Постанова № 31954002, 03.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2721/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Одеський нафтопереробний завод» (далі - Позивач, або ПАТ «Одеський нафтопереробний завод») з позовом (а.с.2-6) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби (далі - Відповідач, або СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС), в якому Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС № 0000182700 від 03.10.2012 року, яким ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2012 року у розмірі 109620 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» Відповідачем складено акт № 135/27-0/00152282/9 від 20.09.2012 року (далі - Акт перевірки) та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000182700 від 03.10.2012 року про зменшення від'ємного значення ПДВ у сумі 109620 грн. за січень 2012 року. Підставою винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення стало встановлення Актом перевірки порушення ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» пп.«а» п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України). При цьому, Позивач зазначив, що таке порушення на думку податкового органу полягає у тому, що ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» протиправно сформувало податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, яка не підтверджує придбання товару від постачальника першої ланки ланцюга ТОВ «Югстрой-Маркет», оскільки у постачальника другої ланки ланцюга постачання ТОВ «Алекс-А» відсутні первинні документи, що підтверджували б факт поставки товару. Так, під час зустрічної звірки ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС актом перевірки №463/22-34/36850946 від 10.05.2012 року нібито не встановлено реального факту передачі товару від ТОВ «Алекс-А» покупцю ТОВ «Югстрой-Маркет» у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також виробничих потужностей.

Однак, Позивач не погоджується із вказаними висновками Акту перевірки № 135/27-0/00152282/9 від 20.09.2012 року та вважає, що податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі Акту перевірки, суперечить податковому законодавству. При цьому, Позивач наголосив, що податковий кредит Позивача сформований на підставі податкової накладної № 1 від 13.01.2012 року, яка містить достовірну інформацію про поставку товару. Поставка перхлоретилену відбулась на підставі Договору № 11/363 від 30.12.2011 року (додаткова угода № 1 від 30.12.2011 року) і про це свідчать такі належним чином оформлені первинні документи: видаткова накладна № ЮМ-0000003 від 13.01.2012 року; товарно-транспортна накладна № 15 від 13.01.2012 року; прибутковий ордер № 5000000285 від 13.01.2012 року; податкова накладна № 1 від 13.01.2012 року; сертифікат якості; платіжне доручення № 13 від 17.01.2012 року; довідка про результати вхідного контролю № 19 від 16.01.2012 року. Також, Позивач зазначив, що його контрагент - ТОВ «Югстрой-Маркет» на момент укладення та виконання договору постачання мало статус платника ПДВ згідно з свідоцтвом № 100281134, дата початку дії якого 23.04.2010 року, а також підприємство зареєстровано в ЄДРПОУ, що також підтверджує правомірність формування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із тим, що податкова накладна належно оформлена та видана платником ПДВ.

Крім того, на думку Позивача, висновки податкового органу, що правочин між ТОВ «Югстрой-Маркет» та ТОВ «Алекс-А» не спричинив реального наслідку та укладений з метою надання податкової вигоди для третіх осіб шляхом штучного формування податкового кредиту з ПДВ, а тому згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України (ЦК України) такий правочин є нікчемний, спростовуються тим, що відносно посадових осіб підприємств відсутні вироки у кримінальних справах про притягнення цих осіб до відповідальності, зокрема, за ухилення від сплати податків. Більш того, кримінальні справи з приводу цього навіть не порушувались. Тобто, податковим органом не встановлено умислу посадових осіб підприємств щодо вчинення дій, які б були спрямовані на надання податкової вигоди Позивачу, а також не встановлено факти обізнаності посадових осіб Позивача щодо можливих порушень з боку контрагентів.

