Постанова № 31965054, 21.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 року № 826/4918/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Представництво "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 жовтня 2012 року № 0000722230.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", Угоду про уникнення подвійного оподаткування та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби неправомірно зроблений висновок про заниження Представництвом "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" податку на прибуток, оскільки представництво не отримувало доходи з джерелом їх походження в Україні, а фінансування отримане від компанії "Гюрінг ОХГ" не підлягає оподаткуванню в Україні, оскільки таке фінансування не є доходом із джерелом походження в Україні. Також представник позивача вказує на те, що Представництво "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" не є постійним представництвом.

Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне Представництво, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 31 липня 1997 року № 274, Порядку розрахунку податкових зобов'язань нерезидентів, які проводять діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 115, Угоди між Україною та Федеральною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно, яка набула чинності 4 жовтня 1996 року, та зазначила, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно донараховано Представництву "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" податкові зобов'язання з податку на прибуток, оскільки представництвом отримано від компанії "Гюрінг ОХГ" валютні кошти в якості фінансування витрат представництва, проте представництвом не надано довідок про підтвердження статусу податкового резидента Федеральної Республіки Німеччини компанії "Гюрінг ОХГ" (Німеччина) за 2010, 2011, 2012 роки, а тому отримані кошти підлягають оподаткуванню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Представництво "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" (ідентифікаційний код 26602083) не є юридичною особою та є представництвом фірми "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ", Федеративна Республіка Німеччина. Видами діяльності Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" є: дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, рекламна діяльність.

Представництво "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" зареєстроване Міністерством економіки України 28 листопада 2006 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

В період з 14 вересня 2012 року по 27 вересня 2012 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі направлень від 14 вересня 2012 року № 1716, № 1717 та № 1718, згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 13 вересня 2012 року № 1349 та відповідно до заяви про припинення платника податків (форма № 8-ОПП) проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Представництвом "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2010 року по 27 вересня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт № 3251/22-30/26602083 від 4 жовтня 2012 року, яким встановлено порушення Представництвом "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України, а саме: представництвом занижено суму податку на прибуток у розмірі 225 207 грн., в тому числі: за 9 місяців 2010 року - 20 967 грн., за 2010 рік - 48 347 грн., за І квартал 2011 року - 30 869 грн., за ІІ квартал 2011 року - 32 872 грн., за І-ІІІ квартали 2011 року - 67 203 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року - 106 398 грн., за І квартал 2012 року - 38 800 грн. та за півріччя 2012 року - 39 593 грн.

Представництвом "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" подані заперечення на акт перевірки.

Листом від 17 жовтня 2012 року за № 12415/10/22-311 Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби повідомила голову ліквідаційної комісії Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" про те, що висновки порушень викладено в наступній редакції: перевіркою встановлено порушення пункту 13.8 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України, в результаті чого представництвом занижено податок на прибуток в сумі 225 207 грн., а саме: за 9 місяців 2010 року в сумі 20 967 грн., за 2010 рік в сумі 48 347 грн., за І квартал 2011 року в сумі 30 869 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 32 872 грн., за І-ІІІ квартали 2011 року в сумі 67 203 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 106 398 грн., за І квартал 2012 року в сумі 38 800 грн. та за півріччя 2012 року в сумі 39 593 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 18 жовтня 2012 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення № 0000722230, яким збільшено Представництву "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" суму грошового зобов'язання в розмірі 247 193 грн., з якої за основним платежем - 225 207 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) - 21 986 грн. за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб, код платежу: 3011020500.

Не погоджуючись з прийнятим Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 29 грудня 2012 року № 13325/7/12-114 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 жовтня 2012 року № 0000722230, а скаргу члена ліквідаційної комісії Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" від 2 листопада 2012 року № 02-11/2012 (вхідний Державної податкової служби у м. Києві від 6 листопада 2012 року № 5579/10) та доповнення до скарги від 13 листопада 2012 року № 13-11/2012 (вхідний Державної податкової служби у м. Києві від 19 листопада 2012 року № 5953/10) - без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби України від 12 березня 2013 року № 6027/7/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 жовтня 2012 року № 0000722230 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Як встановлено під час розгляду справи, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби зроблений висновок, що Представництвом "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток, оскільки представництвом отримано від компанії "Гюрінг ОХГ" валютні кошти в якості фінансування витрат представництва, проте Представництвом не надано довідок про підтвердження статусу податкового резидента Федеральної Республіки Німеччини компанії "Гюрінг ОХГ" (Німеччина) за 2010, 2011, 2012 роки, а тому отримані кошти підлягають оподаткуванню.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 5 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" іноземні суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності - це установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі від 18 січня 1996 року № 30, представництво суб'єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов'язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.

