Ухвала суду № 31954039, 18.06.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1806/10223/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Катрич О.М.Номер провадження 22-ц/788/1397/13 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Таран С. А., Хвостика С. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг», ОСОБА_5 про визнання договору частково недійсним та заміну боржника в кредитному договорі, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 22 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за їх безпідставністю.

В апеляційній скарзі позивач та його представник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставлять питання про скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При зверненні до суду з позовом позивач свої вимоги мотивував тим, що 26 грудня 2007 року уклав з ПАТ «ОТП Банк» кредитний договір № CL-CO1/014/2007 згідно якого він ніби-то отримав 28644,66 швейцарських франків на термін до 26 грудня 2013 року на купівлю автомобіля марки «Ford C-Max». Однак дані кошти він отримав на прохання ОСОБА_5., який був співзасновником ПП «Лабіринт» для потреб бізнесу і який гарантував йому, банку та поручителю ОСОБА_7, що буде надавати кошти і сплачувати цей кредит. Однак, з листопада 2008 року відповідач ОСОБА_5 припинив надавати кошти і банк звернувся до суду про стягнення заборгованості саме з нього - з ОСОБА_3, який є фіктивним позичальником. А тому просить суд визнати сторону договору ОСОБА_3 удаваною (удаваним боржником), а договір в цій частині недійсним та зобов'язати ТОВ «ОТП Факторинг» замінити боржника на ОСОБА_5

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відсутні будь-які підстави для визнання кредитного договору частково недійсним, а також відсутні підстави і для заміни боржника у кредитному договорі від 26 грудня 2007 року на належного боржника - ОСОБА_5

Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 26 грудня 2007 року ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» уклали кредитний договір № CL-CO1/014/2007 згідно якого ОСОБА_3 отримав 28644,66 швейцарських франків на термін до 26 грудня 2013 року на купівлю автомобіля марки «Ford C-Max».

Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 23 квітня 2009 року Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» змінив назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк». 24 грудня 2010 року ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг України «уклали договір купівлі-продажу кредитного портфеля та договір відступлення права вимоги відповідно до яких ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № CL-CO1/014/2007 від 26 грудня 2007 року та договором укладеним в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, а саме: договором поруки за № SR-CO1/1014/2007 від 26 грудня 2007 року ( а.с.122-134).

30 вересня 2011 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_3 був укладений меморандум про співробітництво у сфері врегулювання спірних відносин, а саме визначено графік погашення заборгованості, розмір коштів, які необхідно сплатити, проценти та відповідальність за невиконання умов даного договору (а.с.64-66).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 627 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор і зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи і лише у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора ( ст..ст.510 ч.1, 511 ЦК України).

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора (ст.520 ЦК України ).

Правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання

Відповідно до умов укладеного кредитного договору боржником є саме позивач по справі -ОСОБА_3 і умовами укладеного договору не було передбачено породження для будь-якої іншої особи прав боржника, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для замінити боржника в кредитному зобов'язанні.

Наявність будь-яких договірних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 жодним чином не впливає на зобов'язання ОСОБА_3 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором.

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу посилання представника позивача в обґрунтування позовних вимог на удаваність вчиненого сторонами правочину, оскільки ні в позовній заяві , ні в апеляційній скарзі позивачем та його представником не визначено який саме правочин насправді мали намір вчинити сторони.

Колегією суддів також не було встановлено порушень місцевим судом процесуального права в частині доводів апелянтів про розгляд справи неповноважним судом.

В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду чи давали підстави для висновку про невірність застосуванні судом норм матеріального чи порушення процесуального права, і яке призвело або могло призвести до невірного вирішення справи.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22 травня 2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів .

Головуючий -

Судді -