Вирок № 31953509, 20.06.2013, Голубівський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Луганської області)

Справа № 411/754/13-к

20.06.2013

№ 1-кп/411/76/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року Кіровський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Харченко Г.А.

при секретарі Нікітіній М.М.,

за участю старшого прокурора

прокуратури м. Кіровська Барабашева І.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кіровська Луганської області, українки, громадянки України, не судимої, неодруженої, яка не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 317 ч. 1, 311 ч. 1 КК України -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 29 січня 2013 р., після 17 години, більш точний час у ході досудового слідства встановити не вдалося, маючи намір, спрямований на надання приміщення з метою незаконного виготовлення і вживання наркотичних засобів, надала приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_3, де вона проживала, своїм знайомим - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, для виготовлення та вживання наркотичного засобу - дезоморфіну, який згідно висновку експерта внесений до списку 1 таблиці 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено», та який був вжитий ними того ж дня шляхом внутрішньовенних ін»єкцій.

Крім того, на початку жовтня 2012 р., у ранковий час, більш точні дату та час у ході досудового слідства встановити не вдалося, ОСОБА_2 в магазині «Луч» м. Кіровська Луганської області придбала пляшку соляної кислоти ємністю 0,5 л, знаючи, що дана речовина є прекурсором і використовується для виготовлення наркотичного засобу «дезоморфін» та маючи намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання даного прекурсору з метою його використання для виготовлення наркотичного засобу, зберігала його в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3, та 29 січня 2013 р. надала її для виготовлення дезоморфіну вказаним вище особам, які за допомогою нього виготовили даний наркотичний засіб та вжили його у той самий спосіб.

Таким чином, дії обвинуваченої слід кваліфікувати за ст. 317 ч. 1 КК України, оскільки в суді встановлено, що ОСОБА_2 надала приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, а також за ст. 311 ч. 1 КК України, оскільки ОСОБА_2 незаконно придбала та зберігала прекурсор для виготовлення наркотичних засобів.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості між підозрюваною ОСОБА_2 та старшим прокурором прокуратури м. Кіровська Барабашевим І.В. від 26 березня 2013 року, згідно якої ОСОБА_2 визнає свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 317 ч.1, 311 ч. 1 КК України, та зобов»язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Між сторонами погоджено міру покарання: за ст. 317 ч. 1 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі, за ст. 311 ч. 1 КК України - у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. ст. 70, 72 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 2 роки. Наслідки укладання угоди про визнання винуватості сторонам роз'яснені.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як встановлено у підготовчому судовому засіданні, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 317 ч.1, 311 ч. 1 КК України, які за ст. 12 КК України належать до категорій кримінальних правопорушень середньої та невеликої тяжкості відповідно. При цьому судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами відбулося добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України та може бути затверджена, а на ії підставі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того, суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеням тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Питання стосовно речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

У справі НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області були проведені дві судові експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів вартістю 442 грн.20 коп. та 1029 грн. 70 коп., а також дві судово-дактилоскопічні експертизи, витрати на проведення яких склали 980 грн. та 489 грн. Відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.314, 315, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 472, 474, 475 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 317 ч. 1, 311 ч. 1 КК України.

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 березня 2013 року, укладену в м. Кіровську Луганської області між старшим прокурором прокуратури м. Кіровська Барабашевим І.В. та обвинуваченою ОСОБА_2

На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_2 покарання: за ст. 317 ч. 1 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі, за ст. 311 ч. 1 КК України - у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. ст. 70, 72 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 2 роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити особисте зобов»язання до вступу вироку у законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Луганській області, банк УДК у м. Луганськ ГУДКУ в Луганській області, р/р 31252272210167, МФО 804013, код 25574305, код платежу 25010100 судові витрати за проведення експертиз загальною сумою 2 940 гривень 90 копійок.

Речові докази - поліетиленовий пакет з «кухнею», що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Кіровського МВ ГУМВС України Луганської області - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст.473 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Кіровський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: