Постанова № 31955256, 29.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 р. Справа № 2а/0470/2040/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Конєвої С.О. Шрамко Я.В. Васюра О.О. Дерець Т.В.від третьої особи: Єрмак Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» до Дніпропетровської митниці, третя особа: Запорізька митниця про скасування податкових повідомлень від 30.12.2010р. № 165, №166, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2011р. ВАТ «Дніпрошина» звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці, третя особа: Запорізька митниця та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.02.2011р., просить:

- скасувати податкове повідомлення Дніпропетровської митниці від 30.12.2010р. №165;

- скасувати податкове повідомлення Дніпропетровської митниці від 30.12.2010р. №166.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорювані податкові повідомлення є протиправними, оскільки Указом Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМС України від 30.03.2006р. № 254 передбачено, що митні органи можуть проводити перевірки лише за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється, після вчинення запису у журналі перевірок, що ведеться таким підприємством та шляхом витребування у підприємства документів, довідок та іншої інформації. 15.11.2010р. позивачем було відмовлено представникам Запорізької митниці в допуску до проведення повторної перевірки у зв'язку з відсутністю підстав для її проведення, представники Запорізької та Дніпропетровської митниці за місцезнаходженням позивача не зявились, а отже фактично не проводили будь-яких перевірок позивача, а тому позивач вважає, що дії Запорізької митниці щодо складання акту про проведення позапланової (повторної) перевірки від 21.12.2010р. є неправомірними, а його висновки не можуть підтверджувати факт порушення позивачем вимог чинного законодавства України з питань сплати податків та бути підставою для визначення позивачеві будь-яких сум податкових зобов'язань відповідачем. Також позивач вказує і на те, що у митних органів були відсутні повноваження для проведення повторної перевірки позивача, оскільки відсутнє було рішення Державної митної служби України, прийняте за умови проведення службового розслідування або порушення кримінальної справи стосовно осіб Дніпропетровської митниці, які проводили позапланову перевірку позивача. Ні посвідчення на право проведення перевірки, ні інші надані Запорізькою митницею 15.11.2010р. документи, а так само і акт про проведення позапланової (повторної) перевірки від 21.12.2010р. не містили посилань на наказ ДМС, відповідно до якого було призначено проведення позапланової (повторної) документальної перевірки позивача, що вказує на відсутність такого наказу. А відсутність такого наказу, на думку позивача, доводить відсутність у листопаді-грудні 2010р. у Запорізької та Дніпропетровської митниці повноважень та підстав для проведення повторної перевірки позивача, передбачених статтею 4 вищевказаного Указу та, як наслідок, протиправність визначення за результатами такої перевірки будь-яких сум податкових зобов'язань.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що при проведенні повторної документальної перевірки та нарахування податкових зобов'язань Запорізька та Дніпропетровська митниці діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Правомірність дій під час проведення повторної перевірки Запорізькою митницею підтверджується наказом Запорізької митниці від 09.11.2010р. № 904 «Про проведення позапланової (повторної) перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ВАТ «Дніпрошина», посвідчення на право проведення перевірки від 15.11.2010р. № 042, №043, які були пред'явлені 15.11.2010р. керівнику ВАТ «Дніпрошина». Однак керівництвом позивача було відмовлено посадовим особам Запорізької митниці у допуску до проведення позапланової (повторної) перевірки через відсутність підстав для проведення такої перевірки про що працівниками Запорізької митниці було складено акт від 16.11.2010р. про відмову та в подальшому після отримання від Дніпропетровської митниці документів (інформації) було проведена позапланова (повторна) перевірка стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи за період з 20.03.2008р. по 31.03.2009р. та складено відповідний акт від 21.12.2010р. та від 27.12.2010р. за результатами якого і були прийняті Дніпропетровською митницею оспорювані податкові повідомлення за порушення позивачем вимог абзацу 3 статті 63 МК України та абзацу 4 статті 108 Митного кодексу України, що призвело до несплати митних платежів.

Представник третьої особи також проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити посилаючись на те, що висновки, зроблені посадовими особами Запорізької митниці уповноваженими при здійсненні позапланової (повторної) перевірки за результатами якої було встановлено факти порушення позивачем вимог абзацу 3 статті 63 МК України та абзацу 4 статті 108 Митного кодексу України, що призвело до несплати митних платежів, є вірними, оскільки зроблені з посиланнями на конкретні норми законодавства України з питань митної справи. За викладеного, вважає, що Запорізька митниця діяла відповідно до законодавства, її рішення є обгрунтованими та законними.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 29.04.2013р.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини.

Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 02.08.1994р. за адресою: 49600, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул.Б.Кротова, буд. 24, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 044047 та копією статуту позивача (а.с.12-31).

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, Департаментом аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту Держмитслужби України за результатами опрацювання висновків акту перевірки Дніпропетровської митниці від 02.09.2009р. №09/9/110000003/05768898 було встановлено, що посадовими особами Дніпропетровської митниці під час перевірки були використані не всі належні до предмету перевірки документи, що призвело до неповноти зроблених висновків.

Наказом Дніпропетровської митниці від 02.04.2010р. № 253 відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 13.06.00 №950, Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 29.07.02 №408 було призначено проведення службового розслідування стосовно дій посадових осіб відділів контрольно-перевірочної роботи, контролю митної вартості, митних платежів, причетних до проведення позапланової перевірки стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» законодавства України з питань митної справи, призначену наказом Дніпропетровської митниці від 03.08.09 № 334 для чого створено комісію та затверджено її склад(а.с.271).

03.11.2010р. Державною митною службою України було прийнято рішення № 11/4-10.27/13397-ЕП згідно якого на підставі статті 4 Указу Президента України 23.07.98 №817/98 «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» доручено Запорізькій митниці провести позапланову (повторну) перевірку стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» законодавства України з питань митної справи та в строк до 12.11.2010р. поінформувати Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту про початок перевірки (а.с.160, 174).

09.11.2010р. Запорізькою митницею було видано наказ № 904 «Про проведення позапланової (повторної) перевірки стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» законодавства України з питань митної справи» на виконання ст. 4 Указу Президента України від 23.07.1998р. № 817/98 «Про деякі заходи перегулювання підприємницької діяльності», вимог рішення Держмитслужби України від 03.11.2010р. № 11/4-10.27/13397-ЕП «Щодо проведення позапланової (повторної) перевірки» та відповідно до вимог статей 41,60 і 69 Митного кодексу України, Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004р. №1730, на підставі ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-Ш (а.с.47,159,173).

Зі змісту наказу від 09.11.2010р. № 904 вбачається, що позапланову (повторну) перевірку ВАТ «Дніпрошина» необхідно було провести в період з 15.11.2010р. по 14.12.2010р. за період діяльності позивача з 01.01.2008р. по 31.03.2009р.(а.с.47, 159,173).

15.11.2010р. на підставі посвідчень на право проведення перевірки №042,043, виданих головному інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи Запорізької митниці Рибалці Г.В. та провідному інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи Запорізької митниці Іванову П.В. робоча група прибула на ВАТ «Дніпрошина» з метою проведення вказаної перевірки(а.с.48-49).

Однак, позивач не допустив посадових осіб Запорізької митниці до проведення перевірки у зв'язку з чим 16.11.2010р. працівниками митного органу було складено акт про відмову в допуску до проведення позапланової (повторної) перевірки стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» законодавства України з питань митної справи №7/10/112000014/0005768898 (а.с.276).

15.12.2010р. на адресу Дніпропетровської та Запорізької митниць електронною поштою було надіслано рішення Державної митної служби за № 17/1-9/3878-ЕП «Щодо проведення повторної перевірки» в якому вимагалося від посадових осіб Запорізької митниці, уповноваженим на проведення позапланової (повторної) перевірки стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» законодавства України з питань митної справи, прибути 15.12.2010р. до Дніпропетровської митниці для отримання матеріалів, дослідження яких обов'язкове для дотримання принципів повноти і об'єктивності даної перевірки. Дніпропетровську митницю зобов'язано надати посадовим особам Запорізької митниці у повному обсязі завірені належним чином копії документів (інформації) на підставі яких ВАТ «Дніпрошина» розміщувалися на відповідальне зберігання на складах СТЗ товари (сировина та обладнання), що в подальшому не були заявлені ним у відповідний митний режим. Запорізькій митниці доручено опрацювати отримані матеріали, скласти відповідний акт за результатами позапланової (повторної) перевірки, здійснити заходи з ознайомлення та підписання акту, розгляду заперечень до акту та в термін до 28.12.2010р. направити його до Дніпропетровської митниці у відповідності із п.п.4.1.9 п.4.1 Порядку, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.03.06 № 254. Дніпропетровській митниці до 31.12.10р. вжити вичерпні заходи з реалізації матеріалів повторної перевірки ВАТ «Дніпрошина» у порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с.277).

