Постанова № 31956248, 20.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3808/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року 14 год. 20 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши у письмовому проваджені в м. Одесі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області до приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» про стягнення 125803, 11 грн.-

ВСТАНОВИВ:

З адміністративним позовом до суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області до приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» про стягнення 125803, 11 грн.

У судове засідання 20.06.2013 року представник позивача не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, про дату час та місце був належним чином повідомлений, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.

Відтак, згідно ч.6 ст.128 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з наступних підстав.

Відповідачем нараховано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за січень-лютий 2013 року, а саме: самостійно нарахована сума єдиного внеску, що підлягає сплаті в розмірі 95863, 04 грн. та було сплачено 11009, 69 грн., відтак залишок не сплаченої суми становить 84851, 35 грн.

За порушення строків сплати єдиного внеску до відповідача були застосовані фінансові санкції 25448, 79 грн та нарахована пеня 15502, 97 грн.

Відтак, загальна сума несплачених платежів враховуючи самостійно нарахованих внесків, застосованих санкцій, пені та здійснених платежів становить 125803, 11 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, чинне законодавство, розглянувши доводи на яких ґрунтується позовна заява, обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.01 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№2464-VI від 8 липня 2010 року (надалі –Закон №2464) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з п.п.1,4 ч.2 ст.6 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Таким чином, відповідач є страхувальником, а страхувальники відповідно ч. 1 ст. 15 Закону №1058-IV є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010 року, страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3 - 3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Згідно п. 4.1 зазначеного Порядку звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно ч. 8 ст. 9 Закону України №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частинами 11, 12 зазначеної статті встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно ч.ч 2-5 статті 25 Закону України №2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Враховуючи, що сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем у строки, визначені ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", сплачена не була, за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 125803, 11 грн. На час розгляду справи зазначена заборгованість відповідачем сплачена не була.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідачем не погашено заборгованість у сумі 125803, 11 грн., позовні вимоги є обґрунтованими та законними, в зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області до приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» про стягнення 125803, 11 грн.- задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» (ЄДРПОУ 00412033) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області заборгованість у розмірі 125803, 11 грн. (сто двадцять п’ять тисяч вісімсот три грн. 11 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Суддя О.М. Тарасишина

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» (ЄДРПОУ 00412033) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області заборгованість у розмірі 125803, 11 грн. (сто двадцять п’ять тисяч вісімсот три грн. 11 коп.).