В судовому засіданні представники Позивача заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.133-137). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», за результатами якої складено акт перевірки з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Югстрой-Маркет» та ТОВ «Алекс-А» № 135/27-0/00152282/9 від 20.09.2012 року. При цьому, Відповідач зазначив, що Актом перевірки встановлено, що одним із постачальників ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» є ТОВ «Югстрой-Маркет». Як вказав представник Відповідача, 26.07.2012 року на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС від ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС листом № 11759/7/22-306/210 від 25.07.2012 року надійшов акт № 463/22-34/36850946 від 10.05.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Югстрой-Маркет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Алекс-А», тобто друга ланка ланцюга постачання. Відповідно отриманого акту перевірки № 463/22-34/36850946 від 10.05.2012 року встановлено відсутність реальності здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Югстрой-Маркет» та ТОВ «Алекс-А» при придбанні товарів, робіт (послуг) на загальну суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 104524 грн., та при продажу товарів, робіт (послуг) на адресу ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» на загальну суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 109620 грн. Таким чином, Відповідач вважає, що оскільки платником податків ТОВ «Югстрой-Маркет» було безпідставно сформовано податковий кредит від постачальника ТОВ «Алекс-А» у 2-й ланці ланцюга постачання, відповідно ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» було безпідставно сформовано податковий кредит за січень 2012 року на загальну суму ПДВ у розмірі 109620 грн. у 1-й ланці ланцюга постачання. З урахуванням викладеного представник Відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В період з 03.09.2012 року по 20.09.2012 року, згідно наказу № 230 від 30.08.2012 року (а.с.111) та на підставі направлень № 207 та № 208 від 30.08.2012 року (а.с.112-113), у відповідності до п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Югстрой-Маркет» та ТОВ «Алекс-А» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, за результатами якої складено Акт позапланової виїзної перевірки № 135/27-0/00152282/9 від 20.09.2012 року (далі - Акт перевірки) (а.с.114-125).

Відповідно до висновку зазначеного Акту перевірки виїзною документальною перевіркою, зокрема, встановлено порушення ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» пп.«а» п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 109620 грн., у т.ч. по періодах за січень 2012 року 109 620 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000182700 від 03.10.2012 року, яким ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за січень 2012 року у розмірі 109620 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, Позивач скористався правом на адміністративне оскарження, подавши відповідні скарги (а.с.188-192, 199-204), за результатом розгляду яких Окружна ДПС - Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС та ДПС України прийняли рішення № 16102/10/10-233 від 12.12.2012 року та № 4662/7/10-2115 від 25.02.2013 року відповідно, якими податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС № 0000182700 від 03.10.2012 року залишено без змін, а скарги Позивача без задоволення (а.с.127-130, 193-198).

Не погоджуючись з такими рішенням контролюючих органів, Позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС № 0000182700 від 03.10.2012 року.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вже зазначено судом, спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в Акті перевірки висновках Відповідача щодо порушення Позивачем вимог пп.«а» п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 109620 грн., у т.ч. по періодах за січень 2012 року 109620 грн. При цьому, доходячи висновку про порушення Позивачем вказаних вимог законодавства, Відповідачем взято до уваги висновки акту ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 463/22-34/36850946 від 10.05.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Югстрой-Маркет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Алекс-А», яким встановлено відсутність реальності здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Югстрой-Маркет» та ТОВ «Алекс-А» при придбанні товарів, робіт (послуг) на загальну суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 104524 грн., та при продажу товарів, робіт (послуг) на адресу ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» на загальну суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 109620 грн. Вищевикладене, на думку податкового органу, свідчить, що платником податків ТОВ «Югстрой-Маркет» було безпідставно сформовано податковий кредит від постачальника ТОВ «Алекс-А» у 2-й ланці ланцюга постачання та в свою чергу ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» було безпідставно сформовано податковий кредит за січень 2012 року на загальну суму ПДВ у розмірі 109620 грн. у 1-й ланці ланцюга постачання.

Однак, суд не погоджується з вказаними висновками Акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю Позивача, формування податкового кредиту з ПДВ зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 30.12.2011 року між ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» (Покупець) з одного боку та ТОВ «Югстрой-Маркет» (Постачальник) з іншого боку укладений Договір на поставку № 11/363 (а.с.40-43), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення, надалі іменовану «Товар», партіями в асортименті і кількості, зазначених у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п. 2.3 зазначеного Договору Постачальник разом з Товаром зобов'язується передати Покупцеві наступні документи: товарно-транспортну накладну, податкову накладну, сертифікат якості, видаткову накладну.

З матеріалів справи вбачається, що до вказаного Договору поставки між ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» (Покупець) та ТОВ «Югстрой-Маркет» (Постачальник) укладено додаткову угоду № 1 від 30.12.2011 року (а.с.44), якою, зокрема, визначено, що якість Товару, що поставляється за даною Додатковою угодою, повинна відповідати характеристикам зазначеним у специфікації і підтверджується паспортом Товару, виданим підприємством-виробником. Товар, що поставляється за даною Додатковою угодою є новим. Загальна вартість партії Товару становить 657720 грн., в т.ч. ПДВ 109620 грн. Крім того, п.1.6 зазначеної Додаткової угоди визначено, що метою придбання Товару за даною Додатковою угодою є проведення регенерації каталізатора, код проекту 1.112 (використовується для внутрішніх цілей Покупця).

Також, судом встановлено, що сторонами вказаного Договору складено відповідну специфікацію на поставляємий Товар від 30.12.2011 року, в якій, зокрема, визначено найменування Товару, його технічний проект, найменування одиниці виміру, кількість, вартість та загальна сума Товару (а.с.46).

Передача Товару від ТОВ «Югстрой-Маркет» до ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» за вказаним Договором підтверджується відповідною видатковою накладною № ЮМ-0000003 від 13.01.2012 року (а.с.47).

Поставка товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 15 від 13.01.2012 року, виписаною згідно вказаної видаткової накладної (а.с.48). При цьому, у вказаній товарно-транспортній накладній зазначено, що замовником та вантажовідправником є ТОВ «Югстрой-Маркет», вантажоодержувачем - ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», а також в ній зазначено найменування та кількість поставляємого товару, особа Позивача, яка приймала товар, прізвища водія, що здійснював перевезення товару та дані транспортного засобу.

В обґрунтування належної якості товару, що поставлявся Позивачу його контрагентом, останнім був наданий сертифікат якості на отриманий товар (а.с.53).

Також, матеріали справи містять належним чином засвідчену копію податкової накладної № 1 від 13.01.2012 року, яка виписана Позивачу його постачальником - ТОВ «Югстрой-Маркет» (а.с.50), та яка також підтверджує факт здійснення вищевказаної господарської операції з постачання товару та дає право на включення ПДВ до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з ПДВ.

Судом встановлено, що вказана податкова накладна, належним чином оформлена, була отримана Позивачем від його контрагента - ТОВ «Югстрой-Маркет» на кількість товару згідно видаткової та товарно-транспортної накладних, що не заперечувалось представником Відповідача під час розгляду справи.

Також, судом встановлено, що ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» здійснило оплату отриманого від ТОВ «Югстрой-Маркет» товару, що підтверджується платіжним дорученням, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.51).

Про фактичне оприбуткування вказаного товару, отриманого від ТОВ «Югстрой-Маркет», свідчать також прибутковий ордер № 5000000285 та довідка № 19 про результати вхідного контролю, що наявні в матеріалах справи (а.с.52).

Таким чином, судом встановлено, що Позивачем було виконано всі зобов'язання за укладеним Договором, а саме: отримано товар та сплачено продавцю грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, виписані на підставі і у відповідності до укладеного договору та підтверджують здійснення господарської операції між ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» та ТОВ «Югстрой-Маркет».

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що Позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання товарів від контрагента-постачальника - ТОВ «Югстрой-Маркет», а також їх подальше використання у власній господарській діяльності.

Також, суд вважає за необхідне наголосити, що, як вбачається зі змісту Акту перевірки, Відповідач не заперечує, що первинні документи, в тому числі податкові накладні, на підставі яких Позивачем сформований податковий кредит січня 2012 року, належним чином оформлені, суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також відповідають даним податкових декларацій з ПДВ. Зазначені обставини представником Відповідача у судовому засіданні спростовані не були.

Поряд з цим, як зазначив представник Відповідача в судовому засіданні, що, також відображено в Акті перевірки, висновки щодо завищення ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» податкового кредиту на суму ПДВ з ТОВ «Югстрой-Маркет» були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 463/22-34/36850946 від 10.05.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Югстрой-Маркет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Алекс-А».