15.12.2010р. Запорізькою митницею наказом № 1060 «Про проведення повторної перевірки» на підставі статті 4 Указу Президента України від 23.07.1998р. № 817/98 «Про деякі заходи перегулювання підприємницької діяльності», вимог рішення Держмитслужби України від 03.11.2010р. № 11/4-10.27/13397-ЕП «Щодо проведення позапланової (повторної) перевірки» та відповідно до вимог статей 41,60 і 69 Митного кодексу України, Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004р. №1730, на підставі ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було призначено проведення позапланової (повторної) перевірки на ВАТ «Дніпрошина» за період його діяльності з 20.03.2008р. по 31.03.2009р., шляхом опрацювання отриманих від Дніпропетровської митниці матеріалів проведеної перевірки.

В подальшому робочою групою Запорізької митниці у складі заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи Чебердіна М.В. та головного інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи Рибалка Г.В., уповноважених на проведення позапланової (повторної) перевірки стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» законодавства України з питань митної справи, призначеної наказом Запорізької митниці від 15.12.2010р. № 1060 «Про проведення повторної перевірки», після отримання від Дніпропетровської митниці документів (інформації), була проведена позапланова (повторна) перевірка стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» законодавства України з питань митної справи за період з 20.03.08 по 31.03.09 та складено акт позапланової (повторної) перевірки стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» законодавства України з питань митної справи від 21.12.10р.(а.с.56-64).

Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що за результатами перевірки встановлені факти порушення ВАТ «Дніпрошина» вимог абзацу 3 статті 63 МК України та абзацу 4 статті 108 Митного кодексу України, що призвело до несплати митних платежів. Податкове зобов'язання ВАТ «Дніпрошина», визначене за результатами позапланової (повторної) перевірки становить 35 715 669,22 грн., з них: ввізне мито у сумі 2 539 368,17 грн. (нарахування податкового зобов'язання здійснене на підставі статті 3 і 4 Закону України «Про Єдиний митний тариф»); ПДВ у сумі 33 176 301,05 грн. (нарахування податкового зобов'язання здійснене на підставі підпункту 4.3 пункту 4 Закону України «Про податок на додану вартість») -(а.с.56-64).

Зазначений вище акт перевірки був направлений на адресу ВАТ «Дніпрошина», однак станом на 27.12.2010р. не був підписаний керівниками підприємства у зв'язку з чим Запорізькою митницею було складено акти про відмову від підписання акту позапланової (повторної) перевірки за №8/10/112000014/05768898, №9/10/112000014/05768898 від 27.12.2010р.

В подальшому на підставі вказаного вище акту перевірки від 27.12.2010 №16/10/112000014/005768898, складеного Запорізькою митницею, 30.12.2010р. Дніпропетровською митницею на підставі п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України №2181 були прийняті наступні податкові повідомлення форми «Р»:

- № 165 про визначення позивачеві суми податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій) за платежем - мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у загальній сумі 3809052,26 грн.(а.с.33);

- №166 про визначення позивачеві суми податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій) за платежем - податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в загальній сумі 49764451,57 грн.(а.с.34).

Позивач не погоджується з вищевказаними прийнятими податковими повідомленнями та просить їх скасувати посилаючись на відсутність у Запорізької та Дніпропетровської митниці повноважень з проведення позапланової (повторної) перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ВАТ «Дніпрошина» за період з 20.03.2008р. по 31.03.09р. без відповідного наказу Державної митної служби та, як наслідок, на протиправність визначення за результатами такої перевірки будь-яких сум податкових зобов'язань.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступних обставин.

У період з 20.03.2008р. по 31.03.2009р. ВАТ «Дніпрошина» здійснювалося імпортування товарів на підставі зовнішньоекономічних угод, укладених з суб'єктами господарської діяльності.

