Постанова № 31958944, 06.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 р. Справа № 820/826/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

за участю представників сторін:

відповідача - Курченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. по справі № 820/826/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Ветсинтез" до Харківської обласної митниці про визнання дій незаконними та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати незаконними дії Харківської обласної митниці щодо призначення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Ветсинтез" за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р.; скасувати наказ Харківської обласної митниці за № 59 від 18.01.2013р. про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Ветсинтез" за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" до Харківської обласної митниці про скасування наказу було задоволено в повному обсязі. Визнано незаконними дії Харківської обласної митниці щодо призначення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Ветсинтез" за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р. Скасовано наказ Харківської обласної митниці за №59 від 18.01.2013р. про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Ветсинтез" за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Начальником Харківської обласної митниці, був виданий Наказ № 59 від 18.01.2013 року «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ветситнтез» з питань дотримання вимог законодавства України, з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року (а.с. 7-8).

Позивачем митний орган не було допущено до проведення перевірки, про що уповноваженими представниками відповідача було складено акт (а.с. 79).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач за відсутності законодавчо встановлених повноважень призначив виїзну документальну перевірку ТОВ «Ветситнтез» з 01.04.2010 року, а наказ Харківської обласної митниці № 59 від 18.01.2013 року не відповідає вимогам діючого законодавства та є таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Однією з форм митного контролю, передбачених статтею 336 МК України, є проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частин 2 статті 346 МК України документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 346 Митного кодексу України документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом. Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно з положеннями пунктів 2.1- 2.3 Порядку планування митними органами документальних виїзних перевірок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 № 582, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.06.2012 за № 899/21211, загальний план затверджується наказом керівника уповноваженого митного органу, який координує діяльність митних органів при плануванні, проведенні перевірок та реалізації їх матеріалів (Департамент митного аудиту, аналізу та управління ризиками Держмитслужби України).

Витяг із затвердженого Загального плану направляється до відповідної митниці Уповноваженим митним органом у строк до 30 числа місяця, що передує кварталу, на який здійснюється формування плану.

Наказом Департаменту митного аудиту, аналізу та управління ризиками Держмитслужби України було затверджено План проведення регіональними митницями, митницями у І кварталі 2013 року планових виїзних документальних перевірок підприємств, який було доведено до митниці листом Департаменту митного аудиту, аналізу та управління ризиками Держмитслужби України від 14.01.2013 № 27/1.2-9/101 -ДСК, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 88-90).

Відповідно до п. 2.5 зазначеного вище порядку проведення митницями документальних планових виїзних перевірок здійснюється за період діяльності підприємства з урахуванням строків давності, встановлених Податковим Кодексом України.

Вищевказане також закріплене у ч. 2 ст. 345 Митного кодексу України, де визначено, що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Пунктом 102.1. статті 102 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011) визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Керівник митниці зобов'язаний забезпечити участь необхідної кількості посадових осіб у проведенні такою митницею документальної планової виїзної перевірки підприємства.

Пунктом 3.2 розділу 3 Положення про Харківську обласну митницю, затвердженого наказом Держмитслужби України від 27.02.2010 № 179 (із змінами) митниця відповідно до покладених на неї завдань видає в межах своєї компетенції накази.

На підставі зазначеного колегія судів зазначає, що Харківська обласна митниця мала повноваження та підстави для видання оскаржуваного наказу.

Разом з цим колегія судів зазначає, що період, який підлягає перевірці було визначено Планом проведення регіональними митницями у 1 кварталі 2013 року планових виїзних документальних перевірок підприємств, який затверджений Департаментом митного аудиту, аналізу та управління ризиками Держмитслужби України, а не Харківською обласною митницею.

Відповідно до ч. 6 ст. 346 Митного кодексу України право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Наказ митниці № 59 від 18.01.2013р. про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Ветсинтез" за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р. було надіслано на адресу ТОВ "Ветсинтез" листом від 18.01.2013 р. № 11/02-14/691., та отримано позивачем про що свідчить лист від 22.01.2013 р. за № 121 (а.с. 68).

Тобто у відповідача існували правові підстави для проведення документальної планової перевірки підприємства позивача.

Разом з цим колегія судів зазначає, що твердження суду першої інстанції про те, що з аналізу норм Митного кодексу України, який діяв до 16.06.2012 р. право на проведення документальних виїзних перевірок було відсутнє, в зв'язку з чим відповідач призначив виїзну документальну перевірку позивача з 01.04.2010 р. за відсутності законодавчо встановлених повноважень , не знайшло свого підтвердження.

Так проведення документальних виїзних перевірок у розумінні ст.336 МК України, є однією з форм митного контролю.

У Митному кодексу України в редакції від 2002 формою митного контролю була перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України (пункт 5 частини 1 статті 41). При цьому поняття перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України було розкрите у статті 60 МКУ 2002 року, а саме було зазначено, що це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок здійснення митного контролю визначався Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього Кодексу.

3 набранням чинності Митним кодексом України з 01.06.2012 року втратили чинність ряд нормативно-правових актів, які регулювали питання здійснення митної справи, зокрема, і ті, що регулювали порядок проведення документальних перевірок, а їх положення були закріплені в новому Митному кодексі України.

Як випливає з рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. №1/99-рн, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11 зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовими актами. Якщо ж нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.

На підставі зазначеного колегія судів вважає, що Харківська обласна митниця при винесенні оскаржуваного наказу від 18.01.2013 №59 правомірно керувалася чинними на той момент нормативно-правовими актами, зокрема, Податковим кодексом, який надає право згідно ст.102 перевіряти підприємства в межах 1095 днів, Митним кодексом в редакції від 2012, який має посилання на положення Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріпленні в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, дав неналежну оцінку доказам, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія судів вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської обласної митниці задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. по справі № 820/826/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" до Харківської обласної митниці про визнання дій незаконними та скасування наказу - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

Повний текст постанови виготовлений 11.06.2013 р.