Водночас, суд вважає недостатніми для висновків Акту перевірки про порушення Позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акт перевірки, складеного органом державної податкової служби відносно контрагентів Позивача, оскільки без визначення в Акті перевірки і дослідження договору Позивача з його контрагентом, який на думку перевіряючих не відповідає закону, умов цього договору, його виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно Позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що як вбачається зі змісту акту перевірки від 10.05.2012 року № 463/22-34/36850946 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Югстрой-Маркет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Алекс-А», правовідносини, що виникли між Позивачем та ТОВ «Югстрой-Маркет» на підставі укладеного договору № 1 від 30.12.2011 року, окремо не досліджувались перевіряючими, тоді як висновки вказаного акту ґрунтуються на висновках акту ДПІ у Овідіопольському районі № 07/15-2/35180359 від 13.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Алекс-А» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Югстрой-Маркет» за січень 2012 року». Тобто, висновок податкового органу щодо відсутності об'єкту оподаткування при здійсненні господарських операцій ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» з ТОВ «Югстрой-Маркет» по придбанню товару, що, на думку Відповідача, позбавляє Позивача права на формування податкового кредиту за рахунок вказаної операції, ґрунтується на встановлені, на думку контролюючого органу, порушень з боку контрагента ТОВ «Югстрой-Маркет» - ТОВ «Алекс-А» своїх податкових зобов'язань.

Однак, суд не погоджується з вказаним висновком податкового органу та вважає їх безпідставними, оскільки ПК України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. ПДВ є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав ПДВ, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата ПДВ постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену в ціні товару.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому, в ході розгляду даної справи судом встановлено, що господарська операція безпосередньо між ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» та ТОВ «Югстрой-Маркет», на підставі якої сформовані дані податкового обліку, мала реальний характер.

Крім того, суд вважає, також, за необхідне зазначити, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Така позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11.12.2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як встановлено судом, Позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірного договору були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку в ДПІ, мали свідоцтво платника ПДВ, що не заперечується Відповідачем, а також відображено в Акті перевірки.

Отже, враховуючи викладене, а також з урахуванням наданих Позивачем первинних документів, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом, та зв'язок між фактом придбання Позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку. Як наслідок суд приходить до висновку про фактичність господарських операції щодо придбання Позивачем товару у ТОВ «Югстрой-Маркет», а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу, в Акті перевірки висновки Відповідача щодо відсутності фактичності поставки ТОВ «Югстрой-Маркет» товарів і посилання на нікчемність укладеної Позивачем із вказаним контрагентом угоди, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку Відповідача. Більш того, припущення, висновки Відповідача в Акті перевірки, не є підставою для позбавлення Позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентом - ТОВ «Югстрой-Маркет».

Стосовно посилання Відповідача в Акті перевірки на те, що угода, укладена між Позивачем та його контрагентом ТОВ «Югстрой-Маркет» має ознаки нікчемності та не спричиняє реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договір поставки укладений в письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджується відповідними видатковою та податковою накладними, а тому суд робить висновок, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності до ст. 3 ГК України.

Таким чином укладена угода відповідаєь загальним вимогам, встановленим ЦК України та додержання яких необхідно для чинності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язанні із його недійсністю. Згідно зі ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім цього, на підставі ч.3 ст.228 ЦК України чи ст.207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч. 1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 0000182700 від 03.10.2012 року, яким ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за січень 2012 року у розмірі 109620 грн., а тому позовні вимоги ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» підлягають задоволенню.

В адміністративному позові ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» просить суд стягнути з Відповідача на власну користь судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1096,20 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому суд вважає, що судові витрати ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» зі сплати судового збору в сумі 1096,20 грн. відповідно до вимог ст. 94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, оскільки рішення по даній справі ухвалюється на користь Позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182700 від 03.10.2012 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби № 0000182700 від 03.10.2012 року, яким Публічному акціонерному товариству «Одеський нафтопереробний завод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 109620,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через ГУДКСУ в Одеській області на користь Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» (код ЄДРПОУ 00152282, адреса 65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1) судові витрати в розмірі 1096,20 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

03 червня 2013 року.

.