На виконання зовнішньоекономічних контрактів у вказаний період на адресу ВАТ «Дніпрошина» надходили зовнішньоторгівельні вантажі залізничним та автомобільним транспортом. Згідно заяв підприємства про розміщення вантажу на відповідальне зберігання здійснювалось їх розміщення на склади тимчасового зберігання ВАТ «Дніпрошина» закритого типу.

У якості складів тимчасового зберігання ВАТ «Дніпрошина» використовувалися 3 складські приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Кротова, 24, складський корпус №130, а саме:

- бокс № 26, площею 720 кв.м. ( згідно дозволу №110000000/119/З, виданого відповідно до наказу Дніпропетровської митниці від 27.12.2005 № 329);

- бокс № 29, площею 288 кв.м. (згідно дозволу №11000/048/З, виданого відповідно до наказу Дніпровської регіональної митниці від 13.05.2004р. № 268);

- бокс № 30, площею 432 кв.м. (згідно дозволу №11000/049/З виданого відповідно до наказу Дніпровської регіональної митниці від 13.05.2004 № 268).

Відповідно до статті 101 Митного кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) склади тимчасового зберігання ( далі - СТЗ) закритого типу призначаються виключно для зберігання власником складу товарів, що належать йому.

Імпортовані ВАТ «Дніпрошина» товари у відповідності зі статтею 99 Митного кодексу України з моменту пред'явлення їх Дніпропетровській митниці і до випуску, відповідно до обраного митного режиму, перебували на тимчасовому зберігання під митним контролем на складі тимчасового зберігання, що належить ВАТ «Дніпрошина».

Частину товару, після закінчення терміну подання митному органу в установлений законодавством строк документів відповідно до ст. 108 МК України, не була заявлена підприємством позивача у відповідний митний режим та не передана на зберігання до митного органу.

20.02.09р. посадовими особами відділу митного оформлення №1 Дніпропетровської митниці були проведені заходи з перевірки вантажів, що зберігаються під митним контролем на СТЗ ВАТ «Дніпрошина». Під час перевірки встановлено, що митне забезпечення на вхідних воротах складів пошкоджено, а товари, які перебували під митним контролем, використані без дозволу митного органу та відповідно без оформлення вантажної митної декларації та сплати необхідних платежів до бюджету.

Відносно цієї частини товару посадовими особами Дніпропетровської митниці були складені протоколи про порушення митних правил від 20.02.09р. №0144/110000001/09, 0145/110000001/09, 146/110000001/09.

За вказаними адміністративними матеріалами Кіровським районним судом м.Дніпропетровська були прийняті постанови від 17.04.2009р.відносно Патинки Сергія Олексійовича - заступника начальника управління відвантаження готової продукції - оформлення документів - начальника відділу з експортно-імпортного оформлення документів ВАТ «Дніпрошина» за якими останнього визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст.ст. 336,338 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Вказані постанови набрали законної сили 28.04.2009р.(а.с.239-261).

Окрім того, відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу у скоєнні злочину, за ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 367 КК України та за результатами її розгляду постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська кримінальну справу відносно ОСОБА_1 припинено, від кримінальної відповідальності по ч.2 ст.367 КК України - звільнено з застосуванням п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008р.(а.с.262-263).

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникнення спірних відносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно зі статтею 11 Закону України « Про систему оподаткування» відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

У відповідності із законами України «Про Єдиний митний тариф» та «Про податок на додану вартість» товари, що ввозяться на митну територію України, підлягають обкладанню ввізним митом та податком на додану вартість.

Зокрема, згідно з пунктом 2.4 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами).

Згідно підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

При цьому, відповідно до законів України «Про Єдиний митний тариф», «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)», «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби» мито, акцизний збір з товарів, що імпортуються в Україну, сплачуються у валюті України за валютним (обмінним) курсом на день подання митної декларації.

Частиною 3 ст. 63 Митного кодексу України (чинного на момент виникнення спірних відносин) користування та розпорядження товарами і транспортними засобами, митне оформлення яких не закінчено, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 108 МК України (чинного у редакції на момент спірних правовідносин) строк тимчасового зберігання товарів на СТЗ не може перевищувати трьох місяців та може бути продовжений митним органом, але не більше ніж на один місяць. До закінчення строків зберігання товари повинні бути заявлені підприємством у відповідний митний режим, або передані на зберігання до митного органу.

