Рішення № 31958552, 12.06.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2013 р.Справа № 921/486/13-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом: Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, пр-т. С.Бандери, 6, м. Тернопіль, 46002, в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46000

до відповідача: Саранчуківської сільської ради, с. Саранчуки, Бережанський район, Тернопільська область, 47533

про стягнення заборгованості в сумі 3200.00 грн.

за участю сторін:

прокурора: Легета І. Б., посвідчення №011252 від 24.10.2012р.;

позивача: Кульчицька Л. О., довіреність №06-4/23 від 04.01.2013р.;

відповідача: Сокирник Г. В., довіреність №164 від 10.06.2013р.; в/о голови, секретар сільської ради Тимошенко М. Й., розпорядження №14 від 03.06.2013р.

Суть справи:

Тернопільський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Саранчуківської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 3200.00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані в судовому засіданні прокурором, позивач посилається на те, що органом місцевого самоврядування труби на суму 3200.00 грн. дочірньому товариству поставлені не були, з огляду на що останнє вимагає повернути сплачену суму коштів в судовому порядку.

Відповідач, згідно відзиву на позов №161 від 03.06.2013р., що підтриманий в судовому засіданні повноважними представниками, щодо заявлених вимогах заперечує. Зазначає, що спірні кошти були перераховані суб'єкту владних повноважень, проте не за труби, а як спонсорська допомога, тому підстав для їх повернення немає.

В судовому засіданні прокурору, представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення коштів в сумі 3200.00 грн., які перераховані відповідачу Філією "Бережанський райавтодор", що є відокремленим структурним підрозділом ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (реєстраційні документи знаходяться в матеріалах справи), на підставі платіжного доручення №294 від 25.08.2010р., як оплата за труби.

Проте, як зазначає позивач, труби йому не поставлено, перераховані кошти станом на час розгляду справи в суді не повернуто, а тому він просить стягнути їх, як такі, що перебувають у сільської ради на незаконних підставах.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 28.02.2013р. на адресу відповідача направлено вимогу №06-2/354 від 27.02.2013р., про сплату 3200.00 грн. заборгованості, однак така залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують.

Згідно з п. 1 ч. 2 даної статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може бути вчинений усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 даної правової норми, юридичній особі, яка сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Із наведеного слідує, що позивач при здійсненні оплати за товар (труби) повинен був отримати від контрагента первинний документ, який би свідчив в т. ч. підставу оплати.

В розумінні ст.1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним являється документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 даного нормативно-правового акту обумовлено, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В той же час, як з'ясовано судом, жодних документів на поставку товару дочірньому товариству, сільською радою не оформлялось.

Більше того, в судовому засіданні представники відповідача зазначили, що сільська рада є неприбутковою організацією і підприємницькою діяльністю не займається. З наведеного, будь - яких угод (усних чи письмових) щодо купівлі - продажу труб між учасниками спору не укладалось. Такі матеріальні цінності на балансі відповідача не значились, а відтак і не могли бути реалізовані позивачу.

Дані пояснення та зібрані у справі докази вказують на підставність доводів дочірнього підприємства про те, що спірні кошти його філією перераховані сільській раді безпідставно.

В свою чергу, ч.1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Із зазначеної норми вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;

- відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Наведені обставини мають місце у спірних правовідносинах. Таким чином, перераховані відповідачу грошові кошти, згідно платіжних доручень №294 від 25.08.2010р., за відсутності договірних відносин між сторонами, не можуть вважатися такими, що перебувають у відповідача на законних підставах.

Посилання органу місцевого самоврядування на те, що спірні суми насправді являються спонсорською допомогою, яка добровільно надана сільській раді філією позивача, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.

Учасниками спору до матеріалів справи не надано визначених законодавством документів, які б вказували на перерахування відповідачу саме спонсорської допомоги. Заперечує наведену обставину у судовому засіданні і представник позивача.

З викладених обставин в сукупності, суд прийшов до висновку, що спірні кошти були перераховані Саранчуківській сільській раді безпідставно.

Зважаючи на викладене суд констатує, що позивачем належним чином та у встановленому процесуальним законодавством порядку обґрунтовано позов про стягнення з відповідача 3200.00 грн. отриманих ним без будь - яких на те правових підстав коштів, а відтак його слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Саранчуківської сільської ради (с. Саранчуки, Бережанський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 04395142) на користь Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 31995099) - 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів.

3. Стягнути з Саранчуківської сільської ради (с. Саранчуки, Бережанський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 04395142) в дохід Державного бюджету України - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору на р/р31217206783002, одержувач УДКСУ 22030001, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ суду 03500022, МФО 838012, код класифікації доходу 22030001

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення складено

"____" _______ 2013р.