У разі здійснення представництвом господарської діяльності на території України таке представництво повинно стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України, та набути статусу постійного представництва.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, розділ III якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств. У пункті 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

На час отримання позивачем фінансової допомоги від товариства "Гюрінг оХГ" в 2010 році та першому кварталі 2011 року діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 1.16 статті 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 334/94-ВР) встановлено, що нерезиденти - це юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 1.17 статті 1 Закону № 334/94-ВР постійне представництво нерезидента в Україні - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

Відповідно до абзацу "а" підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нерезиденти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

У відповідності до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу).

Постійним представництвом не є використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Згідно статті 5 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України від 22 листопада 1995 року № 449/95-ВР, для цілей цієї Угоди термін "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства.

Термін "постійне представництво", зокрема, включає:

a) місце управління;

b) філіал;

c) офіс;

d) фабрику;

e) майстерню;

f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке інше місце розвідка або видобутку природних копалин.

Будівельний майданчик або монтажний чи складальний об'єкт є постійними представництвами лише в тому разі, якщо вони існують більше дванадцяти місяців.

Незважаючи на попередні положення цієї статті, термін "постійне представництво" не включає:

а) використання споруд виключно з метою зберігання, показу або поставки товарів чи виробів, що належать підприємству;

b) утримання запасів товарів чи виробів, що належать підприємству, виключно з метою зберігання, показу або поставки;

с) утримання запасів товарів чи виробів, що належать підприємству, виключно з метою переробки іншим підприємством;

d) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для підприємства;

е) утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер;

f) утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах від а) до е), за умови, що сукупна діяльність постійного місця діяльності, яка виникає внаслідок такої комбінації, має підготовчий або допоміжний характер.

Під час розгляду справи встановлено, що компанією "Гюрінг ОХГ" в період з 7 липня 2010 року по 31 серпня 2012 року перераховано кошти на рахунок Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" для фінансування витрат на утримання Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ".

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами учасників фірми "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" 28 вересня 2006 року прийнято рішення про те, що фінансування Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" в Україні з місцезнаходженням у м. Києві, ідентифікаційний код: 26602083, буде здійснюватись товариством "Гюрінг ОХГ" та уповноважено товариство "Гюрінг ОХГ" діяти від імені та в інтересах "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" та здійснювати будь-які платежі для цілей фінансування витрат Представництва.

28 вересня 2006 року фірмою "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" видано довіреність "Гюрінг ОХГ" на здійснення платежів з метою фінансування витрат Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" в Україні, а також у зв'язку з діяльністю представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ". В довіреності зазначено, що товариство "Гюрінг ОХГ" має право діяти від імені та в інтересах "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ".

Згідно торговельного реєстру "А" суду першої інстанції, повними учасниками "Гюрінг ОХГ" є: Д-р Гюрінг, Йорг, дипломований економіст, Албштадт та "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ", Албштадт.

Згідно торговельного реєстру "В" суду першої інстанції, предметом діяльності "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" є придбання та управління частками участі в німецьких та іноземних підприємствах, зокрема, реалізація функцій повного учасника товариства "Готтліб Гюрінг КГ".

Позивачем під час розгляду справи надано належним чином засвідчені (перекладені та апостильовані) довідки на підтвердження того, що в період з 2010 року по 2012 рік Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ та Гюрінг ОХГ мали статус резидентів в Німеччині.

Враховуючи наведене та з огляду на те, що під час розгляду справи встановлено, що Представництво "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" не проводило господарську діяльність на території України, а здійснювало збирання інформації для материнської компанії та враховуючи, що види діяльності представництва відрізняються від видів діяльності головної компанії, суд приймає до уваги доводи представника позивача відносно того, що Представництво "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" не є постійним представництвом в розумінні Податкового кодексу України та Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно.