Як встановлено судом із матеріалів справи, товар, після закінчення терміну подання митному органу в установлений законодавством строк документів, не був заявлений підприємством у відповідний митний режим з оформленням митної декларації та не переданий на зберігання до митного органу, а згідно пояснень посадових осіб ВАТ «Дніпрошина» ці товари були використані у виробництві.

Факт того, що товар, який перебував на СТЗ ВАТ «Дгніпрошина» та був використаний позивачем без оформлення митних декларацій та сплати до бюджету відповідних податків і зборів також підтверджено і представником позивача у ході судового розгляду справи, який зазначив, що позивачем факт використання товару не заперечується, а підставою для скасування податкових повідомлень позивач зазначає відсутність у Запорізької митниці компетенції на проведення перевірки та складання відповідного акту без проведення перевірки, оскільки посадові особи митниці фактично не проводили перевірку, так як не були до неї допущені позивачем, а відтак, і неправомірність прийняття Дніпропетровською митницею оспорюваних податкових повідомлень на підставі вказаного акту перевірки.

Однак, такі твердження позивача суд вважає хибними з огляду на те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2011р. у справі №2а/0470/1581/11 за позовом ВАТ «Дніпрошина» до Запорізької митниці про встановлення відсутності повноважень щодо проведення перевірки у задоволенні позову відмовлено та зазначена постанова набрала законної сили 31.07.2012р., що підтверджується копією ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012р. у цій справі (а.с.188-190).

Зі змісту вищевказаних судових рішень видно, що ними встановлено наявність повноважень у Запорізької митниці щодо проведення позапланової (повторної) перевірки стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 20.03.2008р. по 31.03.2010р., яка відбулася 15.12.2010р.

Відповідно до ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, наявність судового рішення, яким вирішувався спір про відсутність компетенції Запорізької митниці на проведення спірної перевірки, яке набрало законної сили, є безпідставними посилання позивача на відсутність у Запорізької митниці компетенції на проведення спірної перевірки позивача, оскільки у задоволенні позову позивачеві було відмовлено за вказаним вище рішенням.

Таким чином, посилання позивача на відсутність повноважень у Запорізької та Дніпропетровської митниці щодо проведення вказаної вище перевірки та визначення грошових зобов'язань як на підстави для скасування оспорюваних податкових повідомлень є безпідставними та такими, що суперечать вищенаведеним обставинам, встановленим судовими рішеннями, які набрали законної сили.

При цьому, слід зазначити, що судом не приймається до уваги постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2010р. у справі № 2а-9942/10/0470 за якою було визнано неправомірними дії Запорізької митниці з проведення позапланової (повторної) перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ВАТ «Дніпрошина» за період з 01.03.2008р. по 31.03.2009р., оскільки предметом цього позову була перевірки, яку намагалася провести Запорізька митниця у квітні 2010р., тоді як предметом у даній справі є проведення перевірки позивача Запорізькою митницею у листопаді-грудні 2010р. (а.с.191-194).

Окрім того, слід зазначити, що недотримання суб'єктом владних повноважень певних вимог законодавства при проведенні перевірки само по собі не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за вчинене порушення.

Відповідна правова позиція викладена у постанова Вищого адміністративного суду України від 18.02.2013р. № К-14836/10.

Підпунктом 2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону України № 2181 (чинного на момент спірних відносин) контролюючими органами є, зокрема, митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

У відповідності до підпунку «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 вказаного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 цього Кодексу визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником позивача у ході судового розгляду справи не надано суду доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про відсутність порушення позивачем вимоги Митного кодексу України під час перебування товарів на відповідальному зберігання на складах позивача та доказів які б свідчили про оформлення товару шляхом пред'явлення до митного органу вантажної митної декларації та сплату митних платежів у відповідності до вимог діючого на той час чинного законодавства України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене та перевіривши дії відповідача на відповідність оспорюваних рішень Конституції та законів України, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оспорюваних рішень діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищевикладені обставини, у адміністративного суду відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,72, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» до Дніпропетровської митниці, третя особа: Запорізька митниця про скасування податкових повідомлень від 30.12.2010р. № 165, №166 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимогу ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07.05.2013р.

Суддя С.О. Конєва