Рішення № 31955648, 17.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.2013р. Справа № 905/2691/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Донбасхліб», м. Донецьк, ідентифікаційний код 31535142

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Торез, ідентифікаційний код НОМЕР_1

про: стягнення за договором оренди №753-МАГ від 01.02.2012р. заборгованості з орендної плати у розмірі 16 000грн. та компенсації експлуатаційних витрат у розмірі 11 152,05грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Єфименко О.С. (за довіреністю №17/05/13-1) від 17.05.2013р.);

від Відповідача - ОСОБА_1 (особисто за паспортом НОМЕР_2 виданий Торезьким МВ УМВС України в Дон. обл. від 16.07.2002р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 29.04.2013р. на 20.05.2013р., з 20.05.2013р. на 03.06.2013р., з 03.06.2013р. на 17.06.2013р.

У судовому засіданні 17.06.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Донбасхліб», м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Торез (далі - Відповідач) про стягнення за договором оренди №753-МАГ від 01.02.2012р. заборгованості з орендної плати у розмірі 16 000 грн. та компенсації експлуатаційних витрат у розмірі 11 152,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №753-МАГ від 01.02.2012р., внаслідок чого за період з вересня 2012р. по лютий 2013р. виникла стягувана заборгованість з орендної плати та компенсації вартості спожитих комунальних послуг.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи, договір оренди №753-МАГ від 01.02.2012р. з додатками, лист від 18.02.2013р., рахунки на оплату боргу, лист №056 від 11.02.2013р., акти звірки взаєморозрахунків, лист №097 від 02.04.2013р., акт здачі-приймання робіт, гарантійний лист, нормативно обґрунтувавши вимоги посилання на ст.ст. 530, 612, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

В перебігу розгляду справи Позивачем на вимогу суду були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 52-61, 73-138).

Відповідач надав відзив від 17.06.2013р. (а.с.139), яким визнав позовні вимоги у повному обсязі, а також надав заяву від 17.06.2013р. (а.с.140) про відстрочення виконання рішення на 1 місяць, проти якого Позивач не заперечив.

У судовому засіданні 17.06.2013р. представник Позивача підтримав заявлені вимоги, наполягаючи на вирішенні спору в цьому засіданні, Відповідач, в свою чергу, визнав позовні вимоги у повному обсязі та просив відстрочити виконання рішення на 1 місяць.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №753-МАГ (а.с.а.с.10-13), згідно з п.п.1.1, 10.1 якого його предметом договору є оренда без права викупу нежитлового приміщення площею 56,80кв.м. із товарно-матеріальними цінностями, які в ньому знаходяться, для використання під продовольчий магазин з обов'язковим розміщенням хлібобулочного та кондитерського відділу, заставною вартістю 300454,40 грн. без урахування ПДВ, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зі строком дії до 31.12.2014р.

Як вбачається із положень розділу 6 договору орендна плата за користування приміщенням складає 3 200грн. разом із ПДВ, яка сплачується не пізніше 24 числа поточного місяця шляхом перерахування на банківський рахунок Орендодавця 100% орендної плати за користування приміщенням у наступному за звітним місяцем (п.п.6.1, 6.2.)

Поряд із цим, відповідно до п.п. 6.1, 6.2. договору Орендар компенсує комунальні послуги окремо від оренди відповідно до фактичного використання та окремо на підставі рахунків Орендодавця сплачуються інші супутні послуги, пов'язані з орендою приміщення, які Орендар мусить сплатити впродовж 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку. При цьому, рахунок вважається врученим Орендарем на наступний день від дати його складання і Орендар не вправі посилатися на його відсутність та зобов'язаний самостійно вживати заходи к його своєчасного отримання у Орендодавця та оплати.

Положеннями п.4.1 на Орендаря покладено обов'язок зі своєчасної в установлені договором строки сплати орендної плати незалежно від результату своєї господарської діяльності.

13.02.2012р. вказане майно було передане Відповідачу в оренду, про що сторонами був укладений відповідний акт прийому-передачі (а.с.15).

Додатковою угодою від 18.02.2013р. (а.с.17), у зв'язку із зверненням Орендаря (а.с.16), сторони змінили строк дії договору до 28.02.2013р.

В розглядуваний період орендних відносин Орендодавцем складались рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт за орендну плату (а.с.а.с.21, 23, 25, 27, 29, 36, 38, 40, 42, 44) та за відшкодування вартості комунальних витрат (водопостачання, теплопостачання, електроенергії, обслуговування території) (а.с.а.с.20, 22, 24, 26, 28, 30, 35, 37, 39, 41, 43, 45), частина яких була підписана Відповідачем без зауважень - за період з жовтня 2012р. по січень 2013р.

Втім, складений на виконання вимог суду акт звірення розрахунків від 24.04.2013р. (а.с.53) Відповідачем підписаний без зауважень та з його змісту вбачається визнання останнім заборгованості перед Позивачем за період з вересня 2012р. по лютий 2013р. у розмірі 27152,05 грн., з яких 16 000 грн. - орендна плата і 11 152,05 грн. - компенсація витрат з комунальних платежів, фактично понесених Позивачем згідно представлених платіжних доручень про оплату рахунків (а.с.а.с.107-136).

Позивач неодноразово звертався до Відповідача із претензіями №056 від 11.02.2013р. (а.с.31), №027 від 02.04.2013р. (а.с.33) щодо необхідності сплати наявної заборгованості.

18.02.2013р. Відповідач надав Позивачу гарантійний лист (а.с.46) про погашення наявної заборгованості у розмірі 18 544,39 грн. до 15.04.2013р.

28.02.2013р. Відповідач повернув Позивачу орендоване майно за актом приймання-передачі (а.с.19).

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач визнав заявлені вимоги, про що зазначив у відзиві від 17.06.2013р. (а.с.139), вимагаючи відстрочити виконання рішення на 1 місяць.

Як вбачається із наданої Позивачем довідки від 15.05.2013р. (а.с.54) за підписом директора та головного бухгалтера стягнення сума заборгованості в перебігу розгляду справи погашена не була.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання позовних вимог опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання вимоги здійснено уповноваженою у розумінні ст. 28 Господарського процесуального кодексу України особою - особисто Відповідачем;

По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише Позивач та Відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відносно наявності/відсутності суперечності визнання позову закону суд зазначає таке:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору оренди №753-МАГ від 01.02.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з компенсації вартості спожитих комунальних послуг узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди від №753-МАГ від 01.02.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна (а отже - і орендна) плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати в строк до 24 числа поточного місяця, а також - з відшкодування вартості спожитих комунальних послуг - на підставі виставленого рахунку - не пізніше 5-ти банківських днів з дати складання рахунку згідно п.6.2. договору оренди №753-МАГ від 01.02.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не надано належних у розмінні ст. 34 цього Кодексу доказів повного виконання грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів, відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за період з вересня 2012р. по лютий 2013р. у загальній сумі 27152,05 грн., з яких 16 000 грн. - орендна плата і 11 152,05 грн. - комунальні/експлуатаційні послуги, або їх (грошових зобов'язань) припинення у інший передбачений діючим законодавством спосіб, але й підписанням акту звірення розрахунків від 24.04.2013р. та своїм відзивом підтвердив існування означеної заборгованості.

Вказані обставини дають суду підстави стверджувати про наявність порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, та вважати самого Відповідача таким, що прострочив їх виконання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу, враховуючи, що всі відповідні рахунки на компенсацію витрат зі сплати спожитої електричної енергії були виставлені Відповідачеві разом із претензіями №056 від 11.02.2013р. (а.с.31), №027 від 02.04.2013р. (а.с.33).

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості умовам договору і фактично встановленим судом обставинам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в підлягають задоволенню у повному обсягу.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України при прийнятті рішення суд, серед іншого, управнений відстрочити його виконання. Беручи до уваги заявлене Відповідачем клопотання з цього приводу, вмотивоване важким фінансовим становищем, визнання позовних вимог у повному обсягу, а також, згоду уповноваженого представника Відповідача на запропонований строк відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про можливість застосування відстрочення виконання рішення на 1 місяць з дати набрання ним законної сили (спливу строку на його апеляційне оскарження), тобто до 02.09.2013р.

У відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати, підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Донбасхліб», м. Донецьк (ідентифікаційний код 31535142) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Торез (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди №753-МАГ від 01.02.2012р. заборгованості з орендної плати у розмірі 16 000грн. та компенсації експлуатаційних витрат у розмірі 11 152,05грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Торез (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Донбасхліб», м. Донецьк (ідентифікаційний код 31535142) за договором оренди №753-МАГ від 01.02.2012р. заборгованості з орендної плати у розмірі 16 000 грн. та компенсації експлуатаційних витрат у розмірі 11 152,05 грн., відстрочивши виконання рішення до 02.09.2013р.

Видати наказ через місяць після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Торез (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Донбасхліб», м. Донецьк (ідентифікаційний код 31535142) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.06.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2013р.

Суддя Д.О. Попков