Відносно донарахування позивачу податку на прибуток іноземних юридичних осіб, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, Представництво "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" за період з 1 липня 2010 року по 27 вересня 2012 року подавало податкову звітність з податку на прибуток до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва - "Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється податковим органом". У рядку 01 Розрахунку "Валовий дохід" показників за період з 1 липня 2010 року по 27 вересня 2012 року Представництво відображало отримані грошові кошти від компанії "Гюрінг ОХГ" (Німеччина) в якості фінансування витрат Представництва, на загальну суму 3 226 668 грн. За період з 1 липня 2010 року по 27 вересня 2012 року Представництвом у рядку 2 Розрахунку задекларовано валові витрати у сумі 2 258 667 грн., формування даних витрат здійснювалось згідно з пунктом 13.8 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону № 334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань. Пунктом 4.1 вказаного Закону визначено, що валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно пункту 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 4.2.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді та ін.

Абзацом другим пункту 1.22.1 статті 1 Закону № 334/94-ВР встановлено, що безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Особливості оподаткування нерезидентів визначені статтею 160 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Відповідно до пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами, і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з органом державної податкової служби за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається органом державної податкової служби як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Статтею 103 Податкового кодексу України встановлений порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Пунктом 103.2 статті 103 Податкового кодексу України встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пункти 103.4, 103.5 статті 103 Податкового кодексу України).

У відповідності до частини першої статті 7 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва.

При цьому, як встановлено під час розгляду справи, Представництво "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" не здійснювало комерційну діяльність на території України.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 7 статті 3 Господарського кодексу України відношення суб'єкта господарювання з своїми структурними підрозділами є внутрішньогосподарчими відносинами і на цій підставі ці відносини не можуть бути кваліфіковані як цивільно-правові відносини на основі письмових або усних операцій.

Оскільки передача грошових коштів між нерезидентом - юридичною особою і його структурним підрозділом не заснована на операції, яка передбачає передачу права власності на це майно (кошти), то вказана операція не може брати участь у формуванні валового доходу платника податку на прибуток - Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ".

Судом встановлено, що грошові кошти, передані нерезидентом - юридичною особою "Гюрінг ОХГ", яка діє від імені та в інтересах "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ", Представництву "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" не являються доходом з джерелом їх походження з України і ці операції не можуть розглядатись як господарська діяльність постійного представництва нерезидента на території України, спрямована на отримання доходу на користь позивача. Грошові кошти, передані нерезидентом - юридичною особою представництву не відповідають критеріям визнання їх доходом, оскільки не приводять до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу нерезидента - юридичної особи.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в України" економічна вигода - це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використовування активів.

Доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (підпункт 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, дохід признається при збільшенні активу або зменшенні зобов'язання, яким обумовлено зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до приписів Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 291, на субрахунку 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки" ведеться облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт, послуг; передачею витрат загально управлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств; за іншими видами розрахунків. Передача активів (основних засобів, готової продукції, товарів тощо) від одного підрозділу (філії) іншому, виділеному на окремий баланс, відображається за кредитом рахунків обліку відповідних активів і дебетом субрахунку 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки", а їх одержання - зворотною кореспонденцією цих рахунків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надходження від юридичної особи "Гюрінг ОХГ", яка діє від імені та в інтересах "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ", грошових коштів на рахунок, відкритий Представництву "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" в уповноваженому банку, не може бути визнано доходом у вигляді безповоротної фінансової допомоги, одержаним нерезидентом з джерелом його походження в Україні, оскільки таке надходження здійснюється в межах єдиного балансу підприємства - нерезидента, до складу якого входять і окремі баланси його структурних підрозділів; не спричиняє за собою зміни величини активів або зобов'язань підприємства; не тягне за собою ріст власного капіталу суб'єкта господарської діяльності - "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ", а тим більше - Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ".

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості донарахування Представництву "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" суми податку на прибуток у розмірі 225 207 грн. суду не пред'явлено, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 жовтня 2012 року № 0000722230 судом визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 жовтня 2012 року № 0000722230.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Представництва "Готтліб Гюрінг Бетайлігунгсгезельшафт мбХ" судові витрати у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева