Ухвала суду № 31958705, 12.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р.Справа № 1570/7276/2012

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування декларації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 08212203031 від 29.10.2012 року, а також декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 14212210326 від 06.11.2012 року.

Під час попереднього судового засідання судом першої інстанції на обговорення було поставлено питання щодо закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що оскаржені позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкту до експлуатації не є рішеннями у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України та не можуть бути скасовані.

Позивач заперечував проти закриття провадження у справі.

Третя особа ОСОБА_3 заперечував проти закриття провадження.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року провадження у зазначеній справі закрито.

ОСОБА_2 на зазначену ухвалу подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкту до експлуатації не є рішенням суб'єкта владних повноважень оскільки складається та подається суб'єктом господарювання. При цьому, лише дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з реєстрації такої декларації можуть породжувати певні права та обов'язки у будівництві. За таких обставин, на думку суду першої інстанції, оскаржені позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкту до експлуатації не є рішеннями у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, не можуть бути скасовані.

Суд апеляційної інстанції з зазначеним висновком не погоджується з наступних підстав.

Як було встановлено, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 08212203031 від 29.10.2012 року, а також декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 14212210326 від 06.11.2012 року.

Згідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до вимог п. 1 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» Указ Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до вимог п. 6 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» Указ Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011 Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи. Таким чином Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області є територіальним органом Держархбудінспекції в Одеській області та є. суб'єктом владних повноважень відповідно до п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України, що відповідає змісту п.9 ч. 1 ст. 3 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 3 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» Указ Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011 основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Відповідно до вимог пп. 3, 8, 14 п. 4 «Положення, про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» Указ Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011 Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, видає відповідні сертифікати; здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням: юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт; виконує функції замовника робіт зі знесення самочинно збудованих об'єктів будівництва.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа.

Згідно до вимог та ч. 1 ст. 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Колегія суддів вважає, що вищезазначене свідчить, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, яка реалізувала у спірних правовідносинах надані їй чинним законодавством України владні управлінські функції, при цьому суд першої інстанції визнав, що дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області з реєстрації такої декларації можуть породжувати певні права та обов'язки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, чого судом першої інстанції не було здійснено.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що звернення ОСОБА_2 з даним адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду є законним і обґрунтованим, а висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі, з тих підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, не відповідає діючому законодавству.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувана ухвала на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про направлення справи для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 199; 204; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року скасувати, прийняти у справі нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький