Ухвала суду № 31952982, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/23968/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Пасічник С.С.

Головчук С.В.

Черпака Ю.К.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд скарги Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2009р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, третя особа - Приватне підприємство "Мелбі" про визнання неправомірними дій та зобов'язання відновити виплату пенсії за вислугу років,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова за участю третьої особи на стороні позивача - Приватного підприємства «Мелбі», в якому (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.09.2009р.) просила визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення виплати їй пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року та Постанови КМУ "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років" №909 від 04.11.1993 року (далі - Перелік №909); зобов'язати УПФ України в Залізничному районі м.Львова прийняти рішення про поновлення її прав щодо нарахування та отримання пенсії за вислугу років; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію за вислугу років на підставах, визначених пенсійним законодавством, за весь строк її неотримання, починаючи з моменту припинення, тобто з 01.01.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4. вказувала, що відповідач, починаючи з 01.01.2008 року, безпідставно припинив виплату їй пенсії за вислугу років, мотивуючи таке рішення тим, що назва аптечного закладу, в якому вона працювала провізором, не відповідає переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я, оскільки у власній назві підприємства (ПП "Мелбі") та в статуті підприємства відсутнє слово "Аптека"; крім того, відповідач, безпідставно, на думку позивачки, вимагає представлення акредитаційного сертифікату, оскільки з установчих документів та ліцензії, виданої на право здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вбачається, що ПП "Мелбі" дійсно здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами через аптеку №1 і аптеку №2 та аптечний кіоск, а згідно з наказом ПП "Мелбі" №139 від 24.05.2008р. "Про внесення змін до наказу №67 від 14.03.3003р." її прийнято з 14 березня 2003 року за основним місцем роботи на посаду провізора аптеки №1 ПП "Мелбі" з оплатою праці згідно штатного розкладу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2009р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012р., позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими судами першої та апеляційної інстанцій рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати.

Позивачка в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які вона просила залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, 1957 року народження, відповідно до наказу ПП "Мелбі"№139 від 24.05.2008 року "Про внесення змін до наказу №67 від 14.03.2003 року" прийнята з 14.03.2003р. на роботу за основним місцем роботи на посаду провізора аптеки №1 ПП "Мелбі" з оплатою праці згідно штатного розкладу на підставі заяви від 14.03.2003р.

З довідки ПП "Мелбі" №7 від 01.12.2008р. вбачається, що позивачка дійсно на підставі наказу №67 від 14.03.2003р. працювала за основним місцем праці провізором аптеки №1 Приватного підприємства "Мелбі" з 14.03.2003р. по 01.01.2007р. й у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років переведена на посаду санітарки ПП "Мелбі" згідно наказу №125 від 01.01.2008р., про що зроблено відповідні записи у трудовій книжці позивачки.

В статуті ПП "Мелбі", зареєстрованому 06.10.1998 року, зазначено, що предметом діяльності підприємства є роздрібна та гуртова торгівля лікарськими засобами, а згідно з довідкою серії «АА» №062701 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) видами діяльності за КВЕД ПП "Мелбі" є роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами, оптова торгівля фармацевтичними товарами.

В період з 24.10.2001р. по 24.10.2004р. ПП "Мелбі" здійснювало роздрібну торгівлю лікарськими засобами через аптеку, що розташована в м.Львові по вул.Городоцькій,113, аптеку №2 в м.Львові по вул.Огієнка, 10/2, аптечний пункт в м.Львові по вул.Г.Чупринки, 45 та аптечний кіоск в м.Львові по вул.Кропивницького, 5/2 на підставі ліцензій від 24.10.2001р. В період з 20.10.2004р. по даний час ПП "Мелбі" здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами через аптеку №1, що розташована в м. Львові по вул. Городоцькій 113, аптеку №2 в м.Львові по вул.Огієнка, 10/2 на підставі ліцензії від 20.10.2004р.

При цьому, і попередня, і нинішня ліцензії видані Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення Приватному підприємству "Мелбі", що знаходиться в м.Львові по вул.Городоцькій, 113, на підставі наказу №3/8 від 12.01.2001р. Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (далі - Наказ).

Згідно з п.1.7 цього Наказу ліцензія Державної служби засобів і виробів медичного призначення є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на здійснення діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами та дозволяє провадження зазначених видів діяльності на всій території України.

Відповідно до п.1.19 Наказу для кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, який провадитиме господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, Державна служба засобів і виробів медичного призначення видає ліцензіату засвідчену копію ліцензії, яка реєструється в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена Державною службою засобів і виробів медичного призначення копія ліцензії є документом, що підтверджує право підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності н підставі отриманої ліцензії.

Відповідно до п.2.1.5 Наказу торгівля лікарськими засобами здійснюється лише через аптеки, їх структурні підрозділи, аптечні бази (склади). Аптека, її структурні підрозділи, аптечна база (склад) належать до закладів охорони здоров'я, що функціонують з дозволу і під контролем державних органів.

Крім того, як правильно вказали суди, відповідно до статуту ПП "Мелбі" не має відокремлених підрозділів, однак, аналіз чинного законодавства та долучених до матеріалів адміністративної справи документів свідчить про те, що здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення можливе лише через аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я" від 28.10.2002р. №385 (далі - Перелік №385) аптека - це заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Таке ж визначення міститься і в Постанові КМ України "Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах" від 17.11.2004р. №1570.

Отже, враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що судами попередніх інстанцій підставно не взято до уваги посилання відповідача на те, що позивачка працювала в закладі охорони здоров'я, назва якого не відповідає Переліку №385, а тому необхідною умовою призначення їй пенсії за вислугу років є акредитаційний сертифікат фармацевтичного закладу, відповідно до листа Пенсійного фонду України №8240/02-20 від 29.06.2006р., оскільки встановлено, що позивачка в спірний період працювала на посаді провізора в аптеці №1, яка належить ПП "Мелбі", а останнє здійснювало свою господарську діяльність через вищезгадану аптеку на підставі описаних вище ліцензій та дозволу на початок роботи, виданого Територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці в Львівській області 01 П №0.05.29.30163035.554, про здійснення торгівлі лікарськими засобами в аптеці по вул.Городоцькій, 113 в м.Львові з 27 вересня 2001р., умовами дії якого є: постійно, при наявності ліцензії МОЗ і дотримані вимог нормативних і законодавчих актів України з охорони здоров'я; зміна виду діяльності та надання іншого виду послуг не дозволяється.

Крім того, ПП "Мелбі" складений паспорт аптеки, який погоджений головним лікарем СЕС Залізничного району м.Львова та з Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів у Львівській області, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004р. №1570 "Про затвердження правил торгівлі лікарськими засобами".

Що ж до тверджень відповідача про те, що аптека №1 ПП "Мелбі" безпосередньо не підпорядковується МОЗ України, то суди також дійшли правильного висновку про їх безпідставність, оскільки, як вбачається з примітки 2 до Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Також, судова колегія враховує наступне.

Пункт «е» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

При цьому, Перелік №909 чітко окреслює коло осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, та коло закладів та установ охорони здоров'я, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, та, зокрема, передбачає право на таку пенсію для провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів аптек, аптечних кіосків, аптечних магазинів, контрольно-аналітичних лабораторій.

Отже, враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка працювала на посаді та у закладі, що в повній мірі відповідають вказаному Переліку №909, а також Переліку №385, то її позовні вимоги є правомірними, а відтак, посилання УПФ у Залізничному районі м.Львова на лист Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення від 23.05.2006р. №18.4227/11-15 щодо необхідності представлення акредитаційного сертифікату безпідставні, оскільки у вищезазначеному листі йдеться про добровільність порядку проходження акредитації аптечних (фармацевтичних) закладів.

Враховуючи викладене вище в цій ухвалі, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2009р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Головчук С.В.

Черпак Ю.К.