РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 116/2370/13-ц
Провадження № 2/116/1354/13
18.06.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом на ? частку домоволодіння, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої залишилось спадкове майно - ? частка домоволодіння АДРЕСА_1. Однак позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину внаслідок відсутності реєстрації права власності спадкодавця на нерухоме майно у встановленому на даний час порядку.
Позивач в судове засідання не з'явилася, відповідно до наданої заяви просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, справу розглядати за її відсутністю.
Від відповідача ОСОБА_5 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, заперечень проти позову до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Згідно акту передачі будинку переселенцеві, складеного 16 червня 1975 року, Радгоспом «Пригородний» відповідно до Постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 364 від 30.05.1973 р. житловий будинок АДРЕСА_1 було виділено ОСОБА_7. Право власності ОСОБА_7 на зазначений житловий будинок було зареєстровано Бюро технічної інвентаризації Відділу комунального господарства Виконкому Сімферопольської міської ради народних депутатів 26 листопада 1992 року (реєстрова книга 3, реєстровий № 92 на стр. 51), а також в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 31.05.2012 року, реєстраційний номер майна: 36785614.
Відповідно до рішення 16 сесії 4 скликання Мирнівської сільської ради від 26.10.2004 року, ОСОБА_7 була виділена земельна ділянка площею 0,0625 га, кадастровий номер 01247838 00:02:001:0044, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на яку в подальшому було видано державний акт серії КМ № 028024 від 03.02.2005 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010500100016.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, про свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 /а.с. 18/.
Відповідно до спадкової справи № 5/2011, реєстраційний номер 1679 від 16.11.2012 року, після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори звернулися спадкоємці - дружина ОСОБА_4, син ОСОБА_8, донька ОСОБА_2, які відмовилися від своєї частки спадкового майна на користь доньки спадкодавця ОСОБА_1 Одночасно дружина спадкодавця ОСОБА_4 заявила про намір отримати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, яке було придбане у спільну сумісну власність за час шлюбу та складається з будинку, земельної ділянки, грошових вкладів.
Відповідно до ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
З матеріалів справи вбачається, що на час придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_7 знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3
Оскільки право власності на житловий будинок набуто 16.06.1975 року, суд визнає, що ОСОБА_4, знаходячись в зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_7, отримала право власності на ? частку спільного майна подружжя - житлового будинку АДРЕСА_1, але за життя не оформила своє право власності.
На час розгляду справи власником іншої ? частки домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ВТА № 032251, яке видано 16.11.2012 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 /а.с. 19/.
Після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулися донька ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом /а.с. 66/, ОСОБА_9 в порядку спадкування за заповітом /а.с. 67/. Донька ОСОБА_2 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 не зверталася.
ОСОБА_8 за життя до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звертався, разом з спадкодавцем не проживав. ОСОБА_8 померІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4
За даних обставин позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_4 Оскільки прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини, то суд визнає, що у ОСОБА_1 виникло право власності на спадкове майно.
Позивач не має можливості оформити у нотаріальній конторі право власності на спадщину, оскільки спадкодавець не зареєстрував за собою право власності на ? частку вказаного нерухомого майна у встановленому порядку.
Правовідносини сторін регулюються статтями 1216-1223, 1258, 1261, 1267,1268-1270, 1296 Цивільного кодексу України.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Позивач є спадкоємцем за законом і у встановленому законом порядку прийняв спадщину, що залишилась після смерті спадкодавця ОСОБА_4, яка складається, зокрема, з 1/2 частки домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами) за адресою АДРЕСА_1
Визнаючи за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частки домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, суд виходить з того, що 1/2 частка домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами) належала спадкодавцеві на праві власності.
З урахуванням того, що позивач є спадкоємцем за законом, суд вважає можливим визнати право власності за спадкоємцем на ? частку на домоволодіння з господарськими спорудами, що розташоване за адресою АДРЕСА_1
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі і підлягають задоволенню.
Судові витрати стягненню не підлягають.
З урахуванням викладеного, керуючись 10, 11, 60, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на ? частку домоволодіння - житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, за виключенням самовільних будівель та споруд.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Паніна П.Є.
Судове рішення № 31963236, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 18.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 116/2370/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: