УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2013 р.Справа № 2а-14323/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ"янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної Податкової Служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-14323/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерком"
до Основ"янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної Податкової Служби України , Державної податкової служби у Харківській області Державної податкової служби України
про скасування рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідеркорм" звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача 1 - Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та відповідача 2 - Державної податкової служби у Харківській області та просив скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001300221 від 19.09.2012р., скасувати рішення Державної податкової служби у Харківській області про результати розгляду скарги № 5839/10/10.2-17 від 22.11.2012р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі №2а-14323/12/2070 вимоги позивача були задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001300221 від 19.09.2012р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі №2а-14323/12/2070 відповідач, Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі №2а-14323/12/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
У відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що відповідачем 31.08.2012р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" за період лютий 2012 року, відображених позивачем в податковій декларації з ПДВ за березень 2012 року.
За наслідками перевірки складено акт від 03.09.2012р. № 2825/22-407/37457877 (а.с. 10-19 том 1), висновками якого встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України у перевіреному періоді; порушення ч. 1,5 ст. 203, 215, п.1 ст. 2016, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними в розділах 3.1,.3.2 акту перевірки підприємствами. Також згідно висновків акту встановлено порушення позивачем ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п. 6 ст. 8 п.1 та п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995р. за № 168/704 щодо необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах реальним обставинами; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п. 44.1 ст. 44 з п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання робіт (послуг) у ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" в розмірі 486244,08 грн.
На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем 1 прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0001300221 від 19.09.2012р.
Висновки відповідача, викладені у акті перевірки, ґрунтуються на тому, що від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов акт від 06.06.2012р. № 1713/22-4/35534650 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. та з ТОВ "Карбонові технології" за період з 01.02.2012р. по 28.02.2012р.". В зв'язку з неотриманням відповідачем від позивача інформації щодо підтвердження взаємовідносин з його контрагентом ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" за лютий 2012 року, проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 03.09.2012р. № 2825/22-407/37457877.
При цьому відповідач встановив, що між позивачем та ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" було укладено договір про надання послуг від 01.02.2012р. № 01/02, згідно якого ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" зобов'язувалося за завданням позивача надавати послуги з навантаження - розвантаження в складських приміщеннях за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищеве, вул. Промислова, 21.
Беручи до уваги наведений вище акт від 06.06.2012р. № 1713/22-4/35534650 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. та з ТОВ "Карбонові технології" за період з 01.02.2012р. по 28.02.2012р." відповідач дійшов висновку про те, що у ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст. 22, ст. 185 Податкового кодексу України, отже правочини між ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" та його контрагентами - покупцями за січень-лютий 2011 року, здійснені без мети настання реальних наслідків.
Таким чином відповідач дійшов висновку, що правочини, здійснені у перевіреному періоді позивачем з ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" є нікчемними, в зв'язку з чим у позивача не було правових підстав для декларування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. у сумі 2081390 грн.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
01.02.2012р. між позивачем та ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" було укладено договір про надання послуг № 01/02 , згідно умов якого ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" (виконавець) зобов'язується за завданням позивача (замовник) надавати послуги навантаження - розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищеве, вул. Промислова, 21, а позивач зобов'язується сплачувати надані послуги.
Наявність зазначеного договору та його належне документальне складання сторонами у справі не заперечується. До матеріалів справи приєднано копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. (а.с. 81 том 1), згідно якого сторонами прийнято робіт на загальну суму 2917464,48 грн. Роботи сплачено простими векселями.
В зв'язку з наявними господарськими правовідносинами ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" на адресу позивача виписано податку накладну від 29.02.2012р. № 22926 (а.с. 80 том 1) на загальну суму 2917464,48 грн., в тому числі ПДВ 486244,08 грн., наявність якої та належне документальне оформлення сторонами у справі також не заперечується.
Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем в акті перевірки не наведено та до суду не надано.
Позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлену податкову накладну на всю кількість наданих послуг, яка оплачена позивачем в повному обсязі з урахуванням суми податку на додану вартість.
При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.
Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, а первинний документ відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Матеріали справи містять усі бухгалтерські документи, які свідчать про реальність отримання послуг та сплату за них. Доводи відповідача про відсутність ведення на підприємстві позивача належного бухгалтерського обліку не підтверджені ним документально.
Крім цього, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем, на вимогу суду апеляційної інстанції, надані докази того, що видані веселі були оплачені, що підтверджується банківськими виписками від 03.12..2012р., 04.12.2012р. та від 11.12.2012р.
Також позивачем надана інформація з приводу доступу працівників контрагента до складів позивача та їх роботі на виконання умов договору.
Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.
Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.
Отже податковий кредит в даній справі сформований позивачем на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально, належним чином виконані та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.
Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, законодавством передбачено, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, та можуть бути застосовані до іншої особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку позивача) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів і послуг) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
Посилання відповідача про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" щодо підтвердження господарських відносин з іншими підприємствами не спростовують доказів, наданих позивачем до суду, які підтверджують реальне виконання господарських угоди, за якою позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.
В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення -рішення № 0001300221 від 19.09.2012р., у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Основ"янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної Податкової Служби України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-14323/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 21.06.2013 р.
Судове рішення № 31955556, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14323/12/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: