Постанова № 31965037, 18.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 року № 826/7539/13-а

О 15 годині 44 хвилини в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Калайді К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби № 0000971520 від 26 лютого 2013 року.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затверджену наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року № 127, та зазначає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби № 0000971520 від 26 лютого 2013 року підлягає скасуванню з тих підстав, що відповідачем неправомірно зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" суму від'ємного значення суми податку на додану вартість, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" правомірно включило суму податку на додану вартість у розмірі 100 624,05 грн. до податкового кредиту за звітний період, в якому було отримано податкові накладні від постачальників, на підставі поданої заяви із скаргою на постачальника з податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на положення Податкового кодексу України та вказала на те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" правомірно зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за листопад 2012 року в розмірі 100 624,05 грн., оскільки при проведенні перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби встановлено, що податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також представник відповідача зазначила про те, що звітним податковим періодом подання додатку 8 на податкові накладні є період, в якому відбулися розрахунки або відвантаження товарів/послуг.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби.

За результатами камеральної перевірки даних Товариства з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна", задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 28 січня 2013 року № 197/1520-35030945, яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі складеного акту 26 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100 624 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 17 квітня 2013 року № 3527/10/12-4-09 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 26 лютого 2013 року № 0000971520, а первинну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" від 20 березня 2013 року № 92-А (вхідний Державної податкової служби у м. Києві від 26 березня 2013 року № 1824/10) - без задоволення.

Як встановлено під час розгляду справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали ті обставини, що Товариством з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, згідно податкових накладних № 33 від 18 вересня 2012 року, № 3201 від 22 жовтня 2012 року, № 9/2 від 19 жовтня 2012 року, № 11/2 від 26 жовтня 2012 року, № 10/2 від 22 жовтня 2012 року та № 1 від 1 жовтня 2012 року, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а платником подано додаток 8 "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" подано до декларації за листопад 2012 року.

Відносно висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає про наступне.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 пункту 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд зазначає, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 січня 2010 року між Приватним підприємством "Рарітет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" укладено договір поставки товарів та надання послуг № 20211.

29 жовтня 2012 року Приватним підприємством "Рарітет" поставлений позивачу товар на загальну суму 176 840,33 грн., що підтверджується видатковою накладною № Р0000003201 від 22 жовтня 2012 року.

На виконання умов договору Приватне підприємство "Рарітет" виписало на користь позивача податкову накладну № 3201 від 22 жовтня 2012 року на загальну суму 176 840,33 грн., в тому числі ПДВ - 29 473,39 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь Приватного підприємства "Рарітет" позивачем надано платіжне доручення № 1652 від 24 січня 2013 року на суму 264 909 грн.

1 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобинський свинокомплекс", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" укладено договір поставки товарів та надання послуг № 24349.

1 та 8 листопада 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобинський свинокомплекс" поставлено позивачу товар на загальну суму 272 830,96 грн., що підтверджується товарними накладними від 19 жовтня 2012 року № 4501563668, від 22 жовтня 2012 року № 4501573452 та від 26 жовтня 2012 року № 4501580780.

На виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобинський свинокомплекс" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 9/2 від 19 жовтня 2012 року на загальну суму 87 145,42 грн., в тому числі ПДВ - 14 524,24 грн.,

- № 10/2 від 22 жовтня 2012 року на загальну суму 93 969,84 грн., в тому числі ПДВ - 15 661,64 грн.,

- № 11/2 від 26 жовтня 2012 року на загальну суму 91 715,70 грн., в тому числі ПДВ - 15 285,95 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобинський свинокомплекс" позивачем надано платіжне доручення № 17090 від 6 листопада 2012 року на суму 181 115,26 грн.

17 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Стайл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" укладено договір постачання обладнання № ОР1-FIT024-OFSTL01.

1 жовтня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Стайл" поставлений позивачу товар на загальну суму 156 040,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001332 від 18 вересня 2012 року та товарно-транспортною накладною.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Стайл" виписало на користь позивача податкову накладну № 1 від 1 жовтня 2012 року на загальну суму 86 357 грн., в тому числі ПДВ - 14 392,83 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Стайл" позивачем надано платіжне доручення № 16557 від 25 жовтня 2012 року на суму 136 173,95 грн.

6 жовтня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Елін" поставлений позивачу товар на загальну суму 67 716 грн., що підтверджується видатковою накладною № 562 від 26 вересня 2012 року.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Елін" виписало на користь позивача податкову накладну № 33 від 18 вересня 2012 року на загальну суму 67 716 грн., в тому числі ПДВ - 11 286 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Елін" позивачем надано платіжне доручення № 14320 від 18 вересня 2012 року на суму 67 716 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що під час розгляду справи податковим органом не заперечувалися обставини щодо реальності вчинених правочинів за участю позивача та його контрагентів.

Як встановлено під час розгляду справи, 20 грудня 2012 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року та заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), в якій зазначено, що податкові накладні № 9/2 від 19 жовтня 2012 року, № 10/2 від 22 жовтня 2012 року, № 11/2 від 26 жовтня 2012 року, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобинський свинокомплекс", податкова накладна № 3201 від 22 жовтня 2012 року, виписана Приватним підприємством "Рарітет", податкова накладна № 1 від 1 жовтня 2012 року, виписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Стайл", податкова накладна № 33 від 18 вересня 2012 року, виписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Елін" не внесені до Єдиного державного реєстру податкових накладних. Також позивачем подано податковому органу документи на підтвердження факту придбання товару у вказаних контрагентів.

Представник позивача під час розгляду справи зазначила, що Товариством з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" отримані податкові накладні № 33 від 18 вересня 2012 року, № 1 від 1 жовтня 2012 року, № 3201 від 22 жовтня 2012 року, № 9/2 від 19 жовтня 2012 року, № 10/2 від 22 жовтня 2012 року та № 11/2 від 26 жовтня 2012 року в листопаді 2012 року, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року.

При цьому, суд зазначає, що з аналізу положень розділу V Податкового кодексу України вбачається, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум податку на додану вартість, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Враховуючи наведене, суд приймає до уваги доводи представника позивача відносно того, що товариство отримало право на включення та правомірно включило суму податку на додану вартість у сумі 100 624,05 грн. до податкового кредиту за звітний період, в якому було отримано податкові накладні від постачальників, а саме: листопад 2012 року.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача відносно того, що заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) повинні були бути подані позивачем разом з деклараціями за вересень 2012 року (щодо податкової накладної № 33 від 18 вересня 2012 року) та за жовтень 2012 року (щодо податкових накладних № 1 від 1 жовтня 2012 року, № 3201 від 22 жовтня 2012 року, № 9/2 від 19 жовтня 2012 року, № 10/2 від 22 жовтня 2012 року, № 11/2 від 26 жовтня 2012 року), оскільки господарські операції по придбанню товару мали місце, відповідно, у вересні та жовтні 2012 року, та зазначає, що дане твердження суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, виходячи з наступного.

Згідно відповіді на питання 9 Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року № 127, платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, у разі, якщо податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) - загальне правило.

В таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1 декларації).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" суму від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за листопад 2012 року в розмірі 100 624 грн.

Як передбачено частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого рішення відповідачем до суду не надано, а тому податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2013 року № 0000971520 визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 26 лютого 2013 року № 0000971520.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" судові витрати у розмірі 1 006 (одна тисяча шість) грн. 25 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст постанови складений 20 червня 2013 року.