзної документальної перевірки ГПУ «Харківгазвидобування» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань за період з 20.03.2003 року по 05.09.2006 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова складено акт № 5499/1530/25617463, яким встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобов'язань - після граничних строків його сплати.

18.09.2006 року на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

1) № 0006531510/0, яким у зв'язку з порушенням пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, за затримку на 981, 923, 864, 833, 772, 740, 679, 648 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, позивача зобов'язано сплатити штраф на загальну суму у розмірі 206052,50 грн.;

2) № 0014291710/0, яким у зв'язку з порушенням ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів, позивача зобов'язано сплатити штраф на загальну суму у розмірі 5,72 грн.;

3) № 0014301710/0, яким у зв'язку з порушенням ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, за затримку на 87, 90, 44, 76 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів, позивача зобов'язано сплатити штраф на загальну суму у розмірі 1,01 грн.

Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що сума штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку є складовою податкового зобов'язання, у зв'язку з чим такі штрафні санкції можуть бути застосовані лише у межах строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто протягом 1095 днів з моменту фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Так судом першої інстанції вірно не було прийнято до уваги посилання позивача, як на підставу для скасування спірних рішень, на те, що в період дії мораторію не нараховуються штрафи, пеня та інші санкції за неналежне виконання зобов'язань, з огляду на наступне.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від основного зобов'язання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення, то правові підстави для визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2006 року № 0006531510/0 відсутні.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, за висновком суду першої інстанції, правомірно, у межах строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовано до позивача штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 18.09.2006 № 0014301710/0, а тому у суду першої інстанції були відсутні належні правові підстави для визнання нечинним та скасування такого рішення, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, податкові повідомлення-рішення від 18.09.2006 року № 0006531510/0 та 18.09.2006 № 0014301710/0 є правомірними, а тому у суду відсутні належні правові підстави для визнання нечинними та скасування таких рішень.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 11.06.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.